Ухвала суду № 15927406, 05.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" травня 2011 р.                               м. Київ                                        К-717/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Степашка О.І., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-19 серпня 2008 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року

у справі №2-21/6671-2006А (22-а-1088/08)

за позовом Красноперекопського Відкритого акціонерного товариства «Бром»

до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У червні 2008 року Красноперекопське відкрите акціонерне товариство «Бром»(далі –позивач, підприємство) звернулось до господарського суду з адміністративним позовом до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції (далі –відповідач, податковий орган) у якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000102304/0 від 23.05.2008 року, яким зменшили заявлену підприємством до відшкодування суму податку на додану вартість за лютий 2008 року у розмірі 45921,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняте 23.05.2008 року відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає нормам чинного законодавства.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-19 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року, позовні вимоги задоволено.

Мотивуючи свої висновки, суди попередніх інстанції керувались тим, що заявлена позивачем до відшкодування в декларації за січень 2008 року спірна сума коштів, підтверджується первинними бухгалтерськими документами та повністю відповідає законодавству, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, Красноперекопська об’єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову у задоволені позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.05.2008 року працівником Красноперекопської ОДПІ здійснена виїзна позапланова перевірка Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2008 року, за результатами якої був складений акт №503/23-4/05444552/80.

В зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем порушено п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та вимоги щодо розрахунку показника р.3 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» (Додатка 3 до Декларації з податку на додану вартість), що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2008 року на суму 88273,00 грн., оскільки сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість підприємства за лютий 2008 року складає 645460,00 грн.

Однак, за результатами розгляду заперечень позивача до акту перевірки, сума порушення змінена відповідачем шляхом зменшення до 45921,00 грн., що є різницею між двома показниками: 733733,00 грн., якому в обліку підприємства відповідає сума податку на додану вартість, фактично сплаченого у попередньому податковому періоді постачальника товарів (послуг); 687812,00 грн. –податковий кредит попереднього податкового періоду.

Від’ємне значення суми податку на додану вартість, заявлене КВАТ «Бром»в декларації за лютий 2008 року виникло в результаті реалізації підприємством на експорт хімічних сполук власного виробництва зі ставкою 0% оподаткування відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», проведення операцій, які звільнені від оподаткування реалізація металобрухту, придбання товарно-матеріальних цінностей та здійснення передоплати постачальникам за товарно-матеріальні цінності.

За даними КВАТ «Бром» заявлена до бюджетного відшкодування сума 733733,00 грн. є сумою податкового кредиту попереднього податкового періоду (тобто січня), фактично сплачена у попередньому податковому періоді (тобто січні) постачальникам таких товарів (послуг).

Матеріалами справи підтверджується, що в рядку 24 декларації КВАТ «Бром»по податку на додану вартість за лютий 2008 року залишок від’ємного значення становить 2377372,00 грн.

Крім того встановлено, що позивачем до податкового органу був наданий реєстр оплати підприємством податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді разом із декларацією за лютий 2008 року, підсумок якого становить 733733,00 грн.

Статтею 19 Конституції України передбачається обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Наказом Державної податкової адміністрації України №213 від 15.06.2005 року, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за №702/10982, затверджена форма декларації з податку на додану вартість, в додатку 3 до якої в рядку 3 застосовано термін «сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)».

Разом з тим, Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. №213), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за №702/10982, відносно цих самих обставин застосований термін «сума від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)».

Тому, судами цілком обґрунтовано зазначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає не всі від’ємне значення, а тільки його частина, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, визначене відповідно з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість»від’ємне значення в лютому становить 733733,00 грн., сума податку, фактично сплачена у попередньому податковому періоді (у січні 2008 року) постачальникам товарів (послуг) становить 733733,00 грн., що є частиною від’ємного значення і саме ця частина підлягає бюджетному відшкодуванню.

З огляду на зазначене, прийняте 23.05.2008 року відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000102304/0 про зменшення підприємству заявленого до відшкодування податку на додану вартість за лютий 2008 року в сумі 45921,00 грн. є незаконним.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм матеріального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-19 серпня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2008 – залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.