Рішення № 15928212, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/16827.05.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Техенергобуд"

простягнення 10302,05 грн.

Представники сторін: від позивача Шпильова Л.В.- представник; від відповідачаГоловач Т.В. –представник. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергобуд" заборгованості на загальну суму 10302,05 грн., у тому числі основний борг у розмірі 8539,90 грн., штраф у розмірі 853,99 грн., річні проценти у розмірі 623,30 грн., інфляційні втрати у розмірі 284,87 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконанозобов‘язання щодо оплати вартості поставленого товару за договором №ОП-264, а тому позивач з посиланням на норми Цивільного кодексу України звернувся до суду за захистом своїх вправ.

Відповідач відзив на позов не надав, представник в судове засідання надав усні пояснення по суті спору та документи по справі.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

20.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс", як постачальником (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техенергобуд", як покупцем (відповідачем) укладено договір поставки № ОП-264 (далі - договір).

Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов’язався поставити у власність покупця за його замовленням металопрокату, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Відповідно до пункту 2.3 Договору товар передається відповідачу на підставі накладної.

Згідно з п. 4.3 Договору відповідач здійснює оплату товару на умовах відстрочення платежу через 7 днів з моменту поставки.

Позивачем долучено до матеріалів справи підписані сторонами видаткові накладні: від 20.12.2010 № 62649 на загальну суму 3661,99 грн. та від 20.12.2010 № 62650 на загальну суму 4877,91 грн., довіреність на отримання товаро –матеріальних цінностей від 20.12.2010 № 108, якими підтверджується поставка відповідачу товару на загальну суму 8539,90 грн.

Відповідач вартість поставного товару не оплатив, доказів оплати не надав, заборгованість не спростував.

За таких обставин, станом на момент вирішенні справи судом, вартість поставленого позивачем товару згідно вказаних вище накладних, не сплачена, заборгованість становить 8539,90 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 8539,90 грн. у строки передбачені договором не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті підтверджений відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 8539,90 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача 853,99 грн. - штрафу, 623,30 грн. –24% річних, 284,87 грн. –інфляційних втрат.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1 договору у випадку порушення покупцем оплати товарів, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення штрафу є обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд визнає його вірним. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 853,99 грн. підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 4.4 договору встановлено, що покупець у разі прострочення виконання грошового зобов‘язання по оплаті товару, сплачує 24% річних з простроченої суми.

Вимоги позивача про стягнення 24 % річних підлягають задоволенню повністю на суму 623,30 грн., розрахунок яких судом був перевірений.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 284,87 грн. підлягають задоволенню частково на суму 281,82 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергобуд" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, код 25272797 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (03680, м. Київ, вул. Качалова, 5, код 13693513) основний борг у розмірі 8539 (вісім тисяч п‘ятсот тридцять дев‘ять) грн. 90 коп., штраф у розмірі 853 (вісімсот п‘ятдесят три) грн. 99 коп., 24% річних у розмірі 623 (шістсот двадцять три) грн. 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 87 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн.99 коп. та 235 (двісті тридцять п‘ять) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти

Дата складання повного рішення 30.05.2011