Постанова № 15929517, 25.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2011 року Справа № 5005/510/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Швеця В.В.(доповідач),

суддів Павловського П.П., Чус О.В.,

при секретарі Литвин А.П.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 04.01.11 р., Фесак О.М., директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дніпрянка" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.11 р. у справі №5005/510/2011

за позовом: Приватного підприємства "Дніпрянка", м.Нікополь, Дніпропетровської області

до: Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки, м.Нікополь, Дніпропетровської області

про стягнення 44100 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Дніпрянка” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки 44100 грн. завдану шкоду (збитки) у вигляді упущеної вигоди.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на упущену вигоду, яку позивач недоотримав в наслідок простою підприємства у травні 2010року та яку позивач нарахував за 21 робочий день, враховуючи що не перероблено 105000кг.зерна , та виходячи з ціни зерна 1,10грн. за кг.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2011 р. у справі № 5005/510/2011 (суддя Пархоменко Н.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи згадане рішення, господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено наявність та розмір збитків, вини відповідача у завданні позивачу збитків і причинно-наслідковий звязок між діями відповідача та збитками.

Не погодившись з даним рішенням, Приватне підприємство “Дніпрянка” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідача просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з хворобою директора підприємства.

Колегія суддів вважає, що згадане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки представляти інтереси юридичних осіб у господарському суді, виходячи з положень ст.28 ГПК України, можуть не лише їх орган (керівник), зокрема, директор, а й інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2001 року між Нікопольським обласним підприємством оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки (орендодавець) та приватним підприємством "Дніпрянка" (орендар) було укладено договір оренди основних засобів, відповідно до якого, позивач передав у тимчасове володіння відповідачу для виробництва склад за адресою: м. Нікополь, вул. Кооперативна, 5, загальною площею 500 кв.м.

Строк договору визначено розділом 4 договору з 03.02.2001 року до 31.12.2010 року.

Пунктом 5 договору сторони узгодили, що розмір орендної плати складає 2,69 грн. в т.ч. ПДВ за місяць, додатковою угодою від 01.10.2004р. розмір орендної плати збільшено до 3,30грн. за 1кв.м. в місяць.

28.01.2002 р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі спірного приміщення. В даному акті зазначено, що дах знаходиться у справному стані.

Згідно пункту 7.1. договору орендодавець зобовязався утримувати обєкт, що орендується у повній справності, здійснювати за власний рахунок поточний ремонт, обєкта, що орендується .

Відповідно до статті 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найом, проводиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом .

Капітальний ремонт речі, переданої у найом, проводиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом .

Капітальний ремонт проводиться у строк , встановлений договором . Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк .

Якщо наймодавець не провів капітальний ремонт речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право :

1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок оплати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

2) вимагати розірванню договору та відшкодування збитків.

В матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем у спірному приміщенні поточного або капітального ремонту.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Положення цієї статті ЦК України кореспондується з положеннями ч.1 ст. 224 Господарського кодексу України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання, або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В силу вимог цивільного законодавства для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; шкідливий результат такої поведінки (збитків); причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина особи, яка заподіяла збитки.

При визначенні упущеної вигоди (неодержаних доходів) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання (стаття 623 Цивільного кодексу України). При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права. Обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється кредитором. Необґрунтованість вимог кредитора (позивача) про стягнення неодержаних доходів (упущеної вигоди) є підставою для відмови в задоволенні таких вимог.

Стаття ст. 33 ГПК України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обовязок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів наявності у нього в період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року зерна, необхідного для переробки, доказів щодо вартості борошна та висівок станом на 10.05.2010 року, договори з покупцями борошна та висівок на 2010 рік.

Як встановлено судом першої інстанції 10.03.2010року Нікопольським РЕМ ВАТ “ЕК Дніпрообленерго” припинено подачу електроенергії ПП “Дніпрянка”, доказів що електропостачання було відновлено в травні 2010року позивач не надано, як і доказів вини відповідача в припиненні електропостачання.

16.03.2010р. головним державним інспектором з пожежного нагляду м. Нікополь та Нікопольського району була винесена постанова про зупинення експлуатації складу з 16.04.2010р., в якій вказано на цілий комплекс недоліків та зазначено, що припинення дії постанови можливе за умови усунення всіх зазначених недоліків.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що посилання позивача на невиконання відповідачем приписів пожежної служби, а саме ремонту: внутрішнього пожежного водогону, внутрішніх пожежних кранів, комплектації внутрішнього пожежного водогону рукавами, стволами та полугайками, усунення потрапляння атмосферних опадів через отвори в покрівлі і приміщенні складу не звільняє позивача від виконання інших приписів пожежної інспекції, які він також не виконав зі своєї сторони.

Таким чином, висновок господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правомірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дніпрянка" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.11 р. у справі №5005/510/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В.Швець

Судді П.П.Павловський

О.В.Чус