Рішення № 15928751, 31.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/17131.05.11 за позовомвідкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»

до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

про стягнення 11 946 грн. 27 коп.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

представники сторін: від позивача: від відповідача: представник ОСОБА_1 (довіреність № 90/03/11 від 03.03.2011 року)

юрисконсульт ОСОБА_2 (довіреність № 1606 від 16.05.2011 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»про стягнення 11946, 27 грн. Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-146-197/07 від 14.11.2007 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Toyota Corolla»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ІЖ 2715»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, Позивачем року було направлено останньому регресну вимогу від 03.09.2010 року про сплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

У судовому засіданні Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія»в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України заявило клопотання, відповідно до якого просило змінити назву акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»на приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія».

Ухвалою суду від 31.05.2011 року змінено назву акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»на приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2011 року порушено провадження у справі № 23/171 та призначено її розгляд на 17.05.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2011 року у звязку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача, розгляд справи відкладено до 31.05.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні в усних поясненнях проти позову заперечував, письмового відзиву не надав.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 31.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-146-197/07 від 14.11.2007 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «Mazda 3»(державний реєстраційний номер НОМЕР_3).

08.05.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на тридцять дев`ятому кілометрі автодороги Київ-Харків м. Бориспіль, автомобіль марки «Toyota Corolla»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ з обслуговування адміністративної території Бориспільського району Київської області.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «ІЖ 2715»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) гр. ОСОБА_4. вимог пунктів 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Деснянського районного суду м. Києва від 11.06.2008 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу «Toyota Corolla»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у субєкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5. Згідно висновку № 00962 розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 12774, 43 грн.

Позивач страховим актом № 00962/08 від 30.05.2008 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 12456, 27 грн., виплата якого Позивачем підтверджується платіжним дорученням № 380 від 02.06.2008 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування” до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ІЖ 2715»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) застрахована Відповідачем відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3072535 зі строком дії страхового покриття з 10.11.2007 року по 09.11.2008 року.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3072535 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн., франшиза - 510 грн.

Страхувальником за договором (полісом) страхування цивільно-правової відповідальності № ВВ/3072535 є Хоменко І.І., оскільки зазначений поліс є договором першого типу, страхове покриття розповсюджується на можливу цивільно-правову відповідальність страхувальника, яка може виникнути в процесі експлуатації транспортного засобу «ІЖ 2715»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), за умови, що за кермом буде знаходитись будь-яка особа на законних підставах. У момент скоєння ДТП за кермом знаходився ОСОБА_4. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_4. на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди не мав права керувати зазначеним транспортним засобом.

Таким чином, враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду.

03.09.2010 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію з додатками про сплату страхового відшкодування.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок Відповідач не виконав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Посилання Відповідача на відсутність доказів законних підстав гр. ОСОБА_4 на керування транспортним засобом «ІЖ 2715»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3072535. У випадку встановлення факту незаконної експлуатації ОСОБА_4 на керування транспортним засобом марки «ІЖ 2715»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), Відповідач має право звернутись до нього із позовом про відшкодування шкоди.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача збитків у розмірі 11946, 27 грн. Таким чином, позовна вимога підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 3, ідентифікаційний код 14229456) страхове відшкодування у розмірі 11 946 (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок шість) грн. 27 коп., 119 (сто девятнадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк Повне рішення складено : 01.06.2011 року