Рішення № 15928646, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/14827.05.11 За позовом Малого приватного науково-впроваджувального підприємства “Фірма ФОНОР”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковенант”

Про стягнення заборгованості, 402582,80 грн.

                                                  Суддя О.Є. Блажівська

Представники сторін:

Від позивача –Дяченко О.М.

Від відповідача –не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне науково-впроваджувальне підприємство “Фірма ФОНОР” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковенант” про стягнення заборгованості, 402582,80 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.03.2011р. розгляд справи призначено на 20.04.2011 року.

Розпорядженням від 20.04.2011 року, Голови Господарського суду міста Києва, Ємельянова А.С., у зв’язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/148 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 11.05.2011 року.

Розпорядженням від 26.04.2011 року, Голови Господарського суду міста Києва, Ємельянова А.С., у зв’язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу 58/148 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

У судове засідання 11.05.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

04.05.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник позивача надав додаткові документи по справі.

Документи долучені судом до матеріалів справи.

В зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, суд ухвалив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 року розгляд справи відкладено на 27.05.2011 року.

У судове засідання 27.05.2011 року представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

                     ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року між Малим приватним науково-впроваджувальним підприємство “Фірма ФОНОР”(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ковенант” (відповідач) було досягнуто домовленості щодо правочинів стосовно постачання продукції, фактично було укладено в усній формі договір купівлі-продажу медичних товарів (надалі –Договір).

У строк з 07 грудня 2009 року по 31 серпня 2010 року позивач поставив товар, а відповідач прийняв медичні товари на загальну суму 402582,80 грн., що підтверджується витратними накладними, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до Договору Позивач зобов’язувався передати у власність Відповідача товар, а Відповідач прийняти та оплатити його вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

Керуючись положеннями вищезазначеної статті, Позивачем на адресу Відповідача була направлена Претензія № 19/11-2010 від 19.11.2010 р. (копія наявна в матеріалах справи) з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 402582,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

Позивач зазначає, що отримав відповідь на претензію за номером 17-12 від 17.12.2010 року, в якій відповідач претензію визнав в повному обсязі, погоджується сплатити грошові кощти, але відсутні кошти для сплати та зобов’язався повернути при наявності грошових коштів.

В зв’язку із неможливістю врегулювання спору у досудовому порядку. Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно відзиву на позовну заяву відповідач визнає борг в розмірі 402582,80 грн. в повному розмірі, але відсутні кошти для сплати заборгованості.

Крім того між позивачем та відповідачам підписаний акт звірки взаєморозрахунків на загальну суму 402582,80 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або заоном, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином суд прихидить до висновку задовольнити позовні вимоги в повному розмірі та стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 402582,80 грн.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.                     

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковенант” (01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 11 літ “А”; код ЄДРПОУ 36186393) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Малого приватного науково-впроваджувального підприємства “Фірма ФОНОР” (02230, м. Київ, Деснянський р-н, вул. Боженко, буд. 2; код ЄДРПОУ 16458296) суму боргу у розмірі 402582(чотириста дві тисячі п’ятсот вісімдесят дві) грн. 80 коп., 4025 (чотири тисячі двадцять п’ять) грн. 82 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 01.06.2011 р.