Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" травня 2011 р.Справа № 10/17-1345-2011 за позовом Виробничо-комерційної фірми «Агромарін»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка-Трейд»
про стягнення 25856,98 грн.
Суддя Смелянець Г.Є.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 04.01.2011р. №1
від відповідача: не зявився
Суть спору: ВКФ «Агромарін»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Наталка-Трейд» 25856,98 грн., з яких 24816,07 грн. основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору поставки від 03.02.2009р. №Ю-2092; 684,99 грн. - пеня, що нарахована відповідачу з 08.01.2011р. по 14.03.2011р.; 132,58 грн. 3% річних, що нараховані відповідачу з 08.01.2011р. по 14.03.2011р.; 223,34 грн. індекс інфляції, що нарахований відповідачу за лютий 2011р.
Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
03.02.2009р. між ВКФ «Агромарін»(постачальник, позивач) і ТОВ «Наталка-Трейд»(покупець, відповідач) укладений договір поставки №Ю-2092, із протоколом розбіжностей до цього договору щодо умов пп.2.1.5. п.2, пп.3.3. п.3, пп.3.7. п.3, пп.4.1. п.4, згідно з яким позивач зобовязується поставляти і передавати у власність відповідача по його заявкам, а відповідач зобовязується приймати та оплачувати якісні продовольчі та/або непродовольчі товари (надалі «товар»). Умовами п.1.2. договору передбачено, що найменування, ціна, кількість і асортимент товару, що є предметом даного договору, вказуються в специфікації (прайс-листі), яка являється невідємною частиною даного договору.
Згідно з умовами пп.2.1.1., пп.2.1.2 п.2 договору позивач зобовязується поставляти товар на адресу відповідача відповідно з його заявками, в строго встановлені даним договором строки; після одержання заявки від відповідача забезпечувати доставку та належну передачу уповноваженій особі товару за місцем знаходження складу (торгівельної точки) відповідача, оформлювати вантажні і супровідні документи на товар.
Відповідно до умов пп. 4.6, пп. 4.8 п.4 договору приймання передача товару відповідачу здійснюється на підставі накладних, які підписуються в двох примірниках представниками обох сторін, які мають відповідні повноваження; право власності на поставлений товар переходить від позивача до відповідача з моменту фактичної передачі товару. Датою фактичної передачі товару вважається дата підписання накладної.
У п.5 договору передбачені умови щодо ціни та порядку розрахунків, а саме встановлено, що товар, який поставляється по даному договору, підлягає оплаті в порядку відстрочення платежу на протязі 7 банківських днів з моменту реалізації товару кінцевому споживачу (пп.5.5. договору).
Згідно пп.6.1. п.6 договору в разі порушення строків оплати за поставлений товар, відповідач зобовязується сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення.
У пп.7.1. п.7 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2009р., а відповідно до умов пп.7.3. п.7 договору у випадку відсутності заяв жодної із сторін про зупинення, зміну умов, або припинення договору за один місяць до закінчення його дії, договір вважається пролонгованим на той же строк і тих же умовах, які були передбачені даним договором.
01.02.2010р. між сторонами підписано додаткову угоду до договору, згідно з якою у пп.7.1. договору викладений в наступній редакції: Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р., а у випадку невиконання майнових і фінансових зобовязань до повного їх виконання по договору.
Разом з тим судом встановлено, що станом на 30.11.2010р. борг відповідача за поставлений позивачем товар становив 18841,47 грн., що не заперечується відповідачем, а також підтверджується підписаними відповідачем актами звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2010р. та станом на 31.12.2010р. З 02.12.2010р. по 30.12.2010р. включно позивач поставив відповідачу товар на суму 16368 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 14-48), а відповідач перерахував позивачу в якості оплати за поставлений товар 10000 грн.
31.12.2010р. між сторонами підписаний акт звірки розрахунків за грудень 2010р., згідно з яким заборгованість позивача за поставлений позивачем товар становить 24816,07 грн.
22.02.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату боргу в сумі 24816,07 грн., яку відповідач одержав 25.02.2011р., але відповіді на претензію не надав, борг позивачу не сплатив, що і зумовило звернення останнього до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 24816,07 грн., позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 684,99 грн., 3% річних в сумі 132,58 грн. та індекс інфляції в сумі 223,34 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Вимогами ч.1 ст.694 ЦК України також встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки, із протоколом розбіжностей, згідно з яким позивач зобовязався поставляти і передавати відповідачу товар, а відповідач зобовязався приймати та оплачувати цей товар на протязі 7 банківських днів з моменту реалізації товару кінцевому споживачу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що борг відповідача за товар, який поставлений позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки, становить 24816,07 грн., що підтверджується видатковими накладними, які в силу вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, підписаними відповідачем актами звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2010р. та станом на 31.12.2010р., а також жодним чином не заперечується та не спростовуються відповідачем. При цьому акти звірки розрахунків, які підписані відповідачем, та в яких відображені всі видаткові накладні на поставку товару, розцінюються судом, як доказ фактичної реалізації товару відповідачем кінцевому споживачу.
Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, відповідач зобовязується оплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Розрахунок пені, згідно з яким нарахування пені здійснено позивачем з 08.01.2011р. по 13.03.2011р., перевірений господарським судом та встановлено, що початковою датою нарахування пені є 11.01.2011р., оскільки умовами договору встановлено, що товар оплачується відповідачем на протязі 7 банківських днів з моменту реалізації товар кінцевому споживачу, а моментом реалізації товару кінцевому споживачу є 31.12.2010р.. тобто дата підписання відповідачем акту звірки взаєморозрахунків.
За таких обставин, із розрахунку пені, який здійснений позивачем судом виключений період нарахування пені з 08.01.2011р. по 11.01.2011р., а тому розмір пені становить 653,38 грн. (розрахунок пені з 11.01.2011р. по 14.03.2011р.: 24816,07 грн. х 7,75% х2 /365 х 62 ).
За аналогічних обставин судом виключений із розрахунку 3% річних період їх нарахування позивачем з 08.01.2011р. по 11.01.2011р., а тому розмір 3% річних становить 126,47 грн. (розрахунок 3% річних з 11.01.2011р. по 14.03.2011р.: 24816,07 грн. х 3% /365 х 62 ).
Розрахунок інфляційних, які нараховані відповідачу, із врахуванням індексу інфляції за лютий 2011р. перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ВКФ «Агромарін» в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 24816,07 грн., пені в сумі 653,38 грн., 3% річних в сумі 126,47 грн. та інфляційних в сумі 223,34 грн., а отже і їх задоволення в цій частині. В решті позовних вимог ВКФ «Агромарін» слід відмовити, з огляду на їх необґрунтованість.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов Виробничо-комерційної фірми «Агромарін»задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка Трейд»(65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 67, корп. А, код ЄДРПОУ 33387136) на користь Виробничо-комерційної фірми «Агромарін»(65031, м. Одеса, Новомосковська дорога,23, код ЄДРПОУ 13925644) основний борг в сумі 24816 (двадцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 07 коп., пеню в сумі 653 (шістсот пятдесят три) грн. 38 коп., 3% річних в сумі 126 (сто двадцять шість) грн. 47 коп., інфляційні в сумі 223 (двісті двадцять три) грн. 34 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 258 (двісті пятдесят вісім) грн. 19 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 235 (двісті тридцять пять) грн. 66 коп.
3.В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Суддя Смелянець Г.Є.
Повне рішення складено 01 червня 2011 року.
Судове рішення № 15929213, Господарський суд Одеської області було прийнято 30.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 10/17-1345-2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: