Ухвала суду № 15922222, 17.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 10/108 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"17" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст.ст. 41, 197 КАС України в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м Києва про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним (недійсним) податкові повідомлення рішення №0005582303/0 від 20 липня 2010 року, №0005582303/1 від 20 серпня 2007 року, № 0005582303/2 від 09 листопада 2007 року та №0008522303/2 від 09 листопада 2007 року.

В ході розгляду справи позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати нечинними наступні податкові повідомлення рішення:

- №0005582303/0 від 20 липня 2007 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 49421,46 грн.;

- №0005582303/1 від 20 серпня 2007 року та № 0005582303/2 від 09 листопада 2007 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 49421,46 грн.;

- №0008522303/2 від 09 листопада 2007 року в частині визначення штрафних санкцій в сумі 3232,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт №2058/23-03/309291127 від 06 липня 2007 року.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем порушено п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.п.12.1.1 п.12.1 ст.12 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого ним занижено оподаткований прибуток на загальну суму 199536,02 грн. в результаті чого ним занижено податкове зобовязання з податку на прибуток за 2004, 2005, 2006 років на загальну суму 49884,01 грн.

На підставі даного акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0005582303/0 від 20 липня 2007 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 49884,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 16 10,00 грн.

Дане податкове повідомлення рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Скарги позивача були залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення рішення №0005582303/1 від 20 серпня 2007 року, № 0005582303/2 від 09 листопада 2007 року та №0008522303/2 від 09 листопада 2007 року.

Відповідно до п.п. 5.2.7 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються, зокрема, суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Як стверджує позивач, ним самостійно було виявлено помилку у декларації про прибуток підприємств за 2004 рік у розмірі 506 000,00 грн., які не враховані як валові витрати, що виникли у 2003 році. Валові витрати в сумі 152066,02 грн., які виникли у першому півріччі 2004 року, позивач відредагував як самостійно виявлену помилку в декларації про прибуток підприємств за 2006 рік.

Сума 152066,02 грн. не відкоригована в декларації про податок на прибуток підприємств за 2004 рік, оскільки ці витрати виникли лише в першому півріччі 2004 року. У декларації про прибуток за 2004 рік не були вказані, як валові витрати на суму 1454266.00 грн. (в тому числі 152066,02 грн.). Дана сума була врахована як самостійно виявлена помилка у декларації про прибуток підприємств у 2006 році.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно здійснено корегування суми валових витрат в розмірі 152066,02 грн. як самостійно виявленої помилки у декларації з прибутку підприємств за 2006 рік.

Підтвердженням цього є також і висновок №7416/12049 судово-економічної експертизи за адміністративною справою №10/108, відповідно до якого встановлене за висновками акта Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 05 липня 2007 року №2058/23-3/30929127 «Про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Росавто»за період з 01 липня 2004 по 31 грудня 2006 року»безпідставне включення до валових витрат ТОВ «Росавто»у декларації про прибуток за 2006 рік (рядок 05.2) суми 152066,02 грн. витрат, які понесені у першому півріччі 2004 року (рядок 05.2 декларації) нормативно та документально не підтверджується.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень рішень. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь в справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Ухвалу складено в повному обсязі 17.05.11р.