Постанова № 15929512, 17.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2011 року Справа № 10/39

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Верхогляд Т.А.доповідача

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від скаржника: Гарковенко Р.П., представник, витяг №17 від 02.11.10 р.,

від скаржника: ОСОБА_1, представник, довіреність №1125 від 15.04.11 р.

від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність №1 від 07.10.10 р.

від позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність №3 від 04.03.2011р.

від відповідача: представник не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

за участю:

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Зіма В.Б., посвідчення НОМЕР_1 від 13.08.2007 р.,

розглянувши апеляційну скаргу Нікопольського міжрайонного прокурора, м. Нікополь Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2006 року у справі № 10/39

за позовом приватного підприємства “Пектораль”, с. Менжинське, Нікопольського району Дніпропетровської області

до закритого акціонерного товариства “Тепличник”, с. Олексіївка, Нікопольського району Дніпропетровської області

про розірвання договору та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2006 року у справі № 10/39 (суддя Кощеєв І.М.) позовні вимоги позивача задоволено.

Розірвано договір купівлі продажу від 12.12.2003 року, укладений між позивачем та відповідачем та визнано за позивачем право власності на дитячий садок, який знаходиться за адресою: с.Менжинське Нікопольського району Дніпропетровської області, вул.Конторська, 4 та складається з будівлі дитячого садочка літ. А 2, підвалу літ. Апд, ганку та на дитячий садок, який знаходиться за адресою: с.Олексіївна, Нікопольського району Дніпропетровської області, вул.Колгоспна,4 та складається з будівлі дитячого садочка літ.А -2, підвалу літ.Апд, тамбуру літ. А та входу.

Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

Рішення мотивоване тим, що несплата відповідачем обумовленої в договору купівлі-продажу вартості придбаного обладнання є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання.

Задовольняючи вимоги про визнання права власності за позивачем, суд зазначив на безпідставність твердження відповідача про перехід до нього права власності та послався на положення ст.697 ЦК України та п.5.1 спірного договору.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Нікопольський міжрайонний прокурор звернувся в інтересах Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області та в інтересах Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Просить оскаржуване ним рішення скасувати та в задоволенні позову відмовити.

Зазначає, що ПП “Пектораль” не набуло права власності на обєкти соціальної сфери КСП ім. К Маркса, правонаступником якого він являється. Тому позивач не мав права на відчуження дитячих садків за договором купівлі-продажу від 12.12.2003 року.

Апеляційна скарга прийнята до провадження відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 24.02.2011 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає доводи скаржника необґрунтованими, просить залишити скаргу без задоволення, рішення без змін. Посилається на те, що спірні дитячі садки знаходилися на балансі КСП ім.К.Маркса, правонаступником якого є позивач. Майно було розпайовано та згідно рішення загальних зборів уповноважених членів від 08.04.2000 року затверджено вартість майнового пайового фонду господарства, в який увійшла і вартість вказаних будівель дитячих садочків.

ПП “Пектораль” сплачено співвласникам вартість вказаних дитячих садочків в повному обсязі та прийнято рішення про продаж іншій юридичній особі.

Представники Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області та Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області підтримали вимоги прокурора. Зазначали на те, що обєкти соціальної сфери, до яких належать дитячі садки, вказані в договорі купівлі-продажу від 12.12.2003 року та після реформування КСП ім.К.Маркса мали бути передані у власність територіальної громади Менжинської сільської ради.

Вважають, що позивач не набув у встановленому законом порядку права власності на майно, яким він розпорядився згідно договору з відповідачем.

Просять задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не зявився, повідомлений належним чином згідно телеграми суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 188 ГК України, який на час розгляду справи судом першої інстанції набрав чинності та згідно Прикінцевих та перехідних положень застосовується до господарських відносин сторін по даній справі, зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року та який згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень застосовується до правовідносин сторін, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Оскільки позивач та відповідач є субєктами господарювання, до їх прав та обовязків застосовуються відповідні положення ГК України та ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2003 року сторони уклали договір купівлі-продажу, згідно якого позивач (продавець) передає у власність відповідача (покупця) наступне майно:

- дитячий садок, який знаходиться за адресою: с.Менжинське Нікопольського району Дніпропетровської області, вул.Конторська, 4

- дитячий садок, який знаходиться за адресою: с.Олексіївна, Нікопольського району Дніпропетровської області, вул.Колгоспна,4 .

Відповідач згідно п.п.3.1 та 4.1 договору зобовязався протягом 7 днів з моменту передачі майна сплатити 18500 грн.

Майно передано згідно акта прийому-передачі від 30.01.2004 року

На час вирішення спору відповідач зобовязання по оплаті придбаного майна не виконав, даний факт не спростовував, на вимогу позивача про розірвання договору зазначив на невиконання своїх зобовязань по причині скрутного фінансового становища.

Відповідно до п.8.3 договору продавець має право розірвати договір у випадку несплати покупцем вартості придбаного товару.

Оскільки дії відповідача є істотним порушенням умов договору, господарський суд дійшов правильного висновку про можливість його розірвання згідно вимог ст.651 ЦК України.

Доводи скаржника про відсутність правових підстав у позивача для розпорядженням майном, що є предметом спірного договору, не можуть бути прийняті колегією суддів як підстава для скасування рішення в повному обсязі, оскільки законність договору купівлі-продажу від 12.12.2003 року не оспорюється учасниками даної справи у визначеному для цього порядку.

Посилання прокурора на те, що вирішуючи спір, суд визнав договір дійсним, є безпідставним, оскільки такого висновку оскаржуване рішення не містить.

Щодо доводів скаржника про порушення сторонами інтересів Менжинської сільської ради Нікопольського району та Нікопольської районної державної адміністрації, то як зазначалось вище, законність дій позивача по відчуженню майна та придбання ним права власності на дитячі садки у процесі правонаступництва КСП ім.К.Маркса може бути предметом окремого судового спору.

Однак при вирішенні питання про визнання права власності судом не враховано наступне:

Згідно п.5.1 договору купівлі-продажу, який узгоджується з положеннями ст.697 ЦК України, визначено, що перехід права власності на товар відбувається з моменту повної його оплати.

Оскільки відповідач умови договору не виконав, перехід права власності до нього не відбувся. Це виключає необхідність поновлення його права власності на обєкти договору.

Враховуючи, що між скаржником та позивачем фактично наявний спір про право власності останнього на вказане в договорі майно, подання прокурором апеляційної скарги в інтересах держави є правомірним.

Оскаржуване рішення в частині визнання за позивачем права власності постановлено з порушенням норм матеріального права ст. 328, 329 та 697 ЦК України і підлягає скасуванню.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а судові витрати розподілу згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2006 року у справі №10/39 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу від 12.12.2003 року, укладений між приватним підприємством “Пектораль” та закритим акціонерним товариством “Тепличник”.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Тепличник” (53270, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Олексіївка, вул. Чкалова, буд. 121, р/р 2602000471001 в ДФ АО Індекс-Банк”, МФО 307015, код ЄДРПОУ 31338038) на приватного підприємства “Пектораль” (53270, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Менжинське, вул. Степова, 12, р/р 2600730132970 у ВДВ “Промінвестбанку” м. Дніпропетровська, МФО 305437, код ЄДРПОУ 30648429) - 85 грн. витрат на державне мито, 118 грн. витрат повязаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.”

Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2006 року по справі №10/39 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 30.05.2011 року.