Ухвала суду № 15927420, 28.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-17847/09

28 квітня 2011 року                     м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Карася О.В., Костенко М.І., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2009 року

у справі №2-а-27164/08

за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля»(надалі –ДП «Селидіввугілля»)

до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області (надалі –Красноармійська ОДПІ Донецької області)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -           

встановив:

У жовтні 2008 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0012691741/0 від 14.03.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Згідно з розрахунком штрафних санкцій, що є додатком до акту перевірки № 12-17-0/33426253 від 05.03.2008 року, підставою для нарахування штрафних санкцій є зарахування податковим органом платежу, сплаченого підприємством 22.02.2008р. в рахунок сплати штрафної санкції та пені, нарахованих згідно акту від 12.10.2007р. № 1-170/33426253, в погашення податкового боргу іншого податкового періоду, а не періоду, що був визначений у платіжному дорученні № 184 від 22.02.2008р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2009 року, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0012691741/0 від 14.03.2008 року; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 3,40грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що позивачем було сплачено штраф за 2 квартал 2007 року та пеню, нараховану за несвоєчасну сплату цього штрафу, однак, відповідач зарахував в обліковій картці цю сплату до погашення 4 кварталу 2007 року з нарахуванням на сплачену суму штрафу ще один штраф.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Красноармійська ОДПІ Донецької області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена документальна невиїзна перевірка ДП «Селидіввугілля»з питань повноти та своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, про що складено акт №12-17-0/33426253 від 05.03.2008 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.5 Закону України «Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

За наслідками проведеної перевірки Красноармійською ОДПІ Донецької області прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0012691741/0 від 14.03.2008 року, яким позивача зобов’язано сплати штраф у розмірі 20% у сумі 356,70грн.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначається, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п.5.1, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судами попередніх інстанцій, під час розгляду справи встановлено, що позивачем до Красноармійською ОДПІ Донецької області 13.09.2007 року був поданий розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на 2007 рік, в якому було визначено, що сплаті за 1 квартал підлягає сума 41296,42грн. до 15.04.2007 оку, за 2 квартал –37286,75грн. до 15.07.2007 року, за 3 квартал –37211,75грн. до 15.10.2007 року, за 4 квартал 2007 року –37211,75грн. до 14.01.2008 року.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем були порушені строки сплати за розрахунком п податку з власників транспортних засобів за 4 квартал 2007 року, граничний строк сплати –14.01.2008 року. В оплату узгодженого позивачем податкового зобов’язання податковим органом було зараховано суму переплати в розмірі 35428,23грн., недоїмка станом на 14.01.2008 року склала 1783,52грн. Зазначена сума була сплачена позивачем 22.02.2008 року із затримкою на 39 календарних дні. Штрафна санкція була визначена в розмірі 20%, що становить 1783,52грн.

Відповідно до матеріалів справи, Красноармійською ОДПІ Донецької області на підставі акту перевірки №1-17-0/33426253 від 12.10.2007 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0014211741/0 від 12.10.2007 року, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 1627,39грн. (а.с.34).

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що, відповідно до банківських виписок, позивач перерахував податок з власників транспортних засобів в сумі 15071,78грн., платіжне доручення №964 від 24.10.2007 року та штрафні санкції з податку з власників транспортних засобів в сумі 1627,39грн., платіжне доручення №184 від 22.02.2008 року.

За таких обставин, колегія суду касаційної інстанції погоджується із висновками яких дійшли суди попередніх інстанцій що, позивач 22.02.2008 року сплатив штраф за 2 квартал 2007 року за податковим повідомленням-рішенням №0014211741/0 від 12.10.2007 року та пеню нараховану за несвоєчасну сплату цього штрафу. Однак, відповідач зарахував в обліковій картці цю сплату до погашення 4 кварталу 2007 року з нарахуванням на сплачену суму штрафу ще один штраф.

Щодо посилання відповідача у касаційній скарзі на п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, слід зазначити, що ця норма права не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов’язань, не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному дорученні зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

За таких обстави колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суди попередніх інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами процесуального права, постановили обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області –залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.