Рішення № 15928414, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/8423.05.11 За позовомДержавного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько- технологічний інститут міського господарства"

доКомунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс"

простягнення 9163,21 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача: не зявились;

Рішення прийняте 23.05.2011 у зв'язку з оголошеною у судовому засіданні перервою з 16.05.2011 по 23.05.2011.

У судовому засіданні 23.05.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" про стягнення з відповідача на користь позивача 9163,21 грн., з яких: 8000,00 грн. сума основного боргу, 687,21 грн. пеня, 476,00 грн. інфляційні втрати, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 порушено провадження у справі №35/84 розгляд справи призначено на 11.04.2011.

Представники позивача у судове засідання не з'явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/84 від 24.03.2011 не виконали, витребувані судом документи не подали, про поважність причин не з'явлення суд не повідомили, заяв, клопотань не подали.

У судовому засіданні представник відповідача подав суду документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/84 від 24.03.2011 та заявив усне клопотання про відкладення розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд, справи відкладено на 16.05.2011.

Представник позивача у судовому засіданні 16.05.2011 надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.03.2011, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у наданих поясненнях заперечував проти позову.

У судовому засіданні 16.05.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 23.05.2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2009 між Державним підприємством "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" було укладено Договір на створення науково-технічної продукції №25-20-09 (надалі - договір).

Предметом договору, згідно п. 1.1, є розробка та підготовка реалізації пілотного проекту «Роздільний збір харчових доходів у житловому секторі м. Києва та утилізація міських органічних відходів із використанням біотехнологій».

Відповідно до п. 3.2. договору, після завершення робіт (етапів) Виконавець представляє Замовнику акт здачі-приймання науково-технічної продукції в 2-ох примірниках, комплект наукової, технічної та іншої документації, передбаченої умовами Договору в 2-ох примірниках.

Відповідно до п. 3.3. Договору Замовник протягом 5 днів з дня одержання акту здачі-приймання робіт та звітних документів, зазначених в п. 3.2. Договору, зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт здачі-приймання науково-технічної продукції або вмотивовану відмову від прийняття робіт.

За виготовлену науково-технічну продукцію замовник зобов'язався поетапно, згідно календарним планом виконаних робіт на підставі актів виконаних робіт перерахувати Інституту 12 000 грн. (дванадцять тисяч гривень), що закріплено в п. 2.1. та п. 2.3. Договору. Календарним планом робіт встановлено 2 етапи виконання робіт вартістю в 10 000 грн. (десять тисяч гривень) за перший етап та 2 000 грн. за другий етап робіт.

Додатковою угодою № 1 до договору, сторони виклали п. 2.3. в новій редакції, відповідно до якої оплата робіт за етапом №1 здійснюється у такому порядку: у строк до 28.02.2011 2000,00 грн., до 31.03.2011 2000,00 грн., до 30.04.2011 2000,00 грн., до 31.05.2011 2000,00 грн., до 30.06.2011 2000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору виконав роботи, передбачені умовами договору, що підтверджується підписаним сторонами Актом №53 здачі-приймання робіт, виконані роботи відповідач оплатив частково у розмірі 2000,00 грн., а тому у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 8 000,00 грн.

08.12.2010 позивач направив відповідачеві претензію з вимогою сплатити суму заборгованості, однак вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Як передбачено ч. 1 ст. 894 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідачем були прийняті виконані позивачем роботи, але зобовязання по їх оплаті відповідач виконав частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 8000,00 грн.

Станом на день предявлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої грошові зобовязання за договором у повному обсязі не виконав, суму заборгованості у розмірі 8000,00 грн. не сплатив.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування зазначеного.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором на створення науково-технічної продукції №25-20-09 від 30.10.2009р. в розмірі 8000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.5. Договору, після підписання акту здачі-приймання робіт згідно з п. 3.3. даного Договору, Замовник повинен протягом 5 календарних днів оплатити Виконавцю вартість робіт. В іншому випадку Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 687,21 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 476,00 грн. відповідно до наданих розрахунків, які відповідають вимогам закону та правильність яких перевірена судом.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 687,21 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 476,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч зазначеним вимогам відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обовязку її сплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 9 163,21 грн.

Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, ідентифікаційний код 33745659) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, ідентифікаційний код 03363588) 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.) заборгованості Договором на створення науково-технічної продукції №25-20-09 від 30.10.2009, 476,00 грн. (чотириста сімдесят шість гривень 00 коп.) інфляційних нарахувань, 687,21 грн. (шістсот вісімдесят шість гривень 21 коп.) пені, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 30.05.2011.