Рішення № 15928663, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/13127.05.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»

третя особа Національна комісія з питань регулювання звязку України

про спонукання укласти додаткову угоду до договору

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»

до Приватного акціонерного товариства «Київстар»

третя особа Національна комісія з питань регулювання звязку України

про про визнання укладеною додаткову угоду до договору

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом):

ОСОБА_1. (довіреність № 110 від 15.03.2011 року);

ОСОБА_2 (довіреність № 209 від 31.03.2011 року);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом):

ОСОБА_3. (довіреність № 132/11-а від 16.05.2011р.);

ОСОБА_4. (довіреність № 114/11-а від 4.04.2011 року);

ОСОБА_5. (довіреність № 18/11-а від 4.01.2011 року);

ОСОБА_6. (довіреність № 132/11-а від 16.05.2011 року);

ОСОБА_7. (довіреність 113/11-а від 4.04.2011 року);

від третьої особи:

ОСОБА_8 (довіреність № 01-1908/133 від 15.04.2011року).

В судовому засіданні 27 травня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»укласти з Приватним акціонерним товариством «Київстар»додаткову угоду № 6 до договору № 344-2004 від 04.11.2004 року про взаємоз'єднання мереж між ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»та TOB «Астеліт»«Про внесення змін до додатків Б та В від 01.08.2010 року до договору № 344-2004 від 04.11.2004 року»в редакції, направленій ПрАТ «Київстар»до TOB «Астеліт»листом № 1205/4/00/00/00 від 10.03.2011 року, зокрема, з встановленням розміру розрахункових такс за послуги термінації рухомого (мобільного) телефонного трафіка на мережі рухомого (мобільного) зв'язку ПрАТ «Київстар»та мережі рухомого (мобільного) зв'язку ТОВ «Астеліт»у розмірі 0,36 грн. за хв. без ПДВ.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.04.2011р. порушено провадження, залучено до участі у справі Національну комісію з питань регулювання звязку України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розгляд справи призначено на 12.05.2011р.

Через канцелярію до суду 12.05.2011 року від представника Національної комісії з питань регулювання звязку України надійшов відзив на первісну позовну заяву.

В судовому засіданні 12.05.2011р. було оголошено перерву до 19.05.2011р.

18.05.2011р. від представника ТОВ «Астеліт»надійшли зауваження до протоколу судового засідання від 12.05.2011р.

Ухвалою від 20.05.2011р. прийнято частково зауваження ТОВ «Астеліт»на протокол судового засідання від 12.05.2011р.

Через канцелярію господарського суду міста Києва 12.05.2011р. від відповідача надійшов зустрічний позов у якому заявлені вимоги про визнання укладеною Додаткову угоду № 6 від 01.03.2011 року до Договору № 344-2004 від 04.11.2004 року про взаємозєднання мереж з застереженням ТОВ «Астеліт»та Протоколом розбіжностей до неї від 04.03.2011 року.

Ухвалою від 16.05.2011р. прийнято до провадження зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»до Приватного акціонерного товариства «Київстар»про визнання укладеною Додаткову угоду № 6 від 01.03.2011 року до Договору № 344-2004 від 04.11.2004 року про взаємозєднання мереж з застереженням ТОВ «Астеліт»та Протоколом розбіжностей до неї від 04.03.2011 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національну комісію з питань регулювання звязку України, розгляд справи за зустрічним позовом призначено на 19.05.2011р.

19.05.2011р. через канцелярію до суду від представника ТОВ «Астеліт»надійшли уточнення до позовної вимоги за зустрічною позовною заявою.

Частиною 4 статті 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Дослідивши подані представником ТОВ «Астеліт», як позивачем за зустрічним позовом, уточнення до позовної вимоги за зустрічною позовною заявою суд дійшов висновку, що надані представником уточнення по своїй суті не є зміною предмету або підстави позову, а тому, ТОВ «Астеліт»процесуально не обмежене в поданні відповідних заяв до суду.

В судовому засіданні 19.05.2011р. представником ПАТ «Київстар»подано клопотання про відкладення розгляду справи через призначення до розгляду повязаної справи №05-5-40/3686.

Положеннями статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 відповідного Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Розглянувши клопотання представника ПАТ «Київстар»про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, а викладені представником ПАТ «Київстар»у своєму клопотанні обставини для відкладення розгляду справи необґрунтованими.

19.05.2011 року представник ТОВ «Астеліт»надав до суду відзив на первісну позовну заяву в якому просив суд відмовити повністю в задоволенні первісної позовної заяви.

В судовому засіданні 19.05.2011р. було оголошено перерву до 26.05.2011р.

26.05.2011 року представник відповідача за зустрічним позовом надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву в якому проти позову заперечував та просив суд в задоволенні позовних вимог ТОВ «Астеліт»відмовити повністю.

В судовому засіданні 26.05.2011р. представником ПАТ «Київстар»подано заяву про відвід судді Котков О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2011р. заяву представника ПАТ «Київстар»про відвід судді Котков О.В. відхилено.

В судовому засіданні 26.05.2011р. представником ПАТ «Київстар», повторно, подано заяву про відвід судді Котков О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2011р. повторно подану заяву представника ПАТ «Київстар»про відвід судді Котков О.В. відхилено.

Крім цього, в судовому засіданні 26.05.2011р. представником ПАТ «Київстар»до суду була подана заява про відмову від первісного позову.

Ухвалою від 26.05.2011р. прийнята заява ПАТ «Київстар»про відмову від первісного позову та припинено провадження по справі в цій частині.

26.05.2011р. представником ПАТ «Київстар»було подано клопотання про залишення справи 10/131 без розгляду та зупинення провадження за зустрічним позовом.

Клопотання вмотивовано тим, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 61/272. Враховуючи це, заявник вважає, що первісний позов в справі № 10/131 має бути залишений без розгляду, а провадження по справі за зустрічним позовом має бути зупинено.

Дослідивши викладені представником ПАТ «Київстар»в клопотанні обставини про залишення справи № 10/131 без розгляду та про зупинення провадження за зустрічним позовом, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення справи № 10/131 без розгляду та зупинення провадження по справі за зустрічним позовом з огляду на наступне.

Згідно з ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Заявником не було наведено суду належних підстав неможливості розгляду справи №10/131 до набрання законної сили рішенням у справі №61/272.

Частиною 4 статті 62 ГПК України передбачено, що ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

Так, твердження заявника про те, що факт порушення провадження по справі № 61/272 за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт», а також те, що у разі скасування ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви остання вважається такою, що подана в день первісного звернення до господарського суду є необґрунтованими, оскільки, положення ч. 4 ст. 62 ГПУ України застосовується у випадку скасування ухвали саме про відмову у прийнятті позовної заяви, а не ухвали про повернення позовної заяви за наявності обставин для застосування судом ст. 63 ГПК України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання заявника про зупинення провадження в справі за зустрічним позовом та про залишення позову по справі № 10/131 без розгляду.

В судовому засіданні представником ПАТ «Київстар»було заявлене усне клопотання про виклик технічних працівників Національної комісії з питань регулювання звязку України.

Положеннями статті 30 ГПК України встановлено, що в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Однак, суд не вбачає наявності обставин для виклику в участі в справі технічних працівників Національної комісії з питань регулювання звязку України для дачі пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи.

26.05.2011 року представником ПАТ «Київстар»було заявлене усне клопотання про перерву в засіданні через закінчення робочого дня.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Так, заслухавши усне клопотання представника ПАТ «Київстар»про перерву в засіданні через закінчення робочого дня, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки заявлені представником ПАТ «Київстар»підстави для оголошення в судовому засіданні перерви не відноситься до обставин за наявності яких судом може бути оголошена перерва.

В судовому засіданні 26.05.2011р. було оголошено перерву до 27.05.2011р.

В судовому засіданні 27.05.2011р. представником ПАТ «Київстар»подана заява про продовження строків розгляду справи та для можливості надати останньому додаткові заперечення на зустрічний позов.

Положеннями статті 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи те, що термін розгляду справи не сплив, судом не розглядається заява представника ПАТ «Київстар»про продовження строків розгляду справи.

При цьому, суд зазначає, що заява представника ПАТ «Київстар»в частині можливості надання останньому часу для подання до суду додаткових заперечень на зустрічний позов є необґрунтованою, зважаючи на наступне.

Положеннями статті 22 ГПК України встановлено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Так, враховуючи те, що порушення провадження по справі за зустрічною позовною заявою відбулося ще 16.05.2011р., зважаючи на наявний в матеріалах справи відзив ПАТ «Київстар»на зустрічну позовну заяву, а також те, що ПАТ «Київстар»не було обмежене в праві ознайомлюватися з матеріалами справи, суд дійшов висновку, що ПАТ «Київстар», в особі уповноважених ним представників, з моменту порушення провадження по справі за зустрічною позовною заявою ніяким чином не було позбавлене можливості для подачі наявних у нього додаткових заперечень на зустрічну позовну заяву.

Окрім цього, в судовому засіданні представником ПАТ «Київстар»подано заяву про колегіальний розгляд справи № 10/131.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 ГПК України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Розглянувши подану представником ПАТ «Київстар»заяву, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки спір між сторонами у даній справі не відноситься до категорії складних і представником ПАТ «Київстар»не наведено жодних обґрунтованих пояснень, які б свідчили про складність справи № 10/131.

В судовому засіданні представником ПАТ «Київстар»було заявлене усне клопотання про залучення до участі у справі спеціалістів Антимонопольного комітету України для розяснень питання щодо дії в часі розпорядження № 179-р від 25.05.2009р.

Судом було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання через те, що заявником не було доведено суду неможливості розгляду даної справи без отримання пояснень відповідних осіб.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

4.11.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт»(далі позивач) та Закритим акціонерним товариством «Київстар»(далі відповідач) був укладений Договір №344-2004 про взаємозєднання мереж (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи). Додатком Б до Договору №344-2004 від 04.11.2004 року про взаємозєднання мереж між ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»та ТОВ «Астеліт»від 01.08.2010 р. було встановлено розрахункову таксу за послуги завершення національного трафіку, що надходить з мережі позивача на мережу відповідача з кодами NDC, в розмірі 0,40 грн. за одну хвилину (мережа Київстар з кодами NDC). Додатком В до Договору №344-2004 від 04.11.2004 року про взаємозєднання мереж між відповідачем та позивачем від 01.08.2010р. було встановлено розрахункову таксу за послуги завершення національного трафіку, що надходить з мережі відповідача на мережу позивача (мережа АСТЕЛІТ з кодами NDC), в розмірі 0,40 грн. за одну хвилину (копії додатків до договору містяться в матеріалах справи).

Листом від 21.02.2011р. №1205/4/00/00/00 відповідач направив позивачу проект додаткової угоди №6 про внесення змін до вищезазначених додатків в частині зниження розрахункових такс за послуги завершення національного трафіку, що надходить з мережі позивача на мережу відповідача, та за послуги завершення національного трафіку, що надходить з мережі відповідача на мережу позивача (копія листа в матеріалах справи).

Листом від 10.03.2011 р. за №1313 позивач направив відповідачу один примірник підписаної додаткової угоди №6 та два примірники протоколу розбіжностей до неї від 04.03.2011р. (копії документів в матеріалах справи).

Як вбачається з протоколу розбіжностей, ТОВ «Астеліт»погодився знизити до 0,36 грн. за хвилину розмови розрахункову таксу за надання послуг завершення національного трафіку, що надходить з мережі позивача на мережу відповідача. Водночас, ТОВ «Астеліт» не погодився знизити до 0,36 грн. розрахункову таксу за надання послуг завершення національного трафіку, що надходить з мережі відповідача на мережу позивача, пропонуючи залишити її на рівні 0,40 грн., що було 01.08.2010 р. встановлено в п.1 Таблиці В1 Додатку В до Договору.

Як вбачається з наданих доказів, зазначений лист з примірником підписаної позивачем додаткової угоди та протоколом розбіжностей відповідач отримав 11.03.2011 року.

Позивач вказує, що в передбаченому законодавством порядку сторонами було укладено договір №344-2004 від 04.11.2004 р. про взаємозєднання мереж, умовами якого визначені технічні, організаційні та економічні умови взаємозєднання мереж. Оскільки предметом зазначеного договору не є регулювання порядку надання сторонами послуг термінації трафіка, позивач стверджує, що до нього не може бути застосоване рішення Національної комісії з питань регулювання звязку України від 23.12.2010 р. N 600 «Про затвердження розрахункових такс за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій».

Позивач також вказує, що він ніколи не визнавався таким, що займав або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги термінації трафіка на мережах рухомого (мобільного) зв'язку, а тому рішення НКРЗ № 600 не підлягає застосуванню також і з цих підстав.

З огляду на викладене, позивач вважає, що у відповідача відсутні правові підстави вимагати зниження розрахункових такс в односторонньому порядку.

Позивач також заперечує проти введення нових розрахункових такс з 01.03.2011 р., мотивуючи це відсутністю належним чином розробленого законодавства в сфері регулювання відносин у галузі телекомунікацій.

Суд, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Астеліт»підлягають задоволенню з таких підстав.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про телекомунікації»щодо ринку телекомунікаційних послуг пропуску трафіка»№ 2751-VIвід 02.12.2010 р. було внесено зміни до законодавства про телекомунікації та визначено нову телекомунікаційну послугу термінація трафіка, якою визначається процес встановлення, підтримки фізичного та/або логічного з'єднання, пропуску трафіка між телекомунікаційною мережею, з якої надходить виклик або ініціюється з'єднання, та кінцевим обладнанням, до якого спрямовується виклик або ініціюється з'єднання.

До внесення вищевказаним Законом України № 2751-VIвід 02.12.2010 р. змін до Закону України «Про телекомунікації», не існувало законодавчо встановленої такої послуги як термінація трафіка. Відповідно, не існувало ринку послуг термінації трафіка, що підтверджується Рішенням Національної комісії з питань регулювання звязку України № 1366 від 19.02.2009 р. «Про затвердження Переліку ринків телекомунікаційних послуг в Україні, прийнятих для аналізу з метою попереднього регулювання». У даному Переліку ринок послуг термінації трафіка не зазначений.

Сторони уклали договір про взаємозєднання своїх телекомунікаційних мереж у 2004 році, тобто до набрання чинності Законом України № 2751-VIвід 02.12.2010 р. Строк дії договору був продовжений на 2011 рік із застосуванням розрахункових такс за послуги завершення національного трафіка (завершення телефонних зєднань), які діяли у попередньому році.

Як встановлено судом, послуги завершення телефонних зєднань є відмінними від послуги термінації трафіка, можливість надання яких була вперше передбачена Законом України № 2751-VIвід 02.12.2010 р.

Водночас, рішенням Національної комісії з питань регулювання звязку України від 23.12.2010 р. № 600 визначено розмір розрахункових такс на рівні 0,36 грн за послуги термінації рухомого (мобільного) телефонного трафіка на телекомунікаційних мережах операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги термінації трафіка на мережах рухомого (мобільного) зв'язку.

Отже, вказане рішення стосується послуги термінації трафіка та лише тих субєктів господарювання, які визнані такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги термінації трафіка.

Як встановлено судом, ані позивач, ані відповідач рішенням від 25.05.2009 р. №179-р не визнавались Антимонопольним комітетом України такими, що займали або займають монопольне (домінуюче) положення на ринку термінації трафіка.

З огляду на таке, враховуючи, що додаткова угода № 6 до договору №344-2004 від 04.11.2004 року про взаємозєднання мереж не регулює питання надання сторонами послуги термінації трафіка, а позивач та відповідач ніколи не визнавались Антимонопольним комітетом України такими, що займали або займають монопольне (домінуюче) положення на ринку термінації трафіка, рішення Національної комісії з питань регулювання звязку України від 23.12.2010 р. №600 не підлягає застосуванню до даних правовідносин.

При цьому суд не вважає обгрунтованим твердження відповідача про те, що субєкт господарювання автоматично визнається таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на певному ринку на підставі ст. 12 Закону України «Про економічну конкуренцію». Даний Закон не містить норми про автоматичне визнання субєктів такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»до повноважень цього органу віднесено проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень (розпоряджень). За приписами ч. 4 ст. 7 даного Закону здійснення відповідних повноважень іншими органами державної влади не допускається.

Пунктом 2 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-08/627 від 25.11.2009 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)»визначено, що господарський суд не вправі ані самостійно, ані шляхом призначення судової експертизи визначати наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на певному товарному ринку.

Антимонопольний комітет України здійснює дослідження та визначає монопольне (домінуюче) становище суб'єктів господарювання на певному ринку відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. №49-р.

Як встановлено судом, у 2008 р. Антимонопольним комітетом України було проведене дослідження ринку завершення зєднань та згідно з розпорядженням № 179-р від 25.05.09 р., залишеним в силі розпорядженням № 305-р від 24.06.10 р., визначено субєктів, які за результатами 2008 року займали монопольне (домінуюче) становище на ринку завершення зєднань на своїх мережах рухомого (мобільного) звязку, серед яких позивач і відповідач.

Водночас, ані розпорядженням № 179-р, ані розпорядженням № 305-р, ані будь-яким іншим своїм розпорядженням Антимонопольний комітет України ніколи не визнавав позивача та/або відповідача такими, що займали або займають монопольне (домінуюче) положення на ринку термінації трафіка.

З огляду на таке суд приходить до висновку, що предметом договору № 344-2004 від 04.11.2004 р. про взаємозєднання мереж між позивачем та відповідачем не є надання послуг термінації трафіка, а сторони не визнавались і на даний час не визнані Антимонопольним комітетом України такими, що займають або займали монопольне (домінуюче) положення на ринку термінації трафіка, а тому позивач не зобовязаний погоджуватися зі зниження розміру розрахункової такси до 0,36 грн за надання послуг завершення національного трафіку, що надходить з телекомунікаційної мережі відповідача на мережу позивача,.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про телекомунікації»тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій зазначеної статті. Державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають: 1) тарифи на загальнодоступні послуги; 2) тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг; 3) розрахункові такси за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на певному ринку послуг пропуску трафіка або операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій; 4) тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 7 ст.181 Господарського кодексу України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, укладення якого є обовязковим для сторін на підставі закону, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Підписавши додаткову угоду № 6 до договору з урахуванням протоколу розбіжностей позивач погодився на пропозицію ПрАТ «Київстар»встановити розрахункову таксу в розмірі 0,36 грн. за кожну хвилину надання послуг завершення національного трафіку, що надходить від телекомунікаційної мережі позивача на телекомунікаційну мережу відповідача (мережу КИЇВСТАР з кодами NDC), і не погодився знизити розрахункову таксу за послуги завершення національного трафіку, що надходить з телекомунікаційної мережі відповідача на телекомунікаційну мережу позивача (мережу АСТЕЛІТ з кодами NDC), що є правом позивача, як сторони договору. Суд не знайшов підстав вважати такі дії позивача неправомірними.

Позивач також вказав, що розрахункова такса у розмірі 0,40 грн. за послуги завершення національного трафіку, що надходить з телекомунікаційної мережі відповідача на телекомунікаційну мережу позивача (мережу АСТЕЛІТ з кодами NDC), є такою, що була узгоджена сторонами та передбачена Додатком Б від 01.08.2010 р., до Договору №344-2004 від 04.11.2004 року про взаємозєднання мереж між позивачем та відповідачем. Економічну обґрунтованість розрахункової ставки було підтверджено позивачем та відповідачем шляхом підписання уповноваженими особами сторін 01.08.2010р. Додатку Б та Додатку В до Договору №344-2004 від 04.11.2004 року про взаємозєднання мереж.

Таким чином, з огляду на те, що відповідач (ПрАТ «Київстар») пропустив двадцятиденний строк, встановлений ч. 7 ст. 181 ГК України для передачі до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими відповідно до протоколу розбіжностей позивача (ТОВ «Астеліт») від 04.03.2011 року, пропозиції позивача (ТОВ «Астеліт»), викладені у цьому протоколі розбіжностей, вважаються прийнятими ПрАТ «Київстар».

Згідно з ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не навів законодавчого обґрунтування, що до правовідносин, врегульованих сторонами у договорі № 344-2004 від 04.11.2004 р. про взаємозєднання мереж має застосовуватись рішення НКРЗ № 600 від 23.12.2010 р.. Даним рішенням встановлена розрахункова такса в розмірі 0,36 грн. за послуги термінації рухомого (мобільного) телефонного трафіка на мережах операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги термінації трафіка на мережах рухомого (мобільного) звязку. Предметом договору про взаємозєднання мереж № 344-2004 від 04.11.2004 р. є взаємозєднання мереж сторін з метою завершення трафіку. Договором встановлені розрахункові такси за послуги завершення національного та вхідного міжнародного трафіку на мережах сторін. Також відповідачем не надано доказів в обгрунтування своєї позиції щодо того, що позивач є монополістом на ринку термінації трафіка на мережі рухомого (мобільного) звязку. Адже, розпорядженням Антимонопольного комітету України № 179-р від від 25.05.09 р. було визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт»займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги завершення телефонних зєднань на власній мережі рухомого (мобільного) звязку за результатами діяльності у 2008 році.

Отже вимоги позивача є правомірними і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за зустрічним позовом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»задовольнити повністю.

2.Визнати укладеною Додаткову угоду №6 від 01.03.2011 року до Договору №344-2004 від 04.11.04 р. про взаємозєднання мереж з застереженнями Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» та Протоколом розбіжностей до неї від 04.03.2011 року, у такій редакції:

Додаткова угода №6

до Договору №344-2004 від 04 листопада 2004 року про взаємозєднання мереж (надалі Договір) між ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»та ТОВ «Астеліт»

«Про внесення змін до Додатків Б та В від 01.08.2010 року до Договору»

м. Київ 01.03.2011 року

Закрите акціонерне товариство «Київстар Дж.Ес.Ем.», що надалі іменується «КИЇВСТАР», в особі Президента Литовченка Ігоря Володимировича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт», що надалі іменується «АСТЕЛІТ», в особі Головного виконавчого директора Баринова Олександра Олексійовича, що діє на підставі Статуту, спільно з Директором корпоративних відносин АСТЕЛІТ ОСОБА_9, що діє на підставі Довіреності №103/11-а від 28 лютого 2011 р., з іншої сторони, домовились про наступне:

1.Внести зміни до Таблиці Б1 Додатку Б від 01.08.2010 року до Договору та викласти пункт 1 цієї Таблиці у наступній редакції:

НапрямокРозрахункова такса за 1 хвилину, гривні (без ПДВ)

1Мережа КИЇВСТАР з кодами NDC0,36 2.Ця Додаткова угода №6 до Договору набуває чинності з 01.07.2011 року та є дійсною протягом строку дії Договору.

3.Всі інші положення Договору та чинних Додатків до нього залишаються незмінними.

4.Ця Додаткова угода №6 складена українською мовою у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу та є невідємною частиною Договору.

В ЗАСВІДЧЕННЯ вищевикладеного ця Додаткова угода підписана повноважними представниками Сторін:

КИЇВСТАРАСТЕЛІТ

Президент

ЗАТ«Київстар Дж.Ес.Ем.»

____ І.В.ЛитовченкоГоловний виконавчий директор

____ О.О.Баринов

Директор корпоративних відносин

________ ОСОБА_9 3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київстар»(ідентифікаційний код: 21673832, адреса: 03110, м. Київ, Соломянський район, проспект Червонозоряний, будинок, 51, рахунок № 26005325079000 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»(ідентифікаційний код: 22859846, адреса: 03110, м. Київ, вул. Соломянська, будинок, 11, літера А, рахунок 2600714757 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 300335) 321,00 грн. (триста двадцять одну гривню) судових витрат. Видати наказ. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 01.06.2011р.