Постанова № 15872615 від 25.05.2011 , Харківський апеляційний господарський суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“18” травня 2011 року Справа № 57/205-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шевель О.В., судді Лакізи В.В., судді Пуль О.А.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_4. за довіреністю №2893 від 15.09.2010 р.,

1-го відповідача ОСОБА_1. за довіреністю № 470 від 31.03.2011 р.,

2-го відповідача ОСОБА_2. за довіреністю б/н від 01.12.2009р.,

3-го відповідача ОСОБА_3. за довіреністю б/н від 23.11.2010 р.,

3-тьої особи не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ «Перший Український міжнародний банк»(вх. № 1104 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. по справі № 57/205-09,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», м. Донецьк,

до 1. Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», м. Харків,

2. Іноземного підприємства «Торговий Дім «ХЗШВ», м. Харків,

3. Приватної фірми «Орнатус», м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача Іноземне підприємство «Малахіт», м. Харків,

про стягнення 8 971 292, 83 дол. США та 1 345 716,15 грн., -

встановила:

Позивач ПАТ «Перший український міжнародний банк»звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: ДП «Харківський завод шампанських вин»(перший відповідач у справі); ІП «Торговий Дім «ХЗШВ», (другий відповідач у справі); ПФ «Орнатус», (третій відповідач у справі), в якій (з урахуванням неодноразових уточнень до позовної заяви, які були прийняті місцевим господарським судом) просив суд - стягнути на свою користь в солідарному порядку з ДП «Харківський завод шампанських вин», ПФ «Орнатус»заборгованість за кредитним договором 7.5-87 від 30.05.2008 року та договором поруки № 7.5-87/П-1 від 30.05.2009 р., в загальному розмірі 8971292,83 долара США та 1345716,15 грн., з яких відповідно: заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 8361300,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 р. в розмірі 609992,83 долара США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 20.08.2009 року в розмірі 1345716,15грн., шляхом звернення стягнення на майно боржників, в тому числі на предмети застави, а саме:

з ДП «Харківський завод шампанських вин»:

- товари в обороті, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в обороті № 7.5-87/ЗТ від 30.05.2008 року та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул, Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в poзмipi 13 844 040,26 грн.;

- товари в переробці, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-1 від 10.07.2008 року, Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-2 від 18.08.2008 року, договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-З від 29.08.2008 року та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в poзмipi 12 122 946,85 грн.;

з ІП «Торговий дім «ХЗШВ»в загальному poзмipi 8361 300,00 доларів США, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме:

- товари в обороті, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в обороті № 7.5-87/ЗТ-4 від 29.01.2009 року та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків,вул. Плеханівська, 126, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в розмірі 6500000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.02.2011р. по справі №57/205-09 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., судді Мамалуй О.О., Рильова В.В. ) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто на користь позивача - ПАТ «Перший Український міжнародний банк»заборгованість за Кредитним договором 7.5-87 від 30.05.2008 р.:

з Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», Приватної фірми «Орнатус»в загальному poзміpi 8 971292,83 доларів США 83 цента та 1 345 716,15 грн., з яких відповідно: заборгованість за основною сумою кредиту в poзмipi 8 361 300,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 р. в poзмipi 609992,83 доларів США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 року в розмірі 1345716,15 грн., в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме:

- товари в обороті, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в обороті № 7.5-87/ЗТ від 30.05.2008 року та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м.Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в poзмipi 13 844 040,26грн.;

- товари в переробці, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-1 від 10.07.2008 року, Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-2 від 18.08.2008 року, Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-З від 29.08.2008 року та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в poзмipi 12 122 946,85 грн.

Стягнуто на користь позивача - ПАТ «Перший український міжнародний банк»з державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»витрати по сплаті державного мита у сумі 3173, 73 доларів США та 476,85грн.; 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. по справі № 57/205-09 в частині відмови в позові, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011р. в частині відмови у позові та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства та при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт не погоджується з висновками місцевого господарського суду, що розмір відсотків в договорі поруки №7.5-87/П-1 від 30.05.2008 року (як і в кредитному договорі) встановлений, як 13,2 % річних та, що власник приватної фірми «Орнатус»не доручав директору Приватної фірми «Орнатус»укладати договір поруки на таких умовах. Апелянт вважає, що висновки суду стосовно неповноважності та неправомірності дій директора третього відповідача є безпідставними, оскільки директор третього відповідача був уповноважений власником третього відповідача на укладання договору поруки, яким забезпечується виконання кредитного договору, зокрема, виконання зобовязань зі сплати не тільки відсотків, але й можливість встановлення правовідносин з банком з розширеною відповідальністю.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції зазначено, що до матеріалів справи не надано доказів щодо права на укладання додаткової угоди №1 від 29.01.2009 року до договору поруки №7.5-87/П-1 від 30.05.2008 року директору Приватної фірми «Орнатус», тому стосовно укладання даної угоди місцевий господарський суд дійшов висновку, що директором третього відповідача було перевищено повноваження. Однак, позивач з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, оскільки при укладанні додаткової угоди №1 від 29.01.2009 року до договору поруки №7.5-87/П-1 від 30.05.2008 року директор третього відповідача діяв на підставі Статуту, яким не передбачено жодних обмежень по укладанню директором третього відповідача господарських договорів, що надає директору законних підстав діяти без будь - яких інших уповноважень.

Апелянт не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що матеріалами справи не підтверджено факту схвалення ПФ «Оратус»договору поруки №7.5-87/П-1 від 30.05.2008 року та додаткової угоди №1 від 29.01.2009 року, і, таким чином, цей договір та угода, укладені директором третього відповідача без належних повноважень не створюють правових наслідків для юридичної особи ПФ «Орнатус». Позивач вказує, що згідно з випискою із ЄДРПОУ (серія ААА№288722) повноваження директора третього відповідача на укладання договорів та додаткових угод до договорів не обмежені. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»№755-ІV від 15.05.2003 року відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Отже, обмеження повноважень керівника є відомостями, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру. Якщо ці відомості не внесені до реєстру, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, і в такому випадку ці обмеження не мають юридичної сили у відносинах з третьою особою. На думку апелянта, немає жодних підстав для визнання договорів поруки №7.5-87/П-1 від 30.05.2008 року та додаткової угоди №1 від 29.01.2009 року припиненими. Відносно третього відповідача позивач обґрунтував уповноваженість директора третього відповідача на підписання як договору поруки №7.5-87/П-1 від 30.05.2008 року так і будь яких додаткових угод до цього договору. Також, апелянт зазначив, що відносно другого відповідача з початку набуття правовідносин поруки між позивачем і другим відповідачем не встановлювалася умова про збільшення обсягу відповідальності.

В додаткових поясненнях щодо остаточних вимог до першого відповідача та другого відповідача (вх. 5047 від 17.05.2011р.), ПАТ «Перший український міжнародний банк»зазначив, що ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»та ПФ «Орнатус»є поручителями за зобовязаннями ДП «Харківський завод шампанських вин»по Кредитному договору №7.5-87 від 30.05.2008р., а відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України та п.1.2 Договору поруки № 7.5-87/П-5 від 29.01.2009 р. і п. 1.3 Договору поруки № 7.5 -87/П-1 від 30.05.2008 р., поручителі відповідають перед позивачем як солідарні боржники, що означає право позивача вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так від кожного з них окремо. Тому, позивачем були заявлені позовні вимоги про: стягнення з ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»за Договором поруки № 7.5-87/П-5 від 29.01.2009 р. та з ПФ «Орнатус»за Договором поруки № 7.5 -87ЛІ-1 від 30.05.2008 р. заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 8 361 300,00 дол. США.; стягнення з ПФ «Орнатус»за Договором поруки № 7.5 -87/П-1 від 30.05.2008р. з додатковою угодою № 1 від 29.01-2009 р., заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 р., в розмірі 609 992,83 доларів США, заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 р., в розмірі 1 345 716,15 грн.; звернення стягнення на майно ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»- товари в обороті («Советское Шампанское»(п/сл., 0,75 л), Шампанское «Советское игристое»(красное п/сл., 0,75 л)), оціночною вартістю 6 500 007,20 грн., відповідно до Договору застави товарів в обороті № 7.5-87/ЗТ-4 від 29.01.2009 року для погашення заборгованості за Кредитним договором № 7.5-87 від 30.05.2008 року в сумі 8 971 292,83 долара США 83 цента та 1 345 716,15 грн.

Третій відповідач, ПФ «Орнатус»надав відзив на апеляційну скаргу (вх. №3809 від 04.04.2011р.) та додаткові пояснення по справі (вх. №5042 від 17.05.2011р.), в яких зазначив, що рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. по справі №57/205-09 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень, третій відповідач посилається, зокрема на те, що місцевий господарський суд дійшов правомірних висновків, що неповноважності та неправомірності дій директора ПФ «Орнатус»при укладанні договору поруки №7.5-87/П-1 від 30.05.2008 року та додаткової угоди до нього. Третій відповідач зазначає, що п. 3.2.1 Кредитного договору передбачено, що при підписанні угод про забезпечення банку надаються відповідні документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписує дану угоду, та документи, що підтверджують згоду відповідних органів управління позичальника/іншої особи/, яка є стороною угод про забезпечення на укладання угод про забезпечення. У відповідності до рішення власника ПФ «Орнатус»були надані повноваження стосовно укладання договору поруки в забезпечення виконання зобовязань ДП «Харківський завод шампанських вин»по кредитному договору в повному обємі: в сумі 8500 00,00 дол. США, строком на 364 дня, по ставці 14% річних. Третій відповідач звертає увагу, що в п. 2.1.1.2 договору поруки визначається розмір відсотків, які позичальник за кредитним договором повинен сплачувати і за які поручається третій відповідач, і він становить 13,2 % річних. Як вбачається з рішення власника ПФ «Орнатус»від 20.05.2008 року власник надаючи згоду був ознайомлений з умовами іншого кредитного договору, який укладався між позивачем та першим відповідачем під 14% річних. Пунктом 2.2 договору поруки №7.5-87/П-1 від 30.05.2008 року передбачено, що у разі внесення змін до кредитного договору, що мають наслідком збільшення обсягу відповідальності поручителя, який відповідає перед кредитором за виконання боржником зобовязання в розрізі змін за умови, якщо поручитель письмово погодився із такими змінами у зобовязанні. Враховуючи те, що позивачем не було надано доказів того, що укладання додаткової угоди №1 від 29.01.2009 року до договору поруки №7.5-87/П-1 від 30.05.2008 року, рішення засновника ПФ «Орнатус»надавалось, та дане рішення власника відсутнє у третього відповідача взагалі. Тому, на думку третього відповідача, дана угода укладена керівником з перевищенням повноважень. Крім того, з змісту даної угоди вбачається, що зміни щодо збільшення відсоткової ставки з 13,2 % до 17% річних вносились до договору застави, а не договору поруки. Тобто, зміни до договору поруки, щодо збільшення відсоткової ставки внесені не були. У відповідності до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи 29.01.2009 р. позивач та перший відповідач внесли зміни до кредитного договору, а саме в п. 7.2.1 кредитного договору та збільшили розмір відсоткової ставки з 13,2% до 17% річних, сторони змінили зобовязання без згоди поручителя.

Другий відповідач, ІП «Торговий Дім «ХЗШВ», надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№4843 від 12.05.2011р.) в якому зазначив, що апеляційну скаргу позивача вважає безпідставною та необгрутованою, в звязку з чим, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011р. по справі №57/205-09 залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції по справі другий відповідач посилається на те, що приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд повно та всебічно зясував обставини справи, та, зокрема, дійшов правомірного висновку про те, що Договір поруки №7.5-87/п-5 від 29.01.2009р. та Договір застави товарів в оброті №7.5-87/ЗТ від 29.01.2009р. були укладені директором ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»з перевищення повноважень. Так, згідно п. 5.6 Статуту ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»до повноважень директора відноситься прийняття рішень, щодо укладання господарських і цивільно - правових договорів на суму, що на момент укладання угоди не перевищує 1000000,0 грн. Укладення договорів на суму, що перевищує 1000000,0 грн., потребує рішення засновника ІП ТД «ХЗШВ»про надання згоди директору підприємства на укладання відповідного договору. Другий відповідач вказує, що засновник не приймав відповідного рішення про надання згоди директору підприємства на укладення в забезпечення зобов'язань ДП «Харківський завод шампанських вин»по кредитному договору в розмірі 8, 5 млн. дол. США, Договору поруки №7.5-87/п-5 від 29.01.2009р. та Договору застави товарів в оброті №7.5-87/ЗТ від 29.01.2009р.на суму 6 500 0007,20 грн. Другий відповідач зазначає,що зі сторони ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»не було вчинено, жодних дій, які б свідчили про схвалення Договору поруки та Договору застави товарів в обороті. Крім того, другий відповідач вказує, що у відповідності до п.1.1. Договору поруки № 7.5.-87/П-5 від 29.01.2009р. другий відповідач поручився перед кредитором (позивачем) за виконання зобов'язань першого відповідача, що виникають з кредитного договору № 7.5-87 від 30.05.2008р. В договорі поруки не зазначено за сплату якого розміру процентної ставки поручився другий відповідач, так як за умовами кредитного договору розмір процентної ставки було встановлено на рівні 13,2 % річних, а на момент підписання договору поруки розмір річних було збільшено до 17 % річних, однак, в договорі поруки не йдеться про додаткову угоду до кредитного договору. Тому, другий відповідач вважає, що у відповідності до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, зобовязання другого відповідача за Договором поруки № 7.5.-87/П-5 від 29.01.2009р. припинені, оскільки позивач та перший відповідач без згоди поручителя (другого відповідача) змінили основне зобовязання, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя.

Перший відповідач, ДП «Харківський завод шампанських вин письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні представник першого відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011р. залишити без змін, оскільки вважає, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному і обєктивному зясуванні усіх обставин справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 2-го відповідача, ІП «Малахіт», відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку був повідомлений, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення та штампами вихідної кореспонденції канцелярії Харківського апеляційного господарського суду на процесуальних документах.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для її розгляду по суті, а також враховуючи, що представники позивача та відповідачів проти розгляду справи за відсутності представника третьої особи не заперечували, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника ІП «Малахіт».

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача, ПАТ «Перший український міжнародний банк», до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: ДП «Харківський завод шампанських вин»(перший відповідач), ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»(другий відповідач) та ПФ «Орнатус»є невиконання першим відповідачем зобовязань за кредитним договором кредитним договором 7.5-87 від 30.05.2008 р., яке забезпечено: договорами застави № 7.5-87/ЗТ від 30.05.2008 р., № 7.5-87/ЗТ-1 від 10.07.2008р., №7.5-87/ЗТ-2 від18.08.2008 р., № 7.5-87/ЗТ- З від 29.08.2008р., № 7.5-87/ЗМП-6 від 29.01.2009 р., які були укладені між позивачем та першим відповідачем; договором поруки № 7.5-87/П-5 від 29.01.2009р. та договором застави №7.5-87/ЗТ- 4, які були укладені між позивачем та другим відповідачем; договором поруки № 7.5-87/П-1 від 30.05.2008 р., укладеним між позивачем та третім відповідачем.

За результатами розгляду позовних вимог ПАТ «Перший український міжнародний банк»місцевим господарським судом було прийняте оскаржуване рішення про часткове задоволення позову та стягнення з Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», Приватної фірми «Орнатус»в загальному poзміpi 8 971292,83 доларів США 83 цента та 1 345 716,15 грн., з яких відповідно: заборгованість за основною сумою кредиту в poзмipi 8 361 300,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 р. в poзмipi 609992,83 доларів США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 року в розмірі 1345716,15 грн., в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: майнові права за Контрактом №80-К від 11.12.2008 р., що передані в заставу згідно Договору застави майнових прав №7.5-87/ЗМП-6 від 29.01.2009 р.; товари в обороті, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в обороті № 7.5-87/ЗТ від 30.05.2008 р.; товари в переробці, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-1 від 10.07.2008 р. (а.с. 6-23,т.5)

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2009р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просив:

1. Стягнути на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк»в солідарному порядку з ДП «Харківський завод шампанських вин», ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»заборгованість за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 р., Договором поруки №7.5-87/П-5 від 29.01.2009 р., в загальному розмірі 8971 292,83 долара США та 1345716,15 грн., з яких відповідно: заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 8361300,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 р. в розмірі 609 992,83 долара США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 20.08.2009 року в розмірі 1 345 716,15 грн., шляхом звернення стягнення на майно боржників, в тому числі на предмети застави, а саме:

А) Належні ДП «Харківський завод шампанських вин»:

майнові права за Контрактом № 80-К від 11.12.2008 р. між ДП «ХЗШВ»та «ВИНЭКСИМ», оціночна вартість - 389 493 000, 00 російських рублів;

товари в обороті готова продукція та виноматеріали, оціночна вартість - 29 811230,34 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків Лозівська, буд. 20;

товари в переробці - виноматеріали, оціночна вартість - 7 046 507,09 грн., що знаходяться в складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20;

товари в переробці - виноматеріали, оціночна вартість - 2 996 527,39 грн., що знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 21

товари в переробці - виноматеріали, оціночна вартість - 2 965 017,64 грн. , що знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 21

Б) Належні ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»:

товари в обороті, оціночна вартість - 6 500 000,0 гривень (шість мільйонів п'ятсот гривень 00 копійок), що знаходиться у складському приміщенні за адресою: Україна, 6 м. Харків, вул.. Плеханівська, 126.

2.Стягнути на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк»з ПФ «Орнатус» заборгованість за Договором поруки 7.5-87/П-1 від 30.05.2009 р., в загальному розмірі 8361300,00 доларів США, шляхом звернення стягнення на майно боржника. (а.с. 3-8, т.1)

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити підставу чи предмет позову.

Колегія суддів зазначає, що під збільшенням (зменшенням) розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, кількості товару, тощо). Зміна підстави позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача. Колегія суддів вказує, що заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві кваліфікується як зміна предмету позову. Аналогічна права позиція викладена в Розясненнях Вищого господарського суду України №02-5/289 від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»та Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-8/1228 від 02.06.2006р.

Матеріали справи свідчать, що в ході судового розгляду даної справи, не змінюючи розмір позовних вимог позивач неодноразово змінював предмет позовних вимог.

Так, 27.05.2010р. позивач надав уточнення до позовної заяви де просив:

1. Стягнути на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк»в солідарному порядку з ДП «Харківський завод шампанських вин», ПФ «Орнатус», заборгованість за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 р., Договором поруки № 7.5-87/П-1 від 30.05.2009 р., в загальному розмірі 8 971 292,83 долара США та 1 345 716,15 грн., з яких відповідно: заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 8 361 300,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 р. в розмірі 609 992,83 долара США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на. 20.08.2009 року в розмірі 1345716,15грн., шляхом звернення стягнення на майно боржників, в тому числі на предмети застави, а саме:

майнові права за Контрактом № 80-К від 11.12.2008 р., укладеним між ДП «Харківський завод шампанських вин»та ТОВ «ВИНЭКСИМ», оціночна вартість 389493000,00 російських рублів;

товари в обороті готова продукція та виноматеріали, оціночна вартість 29811230,34 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20;

товари в переробці виноматеріали, оціночна вартість 7046507,09 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20;

товари в переробці виноматеріали, оціночна вартість 2996527,39 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20;

товари в переробці виноматеріали, оціночна вартість 2965017,64 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20;

2. Стягнути на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк»з ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»заборгованість за Договором поруки № 7.5-87/П-5 від 29.01.2009 р., в загальному розмірі 8 361 300,00 доларів США, шляхом звернення стягнення на майно боржника, в тому числі на предмет застави, а саме - належні ІП «Торговий Дім «ХЗШВ» товари в обороті, оціночна вартість - 6500000,0 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: Україна, 61124, м. Харків, вул. Плеханівська, 126. (а.с. 109-110, т.2).

20.12.2010р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просив:

1.Стягнути на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» в солідарному порядку заборгованість за Кредитним договором 7.5-87 від 30.05.2008 р.:

-з ДП «Харківський завод шампанських вин», ПФ «Орнатус» в загальному розмірі 8 971 292,83 долара США та 1 345 716,15 грн., з яких відповідно: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 8 361 300,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009р. в розмірі 609 992,83 долара США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 20.08.2009р. в розмірі 1345 716,15 грн. в тому числі шляхом звернення стягнення на предмети застави, а саме: майнові права за Контрактом № 80-К від 11.12.2008 р., укладеним між ДП «Харківський завод шампанських вин»та ТОВ «ВИНЭКСИМ»шляхом відступлення позивачу права вимагати від ТОВ «ВИНЭКСИМ»здійснення платежів за цим контрактом на користь позивача; товари в обороті, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в обороті № 7.5-87/ЗТ від 30.05.2008 року та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в розмірі 13844040,26грн. ;

товари в переробці, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-1 від 10.07.2008 року, Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-2 від 18.08.2008 року, Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-З від 29.08.2008 року та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в розмірі 12 122 946,85 грн.;

-з ІП «Торговий Дім «ХЗШВ» в загальному розмірі 8 361 300,00 доларів США, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме - товари в обороті, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в обороті № 7.5- 87/ЗТ-4 від 29.01.2009 р. та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська. 126, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в розмірі 6 500 000,00 грн. (а.с. 100-101, т.4)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2010р. заява позивача від 27.05.2010р. про уточнення предмету позову була прийнята до розгляду. (а.с. 67-70, т.2) Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2010р. заява позивача від 20.12.2010р. про уточнення до позовної заяви були прийняті до розгляду.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №2539-ІІІ (2539-14) від 21.06.2001р., передбачено, що позивач має право змінити предмет позову до прийняття рішення по справі. Законом України «Про судоустрій і статус суддів»№2453-VІ (2453-17) від 07.07.2010р., який набрав чинності з 30.07.2010р., до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України були внесені зміни, якими передбачено, що позивач має право змінити предмет позову лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі було порушено ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2009р., розгляд справи призначено на 21.09.2009р. (а.с. 1-2, т.1)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2009р. розгляд справи було відкладено на 13.10.2009р. З ухвали господарського суду Харківської області від 21.09.2009р. та протоколу судового засідання від 21.09.2009р. вбачається, що 21.09.2009р. розгляд справи по суті позовних вимог не відбувся. В судовому засіданні, судом першої інстанції були лише розглянуті заявлені третім відповідачем клопотання про витребування додаткових доказів по справі та залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІП «Малахіт». В судове засідання 21.09.2009р. зявився лише представник позивача.

07.10.2009р. матеріали справи №57/205-09 супровідним листом №022740 були направленні до Вищого господарського суду України, у звязку з поданням третьою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІП «Малахіт»касаційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2009р. (а.с. 147, т.1)

У звязку з закінченням касаційного провадження та поверненням матеріалів справи №57/205-09 до місцевого господарського суду, ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2009р. розгляд справи було призначено на 08.12.2009р. (а.с. 2-3, т.2)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2009р. розгляд справи №57/205-09 було зупинено. З ухвали господарського суду Харківської області від 08.12.2009р. та протоколу судового засідання від 08.12.2009р. вбачається, що 08.12.2009р. розгляд справи по суті позовних вимог знову не відбувся. В судовому засіданні, судом першої інстанції було розглянуто лише клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі. В судове засідання зявився лише представник 1-го відповідача.(а.с. 16-17, т.2)

Провадження у справі №57/205-09 було поновлено ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2010р., розгляд справи призначено на 28.04.2010р. (а.с.34-35, т.2)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2010р. розгляд справи було відкладено на 27.05.2010р. З ухвали господарського суду Харківської області від 28.04.2010р. та протоколу судового засідання від 28.04.2010р. вбачається, що 28.04.2010р. розгляд справи по суті позовних вимог не відбувся. В судовому засіданні, судом першої інстанції були розглянуті лише заявлені третім відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи та витребування додаткових доказів по справі. (а.с. 56-58, т.2)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2010р. розгляд справи було відкладено на 31.05.2010р. З ухвали господарського суду Харківської області від 27.05.2010р. та протоколу судового засідання вбачається, що розгляд справи по суті заявлених позовних вимог знову не відбувся. В судовому засіданні 27.05.2010р. місцевим господарським судом була прийнята заява позивача від 27.05.2010р. про уточнення предмету позовних вимог, а розгляд справи було відкладено у звязку з заявленим третім відповідачем клопотанням про призначення судової експертизи. (а.с. 67-70, т.2)

Враховуючи, що станом на 27.05.2010р. розгляд справи №57/205-09 по суті не відбувся, господарським судом не було прийнято рішення по справі, а статті 22 Господарського процесуального кодексу України діяла в редакції Закону №2539-ІІІ (2539-14) від 21.06.2001р., колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно прийняв заяву позивача від 27.05.2010р. про уточнення предмету позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2010р. по справі №57/205-09 було призначено судово-економічну експертизу, а провадження по справі зупинено на час проведення експертизи. З ухвали господарського суду Харківської області від 31.05.2010р. та протоколу судового засідання вбачається, що розгляд справи по суті заявлених позовних вимог знову не відбувся. В судовому засіданні було розглянуто лише клопотання другого відповідача про витребування додаткових доказів по справі та клопотання третього відповідача про призначення судово-економічної експертизи. (а.с. 124-126, т.2)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2010р. провадження у справі №57/205-09 поновлено, розгляд справи призначено на 07.10.2010р. (а.с. 131-132, т.2)

Колегія суддів зазначає, що станом на 28.09.2010р. вступили в дію зміни, внесені до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

07.10.2010р. відбулось судове засідання господарського суду Харківської області під час якого місцевим господарським судом було почато розгляд справи по суті, що підтверджується ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2010р. та протоколом судового засідання. З ухвали господарського суду Харківської області від 07.10.2010р. вбачається, що в судовому засіданні були заслухані пояснення присутніх представників сторін позивача, другого та третього відповідачів, та розглянуто наявні матеріали справи. (а.с. 140-142, т.2)

Враховуючи, що розгляд справи по суті позовних вимог відбувся у судовому засіданні господарського суду Харківської області 07.10.2010р., у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави приймати заяву позивача від 20.12.2010р., в якій позивачем було змінено предмет позовних вимог. Таким чином, господарським судом Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення, розглядались по суті позовні вимоги, що не підлягали прийняттю до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними в справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 ст. 101 передбачено, що апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу передбачено, що в апеляційній інстанції справи розглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що уточнення позовних вимог, викладені в заяві позивача від 20.12.2010р., з огляду на приписи ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не підлягали прийняттю до розгляду місцевим господарським судом.

Отже, позовні вимоги ПАТ «Перший Український міжнародний банк»підлягають розгляду з врахуванням уточнень, викладених у заяві позивача від 27.05.2010р.

Позивач, ПАТ «Перший Український міжнародний банк», враховуючи заяву про уточнення позовних вимог просив:

1. стягнути на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк»в солідарному порядку з ДП «Харківський завод шампанських вин», ПФ «Орнатус», заборгованість за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 р., Договором поруки № 7.5-87/П-1 від 30.05.2009 р., в загальному розмірі 8 971 292,83 долара США та 1 345 716,15 грн., з яких відповідно: заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 8 361 300,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 р. в розмірі 609 992,83 долара США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на. 20.08.2009 року в розмірі 1345716,15грн., шляхом звернення стягнення на майно боржників, в тому числі на предмети застави, а саме:

2. стягнути на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк»з ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»заборгованість за Договором поруки № 7.5-87/П-5 від 29.01.2009 р., в загальному розмірі 8 361 300,00 доларів США, шляхом звернення стягнення на майно боржника, в тому числі на предмет застави, а саме - належні ІП «Торговий Дім «ХЗШВ» товари в обороті, оціночна вартість - 6500000,0 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: Україна, 61124, м. Харків, вул. Плеханівська, 126. (а.с. 109-110, т.2).

Матеріали справи свідчать, що 30.05.2008р. між ВАТ «Перший Український міжнародний банк»(далі по тексту банк) та ДП «Харківський завод шампанських вин»(далі позичальник) укладено кредитний договір № 7.5-87 (далі - Кредитний договір)

Відповідно до ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного Кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного Кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного Кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.1, п. 2.1, п. 2.2 Кредитного договору, банк (позивач у справі) зобов'язався надати позичальнику (першому відповідачу у справі) кредит у розмірі 8500000,00 доларів США, а позичальник (перший відповідач у справі), в свою чергу, зобов'язався використати його за цільовим призначенням поповнення обігових коштів та погашення кредиторської заборгованості перед постачальниками виноматеріалів, сплачувати плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та строки, обумовлені цим договором. (а.с. 23-33, т.1)

Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачено, що кредит надається позичальнику у вигляді поновлювальної кредитної лінії в межах щоденного ліміту кредитування, визначивши відповідний графік .

Пунктом 4.1 Кредитного договору вставлено, що надання кредиту відбувається за цільовим призначенням, обумовленим цим договором, шляхом сплати із позичкового рахунку розрахункових документів позичальника або шляхом перерахування кредитних із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку, з наступним виконанням розрахункових документів позичальника. Датою надання кредиту вважається дата списання коштів з позичкового рахунку позичальника (п. 4.3).

Згідно з п. 6.1 Кредитного договору сторони домовились, що позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 29.05.2009 року частинами та в строки, зазначені в погодженому сторонами договору графіку.

Пунктом 6.2 Кредитного договору сторони договору погодили, що у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування буде мати місце будь-яка несплачена позичальником заборгованість за кредитним договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, штрафні санкції за порушення строків повернення кредиту та сплати плати за кредит, тощо, незважаючи на інші положення кредитного договору, така заборгованість повинна бути сплачена позичальником банку одночасно з поверненням основної суми кредиту в строк, передбачений п. 6.1 цього договору.

Пунктом 6.3 Кредитного договору встановлено, що позичальник має право у будь-який час, без повідомлення банку, здійснювати погашення поточної заборгованості по основній сумі кредиту і отримувати кредит( або його частину) знов в межах діючого ліміту кредитної лінії, встановленого у відповідний період, встановлений кредитним договором, за умови настання всіх умов надання кредиту, передбачених кредитним договором.

Пунктами 7.1 7.4 Кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 13,2% річних із розрахунку 360 днів на рік. У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов'язань, встановлених п. 10.3.6.1., 10.3.6.2., 10.3.6.3., 10.3.6.4., 10.3.6.5. цього договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, проценти за користування Кредитом збільшуються на 2 % проценти річних за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання і будуть нараховуватись банком за такою підвищеною ставкою до моменту повного виконання зобов'язань. Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 10 (десятого) числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 10 числа (з його урахуванням). Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом. Нараховані проценти повинні сплачуватися позичальником щомісячно не пізніше одного банківського дня, наступного за 10 числом кожного місяця.

Пунктом 8.1 Кредитного договору встановлено, що забезпечення боргових зобовязань позичальника за кредитним договором є угоди про забезпечення, укладання яких передбачено умовами договору, інші угоди про забезпечення та інші забезпечення, що будуть укладені/виникнуть в майбутньому.

Згідно з пунктом 10.3.6 Кредитного договору, позичальник зобовязався передати в заставу банку, в забезпечення виконання боргових зобовязань позичальника за кредитним договором, рухоме майно (сировину та виноматеріали), що набуваються (купуються) позичальником за рахунок кредитних коштів, наданих банком позичальнику за кредитним договором в сумі та строки погодженому сторонами у графіку.

Додатковою угодою №1 до Кредитного договору, підписаною сторонами договору 13.08.2008 року, сторони внесли зміни до пункту 7.2 кредитного договору шляхом доповнення п. 7.2.6, згідно з яким, незважаючи на положення п.7.2.2 кредитного договору та невиконання позичальником у період з 10 серпня 2008 року по 18 серпня 2008 року зобовязання, встановленого п.10.3.6.1 кредитного договору, відсотки за користування кредитом у період з 10 серпня 2008 року по 18 серпня 2008 року включно не збільшуються і будуть нараховуватися банком за ставкою, встановленою п. 7.2.1 кредитного договору. Даною додатковою угодою сторони договору погодили новий графік передачі в заставу банку рухомого майна. Пункт 10.3.6.1 кредитного договору доповнено реченням наступного змісту: «Дія цього підпункту призупиняється на період з 10 серпня 2008 року по 18 серпня 2008 року включно». (а.с. 34, т.1)

Додатковою угодою № 2 до Кредитного договору сторони внесли зміни до п. 1.2 кредитного договору, встановивши, що кредит надається позичальнику у вигляді поновлювальної кредитної лінії в межах щоденного ліміту кредитування, визначивши відповідний Графік. Так, з дня настання передбачених ст. 3 цього договору умов по 26.02.2009 року щоденний ліміт кредитування становить 8500000,00 дол. США; з 27.02.2009 року по 29.03.2009 року 8100000,00 дол. США; з 30.03.2009 р по 29.04.2009 року - 7700000,00 дол. США.; з 30.04.2009 р. по 28.05.2009 року 7300000,00 грн.; з 29.05.2009 р. 0 дол. США. Пунктом 6.1 кредитного договору встановили, що позичальник зобовязаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 29.05.2009 року; встановивши наступний Графік повернення кредиту: 27.02.2009 року позичальник зобовязаний повернути 8100000,00 дол. США; 30.03.2009 року - 7700000,00 дол. США.; 30.04.2009 р. 7300000,00 грн., а 29.05.2009 року всю суму заборгованості по кредиту. Окрім того, змінено розмір процентної ставки за користування кредитом з 13,2 % до 17% річних. (а.с. 35, т.1)

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, банк (позивач), у відповідності до умов Кредитного договору, виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику (першому відповідачу) грошових коштів (кредиту) у вигляді поновлювальної кредитної лінії в межах щоденного ліміту кредитування у сумі 8500000 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами № 1010138307 від 30.05.2008р., №1010138319 від 01.07.2008р., №1010138322 від 04.07.2009р., №1010138326 від 05.08.2008р., №1010138332 від 29.08.2008р. (а.с. 18-22, т.1)

Однак, позичальник (перший відповідач) свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином у встановлений строк не виконав, не повернув позивачу кредит та не сплатив відсотків за його використання, в звязку з чим, у першого відповідача перед позивачем за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 р., виникла заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 8 361 300,00 доларів США та заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 р., в розмірі 609 992,83 долара США.

Згідно ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими Законами та договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 12.1 Кредитного договору встановлено, що у разі прострочення позичальником зобовязань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування, позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення. При цьому, нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобовязання на весь час прострочення.

Відповідно до п.9.6 Кредитного договору, пеня та інші штрафні санкції за неналежне виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором пеня та інші штрафні санкції розраховуються банком у національній валюті України за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу.

Враховуючи, що перший відповідач не виконав належним чином свої зобовязання за Кредитним договором, щодо сплати кредиту та процентів за його користування, перший відповідач, у відповідності до приписів діючого законодавства України та Кредитного договору, зобовязаний сплатити позивачу пеню.

З наданого позивачем розрахунку суми пені, який здійснений у відповідності до приписів ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір пені, яку перший відповідач повинен сплатити позивачу, становить 1 345 716,15 грн.

Колегія суддів вказує, що докази повернення першим відповідачем позивачу кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та суми пені, станом на момент розгляду справи, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що загальна сума заборгованості першого відповідача перед позивачем за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 р., становить 8 971 292,83 долара США та 1 345 716,15 грн., з яких: заборгованості за сумою кредиту в розмірі 8 361 300,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 р., в розмірі 609 992,83 долара США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом та відсотками, нараховану станом на. 20.08.2009 р., в розмірі 1345716,15 грн.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання першим відповідачем ДП «Харківський завод шампанських вин» зобовязань за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 р. забезпечено заставою та порукою.

Так, між позивачем та першим відповідачем були укладені наступні договори застави:

- 30.05.2008 р. договір застави товарів в обороті № 7.5-87/ЗТ з додатковою угодою №1 до нього від 29.01.2009 р., відповідно до умов якого, застоводавець - ДП «Харківський завод шампанських вин» забезпечив заставою виконання зобовязання першого відповідача (ДП «Харківський завод шампанських вин») за кредитними договором № 7.5-87 від 30.05.2008 р. з усіма змінами та доповненнями до нього. Предметом застави за цим договором застави є готова продукція та виноматеріали на загальну суму 29811230,34грн., що знаходяться у складському приміщені за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд.20, (а.с. 52-59, т.1) ;

- 10.07.2008 р. договір застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-1 з додатковою угодою № 1 до нього від 29.01.2009 р., відповідно до умов якого, застоводавець - ДП «Харківський завод шампанських вин» забезпечив заставою виконання свого зобовязання за кредитними договором № 7.5-87 від 30.05.2008р. з усіма змінами та доповненнями до нього. Предметом застави за цим договором застави є товари в переробці - виноматеріали на загальну суму 7046507,09грн.(п. 2.1 договору), що знаходяться у складському приміщені за адресою: м.Харків, вул. Лозівська, буд.20, (а.с. 60-68, т.1) ;

- 18.08.2008 р. договір застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-2 з додатковою угодою № 1 до нього від 29.01.2009 р., відповідно до умов якого, застоводавець - ДП «Харківський завод шампанських вин» забезпечив заставою виконання свого зобовязання за кредитними договором № 7.5-87 від 30.05.2008 року з усіма змінами та доповненнями до нього. Предметом застави за цим договором застави є товари в переробці - виноматеріали на загальну суму 2996527,39 грн.(п. 2.1 договору), що знаходяться у складському приміщені за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд.20, (а.с. 69-76, т. 1);

- 29.08.2008 р. договір застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ- З з додатковою угодою № 1 до нього від 29.01.2009 р., відповідно до умов якого, застоводавець - ДП «Харківський завод шампанських вин» забезпечив заставою виконання свого зобовязання за кредитними договором № 7.5-87 від 30.05.2008 р. з усіма змінами та доповненнями до нього. Предметом застави за цим договором застави є товари в переробці - виноматеріали на загальну суму 2965017,64 грн.(п. 2.1 договору), що знаходяться у складському приміщені за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд.20, (а.с.77-84, т.1);

- 29.01.2009 р. договір застави майнових прав № 7.5-87/ЗМП-6, згідно умовами якого першим відповідачем були передані в заставу майнові права права вимагати від осіб, з якими укладені контракти ( ТОВ «ВИНЭКСИМ») та здійснення платежів на користь ДП «ХХарківський завод шампанських вин»за поставлені товари за Контрактом № 80-К від 11.12.2008 року, що є предметом застави, оціночна вартість предмету застави за домовленістю сторін становить 389493000,00 грн. (а.с. 45-51).

До відносини, які випливають з договору застави, крім положень Цивільного кодексу України застосовується і положення Закону України «Про заставу».

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобовязання, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до умов названих вище договорів застави (п.1.4.1), за рахунок предметів застави забезпечується виконання всіх зобовязань за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008р.

Статтею 572 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 1 Закону України «Про заставу»встановлено, що в силу застави, кредитор (заставодержатель) має право, у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Судом встановлено, що перший відповідач ДП «Харківський завод шампанських вин»не виконав належним чином у встановлений договором строк своїх зобовязань за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 р. (основне зобовязання), забезпечених названими вище договорами застави, укладеними між позивачем та першим відповідачем.

Згідно ч. 2 статті 589 Цивільного кодексу України та ст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України «Про заставу»визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом, а звернення стягнення на предмет застави здійснюється, зокрема, за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно п.6.2 договорів застави, укладених між позивачем та першим відповідачем, звернення стягнення на предмет застави здійснюється, зокрема, за рішенням суду.

Колегія суддів зазначає, що звернення стягнення на предмет застави є способом виконання присудженого боргу, а тому така заява розглядається у межах справи про присудження боргу.

Враховуючи вищезазначені приписи діючого законодавства України та встановлені судом обставини справи, враховуючи, що перший позивач порушив зобовязання за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 р., що сума боргу, що утворилась у звязку з неналежним виконанням першим відповідачем договірних зобовязань, першим відповідачем не сплачена та підлягає стягненню з першого відповідача на користь позивача, а також враховуючи, що виконання першим відповідачем зобовязань за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 р. забезпечені договорами застави: № 7.5-87/ЗТ від 30.05.2008 р., № 7.5-87/ЗТ-1 від 10.07.2008р., №7.5-87/ЗТ-2 від18.08.2008 р., №7.5-87/ЗТ- З від 29.08.2008р., № 7.5-87/ЗМП-6 від 29.01.2009 р., укладеними між позивачем та першим відповідачем, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ПАТ «Перший Український міжнародний банк»в частині стягнення з ДП «Харківський завод шампанських вин», заборгованості за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 р., в загальному розмірі 8 971 292,83 долара США та 1 345 716,15 грн., шляхом звернення стягнення на предмети застави, а саме: майнові права за Контрактом № 80-К від 11.12.2008 р., укладеним між ДП «Харківський завод шампанських вин»та ТОВ «ВИНЭКСИМ», оціночна вартість 389493000,00 російських рублів; товари в обороті готова продукція та виноматеріали, оціночна вартість 29811230,34 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20; товари в переробці виноматеріали, оціночна вартість 7046507,09 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20; товари в переробці виноматеріали, оціночна вартість 2996527,39 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20; товари в переробці виноматеріали, оціночна вартість 2965017,64 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, - є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 7 ст. 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Згідно п. 6.5 договорів застави, укладених між позивачем та першим відповідачем, реалізація предмету застави, на який звернено стягнення, здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Статтею 21 Закону України «Про заставу»визначено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Статтею 23 Закону України «Про заставу»встановлено, що при заставі майнових прав реалізація предмета застави проводиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

З огляду на те, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з першого відповідача суми заборгованості шляхом звернення стягнення на предмети застави, враховуючи, що перший відповідач є державним підприємством, колегія суддів вважає необхідним встановити способи реалізації предметів застави, а саме: шляхом уступки заставодавцем (ДП «Харківський завод шампанських вин»заставодержателю (ПАТ «Перший Український міжнародний банк») вимоги, що випливає із заставленого за договором № 7.5-87/ЗМП-6 від 29.01.2009р. майнового права; та шляхом проведення публічних торгів, встановивши початкову ціну продажу предметів застави за договорами № 7.5-87/ЗТ від 30.05.2008 р., № 7.5-87/ЗТ-1 від 10.07.2008р., №7.5-87/ЗТ-2 від18.08.2008 р., №7.5-87/ЗТ- З від 29.08.2008р., за оціночною вартістю, встановленою в договорах застави.

Що стосується позовних вимог ПАТ «Перший Український міжнародний банк»до ПФ «Орнатус»та ІП «Торговий Дім «ХЗШВ», колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання першим відповідачем зобовязань за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 р., крім договорів застави, укладених між позивачем та першим відповідачем, забезпечено, також, наступними договорами:

- 30.05.2008 р. між позивачем та третім відповідачем (ПФ «Орнатус») був укладений Договір поруки № 7.5-87/П-1, відповідно до умов якого, поручитель - ПФ «Орнатус»поручився перед кредитором за виконання боржником (першим відповідачем у справі) зобовязань, що випливають з кредитного договору № 7.5-87 від 30.05.2008 р., а Додатковою угодою до договору поруки № 1, підписаною сторонами договору 29.01.2009р., в звязку з внесенням змін у графік повернення кредиту ,були внесені відповідні зміни в п. 2.1.1.1 договору поруки № 1, (а.с. 88-92, т.1);

- 29.01.2009 р. між позивачем та другим відповідачем (ІП «Торговий Дім «ХЗШВ») укладено Договір поруки № 7.5-87/П-5 відповідно до умов якого, поручитель - ІП «Торговий Дім ХЗШВ»поручився перед кредитором за виконання боржником (першим відповідачем у справі) зобовязань, що випливають з кредитного договору № 7.5-87 від 30.05.2008 р.(а.с. 85-87, т.1);

- 29.01.2009 р. між позивачем та другим відповідачем (ІП «Торговий Дім «ХЗШВ») був укладений Договір застави товарів в обороті №7.5-87/ЗТ- 4, відповідно до умов якого, застоводавець - ІП «Торговий дім «ХЗШВ»забезпечив заставою виконання зобовязання першого відповідача (ДП «Харківський завод шампанських вин) за кредитними договором № 7.5-87 від 30.05.2008 р. з усіма змінами та доповненнями до нього. Предметом застави за цим договором застави є товари в обороті на загальну суму 6500007,20 грн.(п. 2.1 договору), що знаходяться у складському приміщенні за адресою: Україна, 61124, м. Харків, вул. Плеханівська, 126 (а.с. 38-44, т.1).

В позовних вимогах ПАТ «Перший Український міжнародний банк»просить стягнути з ПФ «Орнатус»в солідарному порядку на підставі договору поруки № 7.5-87/П-1 від 30.05.2009 р. суму заборгованості першого відповідача ДП «Харківський завод шампанських вин»за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 р. шляхом звернення стягнення на майно, що є предметами застави.

Колегія суддів зазначає, що згідно статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

ПФ «Орнатус»поручився перед позивачем за виконання першим відповідачем зобовязань за Кредитним договором, що є предметом договору поруки № 7.5-87/П-1 від 30.05.2008р. Однак, перелічене позивачем майно, на яке позивач просить звернути стягнення, не є предметом договору поруки та не належить третьому відповідачу ПФ «Орнатус». Перелічене позивачем майно, на яке позивач просить звернути стягнення, належить першому відповідачу та є предметом договорів застави, що були укладені між позивачем та першим відповідачем на забезпечення виконання першим відповідачем зобовязань за Кредитним договором.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до 546 Цивільного кодексу України порука та застава це два окремих види забезпечення основного зобовязання, в даному випадку зобовязань першого відповідача за Кредитним договором. Звернення стягнення на предмет застави є способом виконання присудженого боргу, що виник за основним зобовязанням. Колегія суддів вказує, що діючим законодавством України не передбачено можливості забезпечувати заставою договір поруки, який сам по собі є забезпеченням основного зобовязання.

Отже, правові підстави для стягнення з ПФ «Орнатус»заборгованості за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008р., Договором поруки № 7.5-87/П-1 від 30.05.2009 р., шляхом звернення стягнення на майно - відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними, неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення в солідарному порядку з ПФ «Орнатус»заборгованості за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 р., Договором поруки № 7.5-87/П-1 від 30.05.2009 р., в загальному розмірі 8 971 292,83 долара США та 1345 716,15 грн., шляхом звернення стягнення на майно боржників, в тому числі на предмети застави, а саме: майнові права за Контрактом № 80-К від 11.12.2008 р., укладеним між ДП «Харківський завод шампанських вин»та ТОВ «ВИНЭКСИМ», оціночна вартість 389493000,00 російських рублів; товари в обороті готова продукція та виноматеріали, оціночна вартість 29811230,34 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20; товари в переробці виноматеріали, оціночна вартість 7046507,09 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20; товари в переробці виноматеріали, оціночна вартість 2996527,39 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20; товари в переробці виноматеріали, оціночна вартість 2965017,64 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20.

Стосовно позовних вимог ПАТ «Перший Український міжнародний банк»про стягнення з ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»заборгованості за Договором поруки № 7.5-87/П-5 від 29.01.2009 р., в загальному розмірі 8 361 300,00 доларів США, шляхом звернення стягнення на майно боржника, в тому числі на предмет застави, а саме - належні ІП «Торговий Дім «ХЗШВ» товари в обороті, оціночна вартість - 6500000,0 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: Україна, 61124, м. Харків, вул. Плеханівська, 126., колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Як вже зазначалось, відповідно до 546 Цивільного кодексу України порука та застава це два окремих види забезпечення основного зобовязання, в даному випадку зобовязань першого відповідача за Кредитним договором. Згідно п. 2.1 договору поруки №7.5-87/П-5 від 29.01.2009р. порукою забезпечено виконання першим відповідачем зобовязань за Кредитним договором. Згідно п.п. 1.1, 1.2 договору застави №7.5-87/ЗТ-4, з метою забезпечення виконання першим відповідачем зобовязань за Кредитним договором, заставодавець (ІП «Торговий Дім «ХЗШВ») передав позивачу в заставу товари в обороті, які перелічені позивачем у позовних вимогах та на які позивач просить звернути стягнення. Тобто, основне зобовязання зобовязання першого відповідача за Кредитним договором забезпечено ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»договорами поруки та застави товарів в обороті.

Отже, з огляду на приписи норм діючого законодавства, кредитор (позивач по справі) має право вимагати від ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»виконання зобовязань першого відповідача за Кредитним договором як за договором поруки так і за договором застави.

Однак, виконання другим відповідачем (ІП «Торговий Дім «ХЗШВ») зобовязань першого відповідача за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом застави, може бути здійснене лише за договором застави, а не договором поруки, як зазначено позивачем у позовних вимогах, оскільки звернення стягнення на предмет застави є способом виконання присудженого боргу, що виник за саме за основним зобовязанням, а не за договором, укладеним на забезпечення основного зобовязання.

Таким чином, правові підстави для стягнення з ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»заборгованості за Договором поруки № 7.5-87/П-5 від 29.01.2009 р., в загальному розмірі 8361 300,00 доларів США, шляхом звернення стягнення на предмет застави - відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними, неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»заборгованості за Договором поруки № 7.5-87/П-5 від 29.01.2009 р., в загальному розмірі 8 361 300,00 доларів США, шляхом звернення стягнення на майно боржника, в тому числі на предмет застави, а саме - належні ІП «Торговий Дім «ХЗШВ» товари в обороті, оціночна вартість - 6500000,0 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: Україна, 61124, м. Харків, вул. Плеханівська, 126.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує спори на підставі Конституції України , цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 82 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що при вирішенні господарського спору по суті господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами або іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом.

Статтею 84 Господарського процесуального кодексу України визначені вимоги щодо змісту рішення господарського суду та зазначено, що рішення господарського суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому, згідно п.п. 3, 4 ч. 1 названої статті, у мотивувальній частині вказуються: обставини справи, встановлені судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; а резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю або частково по кожній з заявлених вимог.

Вимоги, що ставляться до змісту судового рішення передбачені і постановою Пленуму Верховного Суду №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі». Так, згідно п. 11 зазначеної постанови у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду №14 від 18.12.2009р. передбачено, що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, в мотивувальній частині місцевий господарський суд встановив, що договір поруки №7.5-87/П-1 від 30.05.2008р. та додаткова угода №1 від 29.01.2009р. укладені директором ПФ «Орнатус»з перевищенням повноважень тому, зазначені договір поруки та додаткова угода до нього не створюють правових наслідків для юридичної особи ПФ «Орнатус». (а.с. 19, т.5)

Разом з тим, в резолютивній частині рішення господарський суд Харківської області вирішив, що сума заборгованості за Кредитним договором № 7.5-87 від 30.05.2008 р. підлягає стягненню з Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»та Приватної фірми «Орнатус».

Також, в мотивувальній частині оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що звернення стягнення на предмет застави є способом виконання присудженого боргу. (а.с. 17, т. 5)

Однак, в резолютивній частині рішення місцевий господарський суд вирішив стягнути з боржника та третього відповідача заборгованість Кредитним договором та вирішив в тому числі звернути стягнення на предмет застави.

Колегія суддів зазначає, що розглядаючи одночасно позовні вимоги як в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, так і в частині звернення стягнення на предмет застави, суд першої інстанції не врахував, що виконання основного зобов'язання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов'язання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Правова суть забезпечення полягає в тому, що забезпечена сторона, крім прав за основним зобов'язанням, наділяється також додатковими правами, якими вона може скористатися у разі неспроможності боржника або в інших випадках, передбачених законом чи договором. Тобто, виходячи з викладеного та укладених між сторонами договорів, позивач наділений альтернативними способами захисту своїх прав - чи то стягнення боргу за кредитним договором, з урахуванням штрафних санкцій чи то звернення стягнення на заставлене майно, оскільки за змістом ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011р. по справі №57/205-09 не відповідає вимогам, що встановлені до судового рішення ст.ст. 82,84 Господарського процесуального кодексу України та постановою Пленуму Верховного Суду №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд припустився таких порушень процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи та призвело до прийняття неправильного рішення, в зв'язку з чим, рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011р. по справі №57/205-09 підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, слід зазначити, що в апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011р. частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги до ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»та до ПФ «Орнатус».

17.05.2011р. позивач подав додаткові пояснення щодо остаточних вимог до ІП «Торговий Дім «ХЗШВ»та до ПФ «Орнатус»(вх. №5047) де просив:

- стягнути з Іноземного підприємства «Торговий Дім «ХЗШВ»за Договором поруки № 7.5-87/П-5 від 29.01.2009 року, та з Приватної фірми «Орнатус»за Договором поруки № 7.5 -87ЛІ-1 від 30.05.2008 року, заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 836300,00 дол. США;

- стягнути з Приватної фірми «Орнатус»за Договором поруки № 7.5 -87/П-1 від 30.05.2008 року з додатковою угодою № 1 від 29.01-2009 року, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 р. в розмірі 609992,83 доларів США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 р. в розмірі 1345716,15 грн.;

- звернути стягнення на майно Іноземного підприємства «Торговий Дім «ХЗШВ»-товари в обороті («Советское Шампанское»(п/сл., 0,75 л), Шампанское «Советское игристое»(красное п/сл., 0,75 л)), оціночною вартістю 6 500 007,20 гривень, відповідно до Договору застави товарів в обороті № 7.5-87/ЗТ-4 від 29.01.2009 року для погашення заборгованості за Кредитним договором № 7.5-87 від 30.05.2008 року в сумі 8 971 292,83 долара США та 1 345 716,15 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції не приймаються та не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Зазначені позивачем в додаткових поясненнях від 17.05.2011р. (вх. №5047) вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому, вимоги позивача, викладені в додаткових поясненнях від 17.05.2011р. (вх. №5047) не приймаються та не розглядаються апеляційним господарським судом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011р. по справі № 57/205-09 прийнято з порушенням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011р. у справі №57/205-09 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, п.2, ст.103, п.4, ч.1, ч. 2 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. по справі № 57/205-09 скасувати та прийняти нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»(місцезнаходження: 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 20, код ЄДРПОУ: 30590422) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»(місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А; код ЄДРПОУ: 14282829) заборгованість за Кредитним договором 7.5-87 від 30.05.2008 р. в загальному poзміpi 8971 292,83 доларів США та 1 345 716,15 грн., з яких відповідно: заборгованість за основною сумою кредиту в poзмipi 8 361 300,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 р., в poзмipi 609992,83 доларів США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 року в розмірі 1345716,15грн., шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме:

- майнові права за Контрактом № 80-К від 11.12.2008 р., укладеним між Державним підприємством «Харківський завод шампанських вин»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИНЭКСИМ»(Росія, м. Москва, 1нститутський пров., 2/1, ідентифікаційний код 56709161), оціночна вартість 389 493 000,00 російських рублів, шляхом відступлення Публічному акціонерного товариству «Перший Український міжнародний банк»права вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНЭКСИМ»здійснення платежів за цим контрактом на користь Публічному акціонерного товариству «Перший Український міжнародний банк»;

- товари в обороті, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в обороті № 7.5-87/ЗТ від 30.05.2008 року та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в poзмipi 29 444 790,84 гривень;

- товари в переробці виноматеріали, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-1 від 10.07.2008 року та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в poзмipi 7046 507,09 гривень;

- товари в переробці виноматеріали, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-2 від 18.08.2008 року та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в poзмipi 2996527,39 гривень;

- товари в переробці виноматеріали, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-3 від 29.08.2008 року та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в poзмipi 2965 017,64 гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»(м.Харків, вул. Лозівська, 20, код ЄДРПОУ 30590422) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»(м. Донецьк, вул. Університетська, 2А, код ЄДРПОУ 14282829)витрати по сплаті державного мита за подання позову у сумі 3173, 73 доларів США та 476, 85 грн.; 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 1586,88 доларів США та 238,43 грн.

Доручити господарському суду Харківської області на виконання даної постанови видати відповідні накази.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Пуль О.А.

Повний текст постанови підписано 23.05.2011р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 15872615 ?

Документ № 15872615 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 15872615 ?

Дата ухвалення - 25.05.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 15872615 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 15872615 ?

В Харківський апеляційний господарський суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 15872615, Харківський апеляційний господарський суд

Судове рішення № 15872615, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 25.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 15872615 відноситься до справи № 57/205-09

Це рішення відноситься до справи № 57/205-09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 15872601

Наступний документ : 15872616

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Постанова № 15872615, 25.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд