Постанова № 15899411, 20.05.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2011 року Справа № 2а/0370/925/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Щербюка О.Ю.,

представників відповідача Гаврилюка В.С., Сухович Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в адміністративну справу за позовом Малого підприємства "Сатурн" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство «Сатурн» звернулось з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000611503/0 від 27 січня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією на підставі акту від 6 січня 2011 року №48/15-3/13358720 невиїзної документальної перевірки МП «Сатурн» з питань повноти та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.05.2008 року по 20.12.2010 року, винесене податкове повідомлення-рішення № 0000611503/0 від 27 січня 2011 року, яким за порушення ст.2, п.1 ст.7 Закону України «Про плату за землю» позивачу визначене податкове зобовязання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 417243,27 грн., з яких основний платіж - 333794,61 грн. та 83448,66 грн. та штрафних санкцій.

Із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується, оскільки вважає, що встановлення податковим органом факту заниження земельного податку за 2008 рік в розмірі 74034,63 грн. є безпідставним, так як розмір земельного податку був визначений платником податку за даними земельного кадастру, який діяв на день подання звітності, у звязку з чим підприємством здійснювалась сплата земельного податку до поданої звітності. На думку позивача, законодавець не передбачає обов'язку здійснення коригування розміру земельного податку в залежності від зміни в межах бюджетного року нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про плату за землю» перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки. Так як перевірка проводилась в грудні 2010 року, то переглянути неправильно нарахований податок можливо лише з грудня 2008 року.

Також позивач вважає неправомірним і застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 83448,66 грн., так як відповідно до п.7 підрозділу 10 перехідних положень Податкового Кодексу України передбачено застосування штрафних санкцій в розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, а оскільки, зафіксоване відповідачем порушення податкового законодавства вчинене за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року то до позивача повинна була б застосована штрафна санкція відповідно до вимог п.7 підрозділу 10 перехідних положень Податкового Кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники Луцької обєднаної державної податкової інспекції в судовому засіданні проти позову заперечили, в письмових запереченнях акцентували увагу на тому, що за результатами невиїзної документальної перевірки МП «Сатурн» з питань повноти та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.05.2008 року по 20.12.2010 року виявлене порушення статті 2 та пункту 1 статті 7 Закону України „Про плату за землю", оскільки МП „Сатурн" за період з 01.05.08 по 01.11.10 року, з урахуванням коефіцієнта індексації, не враховано нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої рішенням сесії Луцької міської ради від 23.03.08 №25/62, що призвело до заниження земельного податку на загальну суму 333794,61 грн., в тому числі з 01.05.08 року по 01.01.09 року на 74 034,63 грн., за 2009 рік на 137 986,68 грн. та за 10 місяців 2010 року на 121773,30грн.

Підпунктом 15.1.1 пункту 5.1 статті 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року N 2181-III податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Отже, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 02.12.10 року №2755-УІ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Враховуючи наведене представники Луцької ОДПІ вважають, податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2011 року № 0000611503/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 417243,27 грн., з яких основний платіж - 333794,61 грн. та 83448,66 грн. та штрафних санкцій, є правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Мале підприємство „Сатурн" відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 01.06.2007 року серії ЯД №277571 користується земельною ділянкою площею 0,8000 га., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Бринського, 4. Цільове використання земельної ділянки - обслуговування виробничої бази.

Також згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 20.11.2006 року ЯГ №539370 Мале підприємство «Сатурн» користується земельною ділянкою площею 2,8600 га., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Перемоги, 30. Цільове використання - обслуговування виробничої бази.

Позивачем до Луцької ОДПІ було подано 29 січня 2008 року податковий розрахунок земельного податку на 2008 рік із задекларованою сумою нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті 66 149,97 грн., 15 січня 2009 року податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік із задекларованою сумою нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті 66 149,97 грн., 26 січня 2010 року податковий розрахунок земельного податку на 2010 рік із задекларованою сумою нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті 70 052,82 грн.

Судом встановлено, що згідно з листом Управління Держкомзему у місті Луцьку Волинської області від 26.10.2010 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,8000 га., яка знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Бринського, 4, з 01.05.08 року по 01.01.09 року становить 3 745 212,99 грн., на 2009 рік 4314 485,36 грн., на 2010 рік 4 569040,00 грн.

Згідно з листом Управління Держкомзему у місті Луцьку Волинської області від 26.10.2010 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,8600 га., яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Перемоги, 30, з 01.05.08 року по 01.01.09 року становить 13 974 982,95 грн., на 2009 рік 16 099 180,36 грн.. на 2010 рік 17049032,00грн.

Визначення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок позивача за зазначений період останнім не оспорюється.

Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією проведено невиїзну документальну перевірку МП «Сатурн» з питань повноти та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.05.2008 року по 20.12.2010 року, за результатами якої був складений акт від 06.01.2011 року №48/15-3/13358720, в якому зафіксовано, що в порушення статті 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 03.07.92 N 2535-ХІІ „Про плату за землю" МП „Сатурн" за період з 01.05.08 по 01.11.10 не враховано нормативної грошової оцінки земельних ділянок (з урахуванням коефіцієнта індексації), затвердженої рішенням сесії Луцької міської ради від 23.03.08 року №25/62. що призвело до заниження земельного податку на загальну суму 333794,61 грн., в тому числі з 01.05.08 року по 01.01.09 року на 74 034,63 грн., за 2009 рік на 137 986,68 грн. та за 10 місяців 2010 року на 121 773,30 грн.

Визначення розміру та порядку плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку до 01.01.2011 року було врегульовано Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» визначено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з ст.5 цього Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 7 Закону встановлено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до ст.13 цього Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 14 Закону передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Судом встановлено, що Малим підприємством «Сатурн» протягом 2008-2010 років подавались до Луцької ОДПІ податкові розрахунки земельного податку без урахування нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої рішенням сесії Луцької міської ради від 23.03.08 року №25/62, у звязку з чим податковим органом правомірно встановлено заниження позивачем земельного податку на загальну суму 333794,61 грн., в тому числі з 01.05.08 року по 01.01.09 року на 74 034,63 грн.. за 2009 рік на 137 986,68 грн. та за 10 місяців 2010 року на 121 773,30 грн.

Як вбачається зі змісту позовних вимог та пояснень представника позивача, в спірних правовідносинах податковим органом порушено вимоги ст.18 Закону України «Про плату за землю», у звязку з чим визначення земельного податку за 2008 рік є неправомірним.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що при визначенні позивачу зобовязання з податку на землю відповідачем дотримано вимоги діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Так, згідно з ст.18 Закону платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки. Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.

Відповідно до п.120.1 ст.102 Податкового Кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Зазначені положення викладені також і в підпункті 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент подання позивачем податкових розрахунків земельного податку.

З урахуванням вищенаведених положень, суд вважає, що відповідачем правомірно визначено податкове зобовязання по платі за землю, в тому числі і з 1 травня 2008 року.

Згідно з п.123.1 статті 123 Податкового Кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Оскільки Луцькою ОДПІ самостійно визначено податкове зобовязання МП «Сатурн» із земельного податку, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовані до позивача штрафні санкції в розмірі 83448,66 грн.

Суд не бере до уваги доводи позивача про застосування п.7 підрозділу 10 перехідних положень Податкового Кодексу України при визначенні розміру штрафних санкцій, оскільки, на думку суду, штрафна санкція, передбачена пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового Кодексу України, Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Малого підприємства "Сатурн" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 25 травня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока