Ухвала суду № 15927426, 28.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-6988/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Карася О.В., Костенко М.І., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2008 року

у справі №2-27/2111-2006А

за позовом Риболовецького колгоспу «Таврида»(надалі –РК «Таврида»)

до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим (надалі –ДПІ в Чорноморському районі АР Крим)

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -           

встановив:

У листопаді 2005 року позивач звернувся до постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, поставлено питання про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0000742301/0 від 31.10.2005 року про застосування штрафу в розмірі 94277,19грн., №0000722301/0 від 31.10.2005 року про стягнення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 6682,5грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, а висновки, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2008 року, залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2008 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано податкове повідомлення-рішення Євпаторійської ОДПІ №0000742301/0 від 31.10.2005 року про застосування штрафу у розмірі 94277,19грн. нечинним; визнано податкове повідомлення-рішення Євпаторійської ОДПІ №0000722301/0 від 31.10.2005 року нечинним в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 3755,00грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 1727,50грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь РК «Таврида»1,70грн. судового збору; повернуто з Державного бюджету України на користь РК «Таврида»зайво сплачену суму судового збору у розмірі 81,60грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що всі договори, укладені позивачем на загальну суму 97800,00грн. були нотаріально оформленні на підставі виписок з реєстрів в обтяження і на підставі отриманої згоди Євпаторійської ОДПІ на реалізацію активів. Проведення операції по відчуженню активів повністю відповідають вимогам ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами». Заниження суми податкового зобов’язання у розмірі 3755,00грн., при розгляді справи, не підтверджене, Однак, висновки відповідача щодо заниження позивачем податкового зобов’язання по ПДВ за червень 2005 року на 750,00грн. підтверджено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ в Чорноморському районі АР Крим у звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в частині задоволення позовних вимог, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Євпаторійської ОДПІ проведено планову документальну перевірку дотримання вимог валютного та іншого законодавства РК «Таврида»за період з 01.01.2004 року по 30.06.2005 року, за результатами якої складено акт №312/23-01/03889178 від 21.10.2005 року.

Проведено перевіркою, на думку податкового органу, виявлено ряд порушень, зокрема, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.9 п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 4505,00грн.; п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», а саме –проведено відчуження активів, які знаходилися в податковій заставі без узгодження з податковим органом на загальну суму 94277,19грн.

На підставі акту перевірки Євпаторійською ОДПІ в АР Крим прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0000722301/0 від 31.10.2005 року, яким визначено податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 6682,00грн., в тому числі 4505,00грн. за основним платежем та 2177,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000742301/0 від 31.10.2005 року, яким позивача зобов’язано сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов’язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження, у розмірі 94277,19грн.

Як вбачається з акту перевірки, у перевіряє мий період позивачем здійснено відчуження активів що перебували у податковій заставі на загальну суму 94277,19грн., в т.ч.: видано товар в рахунок заробітної плати на суму 2477,19грн., продано риболовецький стан «Ак-Сарай»- звіроферму на суму 48000,00грн., продано риболовецький стан «Костел»на сум 28800,00грн., продано риболовецький стан на землях Далековської сільської ради на суму 15000,00грн.

Згідно із п.1.17 ст.1 України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк.

Основні положення щодо застосування податкової застави визначені у ст.8 Закону, зокрема, на підставі п.8.1 вказаної статті, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п.8.2.2 ст.8 Закону право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Підпунктом 4 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-9/2005 визначено, що положення абзацу другого підпункту 8.2.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 24.03.2005 року.

Таким чином, відповідно до вищезгаданого Рішення Конституційного Суду України вимоги стосовно розповсюдження права податкової застави на активи боржників з урахуванням їх сум податкового боргу стосуються тих платників податків, активи яких передаються у податкову заставу починаючи з 24.03.2005 року.

Згідно з положеннями підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

У разі, коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі. відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами (п.17.1.8 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

В касаційній скарзі ДПІ в Чорноморському районі АР Крим зазначає, що на момент реалізації майна, а саме: рибстанов «Костьол», «Північне»; звіроферми і рибстана «Ак-Сарай»; трактора МТЗ-80; автомашини ВАЗ-2107, термін дії дозволу на реалізацію зазначеного майна закінчився.

Разом з тим, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що договори купівлі-продажу, предмети яких перебували у податковій заставі, нотаріально оформлені на підставі виписок з реєстрів обтяження та на підставі отриманої згоди Євпаторійсько ОДПІ в АР Крим на реалізацію активів.

Крім того, у встановленому чинним законодавством порядку такі угоди недійсними визнані не були.

Також, слід зазначити, що в акті перевірки не вказано співвідношення сум податкового боргу і податкової застави на момент видачі рибної продукції в рахунок заробітної плати. Крім того, не вказано, чи саме ця рибна продукція, що була видана в рахунок заробітної плати, знаходилася в податковій заставі.

Отже, в діях відповідача відсутні порушення вимог ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій було встановлено, що заниження бази оподаткування ПДВ та заниження податкового зобов’язання по ПДВ на суму 3755,00грн. при продажу: 988/1000 долів рибстану звіроферми «Ак-Сарай»; риболовецького стану «Костел»; риболовецького стану «Північний», договір купівлі-продажу №3981 від 25.12.2004 року, не підтверджено.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

А тому, оскільки відповідач в ході розгляду справи в суді не довів обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду про задоволення позовних вимог.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2008 року, в частині задоволення позовних вимог –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.