Рішення № 15930634, 17.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2011 р. Справа № 20/040-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Баядєра»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 6596,83 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Обставини справи:

Приватне підприємство «Баядєра»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 6596,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 01.10.2010 р. з ФОП ОСОБА_1 договору поставки № 922, згідно якого ПП «Баядєра»зобовязується поставити товар, а відповідач прийняти та оплатити його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 10372,50 грн., який покупцем був частково сплачений, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 5402,98 грн. основного боргу, 285,93 грн. пені, 378,21 грн. штрафу, 162,09 грн. інфляційних втрат, 367,62 грн. 20% річних, а також відшкодувати 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судовому засіданні 08.04.2011 р. позовні вимоги підтримав.

У судові засідання 04.05.2011 р., 17.05.2011 р. представник позивача не зявився.

Представник відповідача у судові засідання 08.04.2011 р., 04.05.2011 р., 17.05.2011 р. не зявився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.10.2010 р. між Приватним підприємством «Баядєра»(постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки № 922, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобовязується передати у власність покупця алкогольні напої (товар), а покупець зобовязується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Згідно з п. 5.2 договору ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.

У відповідності з п. 7.1 договору, у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

У випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.2 договору).

На виконання умов договору поставки № 922 від 01.10.2010 р. ПП «Баядєра»було поставлено ФОП ОСОБА_1 товару на загальну суму 10372,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1076184 від 30.10.2010 р.

Як зазначає позивач, відповідач розрахувався за поставлений товар частково в сумі 4969,52 грн. Проте, заборгованість за поставлений товар у сумі 5402,98 грн. залишилася відповідачем несплаченою, у звязку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати поставленого позивачем товару у повному обсязі суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за поставлений товар, з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 5402,98 грн., підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф відповідно до п. 7.1 договору поставки № 922 від 01.10.2010 р.

Згадуваним п. 7.1 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Відповідно до розрахунку ПП «Баядєра»розмір пені складає 285,93 грн. за період з 14.11.2010 р. до 18.03.2011 р. на суму 5402,98 грн., є обґрунтованим, у звязку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір штрафу, визначений позивачем, становить 378,21 грн., є арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Крім того, позов містить вимоги щодо стягнення з відповідача 20% річних згідно з п. 9.2 договору, яким передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Розмір 20% річних, визначений позивачем, становить 367,62 грн., є арифметично вірним, у звязку з чим 20% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 162,09 грн. за період з 14.11.2010 р. до 18.03.2011 р. на суму 5402,98 грн., є обґрунтованим, у звязку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Баядєра»у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Баядєра»(84601, Донецька обл., м. Горлівка, Центрально-міський р-н, вул. Озерянівська, 2, код ЄДРПОУ 13491057) 5402 (пять тисяч чотириста дві) грн. 98 коп. основного боргу, 285 (двісті вісімдесят пять) грн. 93 коп. пені, 378 (триста сімдесят вісім) грн. 21 коп. штрафу, 367 (триста шістдесят сім) грн. 62 коп. 20% річних, 162 (сто шістдесят дві) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення 20.05.2011 р.