Ухвала суду № 15927450, 28.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-9131/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Карася О.В., Костенко М.І., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

на постанову господарського суду Львівської області від 16 серпня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2008 року

у справі №5/1278-12/148А

за позовом Малого приватного підприємства «Ірена»(надалі –МПП «Ірена»)

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова (надалі - ДПІ у Личаківському районі м.Львова)

про скасування податкового повідомлення-рішення , -           

встановив:

У червні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення №0003592310/0/20082 від 31.10.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 17217,10грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8606,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, податковий кредит сформований на підставі первинних документів складених у відповідності до норм чинного законодавства. Отже, несплата ТОВ «Трансстандарт», який є третьою ланкою у ланцюзі постачальників, ПДВ не є підставою для зменшення розміру податкового кредиту підприємству.

Постановою господарського суду Львівської області від 16 серпня 2007 року, залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2008 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0003592310/0/20082 від 31.10.2006 року, яким позивачу зменшено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість 17212,10грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 8606,00грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що позивачем правомірно включені суми сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, у зв’язку з придбанням товарів, до складу податкового кредиту, оскільки ці суми підтверджені податковими накладними. При цьому покупець не несе жодної відповідальності за недотримання законодавства з боку свого постачальника, і тим більше за дії третіх осіб, які можуть бути постачальниками в ланцюгу господарських операцій. Обов’язок сплати до бюджету сум ПДВ, отриманих у складі ціни реалізації товарів, робіт, послуг покладено на продавця, а не покупця, тому що саме він здійснює операції, що є об’єктом оподаткування ПДВ.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Личаківському районі м.Львова звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну позапланову документальну перевірку МПП «Ірена»з питань взаєморозрахунків по ланках ТОВ «Украгротехсоюз», ТОВ «Транстандарт -2002», ТОВ «Трансстандарт»за листопад 2003 року, про що складено акт №47/23-0/13807069 від 31.10.2006 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.1.8. ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, МПП «Ірена»безпідставно включено до податкового кредиту за листопад 2003 року ПДВ в сумі 17212,10грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування по ПДВ за листопад 2003 року на суму 17212,10грн.

          За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Личаківському районі м.Львова було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003592310/0/20082 від 31.10.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 17217,10грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі8606,00грн.

Як вбачається з акту перевірки, під час її проведення, відповідачем були направлені ряд запитів до відповідних податкових інспекцій щодо проведення зустрічних перевірок по питанню підтвердження податкового кредиту податковим зобов’язанням.

Відповідно до отриманих відповідей вбачається, що: ТОВ «Украгротехсоюз»(1 ланцюг) є посередником, а постачальником є ТОВ «Транстандарт -2002»; разом з тим, ТОВ «Транстандарт-2002»(2 ланцюг) також не є виробником реалізованої продукції, постачальником є ТОВ «Трансстандарт»; щодо ТОВ «Трансстандарт»(3 ланцюг), було повідомлено, що податкові накладні №182 від 23.10.2003 року та №183 від 27.10.2003 року не виписувалися підприємству ТОВ «Транстандарт-2002».

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 названого Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту від сплати контрагентом податкового зобов'язання до бюджету.

Відповідно до положень пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, контролюючим органом також проводилась комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства МПП «Ірена»за період з 01.07.2002 року по 31.12.2003 року, про що складено акт №73/23-2/13800769 від 19.04.2004 року (а.с.21-24). Тобто, відповідачем перевірявся один і той самий період двічі. Також, у акті перевірки відсутні посилання на те, що податкові накладні, виписані ТОВ «Украгротехсоюз», що безпосереднім постачальником позивача, не відповідають вимогам чинного законодавства (а.с.23).

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди попередніх інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами процесуального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Львівської області від 16 серпня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.