Рішення № 15928665, 26.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/6226.05.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дніпровського району міста Києва

Про стягнення 321221,96 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № Д07/2011/04/22-10

від 22.04.11.

Від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю № 64-2989 від 18.08.10.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію за Договором № 622619 від 01.05.05. на постачання теплової енергії у гарячій воді в розмірі 321221,96 грн. (282604,07 грн. основний борг, 29795,83 грн. збитки від інфляції, 8822,06 грн. 3% річних).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором № 622619 від 01.05.05. на постачання теплової енергії у гарячій воді в повному обсязі, внаслідок чого у Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва виникла заборгованість перед позивачем за використану теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.11. порушено провадження у справі № 30/62; розгляд справи призначено на 31.03.11. о 10-30.

Представник відповідача в судове засідання 31.03.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 09.03.11. про порушення провадження у справі № 30/62 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/62 відкладено на 14.04.11. о 11-10.

В судовому засіданні 14.04.11. представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва просить суд стягнути з відповідача 93225,89 грн. основний борг, 3137,55 грн. 3% річних, 9483,54 грн. збитки від інфляції.

В судовому засіданні 14.04.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 28.04.11. о 09-40.

В судовому засіданні 28.04.11. представниками сторін на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про продовження строку вирішення спору у справі № 30/62.

В судовому засіданні 28.04.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 17.05.11. о 12-15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.11. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/62 на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 17.05.11. представником позивача було подано клопотання про заміну найменування Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»на Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в звязку зі зміною організаційно-правової форми.

В судовому засіданні 17.05.11. представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 17.05.11. не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.11. на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснено процесуальне правонаступництво позивача у справі № 30/62 Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», замінивши її правонаступником Публічним акціонерним товариством «Київенерго»; на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/62 відкладено на 26.05.11. о 09-50.

В судовому засіданні 26.05.11. представник позивача підтримує свої позовні вимоги.

В судовому засіданні 26.05.11. представник відповідача позов визнає частково.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/62.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.05.05. між АЕК «Київенерго»(далі - Постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (далі - Споживач) було укладено Договір № 622619 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Договір № 622619 від 01.05.05. на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обовязки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4 Договору, позивач зобовязувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком Споживача за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки розрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого Споживачем акта за підписом повноваженого представника Постачальника).

Сповіщати Споживача в 5-денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

Відповідач в свою чергу, згідно п. п. 2.3.1, 2.3.5 Договору зобовязувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок Постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, в п. п. 4, 8, 9, 10 цього додатку передбачено, що дата зняття Споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця.

У разі відсутності у Споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Згідно п. 9 Додатку 2 до Договору передбачено, що Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ 6 оформлену Постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

У відповідності до п. 10 Додатку 2 до Договору, Споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок Постачальника згідно з його розрахунком.

Твердження в своїх письмових запереченнях на позов Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва стосовно тієї обставини, що розрахунки з Постачальником за спожиту теплову енергію воно здійснює через КП «ГІОЦ»КМДА, та на те, що за спірний період ним були перераховані кошти на транзитний рахунок КП «ГІОЦ»за період з 01.09.08. по 01.02.11. в розмірі 190814,11 грн. в оплату спожитої теплової енергії за Договором № 622619, судом не беруться до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на адресу КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»Київської міської державної адміністрації було направлено лист № 048-71-6226 від 29.04.10. з проханням надати інформацію стосовно того, яку суму грошових коштів було перераховано за спожиту теплову енергію КП «ГІОЦ»КМДА з призначенням на Договір № 622619, за період з 01.09.08. по 01.02.11., у якому розмірі та під яким кодом перераховано на рахунок АК «Київенерго».

Своїм листом-відповіддю № 02-508 від 19.05.11. КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»Київської міської державної адміністрації повідомив позивача про те, що перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок АК «Київенерго»від розщеплення сплат за житлово-комунальні послуги мешканців, що знаходяться на обслуговуванні Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, по Договору № 622619 у період з 01.09.08. по 01.02.11. не відбувалося.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що за період з 01.09.08. по 01.02.11. позивачем поставлено, а відповідачем було спожито теплову енергію, але відповідач за поставлену енергію не розрахувався, в звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 282604,07 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 282604,07 грн. заборгованості за використану теплову енергію.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 29795,83 грн., та 8822,06 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Суд відзначає, що нарахування позивачем збитків від інфляції та 3% річних у заявлений період є правомірним, оскільки судом встановлено прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання по оплаті спожитої теплової енергії за Договором у визначений період.

Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством «Київенерго»завищено суму збитків від інфляції, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 27382,64 грн. збитків від інфляції.

Крім того, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8822,06 грн. 3 % річних, перерахунок яких судом здійснено в межах періодів, визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, б. 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання № 260070130718 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627; код ЄДРПОУ 00131305) 282604 (двісті вісімдесят дві тисячі шістсот чотири) грн. 07 коп. - основного боргу.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, б. 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612)на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, розрахунковий рахунок № 26008013002300 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627; код ЄДРПОУ 00131305) 8822 (вісім тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 06 коп. 3% річних, 27382 (двадцять сім тисяч триста вісімдесят дві) грн. 64 коп. - збитків від інфляції, 3188 (три тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 08 коп. - державного мита, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 2413 (дві тисячі чотириста тринадцять) грн. 19 коп. збитків від інфляції в позові відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складено 31.05.11.