Постанова № 15926207, 17.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-15318/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі: Федорової Г.Г.,

Данилової М.В., Дурицької О.М.,

Петриченко Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімасервіс»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімасервіс»(далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 01.10.2010 року № 0002882305/0/36546 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 502450,83 грн. та від 01.10.2010 року № 0002882305/0/36545 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 536534,23 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімасервіс», задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 01.10.2010 року № 0002882305/0/36546 та № 0002882305/0/36545.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Прімасервіс»є юридичною особою, зареєстрованою Дарницькою районною у м. Києві Державною адміністрацією 22.10.2001 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 344486 (а.с. 20).

На підставі направлення від 03.08.2010 року № 692, виданого ДПІ у Дарницькому районі м. Києва та відповідно до вимог частин 1, 2, 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (зі змінами і доповненнями), працівниками ДПІ у Дарницькому районі м. Києва в період з 03.08.2010 року по 14.09.2010 року була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Прімасервіс»з питань дотримання вимогподаткового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- п.п. 5.4.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Прімасервіс»було занижено зобов'язання з податку наприбуток на загальну суму 434323,23 грн., в тому числі: за 2 квартал 2009 року на суму 2 661,00 грн., за 3 квартал 2009 року на суму 2741,00 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 2686,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 131885,56 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 294349,67 грн.;

- абз. 2 п.п. 7.4.1 п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Прімасервіс»було занижено зобов'язання з податку на додану вартість у березні 2010 року в сумі 104757,41 грн., в квітні 2010 року в сумі 73849,81 грн., в травні 2010 року в сумі 156360,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 21.09.2010 року № 5973/2305/31722912 на підставі якого ДПІ у Дарницькому районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.10.2010 року № 0002882305/0/36546 про визначення ТОВ «Прімасервіс» податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 502450,83 грн. та від 01.10.2010 року № 0002872305/0/36545 про визначення ТОВ «Прімасервіс»податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 536534,23 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правильно сформував валові витрати і податковий кредит.

Проте, колегія суддів не погоджується з даним висновком суду, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) та Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97, не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті).

До валових витрат відповідно до пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, включаються витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше 2 % від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2010 року між ТОВ «Прімасервіс»(замовник) та ПП «Бонус» (виконавець) укладено договір № БП-03/10, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобовязується виконати роботи по виготовленню та розповсюдженню рекламної продукції: листівок формату А4, кол. 4+4, бумага 150 гр/м. кВ, тираж 212000 екземплярів на суму 635688,41 грн. з ПДВ (а.с. 9).

12 квітня 2010 року між ТОВ «Прімасервіс»(замовник) ТОВ «Добро-Світ»(виконавець) укладено договір № ДСП-04/10. Відповідно до умов п. 1 Договору, замовник доручає, а виконавець зобовязується виконати роботи по виготовленню та розповсюдженню рекламної продукції: листівок формату А4, кол. 4+4, бумага 150 гр/м. кВ, тираж 150000 екземплярів на суму 449470,17 грн. з ПДВ (а.с. 8).

03 травня 2010 року між «Прімасервіс»(замовник) та ТОВ «Юзопторг»(виконавець) укладено договір № ЮП-05/10, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобовязується виконати роботи по виготовленню та розповсюдженню рекламної продукції: листівок формату А4, кол. 4+4, бумага 150 гр/м. кВ, тираж 150000 екземплярів на суму 942070,87 грн. з ПДВ (а.с. 10).

Згідно абз. 2 п. 1 вказаних договорів, у виготовлення входить: розробка оригінал-макету, сканування і обробка зображень, послуги дизайнера по макетуванню, папір, обрізка і упаковка.

Як на доказ виконання умов вказаних договорів позивач посилається на акти прийому виконаних робіт № 1 від 11.05.2010 року, № 2 від 18.05.2010 року, № 3 від 30.05.2010 року до договору № ЮП-05/10 від 03.05.2010 року; акти прийому виконаних робіт № 1 від 12.04.2010 року, № 2 від 19.04.2010 року, № 3 від 30.04.2010 року до договору № ДСП-04/10 від 12.04.2010 року; акти прийому виконаних робіт № 1 від 01.03.2010 року, № 2 від 31.03.2010 року до договору № БП-03/10 від 01.03.2010 року; кольорові листівки виготовлені відповідно до укладених договорів; акти предявлення векселів до платежу; прості векселі; акти приймання-передачі векселів та виписку банку з рахунку ТОВ «Примісервіс»(а.с. 11-18, 68-169).

Проте колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи відсутні докази складення ПП «Бонус», ТОВ «Добро-Світ»та ТОВ «Юзопторг»плану-кошторису розробки оригінал-макетів рекламної продукції, витрат на: послуги дизайнера по макетуванню, сканування і обробку зображень, папір, обрізку і упаковку, тощо.

З листівок, які містяться в матеріалах справи, не вбачається яке саме підприємство надавало дані рекламні послуги, яким тиражем та в якій типографії вони друкувалися. Листівки містять лише адреси по розміщенню магазинів (телефонів) без підтвердження реклами відносно продукції та товарів що продаються, знижок, акцій, тощо.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що юридичною та фактичною адресою ПП «Бонус»є м. Донецьк, вул. Складська, 5, ТОВ «Добро-Світ»- м. Донецьк, просп. Павших Комунарів, 81-В, а ТОВ «Юзопторг»- м. Донецьк, бул. Шевченко, 82, кв. 9.

Тобто, роботи по виготовленню рекламної продукції здійснювалися даними товариствами в м. Донецьку, тоді як місцем розповсюдження рекламної продукції, згідно планів виконання робіт, були автомобільні заправочні станції на території м. Києва. Однак, доказів на підтвердження факту виготовлення рекламної продукції в м. Донецьку і розповсюдження її в м. Києві, позивачем суду надано не було.

Відповідно до пп. 5.4.4. п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше 2 відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань), зокрема, на суму податку на додану вартість, нараховану на вартість отриманих послуг, є факт реального надання послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Визначення поняття «господарська діяльність»міститься в п. 1.32 Закону № 334/94-ВР, відповідно до якого під такою діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій Серії АА № 351408, видами діяльності позивача за КВЕД є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; інші види оптової торгівлі; оптова торгівля фармацевтичними товарами; роздрібна торгівля фармацевтичним товарами (а.с. 21). Виготовлення та розповсюдження рекламної продукції, як господарська діяльність позивача, не визначена.

Доказів того, що виготовлення рекламної продукції є господарською діяльністю ПП «Бонус», ТОВ «Добро-Світ» та ТОВ «Юзопторг»матеріали справи не містять.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, в березні 2010 року ТОВ «Прімасервіс» в порушення вимог пп. 5.4.4. ст. 5 Закону № 334/94-ВР завищено суму валових витрат на 523787,05 грн. (оподаткований прибуток платника податку за попередній звітний (податковий) 2009 рік склав 187760,00 грн. (декларація № 306343 від 11.02.2009 року), 2 % - 3755,20 грн., фактично позивачем включено 527542,25 грн.), в квітні 2010 року на 369249,11 грн. (оподаткований прибуток платника податку за попередній звітний (податковий) 2009 рік склав 187760,00 грн. (декларація № 306343 від 11.02.2009 року), 2 % - 3755,20 грн., фактично позивачем включено 373004,31 грн.), в травні 2010 року на 781801,56 грн. (оподаткований прибуток платника податку за попередній звітний (податковий) 2009 рік склав 187760,00 грн. (декларація № 306343 від 11.02.2009 року), 2 % - 3755,20 грн., фактично позивачем включено 781801,50 грн.).

У березні 2010 року ТОВ «Прімасервіс»до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість було включено суми ПДВ у розмірі 50863,25 грн. (п/н № 789 від 31.03.2010 року від ПП «Бонус») та у розмірі 54645,20 грн. (п/н № 750 від 12.03.2010 року від ПП «Бонус»), в звязку з чим ТОВ «Прімасервіс»завищено податковий кредит на суму 104757,41 грн.

У квітні 2010 року ТОВ «Прімасервіс»до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість було включено суми ПДВ у розмірі 24866,95 грн. (п/н № 70 від 12.04.2010 року від ТОВ «Добро-Світ»), у розмірі 24866,95 грн. (п/н № 74 від 19.04.2010 року від ТОВ «Добро-Світ») та у розмірі 24886,95 грн. (п/н № 88 від 30.04.2010 року від ТОВ «Добро-Світ»), в звязку з чим ТОВ «Прімасервіс»завищено податковий кредит на суму 73849,81 грн.

У травні 2010 року ТОВ «Прімасервіс»до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість було включено суми ПДВ у розмірі 52120,10 грн. (п/н № 126 від 11.05.2010 року від ТОВ «Юзопторг»), у розмірі 52120,10 грн. (п/н № 138 від 18.05.2010 року від ТОВ «Юзопторг») та у розмірі 52120,10 грн. (п/н № 145 від 30.05.2010 року від ТОВ «Юзопторг»), в звязку з чим ТОВ «Прімасервіс»завищено податковий кредит на суму 156130,30 грн.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо неправильного формування позивачем валових витрат і податкового кредиту та приходить до висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, які є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімасервіс»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень слід відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2011 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімасервіс»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: Г.Г. Федорова

М.В. Данилова

О.М. Дурицька Повний текст постанови складено та підписано 23.05.11р.