Постанова № 15904706, 18.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 р.                                                                                 Справа № 2а-2829/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

при секретарі Дрозди І.С.,

за відсутністю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова до Приватного підприємства «Фірма Алма»про стягнення податкового боргу -

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства «Фірма Алма»коштів до бюджету в сумі 1 705 грн. 86 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має заборгованість по сплаті податку на додану вартість, яка ним в добровільному порядку не сплачена, а тому визнається податковим боргом, що підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 16.03.2011 року відкрито провадження по справі. В судовому засіданні 18.04.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно ст. 71 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та способів, які передбачені Конституцією України та законами.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, зокрема Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про систему оподаткування».

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами і доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: ..." подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна".

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 р.(далі –Закон №2181-ІІІ) (із змінами та доповненнями), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними Цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ, активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

У будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Відповідно до п.п. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. №1251-XII, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності-юридичної особи, Мале приватне підприємство «Фірма Алма»зареєстроване реєстраційною палатою Департаменту економічної політики та ресурсів виконавчого комітету Львівської міської ради народних у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій 13.02.1997 року.

Згідно довідки позивача про заборгованість перед бюджетом б/н станом на 14.02.2011 року відповідач має заборгованість по сплаті податку на додану вартість в сумі 1705 грн. 86 коп.

Така заборгованість виникла внаслідок порушення підприємством п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181-ІІІ, про що податковим органом складено акти про порушення податкового законодавства та винесено податкові повідомлення-рішення, зокрема:

-          акт перевірки №1539/15-2/20792813 від 30.04.2010 р. щодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009р., січень,лютий 2010 р. та податкове повідомлення-рішення №0004511530 від 21.06.2010р., яким визначено підприємству податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 850,00 грн.;

-          акт перевірки №3225/15-2/20792813 від 08.07.2010 р. щодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2010 р. та податкове повідомлення-рішення №0007661530/0 від 21.08.2010 р., яким визначено підприємству податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 510,00 грн.;

-          акт перевірки №5551/15-2/20792813 від 05.11.2010 р. щодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість за серпень, вересень 2010 р. та податкове повідомлення-рішення №0010611530/0 від 15.11.2010 року, яким визначено підприємству податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 340,00 грн.;

-          акт перевірки №5820/15-2/20792813 від 03.12.2010р. щодо неповернення свідоцтва податковому органу згідно акту про анулювання № 553 та податкове повідомлення-рішення №00011781530/0 від 10.12.2010 р., яким визначено підприємству податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 170,00 грн.

Враховуючи переплату, згідно картки особового рахунку платника, в розмірі 164 грн. 14 коп., податкових борг ПП «Фірма Алма»склав 1705 грн. 86 коп.

Відповідно до п.п. 5.2.1. ст.5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 4.2.3. ст.4 Закону №2181-ІІІ встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування здійснене контролюючим органом є помилковим, покладається на платника податків.

Якщо згідно з нормами Закону сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом (пп. 4.2.1. ст.4 Закону №2181-ІІІ).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (пп.5.2.2. ст.5 Закону №2181-ІІІ).

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (пп.5.2.5. ст.5 Закону №2181-ІІІ).

Відповідно п.п. 5.4.1 ст.5 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 6.2.1. ст.6 Закону №2181-ІІІ передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Суд встановив, що позивач направив відповідачу першу податкову вимогу №1/1373 від 01.09.2010 року та другу податкову вимогу №2/1540 від 20.10.2010 року.

На даний час суми податків є узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплаченими, тобто визнається податковим боргом.

Станом на день розгляду справи відповідачем не представлено суду доказів, що підтверджують факт вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом.

Начальником ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято рішення №25685/10/24-033 від 22.11.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно листа Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»№10985 від 01.12.2010 року даними, що державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна за ПП «Фірма Алма»бюро не володіє.

За відповідачем також не зареєстровано транспортних засобів відповідно до листа Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ГУ МВС України у Львівській області №9/13036 від 06.12.2010 року.

Також згідно земельно-кадастрових даних Управління Держкомзему у м. Львові, м.Винники, смт. Брюховичі та смт. Рудно відсутня інформація про наявність земельних ділянок у власності відповідача (лист ГУ Держкомзему у Львівській області №40/6/444 від 21.12.2010 року).

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Оскільки відповідач доказів в спростування заявлених позовних вимог не надав, повноважного представника до суду не забезпечив, можна зробити висновок, що він проти позову не заперечує.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Враховуючи вище викладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги базуються на законі, обґрунтовані, доведені і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Фірма Алма»(79013, м. Львів, вул. Симоненка, 18/51, ЄДРПОУ 20792813, р/р 26000060440906 в Західному ГРУ ПАТ «Приватбанк», МФО 325321) на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 1 705 (одна тисяча сімсот п’ять) гривень 86 (вісім десять шість) копійок.

3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

.

Постанова виготовлена у повному обсязі 21.04.2011 року.

Суддя                                                                       Сакалош В.М.