Єдиний державний реєстр судових рішень ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2011 р. Справа № 5023/223/11
Колегія суддів у складі:
головуючого-судді - Могилєвкін Ю.О., судді –Пушай В.І., Плужник О.В.
при секретарі –Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача –Ковалик Л.А.
відповідача –Воронков А.О.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1737Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 15.02.11 року по справі № 5023/223-11
за позовом ПП "СВКА "Маркет", м. Куп*янськ
до ТОВ "Віпос Групп" м. Харків
про стягнення 18495,91 грн., -
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 16623,55 грн. основного боргу; 920,74 грн. штрафних санкцій; 775,33 грн. інфляційних за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 176,29 грн., всього 18495,91 грн.; 185,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням судової колегії господарського суду Харківської області від 15.02.11 року по справі № 5023/223-11 (суддя –Інте Т.В.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16623,55 грн. боргу; 920,74 грн. штрафних санкцій; 775,33 грн. інфляційних, а також 3% річних в розмірі 176,29 грн.; 184,96 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване з тих підстав, що сума боргу та нараховані штрафні санкції, річні та інфляційні втрати підтверджені наданими до матеріалів справи доказами і розрахунком.
Відповідач частково не погодився з рішенням суду першої інстанції і просить його скасувати в частині стягнення з нього –1492,73 грн. боргу і нарахованих на цю суму штрафних санкцій.
Як зазначає відповідач у своїй скарзі, він не був присутній у засіданні суду, оскільки його підприємству не було відомо про відкриття провадження по даній справі, оскільки документи надсилались не за його юридичною адресою, що суперечить вимогам ст. 22 ГПК України.
Також, відповідач зазначає, що під час розгляду даної справи господарським судом, між ним та позивачем по справі був підписаний акт взаємних розрахунків станом на 31.12.2010 р., згідно якому сума дебіторської заборгованості підприємства відповідача складає 15130,82 грн., оскільки частина товару була повернена підприємству позивача 03.12.2010 р. на суму 1492,73 грн. Але даний акт позивачем наданий не був, що викликало неповне з’ясування обставин справи, безпідставне нарахування суми основного боргу –16623,55 грн. та відповідно штрафних санкцій.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами було укладено договір № 37 від 14.04.10 р. (а.с. 13-17), відповідно до умов якого виробник (позивач) зобов'язався передати у власність дистриб'ютору товар у кількості і у строки, передбачені в договорі, а дистриб'ютор зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та у період з 11.05.10 р. по 14.06.10 р. поставив відповідачу товар на суму 21309,02 грн., що підтверджується видатковими накладними, доданими до матеріалів справи (а.с. 18-21).
Відповідно до п. 6.3 вказаного договору, розрахунки за кожну партію товару здійснюються після його реалізації дистриб'ютором, але не пізніше 60 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару.
Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином та оплатив лише 4685,47 грн., що зокрема, підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків сторін (а.с. 22).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана за юридичною адресою відповідача, а саме - 61052, м. Харків, провулок Сімферопольський, буд. 6, офіс 309/8.
Тобто саме відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому процесі і можливістю надання відповідних заперечень на позовну заяву, в зв’язку із чим справа була розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Тому посилання відповідача на акт взаємних розрахунків станом на 31.12.10 р., що на його думку є підставою для скасування рішення в частині стягнення з нього 1492,73 грн. та перерахування штрафних санкцій безпідставне, оскільки позовна заява від 02.12.10 р. була розглянута за наявними в ній матеріалами і наданим до справи двостороннім актом звірки взаєморозрахунків сторін (а.с. 22).
На підставі викладеного, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а доводи апелянта, з яких вони оскаржуються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 41, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2011 р. по справі №5023/223/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
судді Пушай В.І.
Плужник О.В.
Повний текст постанови підписано 26.05.2011 р.
Судове рішення № 15872629, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 26.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/223/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: