Рішення № 15928756, 31.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/9531.05.11 за позовомпублічного акціонерного товариства “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

до

про дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдінгової компанії «Київміськбуд»в особі житлового управління «Південне»

стягнення 537961, 14 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

представники сторін: від позивача:юрисконсульт другої категорії ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2011/04/22-17 від 22.04.2011 року) від відповідача:начальник юридичного відділу Фомін Г.А. (довіреність № 3 від 04.01.2011 року)

перший заступник генерального директора Савченко Н.Т. (довіреність № 1 від 04.01.2011 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдінгової компанії «Київміськбуд»в особі житлового управління «Південне»537961, 14 грн., із них: 511667, 45 грн. сума основного боргу, 19225, 14 грн. інфляційні втрати, 7068, 55 грн. 3 % річних. Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за договором про постачання теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011 року порушено провадження у справі №23/95 та призначено її розгляд на 26.04.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2011 року у звязку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача, розгляд справи відкладено до 17.05.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2011 року у звязку з відсутністю представника Позивача у судовому засіданні, розгляд справи відкладено до 31.05.201 року.

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подала клопотання, відповідно до якого просила змінити назву акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на публічне акціонерне товариство “Київенерго”.

Ухвалою суду від 31.05.2011 року змінено назву акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на публічне акціонерне товариство “Київенерго”.

Представник Позивача у судовому засіданні 31.05.2011 року подав довідку про надходження грошових коштів від Відповідача, з якої вбачається, що сума основного боргу становить 479958, 81 грн.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що сума у розмірі 253373, 45 грн. являється боргом мешканців, яку Позивач отримує після розщеплення платежів, через ГІОЦ КМДА, після сплати коштів останніми, тому неотримання коштів від кінцевого споживача позбавило Відповідача розрахуватися з Позивачем.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 31.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 1030060 від 07.10.2008 року на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору № 1030060 від 07.10.2008 року Позивач зобовязався виробити та поставити теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Відповідач зобовязався отримати її та оплатити.

Відповідач згідно пункту 2.3.1 договору № 1030060 від 07.10.2008 року зобовязався додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Договір № 1030060 від 07.10.2008 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У період з 01.09.2009 року по 01.03.2011 року Відповідачем спожито 11904, 629 Гкал.

На момент розгляду спору Відповідач несвоєчасно розраховувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 479958, 81 грн.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно пункту 9 додатку № 2 до договору № 1030060 від 07.10.2008 року Відповідач зобовязувався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у МВРТ-3 за адресою: вул. Щекавицька, 37/48 оформлену Позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця на кінцеве сальдо розрахунків на початок місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяця; табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник Позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання. Відповідно до пункту 10 додатку № 2 Відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує на рахунок Позивача вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У судовому засіданні 31.05.2011 року представником Відповідача подано докази часткового погашення заборгованості у розмірі 100000, 00 грн., тобто заборгованість на момент розгляду справи становить 379958, 81 грн.

Враховуючи наведене, вимога в частині стягнення основного боргу у розмірі 100000, 00 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, тому до стягнення підлягає сума основного боргу у розмірі 379958, 81 грн.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних втрат в розмірі 19225, 14 грн. та 3 % річних у розмірі 7068, 55 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі у заявленому розмірі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1-1 статті 80, статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдінгової компанії «Київміськбуд»(01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, ідентифікаційний код 23739162) на користь публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 379958 (триста сімдесят дев`ять тисяч девятсот пятдесят вісім) грн. 81 коп. сума основного боргу, 19225 (девятнадцять тисяч двісті двадцять пять) грн. 14 коп. інфляційні втрати, 7068 (сім тисяч шістдесят вісім) грн. 55 коп. 3 % річних, 5062 (пять тисяч шістдесят дві) грн. 52 коп. - державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 09 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 100000, 00 грн. припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 01.06.2011 року.