Ухвала суду № 15927461, 28.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2011 р. м. КиївК-22531/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Степашка О.І., Островича С.Е.

при секретарі Бадріашвілі К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Краматорський цементний завод Пушка»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року

у справі №2-а-2016/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Краматорський цементний завод Пушка»(надалі ВАТ «Краматорський цементний завод Пушка»)

до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області (надалі ДПІ у м.Краматорську Донецької області)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У грудні 2007 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням доповнень до позовних вимог, поставлено питання про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення №000042302/0/22209 від 11.06.2007 року, №000042302/1/34684 від 10.07.2007 року, №000042302/2/46752 від 10.09.2007 року, №000042302/3/59405 від 30.11.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий кредит був сформований згідно до чинного законодавства, суми податку на додану вартість (надалі ПДВ) були сплачені у вартості товару, на час здійснення господарський операцій ТОВ «Газтрейд ЛТД»перебувало у ЄДРПОУ та було платником ПДВ.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними податкові повідомлення-рішення №000042302/0/22209 від 11.06.2007 року, №000042302/1/34684 від 10.07.2007 року, №000042302/2/46752 від 10.09.2007 року, №000042302/3/59405 від 30.11.2007 року; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 3,40грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин. Також, судом звернув увагу на те, що ані в акті перевірки, ані в судовому засіданні відповідачем не наведено жодного доказу щодо того, що природний газ, який ТОВ «Газтрейд ЛТД»постачало ВАТ «Краматорський цементний завод Пушка», є газом імпортного походження.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в порушення чинного законодавства податкові накладні, що видавались від імені ТОВ «Газтрейд ЛТД»на адресу ВАТ «Краматорський цементний завод Пушка», підписувались не уповноваженою на те особою, а не відомими особами, які проводили діяльність від імені ТОВ «Газтрейд ЛТД»поза межами державного контролю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ВАТ «Краматорський цементний завод Пушка»звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Краматорський цементний завод Пушка»з питання правових відносин з ТОВ «Газтрейд ЛТД»з метою визначення правильності формування податкового кредиту і податкових зобовязань з ПДВ по операціях з придбання та продажу природного газу імпортного походження за 2005 рік, про що складено акт №907/23-2-00292942 від 30.05.2007 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.п.7.2.4. п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», що призвело до заниження ПДВ у сумі 2362890,00грн., в т. ч. за серпень 2005 року 507692,33грн., за вересень 2005 року 652696,94грн., за жовтень 2005 року 264667,62грн., за грудень 2005 року 937833,11грн.

За наслідками проведеної перевірки та апеляційного узгодження ДПІ у м.Краматорську Донецької області прийняла оскаржувані податкові повідомлення-рішення №000042302/0/22209 від 11.06.2007 року, №000042302/1/34684 від 10.07.2007 року, №000042302/2/46752 від 10.09.2007 року, №000042302/3/59405 від 30.11.2007 року, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 3544335,00грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції 1181445,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, У відповідності до договору №05-08-05 від 25.07.2005 року «Про постачання природного газу», ТОВ «Газтрейд ЛТД»(постачальник) зобовязується продати ВАТ «Краматорський цементний завод Пушка»(покупець) природний газ, придбаний у ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»згідно договору постачання природного газу №06/05-1238 від 21.04.2005р. До зазначеного договору сторонами було укладено ряд додаткових угод (а.с.94-106). Пунктом 5 договору, передбачено, що ціна газу встановлюється з урахуванням 20% ПДВ.

Слід зазначити, що факт оплати сторонами не заперечується, а факт придбання позивачем товару підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме, податковими накладними: №8-31/14-1 від 31.08.2005р., №9-30/11-1 від 30.09.2005р., №10-31/17-1 від 31.10.2005р., №11-30/23-1 від 30.11.2005р. та актами прийому-передачі природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.111-124).

В акті перевірки податковий орган вказує, що згідно з рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.2007р. визнані недійсними установчі документи ТОВ «Газтрейд ЛТД», а саме: статут у новій редакції у звязку із внесенням завідомо неправдивих відомостей про склад його учасників з дня державної перереєстрації, тобто з 25.04.2005р., та реєстрацію (перереєстрацію) ТОВ «Газтрейд ЛТД»платником податку на додану вартість (свідоцтво №37103570) з моменту перереєстрації, тобто з 25.04.2005р. В рішенні Голосіївського райсуду м. Києва від 23.01.2007р. зазначено, що статут ТОВ «Газтрейд ЛТД»у новій редакції зареєстрований Голосіївською Райдержадміністрацією у м.Києві 20.05.2005р. Учасниками товариства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а керівником товариства є ОСОБА_1 Судом встановлено, що здійснюючи перереєстрацію, ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 не мали на меті здійснювати господарську діяльність, статутний фонд товариства не формували, здійснювали його реєстрацію з метою отримання винагороди.

Між тим, у матеріалах справи мітиться ухвала від 05.07.2007 року судової палати в цивільних справах м.Києва, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.2007р. скасовано, провадження по справі закрито (а.с.213-214).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В акті перевірки відповідач зазначає, що згідно з висновком експертів від 01.03.2007р. №108 встановлено: підписи від імені директора ТОВ «Газтрейд» на документах, під стверджуючих фінансово-господарські взаємовідношення між ТОВ «Газтрейд»та ВАТ «КЦЗ Пушка», здійснені не Хомичем Ю.І.

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Так, відповідно до п. п.7.4.4 п.7.4 ст.7 зазначеної норми права, у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються. А згідно п. п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Разом з тим, на час виконання договору №06/05-1238 від 21.04.2005р. ТОВ «Газтрейд ЛТД»перебувало на податковому обліку, був платником ПДВ (мав свідоцтво платника податку на додану вартість та міг видавати податкові накладні), поставка газу та сплата за його отримання були реальними, відповідно до податкових накладних та актів прийому-передачі. Крім того, вищезазначений договір не визнавався в судовому порядку недійсним, так само, як і податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит.

Крім того, п.п.7.2.1 п.7.2.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

При дослідженні податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, в судовому засіданні, судом першої інстанції було встановлено, що вони повністю відповідають вимогам зазначеної норми права.

Щодо посилання суду апеляційної інстанції на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.08 року у справі № 1-28/08 та вирок Апеляційного суду м.Києва від 08.05.08 року у справі № 11-а-642/2008, слід звернути увагу, що ухвалою Верховного Суду України від 29.07.2008 року, вирок суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м.Києва від 08.05.2008 року щодо Іська В.В. скасовано; провадження у справі закрито. Крім того, зазначені судові рішення не стосуються позивача по даній адміністративній справі, держава не заявляла цивільний позов на відшкодування шкоди.

Також, судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання податкового органу в акті перевірки на порушення позивачем ст.9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»з огляду на наступне.

Зазначеною нормою права передбачено, що операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку.

Разом з тим, пунктом 11.4 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.

Вищевикладена норма права кореспондується з положеннями закріпленими ч.3 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування», ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Крім того, слід зазначити, що газ придбавався позивачем на території України у резидента, в той час, як відповідачем а ні при розгляді справи судом першої інстанції, а ні при розгляді справи судом апеляційної інстанції не було доведено, що газ, який ТОВ «Газтрейд ЛТД»постачало ВАТ «Краматорський цементний завод Пушка», є газом імпортного походження.

Згідно ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Краматорський цементний завод Пушка» задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року скасувати та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.