Рішення № 15928531, 25.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/14125.05.11

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

До Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АСТАРТА»

про стягнення 3922,00 грн. в порядку регресу

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1- представник за довіреністю від 16.05.2011 р.

Від відповідача - не зявився

У судовому засіданні 25.05.2011 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 3922,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та судових витрат в розмірі 102,00 грн - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.03.2011 порушено провадження у справі № 47/141, розгляд якої призначено на 26.04.2011.

Ухвалою від 26.04.2011, у зв?язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 18.05.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 18.05.2011 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання своїх представників не направив, але через канцелярію суду заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.05.2011 розгляд справи було відкладено на 25.05.2011.

В судовому засіданні 25.05.2011 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем всупереч ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 993 Цивільного кодексу України не було виплачено позивачу в порядку регресу 3922,00 грн.

Відповідач в судове засідання 25.05.2011 своїх представників не направив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2007 між ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», як страховиком, правонаступником якого є позивач - ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», громадянином Севастьяновим Геннадієм Олександровичем, як страхувальником та АКІБ «Укрсиббанк», як вигодонабувачем, було укладено Договір страхування серії V2.0 № 02668 (далі-Договір V2.0 № 02668 від 23.04.2007), згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб - автомобіль марки «Mitsubishi Pajero WGN 3,2»2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зокрема страховим ризиком визначено і ДТП.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території міста м. Сімферополя (арк. 13 позовної заяви) на 4 кілометрі об'їздної автодороги м. Сімферополя сталася ДТП за участю транспортного засобу «Mitsubishi Pajero WGN 3,2 », реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_4 під його керуванням та транспортного засобу «Рено кенго», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3., під керуванням гр. ОСОБА_2.

Відповідно до Постанови Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2008 по справі № 3-755, гр. ОСОБА_2 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 3 місяці.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля «Mitsubishi Pajero WGN 3,2» автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 23 від 25.01.2008, складеного оцінювачем Дадоновим Віталієм Вікторовичем, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Mitsubishi Pajero WGN 3,2», державний номерний знак НОМЕР_1, складає 18421,83 грн.

Відповідно до страхового акту № V2.0.02668.L02.01 від 03.03.2008 та розрахунку розміру страхового відшкодування, пошкодження транспортного засобу «Mitsubishi Pajero WGN 3,2», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яке сталося 12.01.2008 на 4 кілометрі об'їздної автодороги м. Сімферополя за участю застрахованого автомобіля, що належить гр. ОСОБА_4 під його керуванням та транспортного засобу «Рено кенго», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3., під керуванням гр. ОСОБА_2, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 4038,73 грн., які виплачені вигодонабувачу АКІБ «Укрсиббанк» згідно платіжного доручення № 3063 від 12.03.2008.

Відповідно до страхового акту № V2.0.02668.L02.03 від 26.03.2008 та розрахунку розміру страхового відшкодування, пошкодження транспортного засобу «Mitsubishi Pajero WGN 3,2», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яке сталося 12.01.2008, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 393,27 грн., які виплачені вигодонабувачу АКІБ «Укрсиббанк»згідно платіжного доручення № 3987 від 31.03.2008.

Згідно полісу загальнообовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ № 0846209 від 27.11.2007, між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, було укладено договір загальнообовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 28.11.2007 по 27.11.2008, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 26500,00 грн., забезпечений транспортний засіб автомобіль «Рено кенго», державний номерний знак НОМЕР_2, розмір франшизи 510,00 грн.

28.10.2008 позивач на адресу відповідача надіслав регресну вимогу з вимогою сплатити на користь позивача в порядку регресу суму заборгованості в розмірі 3922,00 грн., яку відповідач, відповідно до відмітки поштової установи «Express mail», отримав 30.10.2008.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 року, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов договору страхування серії V2.0 № 02668 добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) від 23.04.2007 перерахував на користь гр. Севастьянова Г.О. згідно актів № V2.0.02668.L02.01 від 03.03.2008 та № V2.0.02668.L02.03 від 26.03.2008 страхове відшкодування в сумі 4432,00 грн., які виплачені вигодонабувачу - АКІБ Укрсиббанк згідно платіжних доручень № 3063 від 12.03.2008 та № 3987 від 31.03.2008, оскільки, ДТП на 4 кілометрі об'їздної автодороги м. Сімферополя, яка сталася 12.01.2008 р. (за участю застрахованого автомобіля «Mitsubishi Pajero WGN 3,2», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_4 та під його керуванням, та автомобіля марки ««Рено кенго», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3., під керуванням гр. ОСОБА_2, який керував автомобілем на належних підставах) визнано позивачем згідно наведених вище страхових актів.

Також, враховуючи те, що відповідно до постанови Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2008 по справі № 3-755, водія ОСОБА_2., який на належних підставах керував автомобілем марки ««Рено кенго», державний номерний знак НОМЕР_2, визнано винним у вчиненому адміністративному правопорушенні та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, а транспортний засіб марки ««Рено кенго», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2., цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача згідно полісу загальнообовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ № 0846209 від 27.11.2007 з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 25500,00 грн., суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України позивач набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі витрат в розмірі 3922,00 грн.: (4432,00 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 510,00 грн. франшиза).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 3922,00 грн. - є обґрунтованою, законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути в порядку регресу з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АСТАРТА»(код ЄДРПОУ 02308021, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Тверська, 6) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(код ЄДРПОУ 20782312, місцезнаходження: 04053 м. Київ, вул. Артема, 42) суму страхового відшкодування в розмірі 3922 (три тисячі девятсот двадцять дві) грн. 00 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення: 30.05.2011