Рішення № 15928703, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/21127.05.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська медична група"

до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: розірвання договору № 12/07/10

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_2. за довіреністю № 5 від 04.01.2011 Відповідача:не зявився В судовому засіданні 27.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська медична група" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору № 12/07/10 у звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 порушено провадження по справі №61/211, розгляд справи призначено на 27.05.2011.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 27.05.2011 зявився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач явку своїх представників в судове засідання, зокрема призначене на 27.05.2011, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Заяв клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи, надсилались належним чином, однак відповідач своїм правом на участь представників в судових засіданнях не скористався.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська медична група»(надалі позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) було укладено договір №12/07/10 (надалі договір), згідно п.1.1 якого відповідач за дорученням позивача зобов'язався поставити та передати у власність позивача вироби, згідно цього договору та додаткових угод, які є невідємною частиною цього договору.

Згідно додаткової угоди, відповідач за дорученням позивача виготовляє та монтує декоративний фриз, козирки.

Згідно п.2.1 договору, відповідач зобов'язується, у відповідності до затвердженого позивачем макету виготовити продукцію у строки та кількості згідно додаткової угоди.

Відповідно до п.2.5 договору, позивач проводить приймання отриманої продукції у строки та в порядку, передбачені чинними Інструкціями.

Згідно п. 3.1 договору оплата за вироби та виконані роботи здійснюється відповідно до етапів, зазначених у додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до додаткової угоди, етапи оплат: 70% протягом 2-х робочих днів з моменту підписання додаткової угоди, 30% протягом 3-х робочих днів з моменту надання готової продукції.

В додатковій угоді сторони погодили строк поставки 4 (чотири) тижня з моменту надходження грошей на розрахунковий рахунок.

На виконання п. 3.1. договору та додаткової угоди до нього, позивач платіжним дорученням № 6193 від 15.07.2010р. перерахував відповідачу суму 26 544,00 грн.

Так, відповідач повинен був поставити та змонтувати фризи та козирки до 12 серпня 2010р.

Однак, докази виконання відповідачем своїх зобовязань за договором, а саме поставки готової продукції, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.7.1 договору, позивач може розірвати цей договір в односторонньому порядку у випадку порушення термінів виконання робіт відповідачем більш ніж на 15 робочих днів.

Згідно п.7.3 договору, про розірвання цього договору кожна зі сторін має повідомити іншу сторону не пізніше, ніж за 15 робочих днів.

19.01.2011р. позивач звернувся до відповідача з листом № 11 від 17.01.2011 (доказом направлення якого є фіскальний чек №1400 від 19.01.2011), яким повідомив останнього про розірвання договору у зв'язку з невиконанням підрядником взятих на себе зобов'язань щодо виготовлення та монтажу зазначених вище конструкцій. На даний лист відповідач відповіді не надав.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає, що відповідачем не виконанні роботи передбачені умовами договору, а тому просить суд розірвати зазначений договір.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем у встановлений договором строк своє зобовязання щодо виконання робіт не виконав.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач приступив до виконання покладених на нього обовязків по виконанню робіт з виготовлення продукції.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2 статті 849 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач істотно порушив умови договору щодо виконання робіт в строк визначений договором.

Згідно з частиною 1 статті 206 ГК України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2. 3, 4 статті 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про розірвання договору.

Частинами 1, 2 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач не виконав умов договору щодо виконання підрядних робіт, що є його істотним порушенням.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Відтак, позовна вимога про розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір №12/07/10 від 13.07.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська медична група" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04073, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська медична група" (01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд.8/5; ідентифікаційний код 25201828) 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяА.М. Івченко Повний текст рішення підписаний 01.06.2011