Постанова № 15929641, 26.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2011 № 13/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гаврилюка О.М.

суддів:

за участю секретаря судового засідання Рижової В.В.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 дов. від 01.02.2011 року № Д07/2011/02/01-1

від відповідача: ОСОБА_2 дов. від 01.03.2011 року № 27

розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівельник-4” на рішення господарського суду м. Києва від 24.02.2011 року

у справі № 13/17 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Київенерго” (м. Київ) в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” (м. Київ)

до Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівельник-4” (м. Київ)

про стягнення 140358 грн. 25 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулася Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” з позовом до Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівельник-4” про стягнення з відповідача на користь позивача 118573 грн. 46 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 13074 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 4170 грн. 10 коп., пені сумою 4540 грн. 69 коп.

Рішенням від 24.02.2011 року господарський суд м. Києва позов задовольнив повністю. Стягнув з ЖБК „Промбудівельник-4” з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” 118573 грн. 46 коп. основного боргу, 4540 грн. 69 коп. пені, 13074 грн. інфляційних втрат, 4170 грн. 10 коп. 3% річних, 1403 грн. 58 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ЖБК „Промбудівельник-4” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24.02.2011 року по справі № 13/17 і прийняти нове рішення, яким відмовити АЕК „Київенерго” в позові.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2011 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 13/17 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Ухвалою від 16.05.2011 року Київський апеляційний господарський суд здійснив заміну позивача Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” на її правонаступника Публічне акціонерне товариство „Київенерго”.

Під час апеляційного провадження представник відповідача підтримувала вимоги своєї апеляційної скарги. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути змінено, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 01.10.1998 року між Акціонерною енергопостачальною компанією „Київенерго” (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом „Промбудівельник-4” (споживач) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630374.

Ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 Договору позивач зобовязувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією, крім випадків, зазначених у п. 3.1.7. Договору.

Відповідач, в свою чергу, зобовязувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбаченні в Додатку № 4 до Договору. Додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбаченні в Додатку № 7 до Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 до Договору. В п.п. 1, 2, 3 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі.

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: вул. Меліоративна, буд. 11 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки „Абонент” повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, в яку включені вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому предявляється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.08.2008 року по 01.12.2010 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії 20469,47745 гКал. Відповідачем за цей період було оплачено вартість поставленої теплової енергії у сумі 220549 грн. 11 коп. Позивачем було нараховано відповідачу 339122 грн. 57 коп. за спожиту теплову енергію і відповідно розраховано заборгованість у сумі 118573 грн. 46 коп.

Відповідач розміру даної заборгованості визнає в частині 64301 грн. 84 коп., мотивуючи це тим, що позивачем при розрахунку розміру заборгованості застосовані тарифи за період серпня 2008 року травня 2009 року, які були нечинними відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 року № К-18726/09.

Колегія суддів апеляційного господарського суду переглянувши розрахунок відповідача визнає його обґрунтованим.

Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна заборгованість у розмірі 64301 грн. 84 коп.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 3.5 Додатка № 4 до Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення. Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 року № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів погоджується з розрахунком розміру пені за період липня грудня 2010 року, зробленим позивачем, 4540 грн. 69 коп. Розрахунок проведений відповідачем перевищує строки встановлені ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з розрахунком інфляційних втрат у розмірі 3989 грн. 55 коп. та 3% річних у розмірі 1633 грн. 05 коп. зроблених відповідачем.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 ГПК України і дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію з 118573 грн. 46 коп. на 64301 грн. 84 коп., інфляційної складової боргу з 13074 грн. на 3989 грн. 55 коп., 3% річних з 4170 грн. 10 коп. на 1633 грн. 05 коп.

Відповідно до РозясненняВищого арбітражного суду України „Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб” від 28.07.1994 року № 02-5/492 коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Відповідно до п. 1.1, 2.6 Положення про структурний відокремлений підрозділ „Енергозбут Київенерго”, затвердженого рішенням правління Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” згідно протоколу від 04.01.2002 року № 1/2002, СВП „Енергозбут Київенерго” є підрозділом АЕК „Київснерего”, який має право представляти її інтереси в органах державної та місцевої влади та на інших підприємствах, в установах, організаціях та у відносинах із субєктами господарської діяльності.

З огляду на вищевикладене п. 1 резолютивної частини рішення господарського суду м. Києва від 24.02.2011 року № 13/17 підлягає зміні в частині визначення, що позов підлягає частковому задоволенню, а п. 2 резолютивної частини рішення в частині виключення з резолютивної частини рішення словосполучення „в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187764)”.

Відповідно до абз. 3 ч. 1, абз. 4 ч. 5 ст. 49 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівельник-4” на рішення господарського суду м. Києва від 24.02.2011 року по справі № 13/17 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду м. Києва від 24.02.2011 року по справі № 13/17 змінити.

3.Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівельник-4” (02222, м. Київ, просп. Маяковського, 28, код ЄДРПОУ 2288517) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства „Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 64301 (шістдесят чотири тисячі триста одна) грн. 84 коп. основного боргу, 4540 (чотири тисячі пятсот сорок) грн. 69 коп. пені, 3989 (три тисячі девятсот вісімдесят девять) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 1 633 (одна тисяча шістсот тридцять три) грн. 05 грн. 3% річних, 744 (сімсот сорок чотири) грн. 65 коп. витрат по сплаті державного мита, 125 (сто двадцять пять) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.”

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівельник-4” (02222, м. Київ, просп. Маяковського, 28, код ЄДРПОУ 2288517) 329 грн. 47 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

6.Матеріали справи № 13/17 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__30.05.2011 р.__

Головуючий суддя

Судді