Постанова № 15904608, 08.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2011 р. № 2а-595/11/1370

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карпяк О.О.

при секретарі Денькович Л.І.,

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1, (довіреність від 15.02.2011 року), ОСОБА_2 (директор)

від відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 06.11.2010 № 26356/09/10-010)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Техінверст"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техінверст»звернулося до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання чинним податкові повідомлення рішення від 31.12.2010 року № 0000602300/3/31932, № 0000612300/3/31930.

Ухвалою від 17 січня 2011 року відкрито провадження у справі.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.12.2010 року ДПІ в Шевченківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення рішення № 0000602300/3/31932 та податкове повідомлення рішення № 0000612300/3/31930 від 31.12.2010 року. Вказані рішення були прийняті на підставі акта ДПІ в Шевченківському районі м. Львова № 206/25/23-118/35327985 від 03.03.2010 року про результати планової виїзної перевірки. Позивач вказує на те, що зазначені в акті перевірки висновки щодо незаконності віднесення до валових витрат сум, сплачених позивачем перевізникам за надані йому транспортні послуги та безпідставності включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у звязку з придбанням цих послуг за відсутності товарно транспортних накладних, проте за наявності договорів, актів прийому передачі, розрахунків, податкових накладних, які дають вичерпну інформацію про вказані господарські операції, не відповідають п.п 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4. та п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». При перевірці позивачем для підтвердження здійснення витрат на придбанні транспортні послуги були представленні накладні, рахунки, акти про надання транспортних послуг та податкові накладні. Тобто в звітному періоді позивачем, отримуючи транспортні послуги, правомірно зараховувало кошти, сплачені за їх надання, до валових витрат.

Щодо висновку викладеного у п. 3.1.2 в акті перевірки, щодо неправомірності віднесення до валових витрат сум, сплачених позивачем ПП ОСОБА_5 за виконання навантажувально розвантажувальних робіт, є необґрунтованим та не відповідає п.п. 5.2.1 п.5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», позивач зазначає, що у звязку з тим, що у Міжнародному виставковому центрі одночасно проходило декілька виставок, ПП ОСОБА_5 при складанні акта виконаних робіт помилково вказав, що навантажувально розвантажувальні роботи проводились на виставці «Intertool 2008». Пізніше цей акт було виправлено, і своїм листом ПП ОСОБА_5 підтвердив, що навантажувально - розвантажувальні роботи для позивача ним виконувались при проведенні, виставки «Світ металообробки 2008»у Міжнародному виставковому центрі. Підтвердженнями надання робіт саме на цій виставці є також договір та рахунок, у яких вірно вказана назва виставка «Світ металообробки 2008». Участь позивача у даній виставці підтверджується також належним чином оформленими наказами по підприємству про відрядження працівників для участі в виставці, дозволом власника верстату на участь його в виставці, документами про перевезення верстатів у м. Київ для участі в виставці.

Щодо висновку викладеного у п. 3.2.1 в акті перевірки, щодо неправомірності віднесення до валових витрат сум, сплачених позивачем за надані йому ТОВ «НВФ КМТ 2002»послуги, є необґрунтованими та не відповідають п.п. 5.2.1. п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства». Позивач зазначає, що 01.08.2008 року між позивачем та ТОВ «НВФ КМТ 2002»(м. Кременчук) було укладено Договір № 04/08, згідно якого ТОВ «НВФ КМТ 2002»за плату здійснює пошук покупця на промислове устаткування (верстати, витратні матеріали до верстатів тощо), які належать Замовнику. Всі умови договору були виконанні, а саме: виконавець знайшов покупця на товар фізичну особу підприємця ОСОБА_6, з яким внаслідок проведених переговорів було укладено договір про продаж верстату прес листогиб РВВ 110-3100-ЗС на суму 403269, 00 грн., що зазначено вище суми, обумовленої в Договорі з з ТОВ «НВФ КМТ 2002». Фізична особа підприємець ОСОБА_6 на виконання укладеного з ним Договору перерахував 18.09.2008 року аванс в сумі 322615, 20 грн. Для узгодження умов транспортування налагоджування верстату позивачу було відряджено у м. Кременчук працівника ОСОБА_7 Після укладення договору з віднайденим покупцем і відвантаження йому проданого верстата, між позивачем та з ТОВ «НВФ КМТ 2002» складено акт про виконання робіт. Факт надання послуг по пошуку покупця підтверджується не лише актом прийняття передачі виконаних робіт, але і укладеним між позивачем та ТОВ «НВФ КМТ 2002»Договором № 04/08 від 01.08.2008 року та Додатковою угодою від 01.08.2008 року, в яких міститься вичерпна інформація щодо змісту здійсненої господарської операції.

Щодо висновку викладеного у п. 3.2.2 в акті перевірки, щодо неправомірності включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем ТзОВ «Верстаттехсервіс», є необгрунтовними та не відповідає п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач зазначає, що фактичною підставою для висновку ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про неправомірність включення до податкового кредиту сплаченого ТзОВ «Верстаттехсервіс»податку на додану вартість, стала допущена в Додатку 5 до Декларації з ПДВ (розшифровці податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) технічна описка щодо індивідуального податкового номера ТзОВ «Верстаттехсервіс»: натомість індивідуального податкового номера ТзОВ «Верстаттехсервіс»було вказано номер іншого підприємства. Однак при проведенні перевірки позивачем було представлено належним чином оформлену податкову накладну, видану ТзОВ «Верстаттехсервіс»було вказано номер ішого підприємства. Тому позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просять позов задоволити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у запереченнях на позов.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 квітня 2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо та обєктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавста за період з 07.08.2007 року по 30.09.2009 року валютного та іншого законодавства за період з 08.08.2007 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт від 03 березня 2010 р. № 206/25/23-118/35327985 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, при перевірці встановлено такі порушення:

1) п.п.5.2.1. п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 року № 283/97 ВР із внесеними змінами і доповненнями в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 22299 грн., в т.ч. за 4 кв. 2007 року, сумі 1592 грн., за 1 кв. 2008 року. в сумі 7200 грн., за 2 кв. 2008 року в сумі 688 грн., за 3 кв.2008 в сумі 4282 грн., за 4 кв. 2008 року 1458 грн., за 1 кв. 2009 в сумі 6506 грн., за 2 кв. 2009 р. в сумі 573 грн.;

2) п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 ВР від 03.04.97 (із змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 18156, 45 грн., в т.ч. за грудень 2007 року в сумі 333, 33 грн., за лютий 2008 року в сумі 1233, 34 грн., за червень 2008 р. в сумі 550 грн. за липень 2008 р. в сумі 1166, 67 грн., за серпень 2008 року в сумі 2916, 67 грн., за вересень 2008 р. в сумі 509, 43 грн., за листопад 2008 року в сумі 1166, 67 грн., за лютий 2009 року в сумі 500 грн., за травень 2009 р. в сумі 4704, 81 грн., за липень 2009 року в сумі 5075, 53 грн.;

3) п.п. 16.3.2. п.16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889 від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями несвоєчасно перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 6000, 00 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення рішення:

- № 0000602300/0/6362 від 16.03.2010 року про визначення позивачу суми податкового зобовязання по податку на прибуток всього на суму 33448, 50 грн., в тому числі за основним платежем 22299,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 11149, 50 грн.;

-№ 0000612300/0/6361 від 16.03.2010 року про визначення позивачу суми податкового зобовязання по податку додану вартість всього на суму 27234, 67 грн., в тому числі за основним платежем 18156, 45 грн., та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9078, 22 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями рішеннями, позивач оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження до податкового органу.

За наслідками апеляційного оскарження спірних податкових повідомлень рішень, ДПІ в Шевченківському районі м. Львова про результати розгляду первинної скарги, податкові повідомлення рішення залишено від 16.03.2010 року № 0000602300/0/6362 та № 0000612300/0/6361 залишає без змін.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено та направлено ТОВ «Техінверст»податкові повідомлення рішення від 09.06.2010 року № 0000602300/1/13317, № 0000612300/1/13315.

У звязку з подальшим апеляційним оскарженням спірних податкових повідомлень рішень, рішенням ДПІ у м. Львові від 04.08.2010 року № 14923/10/25-005/210 про результати розгляду, податкові повідомлення рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Львова від 16.03.2010 року № 0000602300/0/6362 (від 09.06.2010 року № 0000602300/1/13317) та № 0000612300/0/6361 (від 09.06.2010 № 0000612300/1/13315) та рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 28.05.2010 року № 12383/10/25-008/14 про результати розгляду первинної скарги залишає без змін, а скарги позивача без задоволення.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено та направлено ТОВ «Техінверст»податкові повідомлення рішення від 16.08.2010 року № 0000602300/4/19333, № 0000612300/4/19334.

У звязку з подальшим апеляційним оскарженням спірних податкових повідомлень рішень, рішенням ДПА у Львівській області від 15.10.2010 року № 23816/10/25-005/1004 про результати розгляду повторних скарг, залишено без змін податкові повідомлення рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Львова від 16.03.2010 року № 0000602300/0/6362 (від 09.06.2010 року № 0000602300/1/13317) та № 0000612300/0/6361 (від 09.06.2010 № 0000612300/1/13315) рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 28.05.2010 № 12383/10/25-008/14 про результати розгляду первинної скарги, рішення ДПІ у м. Львові від 04.08.2010 № 14923/10/25-005/210 про результати розгляду повторних скарг, а скарги позивача без задоволення.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено та направлено ТОВ «Техінверст»податкові повідомлення рішення від 21.10.2010 року № 0000602300/2/24548, № 0000612300/2/24549.

У звязку з подальшим апеляційним оскарженням спірних податкових повідомлень рішень, рішенням ДПА України від 22.12.2010 року № 13975/6/25-0515 про результати розгляду повторних скарг, залишено без змін податкові повідомлення рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Львова від 16.03.2010 року № 0000602300/0/6362 (від 09.06.2010 року № 0000602300/1/13317) та № 0000612300/0/6361 (від 09.06.2010 № 0000612300/1/13315) та рішення ДПА у Львівській області від 15.10.2010 року № 23816/10/25-005/1004 прийняте за розглядом повторних скарг, а скарги без задоволення.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено та направлено ТОВ «Техінверст»податкові повідомлення рішення від 31.12.2010 року № 0000602300/3/31932 та № 0000612300/3/31930.

В акті перевірки зазначено (стор. 7): «на порушення п.п 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97 р.(із змінами і доповненнями) ТОВ «Техінверт»у І кварталі 2008 року віднесено до складу валових витрат навантажувально розвантажувальні роботи надані ПП ОСОБА_5 на суму 16800 грн., без ПДВ по договору № 4 від 19.02.2008 року». В акті прийняття передачі виконаних робіт підписаних позивачем (Замовник) та ПП ОСОБА_5 (Виконавець) зазначено, що виконавець, виконав наступні роботи організація навантажувально розвантажувальних робіт на виставці «Intertool 2008». Позивачем під час проведення перевірки не представлено наказ по підприємству про направлення працівника на виставку «Intertool 2008», авансових звітів про відрядження працівника безпосередньо на вищевказану виставку з відмітками про прибуття та вибуття. У позивача наявні лише накази по підприємству та авансові звіти про відрядження на ТОВ «Міжнародний виставковий центр»та ДП «МСІ».

Також при перевірці встановлено (стор. 9 акта перевірки): «на порушення п.п 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97 р.(із змінами і доповненнями) ТОВ «Техінверт»у І кварталі 2009 року віднесено до складу валових витрат послуги згідно акту приймання виконаних робіт від 16.03.2009 року по договору № 04/08 від 01.08.2008 року надані ТОВ «НВФ КМТ 2002»на суму 28228, 83 грн.». Згідно з актом приймання виконаних робіт від 16.03.2009 року по договору № 04/08 від 01.08.2008 року, вартість послуг наданих ТОВ «НВФ КМТ 2002» (виконавець) на суму становить 28228, 83 грн., в. т.ч. 4704, 81 грн., ПДВ. (а.с. 90, ІІ том). У вказаному акті приймання виконаних робіт зазначено, що до 16.03.2009 року виконавцем знайдено покупця на верстат вартістю 336057, 50 грн., (ПДВ 67211, 50 грн.). 15.01.2009 року згідно з накладною № 57 було відвантажено верстат ФОП ОСОБА_6 (м. Кременчук). (а.с. 98, ІІ том). Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_6 18.09.2008 року здійснив попередню оплату за верстат в сумі 322615, 20 грн., (виписка банка від 18.09.2008 року) (а.с. 99, ІІ том). Згідно з наказом по підприємству від 09.01.2009 року № 1-В до м. Кременчука було відряджено працівника ТОВ «Техінверст»ОСОБА_7 для проведення переговорів щодо продажу станків, тобто до дати підписання акту виконаних робіт, укладеного між позивачем та ТОВ «НВФ КМТ 2002». Також перевіркою встановлено, що в акті прийняття передачі виконаних робіт від 16.03.2009 року по договору № 04/08 від 01.08.2008 року не конкретизовано перелік наданих послуг в натуральному та вартісному виразі, а саме кількість та вартість витрачених людино днів. Акт не містить інформації про фактично понесені витрати Виконавцем на здійснення цих послуг, відсутні калькуляції (кошториси) витрат, тобто відсутня інформація з яких саме витрат складається вартість даних послуг.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України ««Про оподаткування прибутку підприємств» суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно з п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996 - ХІV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки зазначено (стор. 10): «на порушення п.п 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97 р.(із змінами і доповненнями) ТОВ «Техінверт»віднесло до складу валових витрат транспортні послуги по вантажних перевезеннях на загальну суму 48872 грн., в т.ч. у 4 кв. 2007 року в сумі 6367 грн., за І кв. 2008 року в сумі 12000 грн., за 2 кв. 2008 року в сумі 2750 грн., за 3 кв. 2008 року в сумі 17130 грн., за 4 кв. 2008 року 5833 грн., за І кв. 2009 р. в сумі 2500 грн., за 2 кв. 2009 р., в сумі 2292 грн. Вартість транспортних послуг придбаних у ПП ОСОБА_8, ТОВ «Автотранс Електрон», ПП ОСОБА_9, ТОВ «Логімекс», ТОВ «Мастер Карго»на загальну суму 48872 грн., не підтвердженні товарно транспортними накладними.

Позивачем в порушення п.п. 7.4.4. п. 7.4 «Про податок на додану вартість» було включено до складу податкового кредиту 4704, 81 грн., ПДВ з вартості послуги по пошуку покупця верстата, наданої ТОВ «НВФ КМТ 2002», 8834, 4 грн., ПДВ з вартості транспортних послуг, не підтверджених товарно транспортними накладними.

В порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України позивачем до складу податкового кредиту за липень 2009 року віднесено 4617, 20 грн., ПДВ, який не підтверджений податковими накладними (по операції з ТзОВ «Верстаттехсервіс»). В акті перевірки вчинено записи, що згідно з реєстром отриманих податкових накладних за липень 2009 року та податковими накладними, наданими товариством для перевірки, сума ПДВ по контрагенту ТОВ «Верстаттехсервіс»за липень 2009 року відсутня. В додатку № 5 до декларації по ПДВ за липень 2009 року по вищевказаному контрагенту зазначено суму 4617, 20 грн., в результаті чого виникло заниження податкового зобовязання.

Відповідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті „б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи вищенаведене, орган державної податкової служби прийшов до вірного висновку про порушення позивачем п.п.5.2.1. п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 року № 283/97 ВР із внесеними змінами і доповненнями, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 ВР від 03.04.97 (із змінами та доповненнями).

Докази, надані позивачем, не підтвердили підставність позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що правових підстав для визнання недійсним та скасування як незаконного податкових повідомлень рішень від 31.12.2010 року № 0000602300/3/31932 та № 0000612300/3/31930 - немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1.У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна