Постанова № 15899344, 18.05.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011 року Справа № 2а/0370/1096/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представника позивача Бомазюка О.П.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Мобілюкс-Луцьк» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Мобілюкс-Луцьк» звернулося в суд із позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 11 квітня 2011 року за №0001062301, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 126435 грн., в тому числі 101148 грн. за основним платежем та 25287 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту №1876/23-2/36447166 від 25 березня 2011 року «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25 березня 2009 року по 31 грудня 2010 року». Перевіркою встановлено порушення вимог підпунктів 5.1, 5.2., 5.3.9 пункту 5.3, статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 101148 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 6250 грн., 4 квартал 2009 року в сумі 14611 грн., 1 квартал 2010 року в сумі 23 025 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 20850 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 17950 грн., 4 квартал 2010 року в сумі 18462 грн. Відповідач вважає, що в порушення вимог Закону неправомірно віднесені на валові витрати посередницькі послуги на суму 321150 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 25000 грн., 4 квартал 2009 року в сумі 58442 грн., 1 квартал 2010 року в сумі 92100 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 83400 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 71800 грн., 4 квартал 2010 року в сумі 73850 грн. Висновок відповідача ґрунтується на тому, що надані для перевірки акти виконаних робіт, договори, додаткові угоди до них, які будучи первинними документами та є підставою для формування валових витрат у звязку із здійсненням господарської діяльності, не відповідають вимогам пункту 9.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та складені з порушенням приписів пункту 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг, в них відсутня інформація про фактичне понесення витрат та їх зв'язок з веденням господарської діяльності.

Висновки податкового органу позивач вважає неправомірними, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а податкове повідомлення-рішення вважає нечинним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Відповідач у запереченні від 6 травня 2011 року за №9441/11 та представник в судовому засіданні предявлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що безпосередньо позивачем в актах виконаних робіт відсутня інформація щодо обсягів наданих послуг, перелік покупців, змісту послуг, фактичне виконання їх та зв'язок з продажем товарів. Згідно актів виконаних робіт б/н від 30 вересня 2009 року на загальну суму 25000 грн., б/н від 31 грудня 2009 року на загальну суму 60000 грн., до складу валових витрат віднесені «посередницькі» послуги надані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно актів виконаних робіт б/н від 31 березня 2010 року на загальну суму 92100 грн., б/н від 30 червня 2010 року на загальну суму 83400 грн., б/н від 30 вересня 2010 року на загальну суму 71800 грн., б/н від 31 грудня 2010 року на загальну суму 73850 грн. Позивачем порушено вимоги пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2., підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9, статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пункт 5.1 статті 5, підпункт 11.2.1 пункт 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування підприємств» та Порядку заповнення податкової декларації по податку на прибуток, затвердженого ДПА України від 29 березня 2003 року №143. Крім того, Луцькою ОДПІ під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відносно ПП «Мобілюкс-Луцьк» порушень, які б ставили під сумнів правильність нарахування податкових зобовязань не допущено. Просили відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

На підставі направлення виданого Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією від 25 лютого 2011 року проведено з 25 лютого 2011 року по 18 березня 2011 року планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», за результатами якої складено акт за №1876/23-2/36447166.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 101148 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 6250 грн., 4 квартал 2009 року в сумі 14611 грн.,1 квартал 2010 року в сумі 23025 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 20850 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 17950 грн., 4 квартал 2010 року в сумі 18462 грн.

За наслідками перевірки Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією сформовано податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2011 року за №0001062301 яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 126435 грн., у томі числі 101148 грн. за основним платежем та 25287 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до Закону України «про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (чинного на момент спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (чинного на момент спірних правовідносин)).

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві визначається Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (чинного на момент спірних правовідносин). Статтею 8 даного Закону визначено, що підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства та обирає форму бухгалтерського обліку.

Стаття 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (чинного на момент спірних правовідносин) містить наступне визначення: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Та ж стаття визначає господарську операцію як дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Факт здійснення господарських операцій підтверджується актами приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форми КБ-3).

Матеріалами по справі підтверджено, що між ПП «Мобілюкс-Луцьк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір комерційного представництва №1 від 1 липня 2009 року, додаткова угода №1 від 1 липня 2009 року, додаткова угода №2 від 1 жовтня 2009 року (а.с.22-25).

Згідно актів виконаних робіт б/н від 30 вересня 2009 року на суму 25000 грн. та б/н від 31 грудня 2009 року на суму 60000 грн. до складу валових витрат було віднесено посередницькі послуги надані останнім.

Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку Є№239792 від 1 січня 2009 року підприємець має право займатись інформаційно-консультаційними послугами та роздрібною торгівлею продовольчими і непродовольчими товарами. В актах виконаних робіт між замовником і комерційним агентом зазначена інформація щодо обсягів наданих послуг, зміст послуг, фактичне виконання та зв'язок з продажем товарів згідно норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, між ПП «Мобілюкс-Луцьк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір комерційного представництва №2/10 від 4 січня 2010 року, додаткова угода №1 від 4 січня 2010 року, додаткова угода №2 від 1 квітня 2010 року (а.с.18-22).

Згідно актів виконаних робіт б/н від 31 березня 2010 року на суму 92100 грн., б/н від 30 червня 2010 року на суму 83 400 грн. та б/н від 31 грудня 2010 року на суму 73850 грн. до складу валових витрат було віднесено посередницькі послуги надані останнім.

Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку Ж№776931 від 1 січня 2010 року підприємець має право займатись інформаційно-консультаційними послугами та роздрібною торгівлею продовольчими і непродовольчими товарами. В актах виконаних робіт між замовником і комерційним агентом зазначена інформація щодо обсягів наданих послуг, зміст послуг, фактичне виконання та зв'язок з продажем товарів згідно норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент спірних правовідносин) визначено чіткий перелік випадків не включення до складу валових витрат, в т.ч. не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Твердження представника відповідача, що в актах виконаних робіт відсутня інформація щодо обсягів наданих послуг, перелік покупців, змісту послуг, фактичне виконання їх та зв'язок з продажем товарів не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії субєкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Згідно позовних позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 11 квітня 2011 року за №0001062301. При постановленні рішення суд відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 11 квітня 2011 року як таке, що прийняте всупереч вимог чинного законодавства.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 11 квітня 2011 року за №0001062301.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяА.Я. Ксензюк