Постанова № 15872756, 17.05.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2011 р. Справа № 5019/68/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Тимошенко О.М. , судді Грязнов В.В. при секретарі судового засідання Яковлєв Д.В.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник ОСОБА_1 дов.б/н., від 04.11.2009 року.

Від відповідача - представник ОСОБА_2 дов.б/н., від 10.11.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Рівненської області від 22.02.11 р. у справі № 5019/68/11 (суддя Василишин А.Р. )

за позовом Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" Рівненська обласна дирекція

до Приватного підприємця ОСОБА_3

про стягнення в сумі 668 515 грн. 04 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22 лютого 2011 року у справі №5019/68/11 позов задоволено частково.

Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_3, рівненська область, Рівненський район, с. Бармаки, вул. Миру, 12, ідент. код 3065120334 на користь Публічного акціонерне товариство “Райффайзен банк Аваль” 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909 550604 (пятсот пятдесят тисяч шістсот чотири) грн. 62 коп. заборгованості по кредиту, 112249 (сто дванадцять тисяч двісті сорок девять тисяч) грн. 56 коп. прострочених відсотків, 6 628 (шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 54 коп. витрат по держмиту та 233 (двісті тридцять три) грн. 99 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

В задоволені решти позову відмовлено.

Відповідач приватний підприємець ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що місцевий господарський суд не зупинив провадження у справі до вирішення справи Рівненським районним судом, про визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору. Крім того, спір вирішено без представника відповідача, без задоволення клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з відрядженням представника.

Апелянт вважає, що місцевий господарський суд не в повному обсязі з"ясував обставини справи, не надав можливості для отримання відповідачем від позивача інформації щодо нарахування заборгованості.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду відповідач підтримує доводи апеляційної скарги. Надав копію рішення Рівненського районного суду від 20 квітня 2011 року у справі №2-953/11 за позовом ОСОБА_4 до Рівненської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсною додаткової угоди №010/89-07/692/6 від 22 грудня 2009 року.

Представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги. Посилається на те, що відповідач не надав відзиву на позов, не спростував позовні вимоги.

Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив.

Публічне акціонерне товариство “Райффайзен банк Аваль” (надалі Позивач) звернулося, в господарський суд Рівненської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 (надаліВідповідач) на свою користь заборгованість по кредитному договорі № 010/89-07/962 від 10 грудня 2008 року (надалі Кредитний договір; а.с. 7-13) в сумі 668 515 (шістсот шістдесят вісім тисяч пятсот пятнадцять) грн. 04 коп..

4 лютого 2011 року Позивач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав обґрунтування позовної заяви від 4 лютого 2011 року (а.с. 50), в яких обґрунтовує позовні вимоги та просить стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість по Кредитному договору станом на 27 грудня 2010 року в сумі 668 515 (шістсот шістдесят вісім тисяч пятсот пятнадцять) грн. 04 коп..

Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого є Позивач, та Відповідачем, було укладено Кредитний договір (а.с. 7-13), відповідно до пункту 1.1. якого, Позивач з 10 грудня 2008 року надає Відповідачу кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії, а Відповідач зобовязався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Позивачу суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обовязки визначенні цим Кредитним договором.

Згідно пунктів 1.1. та 1.1.2. та 1.2. Кредитного договору, кредитний ліміт становить 512380 (пятсот тринадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп. та призначений на придбання автотранспортного засобу зі сплатою процентної ставки 26 (двадцять шість) відсотків річних.

Відповідно до розділу 4 Кредитного договору, яким визначено умови, порядок та перелік документів необхідних для отримання Відповідачем кредиту та на підставі заяв Відповідача (а.с. 52, 54, 56, 58) Позивач надав останньому кредит в сумі 512380 (пятсот тринадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп., що підтверджується меморіальними ордерами:

- № 1 від 19 грудня 2008 року (а.с. 55) на суму 110380 (сто десять тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп.;

- № 1 від 23 грудня 2008 року (а.с. 57) на суму 110000 (сто десять тисяч) грн. 00 коп.;

- № 1 від 24 грудня 2008 року (а.с. 51) на суму 150000 (сто пятдесят тисяч) грн. 00 коп.;

- № 1 від 25 грудня 2008 року (а.с. 53) на суму 142000 (сто сорок дві тисячі) грн. 00 коп..

Пунктом 1.4. Кредитного договору передбачено, що датою остаточного погашення кредиту є 9 грудня 2018 року.

У відповідності до пункту 5.1. Кредитного договору, Відповідач здійснює погашення нарахованих процентів та частини кредиту щомісячно ануїтетними частинами, розміри та строки сплати яких визначено графіком погашення кредиту та платежів - додаток 1 до Кредитного договору (зворот а.с. 13-15), починаючи з місяця, в якому було здійснено видачу кредитних коштів.

Між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткові угоди № 010/89-07/692/6 від 22 грудня 2009 року (а.с. 16; додаток до угоди а.с. 17-18) та № 010/89-07/692/7 від 23 грудня 2009 року (а.с. 19-20; додаток до угоди а.с. 21-22), відповідно до умов яких сторони погодили зміни щодо умов погашення (реструктуризацію) кредиту.

3 березня 2010 року, в звязку невиконанням Відповідачем умов попередній додаткових угод, між Позивачем та Відповідачем була укладена додаткова угода № 010/89-07/692/8 (а.с. 23-25), якою було змінено графік погашення кредиту.

Відповідач, в порушення умов Кредитного договору, додаткових угод та графіку погашення кредиту, не вчасно виконав взяті на себе зобовязання щодо повернення частин кредиту, в звязку з чим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість по кредиту в сумі 9562 (девять тисяч пятсот шістдесят дві) грн. 04 коп. та заборгованість по відсоткам в сумі 112249 (сто дванадцять тисяч двісті сорок девять тисяч) грн. 56 коп..

Відповідно до пункту 7.1. Кредитного договору: у разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем своїх зобовязань за цим Кредитними договором Позивач має право припинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового погашення кредиту Відповідачем у повному обсязі разом із сплатою всіх сум, належних до сплати на дату предявлення вимоги, включно проценти за кредитом (в тому числі, простроченні проценти), пеню та штрафи відповідно до цього Кредитного договору.

Позивач направляв Відповідачу претензію № 03-001/09-3803 від 26 листопада 2010 року (а.с. 25; доказ отримання претензії Відповідачем зворот а.с. 25), в якій вимагав від останнього сплати заборгованості по кредиту в сумі 550604 (пятсот пятдесят тисяч шістсот чотири) грн. 62 коп., простроченні відсотки за користування кредитом в розмірі 99306 (девяносто девять тисяч триста шість) горн. 58 коп. та пеню в розмірі 6254 (шість тисяч двісті пятдесят чотири) грн. 74 коп.. Вказана претензія залишена Відповідачем без задоволення та відповіді.

Згідно матеріалів справи, станом на 27 грудня 2010 року за Відповідачем перед Позивачем рахується заборгованість по кредиту в сумі 550604 (пятсот пятдесят тисяч шістсот чотири) грн. 62 коп. та по відсоткам в сумі 112249 (сто дванадцять тисяч двісті сорок девять тисяч) грн. 56 коп..

Доказів погашення заборгованості по кредиту та відсоткам Відповідач суду не подав.

На підставі статтей 509, 526, 610-612, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198, 345 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості по кредиту в сумі 550604 (пятсот пятдесят тисяч шістсот чотири) грн. 62 коп. та заборгованість по відсотках в сумі 112249 (сто дванадцять тисяч двісті сорок девять тисяч) грн. 56 коп. ґрунтуються на Договорі та законі та підлягають задоволенню.

Таким чином, висновки викладені в рішенні місцевого господарського суду, щодо задоволення позову в частині стягнення основного боргу та відсотків за користування кредитом, відповідають фактичним обставинам справи.

Відмовляючи в позові про стягнення 5660 грн. місцевий господарський суд правильно зазначив, що як вбачається з тексту позовної заяви, Відповідач на підставі пункту 13.4 Кредитного договору нарахував Відповідачу пеню в розмірі 5660 (пять тисяч шістсот шістдесят) грн. 86 коп. (розрахунок а.с. 64).

Згідно норм чинного законодавства, за своєю правовою природою, пеня є штрафною санкцією (неустойкою), видом забезпечення виконання зобовязання, а не заборгованістю по договору, за невиконання якого ця штрафна санкція застосовується.

Суд зауважує, що хоча Позивач і визначив та нарахував пеню Відповідачу за порушення умов Кредитного договору, зазначивши це в описовій частині позовної заяви, однак в прохальній частині тієї ж позовної заяви та в додаткових обґрунтуваннях позовної заяви Позивач просить стягнути саме заборгованість по Кредитному договору. Водночас, з урахуванням норм чинного законодавства, заборгованістю безпосередньо є: заборгованість по кредиту та по відсоткам нарахованим за його користування, а не штрафні санкції передбачені Кредитним договором.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі про те, що місцевий господарський суд не зупинив провадження у справі, рішення прийнято без його участі, не приймається судовою колегією до уваги з наступних підстав.

В судовому засіданні від 1 лютого 2011 року оголошувалася перерва до 7 лютого 2011 року до 12 години 00 хвилин, про що учасники процесу повідомленні під розписку (а.с. 46).

7 лютого 2011 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, повторно подав клопотання (а.с. 65) про зупинення провадження по справі № 5019/68/11 до вступу в законну силу рішення суду по справі про визнання додаткової угоди № 010/89-07/692/6 від 22 грудня 2009 року (позивач ОСОБА_4, відповідач Рівненська обласна дирекція “Райффайзен банк Аваль”) недійсною.

Ухвалою від 7 лютого 2011 року (а.с. 72-73) суд, з підстав вказаних в ухвалі, відхилив дане клопотання Відповідача.

21 лютого 2011 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, втретє подав клопотання (а.с. 78) про зупинення провадження по справі № 5019/68/11 до вступу в законну силу рішення суду по справі про визнання додаткової угоди № 010/89-07/692/6 від 22 грудня 2009 року (позивач ОСОБА_4, відповідач Рівненська обласна дирекція “Райффайзен банк Аваль”) недійсною.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Вказана вище процесуальна норма передбачає можливість зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи.

Як правильно вказав місцевий господарський суд, з наявних в матеріалах справи доказів та доводів Відповідача не вбачається неможливість вирішення спору по справі №5019/68/11 без вирішення справи № 2-953/11 (за позовом ОСОБА_4 до Позивача про визнання недійсною додаткової угоди № 010/89-07/692/6 від 22 грудня 2009 року). По суті, розгляд Рівненським районним судом Рівненської області вищевказаної справи жодним чином не перешкоджає розгляду справи № 5019/68/11. Водночас, у разі, якщо судове рішення по справі № 2-953/11 змінить певні обставини для справи № 5019/68/11 у майбутньому, то Відповідач матиме право звернутися до господарського суду Рівненської області в порядку статті 114 Господарського процесуального кодексу України (у майбутньому)…

Відповідач в судове засідання від 22 лютого 2011 року не зявився та відзиву на позов не подав. Водночас, 21 лютого 2011 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав клопотання про відкладення розгляду справи, в звязку з перебуванням його представника в службовому відрядженні.

Враховуючи те, що Відповідачу давалось достатньо часу для подачі своїх доводів та заперечень стосовно позовних вимог та те, що чинним законодавством не обмежено коло представників, господарський суд Рівненської області відмовив Відповідачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розглянув справу без участі Відповідача (представника Відповідача) за наявними у справі матеріалами.

Щодо посилання Відповідача на те, що він не міг надати відзив по справі у зв'язку з непроведенням між ним та АТ "Райффайзен Банк Аваль" звірки заборгованості по кредиту, то на запит ОСОБА_3 10.02.11р. Банком була надана відповідь за вих. № сі8-39-0-1/11-349, відповідно до якої - для проведення операції звірки розрахунків, Позичальнику (ОСОБА_3) було запропоновано надати інформацію Банку із зазначенням дати здійснення, суми та призначення платежу або платіжні документи. В свою чергу Кредитор (АТ "Райффайзен Банк Аваль") проведе звірку даної інформації з даними власного обліку та надасть підтвердження або заперечення проведення платежів. До позовної заяви (вих.№ с18-39-0-1/11-72 від 13.01.11р.) було додано розрахунок заборгованості ФОП ОСОБА_3 в розрізі заборгованості про кредиту (в т.ч. вказано прострочену заборгованість), прострочені відсотки нараховані відсотки, пеня. Тобто, при зверненні до Господарського суду, АТ "Райффайзен Банк Аваль" було надано інформацію згідно внутрішніх обліків про стан заборгованості ФОП ОСОБА_3. В той же час, Відповідач, в ході розгляду справи, належним чином не заперечив заявлену Позивачем суму заборгованості.

Відповідачем в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду надана копія рішення від 20 квітня 2011 року Рівненського районного суду у справі №2-953/11 за позовом ОСОБА_4 до Рівненської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсною додаткової угоди від 22.12.2009 року до кредитного договору. Рішення не набрало законної сили (відповідно до відмітки на ньому). В позові відмовлено.

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що наявність такого рішення не може бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Рівненської області від 22 лютого 2011 року по справі №5019/68/11 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 22 лютого 2011 року по справі №5019/68/11 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5019/68/11 повернути в господарський суд Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Грязнов В.В.