Постанова № 15929643, 25.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2011 № 18/203

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Смірнової Л.Г.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1, довіреність №26 від 03.03.2010;

від відповідача 1 ОСОБА_2, директор згідно наказу №03-ВК від 01.07.2005;

ОСОБА_3, довіреність №12 від 28.01.2011;

від відповідача 2 не зявився;

від відповідача 3 ОСОБА_4, довіреність №127 від 24.05.2011;

від третьої особи не зявився;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун”

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (суддя Качан Н.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” про перегляд рішення суду від 23.11.2007 за нововиявленими обставинами

у справі № 18/203 (суддя Качан Н.І.)

за позовом Спільного українсько-чеського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкор-Сервіс”

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун”

2. 22 Управління начальника робіт

3. Державного підприємства Міністерства оборони України „Південьвійськбуд”

третя особа: Закрите акціонерне товариство „ПІК”

про визнання договору недійсним

Суть ухвали і апеляційної скарги:

До господарського суду міста Києва передана заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2007 у справі №18/203 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” залишено без задоволення, а рішення суду від 23.11.2007 у справі №18/203 без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2011. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2011 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.05.2011.

В судове засідання 11.05.2011 зявились представники Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” та Спільного українсько-чеського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкор-Сервіс”.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи викладене, з метою повного, всебічного та обєктивного дослідження фактичних обставин справи, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку розгляд апеляційної скарги відкласти у звязку з задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” та неявкою в судове засідання представників відповідача 2, 3 та третьої особи.

Крім того, представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” в судовому засіданні 11.05.2011 подано клопотання про продовження строку розгляду спору у справі №18/203.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 строк розгляду спору у справі №18/203 був подовжений на 15 днів.

На підставі приписів статті 77 ГПК України розгляд справи був відкладений на 25.05.2011.

Через відділ документального забезпечення суду від Спільного українсько-чеського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкор-Сервіс” надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У наданому відзиві позивач зазначив, що вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не відповідають обставинам справи.

У судове засідання 25.05.2011 зявилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун”, Спільного українсько-чеського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкор-Сервіс”, Державного підприємства Міністерства оборони України „Південьвійськбуд”.

Закрите акціонерне товариство „ПІК” на адресу суду направило клопотання та телеграму про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням у лікарні керівника підприємства Закритого акціонерного товариства „ПІК”.

Відповідно до п. 3.6 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обовязковою, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

При цьому, апеляційною інстанцією враховуються вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Спільне українсько-чеське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкор-Сервіс” та ОСОБА_5 заявили клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, в якому просили залучити власників житлових та нежитлових приміщень у житловому будинку по вулиці Куйбишева, 28, м. Одеса, зокрема Мазарчука В.В.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення з господарського спору у даній справі не може вплинути на права або обов'язки зазначених в клопотаннях осіб щодо однієї зі сторін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 скасувати, справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача Київський апеляційний господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2007 у справі №18/203 позов задоволено частково, а саме, визнано недійсним з моменту його укладення договір від 30.06.2006 №07, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвест Таун” та 22 управлінням начальника робіт про організацію спорудження частки житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою вул. Куйбишева, 28 у м. Одеса; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест Таун” на користь Спільного українсько-чеського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Інекон Сервіс” 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті держмита та 59 (пятдесят девять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України „Південьвійськбуд” на користь Спільного українсько-чеського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Інекон Сервіс” 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті держмита та 59 (пятдесят девять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову провадження у справі припинене.

30.06.2006 22 Управління начальника робіт уклало договір №07 з Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвест Таун” про організацію спорудження частки житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 28.

Визнаючи вищезазначений договір недійсним Господарський суд міста Києва у рішенні від 23.11.2007 у справі №18/203 послався на частину першу статті 215 та частину другу статті 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Вищезазначене рішення обґрунтоване тим, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.12.2001 №845 дозвіл на проектування та будівництво 7 поверхового 2-х секційного житлового будинку по провулку Куйбишева, 28 у м. Одеса надано військовій частині А-4338.

На підставі цього рішення військова частина А-4338 у 2003 році отримала в оренду земельну ділянку по провулку Куйбишева, 28 у м. Одеса.

На підставі отриманих від Одеської міської ради повноважень між військовою частиною А-4338, ЗАО „ПІК” та СП „ІНЕКОН-СЕРВІС” 14.03.2003 укладено договір спільної діяльності.

В договорі від 30.06.2006 №07 22 УНР, а в подальшому ДП МОУ „Південьвійськбуд”, виступає в якості забудовника та бере на себе зобов'язання своїми силами, засобами та матеріалами на власний ризик збудувати, ввести в експлуатацію 6-8 поверховий, 87 квартирний житловий будинок з вбудованими офісами, що розташований за будівельною адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева,28.

Посилаючись на те, що 22 Управлінню начальника робіт не було надано дозволу на проектування та будівництво, а такий дозвіл, був наданий військовій частині А-4338, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” та 22 Управління начальника робіт не мали законних підстав для укладення договору №7 від 30.06.2006 про організацію спорудження частки житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 28.

Звертаючись до суду, з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2007 у справі №18/203, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” посилається на те, що факти (обставини), що мають суттєве значення для справи і не були відомі Товариству з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” під час розгляду справи, стали відомі останньому лише 01.09.2010.

Як на нововиявлену обставину Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” посилається на той факт, що 22 Управління начальника робіт та Військова частина А-4338 є однією юридичною особою.

В підтвердження вищезазначеної обставини Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” надало Довідку з ЄДРПОУ від 14.04.2010, відповідно до якої ідентифікаційний код Військової частини А-4338 та 22 Управління начальника робіт - 07788244, а 05.04.2005 найменування Військової частини А-4338 було змінено на 22 Управління начальника робіт.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що 22 Управління начальника робіт та Військова частина А-4338 є однією юридичною особою, у звязку з цим відсутні підстави для визнання оспорюваного договору недійсним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 у справі №18/203 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2007 у справі №18/203 підлягають скасуванню.

Згідно зі статтею 114 ГПК України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

30.06.2006 відповідач 2 уклав договір №07 з відповідачем 1 про організацію спорудження частки житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 28, що є оскаржуваним договором у даній справі.

Згідно з пунктом 1.1. вказаного договору відповідач 2 бере на себе зобовязання своїми силами, засобами та матеріалами на власний ризик збудувати, ввести в експлуатацію та передати установникам фонду 6-10 поверховий, 87-квартирний житловий будинок з вбудованими офісами, розташований за будівельною адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 28 (надалі - обєкт будівництва), а відповідач 1 зобовязується забезпечити фінансування частки будівництва в межах отриманих в управління коштів..

14.03.2003 між замовником Військовою частиною А-4338, генеральним підрядником - інвестором - Закритим акціонерним товариством „ПІК” та інвестором Спільним українсько-чеським підприємством „Інекон Сервіс” укладено договір №02/1-03 про спільну діяльність по будівництву будинку по вул. Куйбишева, 28 м. Одеси.

Предметом вказаного договору є спільна діяльність сторін по будівництву недобудованого житлового будинку. Цим же договором замовник уповноважив третю особу та позивача за рахунок власних або залучених коштів здійснити повне фінансування будівництва, а третю особу, крім того, виконати всі будівельно-монтажні роботи по будівництву обєкта.

Пунктом 2.5. договору сторони встановили, що розрахунок на виконання робіт проводиться через розрахунковий рахунок ЗАТ „ПІК”.

Додатковою угодою до договору про розподіл загальної житлової площі згідно з орієнтовним фінансовим вкладом у будівництво житлового будинку, датованою 31.07.2003, сторони погодили попередній розподіл площ за умови внесення інвестицій.

Посилаючись на те, що зміст договору №07 від 30.06.2006 суперечить умовам договору від 14.03.2003 №02/1-03 Спільне українсько-чеське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкор-Сервіс” звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогою про визнання договору №07 від 30.06.2006 недійсним з моменту укладення.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З огляду на зазначене Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

Крім того, рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2008 у справі №15/23-08-615, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2009 визнано недійсним договір №02/1-03 від 14.03.2003.

Відповідно до статті 204 правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, посилання позивача на невідповідність змісту договору №07 від 30.06.2006 недійсному договору судовою колегією не приймається до уваги.

Оцінюючи наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Звертаючись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 у справі №18/203 та направити заяву на розгляд до Господарського суду міста Києва, на що колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

4) змінити рішення.

Тобто, апеляційна інстанція процесуальним законом не наділена повноваженням направлення справи на новий розгляд, що робить неможливим задоволення вимоги апелянта у частині направлення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 у справі №18/203 задовольнити частково.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 у справі №18/203 скасувати.

3.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2007 у справі №18/203 за нововиявленими обставинами задовольнити.

4.Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2007 у справі №18/203 скасувати.

5.Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Спільного українсько-чеського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкор-Сервіс” відмовити.

6.Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді

26.05.11 (відправлено)