Постанова № 15908888, 07.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 квітня 2011 р. № 2-а- 12566/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,

за участю представників: позивача Стриж Л.А., Зінченко Т.Л., відповідачаХлопузяна Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Балмолоко плюс»до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство "Балмолоко плюс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області за № 0001232301/0, 0001222301/0, 0001242301/0 від 17.05.2010 року, за № 0001232301/1, 0001222301/1, 0001242301/1 від 14 червня 2010 року за № 0001232301/2, 0001222301/2, 0001242301/2 від 20.07.2010 року, за № 0001232301/3, 0001222301/3, 0001242301/3 від 28.09.2010 року, скасувати.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що Державною податковою інспекцію у Балаклійському районі Харківської області було проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Балмолоко плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року. За результатами проведеної перевірки був складений акт перевірки від 29.04.2010 року №396/23-104/31064504, на підставі якого були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001232301/0, № 0001222301/0, № 0001242301/0 від 17.05.2010 року. В результаті процедури адміністративного оскарження до органів державної податкової служби були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001232301/1, № 0001222301/1, № 0001242301/1 від 14 червня 2010 року, № 0001232301/2, 0001222301/2, № 0001242301/2 від 20.07.2010 року, № 0001232301/3, 0001222301/3, № 0001242301/3 від 28.09.2010 року.

На думку позивача, посилання податкового органу на неможливість здійснення угод між позивачем та ПП «Агродом» базується виключно на поясненнях ОСОБА_1 та не підтверджується дійсними обставинами справи. Що стосується невключення до спецдекларації сільхозвиробника суми ПДВ, сплаченої в ціні придбаних автомобілів, позивач зазначив, що правомірно відніс зазначену операцію до загальної декларації з ПДВ, оскільки придбані автомобілі не були введені в експлуатацію. Також позивач вважає, що усі суми, віднесені позивачем до валових витрат, є обґрунтованими та підтверджуються наданими деклараціями та первинними документами. Нарахування сум податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища вважає необґрунтованими, оскільки забруднюючі речовини тимчасово зберігалися на території заводу, що, на думку позивача, не підпадає під поняття «розміщення відходів».

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки встановлено віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з підприємством ПП «Агродом», директор якого не мав відношення до здійснення господарської діяльності підприємства. Сума ПДВ з придбання 2 автомобілів безпідставно не була віднесена до спецдекларації, оскільки, зазначена техніка мала використовуватися у власній господарській діяльності як основні фонди, підтверджень використання транспорту в процесі реалізації продукції невласного виробництва не надано. У звязку з порушенням строку передачі відходів на утилізацію у позивача виникло податкові зобовязання зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, яке не було включено до податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Представники позивача - Закритого акціонерного товариства «Балмолоко плюс» Стриж Л.А., Зінченко Т.Л. в судове засідання зявилися, позов просили задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Хлопузян Р.Д.- в судове засідання зявився, просив відмовити в задоволенні позову з підстав, що зазначені в запереченнях до адміністративного позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Державною податковою інспекцію у Балаклійському районі Харківської області було проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Балмолоко плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року. За результатами проведеної перевірки був складений акт перевірки від 29.04.2010 року №396/23-104/31064504 (т.2 а.с.165-196).

Відповідно до акту №396/23-104/31064504 від 29.04.2010р., перевіркою встановлені наступні порушення:

1. п.п.4.1.1. п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4., п. 5.1,п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2 п.5.3, п. 5.9., п.5.10 ст. 5, п.п. 11.2.1, 11.2.3. п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого: збільшені валові доходи підприємства на суму 99868,00 грн., зменшені валові витрати підприємства на 1189076,00 грн., відповідно збільшений обєкт оподаткування на 1288945,00 грн., та нарахований податок на прибуток у розмірі 322234,00 грн.

2. п. 11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до безпідставного завищення в квітні 2009 року податкового кредиту загальної декларації та відповідно заниження податку на додану вартість загальної декларації у розмірі 166667 грн. у звязку з придбанням у ТОВ «БМ-Груп Консалтинг», код ЄДРПОУ 34757199, 2 одиниць вантажного транспорту ЗИЛ-433362 НОМЕР_1 та ЗИЛ-433362 НОМЕР_2;

п. 4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до безпідставного заниження податкових зобовязань з ПДВ та відповідно заниження податку на додану вартість по операціям з надання працівникам спецхарчування у розмірі 867,00 грн. (у т.ч. по загальній декларації 289,00 грн. та по декларації переробного підприємства 578,00 грн. (зменшено відємне значення));

п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до безпідставного заниження податкових зобовязань з ПДВ та відповідно заниження податку на додану вартість загальної декларації по операціям зі списання поверхнормативних втрат ТМЦ у розмірі 301 грн.;

п.2.1. ст.2. п.п.7.2.1., 7.2.4., 7.2.6., п.7.2., 7.4.1. п. 7.4. ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту загальної декларації та, відповідно, заниження податку на додану вартість загальної декларації у розмірі 223587,00 грн., яке пов'язано з придбанням молочної сировини від ПП «Агродом»,

у звязку з чим зменшений податковий кредит у розмірі 240 254,00 грн., у тому числі: у січні 2009 року - 98 150,00 грн., у лютому 2009 року - 125 590,00 грн., у квітні 2009 року - 16 514,00 грн.; збільшені податкові зобовязання у розмірі 590,00 грн., у тому числі: у липні 2008 року - 110,00 грн., у серпні 2008 року - 52,00 грн., у вересні 2008 року - 284,00 грн., у жовтні 2008 року - 46,00 грн., у січні 2009 року - 44,00 грн., у лютому 2009 року - 54,00 грн.; донарахований податок на додану вартість у розмірі 240 844,00 грн. (240254,00 грн. + 590,00 грн.), у тому числі у липні 2008 року - 110,00 грн., у серпні 2008 року - 52,00 грн., у вересні 2008 року - 284,00 грн., у жовтні 2008 року - 46,00 грн., у січні 2009 року - 98 194,00 грн., у лютому 2009 року - 125 644,00 грн.; у квітні 2009 року -16 514,00 грн.;

3. п.3.1 розд. 3, п. 6.4 розд. 6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 року №162/379 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 09.08.1999 року за №544/3837, в результаті чого донараховано збору за забруднення навколишнього природного середовища всього на суму 478,31 грн., в тому числі за 1-й квартал 2009 р. на 2б6,13 грн., за 2-й квартал 2009 року на 212,18 грн.

На підставі акту № №396/23-104/31064504 від 29.04.2010 Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області були прийняті податкові повідомлення рішення:

- № 0001232301/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість всього в розмірі 361266,00 грн., в тому числі: за основним платежем 240844,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 120422,00 грн. (а.с. 14),

- № 0001222301/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток усього в розмірі 497330,20 грн., в тому числі: за основним платежем 322234,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 175096,20 грн. (а.с. 15),

- № 0001242301/0 від 17.05.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища всього в розмірі 696,24 грн., в тому числі: за основним платежем 478,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 217,93 грн. (т.1, а.с. 16).

За результатами оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області було прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги Закритого акціонерного товариства «Балмолоко плюс», за наслідками чого Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001232301/1, № 0001222301/1, № 0001242301/1 від 14 червня 2010 року (т. 1, а.с. 17-19).

За результатами оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до ДПА у Харківській області та ДПА України, були прийняті рішення про відмову в задоволенні скарг Закритого акціонерного товариства «Балмолоко плюс», за наслідками чого Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області винесені податкові повідомлення-рішення за № 0001232301/2, 0001222301/2, № 0001242301/2 від 20.07.2010 року. (т. 1, а.с. 20-25)

Щодо порушень позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» зазначених в акті перевірки, судом встановлені наступні обставини.

Перевіркою встановлено, що ЗАТ «Балмолоко Плюс» занизило об'єкт оподаткування з ПДВ по операціям із забезпечення працівників спецхарчуванням.

Судом встановлено, що у бухгалтерському обліку проведено - Д-т 949 «Інші витрати операційної діяльності» К-т 260 «Готова продукція». Операція з надання профілактичного харчування є фактично операцією з поставки молока та молочної продукції за рахунок коштів підприємства (безоплатною передачею), а тому ПДВ при здійсненні зазначеної операції нараховується в порядку, визначеному п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

За результатами перевірки встановлено порушення п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" та збільшені податкові зобов'язання з ПДВ по операціям з надання працівникам спецхарчування по загальній декларації у сумі 289,00 грн..

Крім того, судом встановлено, що ЗАТ «Балмолоко Плюс» занижено об'єкт оподаткування з ПДВ по операціям зі списання поверхнормативних втрат товарно-матеріальних цінностей (К-т 201 «Сировина та матеріали» К-т 204 «Тара» Д-т 949 «Інші витрати операційної діяльності»).

Згідно п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відноситься до валових витрат виробництва і не підлягають амортизації, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції.

Представником позивача в судовому засіданні не заперечувалось фактів надання працівникам спеціального харчування та списання поверхнормативних втрат ТМЦ. Належного обґрунтування помилковості висновків податкового органу представниками позивача до суду не надано. Отже, донарахування ПДВ у сумі 580 грн. основного платежу та 290 грн. штрафних (фінансових) санкцій є правомірними.

Що стосується придбання позивачем у ТОВ «БМ-Груп Консалтинг» 2 одиниць вантажного автотранспорту ЗИЛ-433362 НОМЕР_1 та ЗИЛ-433362 НОМЕР_2 на суму 100000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16666,67 грн., судом встановлені наступні обставини.

02.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ-Груп консалтинг» та позивачем, Закритим акціонерним товариством «Балмолоко плюс», було укладено договір купівлі-продажу №0204/09-А, відповідно до умов якого, продавець, ТОВ «БМ-Груп Консалтинг», зобовязується передати у власність покупцеві, ЗАТ «Балмолоко плюс», два автомобіля ЗИЛ-433362 загальною вартістю 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67грн. (т.1 а.с.109).

На підставі вищезазначеного договору ТОВ «БМ-Груп Консталтинг» були виписані податкова накладна №38 від 06.04.09 та видаткова накладна № ЛНА-000022 від 09.04.2009 року(т.1 а.с. 110-111).

Як вбачається з акту перевірки та підтверджується довідкою позивача, за підписом директора Столбового В.В. (т.2 а.с.55), вказані автотранспортні засоби були придбані у ТОВ «БМ-Груп Консалтинг» та станом на 29.04.2010 року не були введені в експлуатацію позивачем, тобто не використовувалися в господарській діяльності позивача.

Виходячи зі змісту норм ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», віднесення суми сплаченого податкового кредиту з ПДВ до складу спецдекларації сільхозвиробника повязане з використанням придбаних товарів, основних фондів для здійснення сільхозвиробництва.

У звязку з чим, суд вважає, що у позивача не виник обовязок по віднесенню суми сплаченого ПДВ за придбані автотранспортні засоби до окремого обліку підприємств (спецдекларація переробника), через невикористання зазначених одиниць автотранспорту при здійсненні переробки та поставки молочної продукції.

На підставі зазначеного, суд вважає, що висновок відповідача про завищення податкового кредиту за квітень 2009 року загальної декларації з ПДВ на суму 16666,67 грн. є необґрунтованим.

Щодо підстав донарахування податкових зобовязань з ПДВ та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ПП «Агродом», судом встановлено наступне.

16.01.2009 року між позивачем та ПП «Агродом» укладено договір поставки №12/м (т.1 а.с.103). Відповідно до умов зазначеного договору постачальник, ПП «Агродом», зобовязується поставити та передати у власність позивачеві молоко коровяче, яке має відповідати ДСТУ 3662-97 «молоко коровяче незбиране», ветеринарним та санітарним правилам, а також вимогам безпеки відповідно до Норми «Медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості продовольчої сировини та харчових продуктів», затвердженої Міністерством охорони здоровя СРСР від 01.08.89 №5061-89, Порядку і періодичності контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки МВ 5.08.07/1332. Також зазначено, що транспортування молока здійснюється транспортними засобами постачальника, тобто ПП «Агродом».

На підставі зазначеного договору ПП «Агродом» були виписані податкові накладні №3 від 30.01.09р., № 5 від 27.02.09 р. та видаткові накладні № РН-0000005 від 30.01.2009 року, № РН-0000006 від 27.02.09 року (т.1 а.с.104-107).

З акту перевірки вбачається, що позивачем були надані на перевірку товарно-транспортні накладні, копії яких долучені до матеріалів справи: від 25.02.09р., 19.02.09р., 17.02.09р., 23.02.2009р., 21.02.2009р., 09.02.09р., 11.02.2009 р., 05.02.08р., 07.02.09р., 13.02.09р., 03.02.09р., 26.01.09р., 28.01.09р, 22.01.09р., 18.01.09р., 16.01.09р., 30.01.09р., 24.01.09р., 20.01.09р.(т.2 а.с.204-217).

Як вбачається зі змісту вказаних товарно-транспортних накладних, поставка товару здійснювалась за замовленням ЗАТ «Балмолоко плюс» вантажовідправником ПП «Агродом» автопідприємствами ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3. Пунктом завантаження товару визначено сел. Булавінівка, а пунктом розвантаження м. Балаклія. Обсяги поставленого молока, зазначені в товарно-транспортних накладних, відповідають обсягам поставки, зазначеним у накладних.

Як вбачається з довідки, за підписом головного бухгалтера позивача ОСОБА_4 (т.2, а.с. 197), молоко, отримане у ПП «Агродом» у січні та лютому 2009 року, оприбутковане в повному обсязі в бухгалтерському обліку підприємства. Оприбуткування отриманого молока також підтверджується даними рахунку 631 в розрізі контрагента ПП «Агродом» (т.2 а.с. 200-203) та розшифровками оприбуткування сировини (молока) за січень, лютий 2009 року (т.2 а.с.198-199).

На виконання умов договору купівлі-продажу № 0204/09-А від 02.04.09 року ПП «Агродом» позивачеві видано ветеринарне свідоцтво Серії А І 12 № 128467 від 20.01.2009 року на молоко коровяче у кількості 450 тон, яке вивозилось з сел. Булавінівка та направлялось до м. Балаклея автотранспортом (т.1, а.с.218).

Зазначена первинна документація підтверджує реальність здійснених між позивачем та ПП «Агродом» операцій постачання сировини (молока) від ПП «Агродом» протягом січня, лютого 2009 року.

Також, судом встановлено, що під час проведення перевірки позивача податковим органом не встановлено випадків не оприбуткування молочної сировини в обліку позивача або фактів його використання не у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Вимогами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Суд зазначає, що виходячи зі змісту вказаної норми, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Щодо порядку заповнення первинних документів, складених ПП «Агродом», судом встановлено наступне.

Як вбачається з довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області, станом на 02.03.11 по відношенню до ПП «Агродом» за період січень - лютий 2009 року відсутні записи про відсутність за місцем реєстрації, відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (т.2 а.с. 132-134). ПП «Агродом» зареєстровано за адресою: Донецька обл., м. Словянськ, провулок Лермонтова, 34.

В акті перевірки зазначено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, особою яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи (ПП «Агродом») без довіреності, у тому числі підписувати договори є ОСОБА_1.

Відповідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

В обґрунтування своєї позиції ДПІ наводить письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що він дійсно з грудня 2008 року перереєстрував на своє імя ПП«Агродом» та став формальним директором цього підприємства, але відношення до господарської діяльності юридичної особи не мав, декілька разів підписував документів від її імені.

Посилання представника відповідача на електронну фотокопію вказаних пояснень, наданих 07.12.2009 року у актовому залі ВПМ Словянської ОДПІ, як на підтвердження відсутності права позивача на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціях з ПП «Агродом», не є належним та достатнім доказом правомірності висновку відповідача, з огляду на встановлені судом обставини щодо місця реєстрації та особи, уповноваженої діяти від імені ПП «Агродом», внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, з наданих пояснень вбачається, що ОСОБА_1 добровільно та власноручно підписував документи, повязані з господарською діяльністю. Також, неможливо встановити, за яких обставин проводився допит гр. ОСОБА_1

Щодо встановлення в акті перевірки фактів неподання звітності контрагентом позивача ПП «Агродом», суд зазначає, що право на формування валових витрат та податкового кредиту платника податків не ставиться в залежність від виконання його контрагентом своїх обовязків з декларування сум відповідних податкових зобовязань, за умови підтвердження реальності виконання угод.

Отже, відсутні факти, які свідчили б про те, що зміст укладеного з ПП «Агродом» договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Щодо посилання в акті перевірки на невідповідність назви контрагента позивача в податкових накладних, яка зазначена російською мовою «Частное предприятие «Агродом», суд вважає, що дана обставини не випливає на дійсність податкових накладних через достовірність інших реквізитів таких накладних, в тому числі податкового номера платника ПДВ ПП «Агродом», та відсутність сумнівів щодо особи, яка її виписала.

Крім того, щодо відображення у податковому обліку позивача розрахунку коригувань кількісних та якісних показників до податкової накладної від 27.02.09 №5 (т. 1 а.с.108), виписаного ПП «Агродом», на суму ПДВ 153,33 грн., судом встановлено наступне.

Зазначений розрахунок відображений у декларації з ПДВ за березень 2009 року у складі податкового зобовязання з ПДВ замість зменшення податкового кредиту. Вказане порушення не потягло за собою зміни загальної суми податкового зобовязання з ПДВ до сплати, оскільки, при проведенні перевірки Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області не було встановлено завищення позивачем податкового зобовязання на суму 153,33 грн., через що донарахування позивачу податкових зобовязань до сплати на суму 153,33 грн. не є обґрунтованим.

На підставі зазначеного, суд прийшов до висновку про наявність у позивача права на формування валових витрат та віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Агродом», у звязку з чим, висновок відповідача про завищення валових витрат у І кварталі 2009 року на 1118698,64 грн. та податкового кредиту з ПДВ за січень 2009 р. 98150,21грн., лютий 2009 року 125589,52, березень 2009 року 153,33 грн. не є обґрунтованим.

Щодо висновку відповідача про завищення позивачем валових витрат за 2009 року на загальну суму 629481,00 грн. судом встановлено наступне.

У податковій декларації ЗАТ «Балмолоко плюс» з податку на прибуток за 2009 рік № 5349 від 02.02.2010 р., з урахуванням уточнюючого рахунку № 3912 від 05.03.2010р. сума валових витрат по р.04.1 складає 29910597,0 грн. (29913652-3055=29910597), у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року за № 19887 від 06.11.09р. даний показник складає 22633510,00 грн. Тобто, задекларована позивачем сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за IV квартал 2009 року складає 7277087,00 грн. (дані за рік 29910597- дані за 9 місяців 2009 р. 22633510=7277087,00грн.), в той час як в акті перевірки зазначена сума 7924425.00грн.

Представником відповідача суду не надано обґрунтування висновку податкового органу про завищення валових витрат підприємства за 2009 рік, з урахуванням доводів представників позивача.

Отже, суд прийшов до висновку, що перевіркою не вірно враховано зменшення валових витрат по уточнюючому розрахунку № 3912 від 05.03.2010р., через що зроблено помилковий висновок про завищення валових витрат у 2009 році на 629481,00 грн.

Судом також встановлено, що позивачем до складу валових витрат за IV квартал 2009 року віднесено суму у розмірі 395678,00 грн., яка не була відображена своєчасно у складі валових витрат минулих періодів, а включена відповідно до норм п.п. 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед-бюджетами та державними цільовими фондами» та п.2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143, а саме: якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право не подавати уточнюючий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. На підтвердження даного факту позивачем надано бухгалтерську довідку за підписом головного бухгалтера ОСОБА_4.(т.2 а.с.88).

Відхилення між даними перевірки та даними декларації, які відображені у додатку до акту «Валові витрати ЗАТ «Балмолоко плюс» по рядку 04.1 витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» за II квартал 2009 року та III квартал 2009 року є сумою, яку підприємство своєчасно не відобразило у податкових деклараціях відповідного періоду, а задекларувало як самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів у IV кварталі 2009 року.

Отже, суд прийшов до висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні складу валових витрат за IV квартал 2009 року.

Що стосується висновку податкового органу щодо віднесення позивачем до складу валових витрат суми у розмірі 24867,00 грн., як аванси, сплачені постачальникам, які не мають статусу платника податку на прибуток на загальних умовах, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п. 11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, та сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж 25%, або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової). Будь-яка особа, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком.

Судом встановлено, що ЗАТ «Балмолоко Плюс» веде Реєстр постачальників, які не мають статусу платника податку на прибуток на загальних умовах (сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж 25%, або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку) та включають до складу валових витрат тільки аванси, сплачені платникам даного податку на загальних умовах. Реєстр постачальників за І квартал 2009 року наданий представниками позивача до матеріалів справи.(т.2 а.с.89-90).

Так, у І кварталі 2009 року сума задекларованих валових витрат позивача була меншою від сум відображених у бухгалтерському обліку сплачених авансів згідно даних рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками за сировину, матеріали»(т.2 а.с. 89) та 6311 «Розрахунки з постачальниками за отримані послуги»(т.2 а.с.99).

Копії договорів з контрагентами, які є платниками податку на загальних умовах та по яким сформовано валові витрати по сплаченим авансам у І кварталі 2009 року також надано до матеріалів справи. (т.2 а.с. 97-124)

Таким чином, суд прийшов до висновку, що висновок відповідача про завищення валових витрат на суму попередньої оплати, перерахованої постачальникам, котрі не мають статусу платника податку на прибуток на загальних умовах в сумі 24867,0грн., зроблений без врахування всіх обставин, які необхідно було врахувати під час проведення перевірки, та базується виключно на даних бухгалтерського обліку позивача.

Щодо висновку податкового органу про заниження валових доходів на суму 99898,08 грн. та завищення валових витрат на суму 83248,40 у 4 кварталі 2009 року судом встановлено наступне.

В ході планової виїзної перевірки встановлено, що на обліку підприємства значиться кредиторська заборгованість по рах.511 «Довгострокові векселя видані» у розмірі 1492021,80 грн., частина якої була створена наступним чином: станом на 18.10.2003 року Сальдо Кт 631 рах. по контрагенту ПП «Алкід» (код ЕДРПОУ 31438560), складає 184200,00 грн. за раніше отриману сировину (молоко). На момент перевірки в бухгалтерському обліку ЗАТ «Балмолоко Плюс» продовжує значитися кредиторська заборгованість по рах. 511 у розмірі 99898,08 грн.

Судом встановлено, що у жовтні 2003 року ЗАТ «Балмолоко Плюс» - емітент передав простий вексель № 80351641265529 від 18.10.2003 року ПП «Алкід», код ЄДРПОУ 31438560, на суму 184200,00 грн., та взяв на себе зобовязання сплатити вексель по предявленню його до сплати.

Відповідно до Акту предявлення векселя до платежу від 18.11.2005 року, вказаний вексель був предявлений до платежу СПДФО ОСОБА_5.

За висновком податкового органу, викладеному в акті перевірки, строк позовної давності по стягненню заборгованості за векселем минає через чотири роки з моменту його предявлення (рік після дати його предявлення плюс 3 роки), тобто 19.11.2009 року, після чого заборгованість за векселем набуває ознак безповоротної фінансової допомоги, а отримані від ПП «Алкід» товари безоплатно отриманих товарів. Таким чином, податковий орган прийшов до висновку про наявність підстав для збільшення валових доходів позивача у ІV кварталі 2009 року у сумі 99898,08 грн. згідно п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та зменшення валових витрат на суму оприбуткованих матеріалів (83248,40 без ПДВ), оскільки ним фактично не понесено витрат відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Представником позивача до суду для огляду надані оригінали розписок ФО-П ОСОБА_5, копії яких залучені до матеріалів справи, від 24.01.2008р.,16.02.2009 р., 10.02.2009 р., 28.02.2008 р., 22.02.2008 р.,(т.2 а.с. 158-162) на загальну суму 184200 грн. про отримання сум в погашення простого векселю № 80351641265529 від 18.10.2003 року. На підтвердження сплати вказаних сум на адресу ФО-П ОСОБА_5 до суду були надані оригінали банківських виписок про перерахування коштів в погашення вищезазначеного простого векселя, копії яких долучені до матеріалів справи(т.2 а.с.151-154).

Суд не може погодитись з позицією податкового органу, оскільки, з наданих до суду документів випливає, що станом на 16.02.2009 року заборгованість за простим векселем № 80351641265529 від 18.10.2003 року погашена у повному обсязі, через що висновок податкового органу спростований зібраними по справі доказами.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог п.п. 11.2.1, п.11.2 ст. 11, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств», а висновок податкового органу про заниження валових доходів на суму 99898,08 грн. та завищення валових витрат на суму 83248,40 є неправомірним.

Щодо завищення позивачем у 4 кварталі 2008 року та І кв. 2009 року валових витрат на суму 34041,18 грн. судом встановлено наступне.

Між ЗАТ «Балмолоко плюс» та ДП «Спеціалізована державна експертна організація центральна служба української державної будівельної експертизи» було укладено договір №21/08 (401-07)/07 від 14.11.2008 року, згідно з яким Виконавець, ДП «Спеціалізована державна експертна організація центральна служба української державної будівельної експертизи», бере на себе зобовязання надати Замовнику, ЗАТ «Балмолоко плюс», консалтингові послуги у сфері будівельної діяльності стосовно обєкту з будівництва ряду торгових павільйонів по вул. Октябрьській, 43-Г у м. Балаклія Харківської області, а замовник, в свою чергу, зобовязаний сплатити Виконавцю надані послуги в повному обсязі відповідно до умов зазначеного договору.

Як пояснили представники позивача в судовому засіданні, зміст консалтингових послуг складався з проведення досліджень щодо можливості побудови торгівельних павільйонів за вказаним місцем розташування для здійснення реалізації продукції позивача, в якості таких павільйонів, інших технічних умов їх побудови.

Згідно з положенням п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до положень п.п. 5.3.2. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Відповідно до п.п. 8.1.2. п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

З огляду на зміст та сутність послуг, за які був здійснений авансовий платіж позивачем, зазначені витрати повязані виключно зі створенням обєкту основних фондів позивача торгових павільйонів, будівництво яких планував здійснити позивач, а отже, вказані витрати підлягають амортизації відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі викладеного, висновок відповідача про порушення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат у 4 кв. 2008 року та І кв. 2009 року на суму 34041,08 грн. є правомірним.

З огляду на зазначене, донарахування основної суми податку на прибуток у розмірі 9375,00 та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4687,50 грн. є правомірним.

Що стосується порушення позивачем порядку обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, судом встановлено наступне.

17.03.2006 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Екосфера» був укладений договір № 02/1703-6. Відповідно до предмету договору, замовник, ЗАТ «Балмолоко плюс», доручає, а виконавець, ТОВ «НВП «Екосфера», бере на себе виконання робіт із збирання та перевезення для подальшої утилізації або видалення відходів: відпрацьованої ртуті, приладів, які містять ртуть (у т. ч. люмінесцентних ламп), гальванічного виробництва, органічних та неорганічних хімічних матеріалів та речовин, відпрацьованих нафтопродуктів, відпрацьованих акумуляторів фармацевтичних препаратів, пестицидів та гербіцидів, упаковок та контейнерів, макулатури, ганчіря, полімерних матеріалів, гуми (у т. ч. зношених шин), склобою, а також відходів, що містять ПХД, відходів і брухту електричних та електронних вузлів.

Позивачем до суду були надані письмові пояснення(т.2 а.с.1-2), з яких вбачається, що позивач має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та дозволи на розміщення відходів на 2008 році та 2009 році (т. 2 а.с.7, 18, 30). Тимчасове зберігання відходів, до їх передачі на утилізацію, на території ЗАТ «Балмолоко плюс», на думку позивача, не може бути охоплене поняттям «розміщення відходів».

Суд зазначає, що Законом України «Про відходи» визначені наступні поняття:

відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення"; збирання відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення;

зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення);

розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах;

Отже, виходячи із змісту понять «зберігання відходів» та «розміщення відходів», суд приходить до висновку, що поняття «розміщення відходів» включає в себе поняття «зберігання відходів».

Відповідно до п.п. з, и, і ч 1. ст. 17 Закону України «Про відходи» підприємство зобовязано не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів.

Пунктом 3.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року N 162/379 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за N 544/3837, передбачено, що об'єктами обчислення збору є: для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

Пунктом 2.3. зазначеної Інструкції зазначено, що територіальні органи Мінприроди України до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють зміни до переліку до 30 числа місяця, наступного за кварталом, у якому вони виникли, за формою, наведеною в додатку 1 до Інструкції. Невключення підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору.

Згідно з п. 9.2. Інструкції платники несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати, а також за правильність складання і своєчасність подання податкових розрахунків органам державної податкової служби згідно з законодавством.

Положення вищезазначеної Інструкції дублюється з Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303.

Представники позивача в судовому засіданні не заперечували проти того, що відходи дійсно зберігалися на території підприємства до їх передачі на утилізацію ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Екосфера».

Таким чином, позиція позивача щодо відсутності підстав для сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за період зберігання відходів на території підприємства не має належного правового обґрунтування, є помилковою, через що суд приходить до висновку, що нарахування податковим органом суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 696,24 грн., в т.ч. за основним платежем 478,31 та штрафними санкціями у розмірі 217,93 грн. є правомірним.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме: визнання недійсними податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області № 0001232301/0 від 17.05.2010 року, № 0001232301/1 від 14 червня 2010 року, № 0001232301/2 від 20.07.2010 року, № 0001232301/3 від 28.09.2010 року в частині нарахування суми податкового зобовязання з ПДВ у сумі 360396 грн., в т.ч. за основним платежем 240264 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 120132 грн., податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області № 0001222301/0 від 17.05.2010 року, № 0001222301/1 від 14 червня 2010 року, 0001222301/2 від 20.07.2010 року, № 0001222301/3 від 28.09.2010 року в частині нарахування суми податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 483266,7 грн., в т.ч. за основним платежем 312859 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 170408,7 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Балмолоко плюс» до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області № 0001232301/0 від 17.05.2010 року, № 0001232301/1 від 14 червня 2010 року, № 0001232301/2 від 20.07.2010 року, № 0001232301/3 від 28.09.2010 року в частині нарахування суми податкового зобовязання з ПДВ у сумі 360396 грн., в т.ч. за основним платежем 240264 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 120132 грн.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області № 0001222301/0 від 17.05.2010 року, № 0001222301/1 від 14 червня 2010 року, 0001222301/2 від 20.07.2010 року, № 0001222301/3 від 28.09.2010 року в частині нарахування суми податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 483266,7 грн., в т.ч. за основним платежем 312859 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 170408,7 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Балмолоко плюс» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 квітня 2011 року.

Суддя Білова О.В.