Рішення № 15928527, 24.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/19724.05.11 За позовом:Приватного підприємства «Зевс»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Модекс-АВС»

Про: стягнення заборгованості в розмірі 18 533 грн.50 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:ОСОБА_1. дов. № б/н від 08.07.2008; Відповідача:не зявився

У судовому засіданні 24.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Зевс»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Модекс-АВС»про стягнення заборгованості відповідно до договору поставки № К-2868 від 10.03.2009 в розмірі 18 533 грн. 50 коп. із них: 15 954 грн. 36 коп. основного боргу, 983 грн. 71 коп. пені, 1595 грн. 43 коп. - штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 порушено провадження у справі № 61/197, розгляд справи призначено на 24.05.2011.

В судовому засіданні 24.05.2011 представник позивача надав додаткові пояснення щодо позовних вимог.

У судове засідання 24.05.2011 представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.04.2011.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством «Зевс» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Модекс АВС»(надалі Покупець) укладено договір поставки № К-2868 від 10.03.2009, відповідно до якого Постачальник зобовязався поставити Покупцю напої (Товар), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобовязався прийняти й оплатити Товар в обумовлені цим Договором строки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вищезазначеного договору, позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: № 13КК016179 від 10.06.2010, № 13КК017844 від 01.07.2010, № 13КК018884 від 13.07.2010, № 13КК019141 від 15.07.2010, № 13КК020208 від 29.07.2010, № 13КК022112 від 21.08.2010 на загальну суму 16 854 грн. 12 коп.

Відповідно до п. 4.3 договору, Покупець зобовязався сплатити Постачальнику за отриманий товар 100% передоплати з відстрочкою платежу на 14 календарних днів з дня прийняття товару.

Товар за вказаними накладними було отримано у повному обсязі, що підтверджується печаткою та підписом уповноваженої особи відповідача.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи, за поставлений Товар відповідач свої зобовязання щодо оплати Товару не виконав в повному обсязі, суму в розмірі 15 954 грн. 36 коп. не оплатив, що підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 13.09.2010.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 15 954 грн. 36 коп. визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 983 грн. 71 коп.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 Цивільного Кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Проте, п. 1 ст. 546 Цивільного Кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 Цивільного Кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 Господарського Кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати наданих послуг нараховано відповідачу пеню в розмірі 983 грн. 71 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обгрунтованість. За таких обставин позовні вимоги про пені в розмірі 983 грн. 71 коп. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до п. 7.5. Договору штраф у розмірі 10% від суми боргу в розмірі 1595 грн. 43 коп.

Відповідно до п. 7.5. Договору у випадку затримки оплати товару більше 30 календарних днів, Покупець зобовязаний додатково сплатити до суми заборгованості штраф у розмірі 10% суми заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу - суд дійшов висновку про його обгрунтованість. За таких обставин позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1595 грн. 43 коп. підлягають задоволенню.

Водночас суд, керуючись ст. 49 ГПК України, покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Модекс-АВС»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 32-Б; код 36126109) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «Зевс»(83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-А; код 31578034) 15954 (пятнадцять тисяч девятсот пятдесят чотири) грн. 36 коп. основного боргу, 983 (девятсот вісімдесят три) 71 коп. пені, 1595 (одна тисяча пятсот девяносто пять) грн. 43 коп. штрафу, 185 (сто вісімдесят пять) грн. 33 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 27.05.2011