Рішення № 15928749, 31.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/15531.05.11 за позовоммалого приватного підприємства «Західтранс»

до приватного підприємства «Сі Рейл Експрес»

про стягнення 23 724 грн. 37 коп.

Суддя Кирилюк Т.Ю. представники сторін: від позивача: представник ОСОБА_1. (довіреність № 3 від 30.05.2011 року) представник ОСОБА_2. (довіреність № 4 від 30.05.2011 року)

від відповідача:не з`явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство «Західтранс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства «Сі Рейл Експрес»про стягнення заборгованості в розмірі 23 724 грн. 37 коп., із них: 21044, 00 грн. сума основного боргу, 702, 23 грн. 3 % річних, 1978, 14 грн. інфляційні втрати. Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем умов договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 141/09 від 09.12.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року порушено провадження у справі № 23/155 та призначено її розгляд на 17.05.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2011 року у звязку з відсутністю у судовому засіданні представників сторін, розгляд справи відкладено до 31.05.2011 року.

У судовому засіданні 31.05.2011 року представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не зявився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом, на виконання вимог статті 811 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань які долучено до матеріалів справи.

Керуючись статтею 75 Господарського процесуального Кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 09.12.2009 року укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 141/09, відповідно до умов якого Позивач зобовязався виконувати перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом на території України та за її межами, відповідно до заявок Відповідача.

Згідно пункту 5.1 договору № 141/09 від 09.12.2009 року вартість перевезення та інших послуг визначається на підставі заявок Відповідача, узгоджених Позивачем та вказується у виставлених Позивачем рахунках.

На виконання договору № 141/09 від 09.12.2009 року Позивач надав Відповідачу транспортні послуги на суму 21044, 00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000232.

Пунктом 5.1 договору № 141/09 від 09.12.2009 року встановлено, що розрахунки за виконані послуги проводяться по факту розвантаження автомобіля на протязі десяти днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Позивачем направлено Відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000307 від 24.12.2009 року за надані транспортні послуги на суму 21044, 00 грн.

Відповідно до пункту 4 статті 306 Господарського кодексу України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, повязаним з перевезенням вантажів.

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України та статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобовязується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу.

З наданого суду екземпляру для перевізника міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вбачається, що Позивач вчасно надав транспортний засіб, який було завантажено 14.12.2009 року.

Відповідно до відмітки у графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вантаж було доставлено за призначенням та одержано 23.12.2009 року ОСОБА_3.

Таким чином, судом встановлено, що Позивач належним чином та у встановлені господарським договором строки виконав свої зобовязання в частині перевезення 22 тонни піску для виробництва скла за маршрутом Германія-Україна.

Відповідач свої зобовязання за надані Позивачем транспортні послуги не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 21044, 00 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання має бути належним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки, доказів погашення заборгованості за надані транспортні послуги Відповідачем суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 21044, 00 грн. є обгрунтованою, тому підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 1978, 14 грн. інфляційних втрат та 702, 23 грн. 3 % річних.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку про задоволення вимог в цій частині, а тому підлягають до стягнення з Відповідача інфляційні втрати у розмірі 1978, 14 грн. та 3 % річних у розмірі 702, 23 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені малим приватним підприємством «Західтранс»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Сі Рейл Експрес»(02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А; ідентифікаційний код 33993952) на користь малого приватного підприємства «Західтранс»(82180, Львівська область, Дрогобицький район, селище міського типу Підбуж, вул. Шевченка, буд. 6; ідентифікаційний код 23954676) основний борг у розмірі 21044 (двадцять одна тисяча сорок чотири) грн. 00 коп., 702 (сімсот дві) грн. 23 коп. 3 % річних, 1978 (одна тисяча девятсот сімдесят вісім) грн. 14 коп. інфляційні втрати, 237 (двісті тридцять сім) грн. 24 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк Повне рішення складено 01.06.2011 року