Постанова № 15908864, 11.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 квітня 2011 р. № 2-а- 12516/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

при секретарі судового засідання Островській М.О.,

за участю представників: позивача Рябініної М.М., відповідача Пазюри О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Ізюмський хлібозавод»до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ВАТ «Ізюмський хлібозавод», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просило скасувати рішення №0000212320/0 від 08.06.2010р., № 0000212320/1 від 06.07.2010 р., № 0000212320/2 від 06.09.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими на підставі нижчезазначеного.

Так, витрати на оплату праці та страховий збір до фонду державного страхування працівників правомірно віднесено до валових витрат, оскільки зазначене передбачене у Договорах оренди позивача з ТОВ «Кулиничівський хлібозавод».

Позивач також вказує, що ним не порушено п. 8.7.1. п.8.7. ст. 8 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, оскільки у декларації про прибуток підприємства за І квартал 2009 року, наданої до податкової інспекції 23.04.2009 р. вх. №7264, балансова вартість усіх груп основних засобів на початок 2009 року складає 1136012, 00 грн. Таким чином, витрати на поліпшення основних фондів не перевищили 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Також позивач зазначає, що інспекцією невірно повязано придбання будівельних матеріалів у сумі 38056,96 грн. та послуг по ремонту покрівлі у сумі 12339,49 грн. з Договором оренди. Зазначені операції не повязані між собою та є самостійними, проведеними в рамках діючого законодавства України. Так, придбання будівельних матеріалів та ремонтних робіт у сторонніх організацій здійснювалися з метою поліпшення власних основних фондів, що передбачено діючим законодавством України.

Стосовно амортизаційних відрахувань за 2009 рік, то базою для розрахунку амортизаційних відрахувань звітного періоду (розрахункового кварталу) є відповідно до п.п.8.3.1. п.8.3. ст..8 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» балансова вартість основних фондів на початок такого звітного періоду, а не вартість основних засобів у податковому обліку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив задовольнити, посилаючись на факти, викладені в позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, пояснивши наступне.

ВАТ «Ізюмський хлібозавод» у періоді з 01.04.2007 р. по 31.12.2007 р. здійснювалося нарахування заробітної плати з відповідними відрахуваннями та подальшим віднесенням у податковому обліку до складу валових витрат працівників, що здійснювали виробництво та реалізації хлібобулочних виробів та обслуговували вищевказане виробництво, у той час як підприємством відповідно до даних бухгалтерського обліку та коду КВЕД основного виду діяльності (70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна згідно статистичної даних) вищевказаний вид діяльності не здійснювався. Дохід від виробництва та реалізації хлібобулочних виробів підприємством у Декларації про прибуток не відображався. У протоколах узгодження ціни відсутнє посилання на будь-які складові даної суми орендної плати. Разом із запереченнями до акту підприємством надано копії розшифровок орендної плати по Ізюмському хлібозаводу помісячно за період з 01.04.2007 по 31.12.2009, завірені лише директором ВАТ «Ізюмський хлібозавод» Кісіль І.В. без будь-якого погодження з орендатором (у той час як в цьому періоді генеральним директором ВАТ «Ізюмський хлібозавод» відповідно протоколу засідання Наглядової Ради ВАТ «Ізюмський хлібозавод» від 14.11.2006 був Свириденко О.І, якого звільнено 25.01.2008 наказом на звільнення від 25.01.2008 № 65). Відповідно абз.3 п.6.1 договору оренди з ТОВ «Кулиничівський хлібозавод» від 10.04.2008 б/н орендодавець (ВАТ «Ізюмський хлібозавод») зобовязаний відшкодувати орендарю вартість ремонтних робіт та здійснення невідємних поліпшень при розірванні даного договору на підставі предявлених орендарем вимог. У податковому обліку відсутні дані щодо наявності основних засобів на початок 2009 року. Підприємством надано копії розшифровок орендної плати по Ізюмському хлібозаводу помісячно за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2009 р., завірені лише директором ВАТ «Ізюмський хлібозавод» Кісіль І.В. у той час як в цьому періоді генеральним директором ВАТ «Ізюмський хлібозавод» був Свириденко О.І., без будь-якого погодження з орендатором та в яких відсутня компенсація амортизаційних відрахувань в складі орендної плати. Тобто, документи, що підтверджували б врахування амортизаційних відрахувань у складі орендної плати підприємством не надано. У податковому обліку відсутні дані щодо наявності основних засобів на початок 2009 року.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, установив такі обставини.

Ізюмською обєднаною державною податковою інспекцією Харківської області проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ВАТ «Ізюмський хлібозавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено Акт № 725/2320/00381901 від 26.05.2010 р. (далі Акт), яким встановлено порушення:

По податку на прибуток

1.В порушення п.5.1. пп. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 закону України від 28.12.1994 р № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97 ВР зі змінами та доповненнями підприємством завищено валові витрати по придбанню електроенергії, яка не використана у власній господарській діяльності (підготовці, організації, веденні власного виробництва) на загальну суму 120470,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2007 року 53373, 25 грн., за 3 квартал 2007 року 67096,89 грн.

2.В порушення п.5.1. пп. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 закону України від 28.12.1994 р № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97 ВР зі змінами та доповненнями підприємством завищено витрати на оплату праці, не повязану з власною господарською діяльністю на загальну суму 325261,00 грн., у тому числі:

за 2 квартал 2007 року у сумі 126299,00 грн.

за 3 квартал 2007 року у сумі 100588,00 грн.

за 4 квартал 2007 року у сумі 98374,00 грн.

3. В порушення п.5.1. пп. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 закону України від 28.12.1994 р № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97 ВР зі змінами та доповненнями підприємством завищено суму страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообовязкового страхування працівників, не повязану з власною господарською діяльністю на загальну суму 121130,00 грн. у тому числі:

за 2 квартал 2007 року у сумі 47172,00 грн.

за 3 квартал 2007 року у сумі 37343,00 грн.

за 4 квартал 2007 року у сумі 36615,00 грн.

4.В порушення пп. 8.7.1 п.8.7. ст. 8 закону України від 28.12.1994 р № 334/94- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97 ВР зі змінами та доповненнями підприємством завищено витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин на загальну суму 50396,00 грн. у тому числі : за 2 квартал 2009 року у сумі 50396, 00 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 встановлено їх завищення всього у сумі 617257,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2007 року у сумі 226844,00 грн., за 3 квартал 2007 року у сумі 205028,00 грн., за 4 квартал 2007 року у сумі 134989,00 грн., за 2 квартал 2009 року - 50396,00 грн.

5. В порушення абз. 2 пп. 8.3.1 п.8.3, пп 8.1.4 п.8.1. ст. 8 закону України від 28.12.1994 р № 334/94- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97 ВР зі змінами та доповненнями підприємством завищено амортизаційні відрахування на суму амортизаційних невиробничих фондів на загальну суму 95157, 00 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року у сумі 25013, 0 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 24173.0 грн., за 3 квартал 2009 року у сумі 23363,0 грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 22608,0 грн.

Вищевказані порушення призвели до заниження оподатковуваного прибутку у сумі 712414,00 грн. та відповідно податку на прибуток у сумі 178104,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2007 року у сумі 56711,00 грн., за 3 квартал 2007 року у сумі 51257, 00 грн., за 4 квартал 2007 року у сумі 33747,00 грн., за 1 квартал 2009 року у сумі 6253, 00 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 18642,00 грн., за 3 квартал 2007 року у сумі 5841,00 грн., за 4 квартал 2007 року у сумі 5653,00 грн.

По податку на додану вартість

1.В порушення пп. 7.1.4.,п.п. 7.4.4. п.7.4. ст..4 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями підприємством включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, сплаченого у звязку з придбанням електроенергії, не використаної у власній господарській діяльності на загальну суму 24094,00 грн., у тому числі: за квітень 2007 року у сумі 3624,00 грн., за травень 2007 року у сумі 4413,00 грн., за червень 2007 року у сумі 2637,00 грн., за липень 2007 року у сумі 5923,00 грн., за серпень 2007 року у сумі 3977,00 грн., за вересень 2007 року у сумі 3520,00 грн.

На даний акт позивачем подане заперечення № б/н від 31.05.2010 р., а згодом отримано лист № 3139/10/23-044 від 03.06.2008 р. про розгляд заперечення, в якому повідомлялося, що визнати обґрунтованими заперечення та спростувати висновок акту не має підстав.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000212320/0 від 08.06.2010 р., яким ВАТ «Ізюмський хлібозавод» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у загальному розмірі 221981,00 грн., у т.ч. за основним платежем 147987,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 73994,00 грн.

Позивачем 18.06.2010 р. на податкове повідомлення-рішення № 0000212320/0 від 08.06.2010 р. було подано скаргу.

Рішенням Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області №3790/10/25-020 від 06.07.2010 р. скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000212320/0 від 08.06.2010 р. без змін.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області № 3211/10/25-103 від 26.08.2010 р. про результати розгляду повторної скарги, залишено повторну скаргу без задоволення.

В процесі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000212320/0 від 08.06.2010 р., Ізюмською обєднаною державною податковою інспекцією Харківської області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000212320/1 від 06 липня 2010 р., № 0000212320/2 від 06 вересня 2010 р. про визначення суми податкового зобовязання ВАТ «Ізюмський хлібозавод» у загальному розмірі 221981,00 грн., у т.ч. за основним платежем 147987,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 73994,00 грн.

Щодо пп.2,3 висновків Акту - витрати на оплату праці та страховий збір до фонду державного страхування працівників, суд зазначає, що позивачем правомірно віднесено до валових витрат, оскільки зазначене передбачене Договором оренди № б/н від 30.10.2006 року, Додатковою угодою № б/н від 01.01.2007 року та Договором оренди № б/н від 30.09.2007 року, Додатковою угодою № б/н від 01.10.2007 року, укладеним між ВАТ «Ізюмський хлібозавод» та ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі», зокрема, пунктом 6.1. зазначених договорів визначено, що орендодавець (ВАТ «Ізюмський хлібозавод») зобовязаний здійснювати виплати і нарахування по заробітній платі працівників хлібозаводу з подальшим відшкодуванням вказаних сум з орендатора (ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі») та безпосередньо використане у власній господарській діяльності здаванні в оренду власного майна.

Відповідно до ч.1. ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року господарська діяльність- будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разу коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі- валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

ВАТ «Ізюмський хлібозавод» у період з 01.04.2007 по 31.12.2007 здійснювало нарахування заробітної плати працівникам, що здійснювали виробництво та реалізацію хлібобулочних виробів та обслуговували вищевказане виробництво, з відповідними нарахуваннями та подальшим віднесенням у податковому обліку до складу валових витрат, валових доходів.

На суму нарахованої заробітної плати та нарахувань на заробітну плату була збільшена сума орендної плати, таким чином зазначені суми віднесені до складу валових доходів.

Відповідно до положень ст. 762 Цивільного кодексу України:

1. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

2. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

3. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Таким чином, законодавством України не передбачено погодження сторонами договору оренди обовязкове погодження складових сум орендної плати.

Для Ізюмської ОДПІ розрахунки орендної плати надавалися в ході перевірки (в якості обґрунтування розміру орендної плати), про що відображено в Акті та листі Ізюмської ОДПІ. Зазначені розрахунки були надані за підписом Генерального директора Товариства І.В. Кисіль, що перебуває на цій посаді на момент перевірки. Директор Свириденко О.І., який підписував протоколи узгодження орендної плати не міг підписувати розшифровки цієї орендної плати, оскільки вони(розшифровки) не є обовязковими документами та не повинні надаватися на момент надання орендних послуг орендарю.

Щодо висновків акту зазначено, що підприємством завищено витрати на поліпшення основних фондів за ІІ квартал 2009 року на суму 50396,00 грн. з посиланням саме на порушенням пп.8.7.1 п.8.7. ст. 8 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 5.2.10. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Відповідно до п.п. 8.7.1. п.8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Розділом 3.1.2 акту зазначено, що згідно даних декларації про прибуток підприємства за І квартал 2009 року, наданої до податкової інспекції 23.04.2009 вх. №7264 балансова вартість усіх груп основних засобів на початок 2009 року складає 1136012, 00 грн.

Для ознайомлення до суду надано баланси та звіти про фінансові результати за роки, що перевірялися.

Таким чином, витрати на поліпшення основних фондів не перевищили 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Окрім того, інспекцією невірно повязано придбання будівельних матеріалів у сумі 38056,96 грн. та послуг по ремонту покрівлі у сумі 12339,49 грн. з Договором оренди. Зазначені операції не повязані між собою та є самостійними, проведеними в рамках діючого законодавства України. Так придбання будівельних матеріалів та ремонтних робіт у сторонніх організацій здійснювалися з метою поліпшення власних основних фондів, що передбачено діючим законодавством України.

В судове засідання було надано копії видаткової накладної № 155 від 04 червня 2009 року на суму 45668,35 грн., по якій постачальник ТОВ «Кулиничівський хлібозавод» передав позивачу будівельні матеріали; копію рахунку-фактури № 104 від 04 червня 2009 року на суму 45668,35 грн.; копію договору підряду № 46 від 01 червня 2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Кулинині-Будінвест» щодо ремонту крівлі будівлі Ізюмського хлібозаводу за адресою: м.Ізюм, вул.Київська, 89; копію акту на використані при ремонті матеріали; копію акту виконаних робіт за червень місяць 2009 року; копію розрахунків та кошторису.

Відповідно до п. 8.1.1. Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норма амортизаційних відрахувань.

Орендодавець провів нарахування амортизації за обєктами операційної оренди.

Стосовно амортизаційних відрахувань за 2009 рік, то базою для розрахунку амортизаційних відрахувань звітного періоду (розрахункового кварталу) є відповідно до п.п.8.3.1. п.8.3. ст..8 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» балансова вартість основних фондів на початок такого звітного періоду, а не вартість основних засобів у податковому обліку.

При цьому відповідно до п.8.2.1. Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень ф поступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом.

Підпунктом 8.3.1. п.8.3. ст..8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Таким чином, судом не встановлено завищення амортизаційних відрахувань.

Висновок відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не ґрунтується на фактичних обставинах, які встановлені в ході перевірки.

Враховуючи вищевикладене, рішення №0000212320/0 від 08 червня 2010р., № 0000212320/1 від 06 липня 2010 р., № 0000212320/2 від 06.09.2010 р. не є такими, що ґрунтуються на законі, винесені з порушенням ч.3 ст. 2 КАС України, є неправомірними, через що підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14,71,72, 94, 160-163, 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Ізюмський хлібозавод» до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0000212320/0 від 08.06.2010 року, №0000212320/1 від 06.07.2010 року, №0000212320/2 від 06.09.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Ізюмський хлібозавод» витрати по сплаті судового збору в сумі 03,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову у повному обсязі виготовлено 15 квітня 2011 року.

СуддяБартош Н.С.