Постанова № 15872620, 26.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р. Справа № 5023/2262/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1915Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 12.04.11 р. у справі № 5023/2262/11

за позовом Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод"

до Державного підприємства Міністерства оборони України " 126 Харківський автомобільний ремонтний завод" м. Харків

про стягнення коштів в сумі 28 194,10 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованість за послуги з водовідведення у розмірі 28194,10 грн., а саме 27724,47 грн. боргу за послуги з водовідведення, 469,63 грн. пені, судові витрати покласти на відповідача, з посиланням на те, що відповідач не виконав належним чином свої зобов*язання за договором на приймання стічних вод № ІІІ-9580/06-АК-2 від 26.06.2006р., внаслідок чого виникла заборгованість.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.04.2011 р. по справі № 5023/2262/11 ( суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено, стягнуто з відповідача 27724,47 грн. боргу за послуги водовідведення, 469,63 грн. пені, 281,94 грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на те, що відповідач свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив, доказів повної сплати не надав, та повинен сплатити пеню.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У апеляційній скарзі відповідач також зазначив, що суд першої інстанції залишив без розгляду клопотання про відкладення розгляду справи, та розглянув справу без участі представника відповідача та неправомірно застосував норми цивільного права, а не норми ГК України.

Позивач вважає рішення законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на відсутність доказів порушення або неправильного застосування судом норм процесуального і матеріального права.

Представники відповідача та позивача у призначене судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини не прибуття суд не повідомили, нез’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що між сторонами укладений договір на приймання стічних вод (надання послуг водовідведення) №III-9580/06-АК-2 від 26.06.2006р., за яким позивач зобов’язався надавати відповідачеві послуги з прийому стічних вод в обсязі встановлених відповідачеві лімітів на водокористування та водовідведення, а відповідач зобов'язався сплачувати вартість послуг позивача у встановленому договором порядку та розмірі.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний сплачувати вартість послуг з водовідведення в сімнадцятиденний строк з дня відправлення платіжного документу по пошті згідно зведеного реєстру або у 7-ми денний строк з моменту одержання платіжного документа.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем укладений договір про надання послуг та виконання робіт, відносини якого регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач виконав належним чином свої зобов’язання за договором, прийняв від відповідача стічні води, відповідно до обсягу скинутих вод з урахуванням діючих тарифів за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р. включно нарахована сума в розмірі 27724,47 грн. та виставлені платіжні вимоги на цю суму.

Згідно зі ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач не сплатив вартість наданих послуг і заборгованість за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р. складає 27724,47 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.4. договору за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо стягнення пені у розмірі 469,63грн грн. за несвоєчасну оплату послуг.

Посилання відповідача на безпідставне застосування норм цивільного права необґрунтоване, так як у п. 2 ч. І ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що до виконання господарських договорів передбачено застосування відповідних положень Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, у випадку не врегулювання або недостатнього врегулювання відповідних відносин застосовуються норми ЦК України і суд правомірно застосував зазначені норми.

Посилання відповідача на порушення норм процесуального права, а саме на те, що суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи не надавалось, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №006799, документи в обґрунтування поважності причин нез’явлення в судове засідання відповідач не надав.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а доводи відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 901 ЦК України, ст.ст.101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2011р. по справі №5023/2262/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 26.05.2011 р.