Постанова № 15872590, 24.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 р. Справа № 21/235

Колегія суддів у складі:

головуючого-судді - Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача не зявився

відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1575П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 25.11.10 року по справі № 21/235

за позовом - ЗАТ "Хлібозавод "Салтівський", м. Харків

до - ФОП ОСОБА_1, м. Полтава

про стягнення 6030,55 грн., -

встановила:

У жовтні 2010 р. позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 5984,65 грн. сума основного боргу; 45,90 грн. пені; 102,00 грн. держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.11.2010 р. по справі № 21/235 (суддя Тимченко Б.П.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5984,65 грн. сума основного боргу; 45,90 грн. пені.

Рішення мотивоване з тих підстав, що сума боргу та прострочка сплати відповідачем за отримані хлібобулочні вироби згідно договору № 91 від 21.07.2009 року підтверджена наданими доказами.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позовні відмовити, посилаючись на те, що суд воно прийнято з порушенням норм Конституції України, матеріального та процесуального права, крім того неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Як зазначає відповідач, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Господарський суд Полтавської області прийняв рішення передчасно та за відсутності відповідних доказів прийшов до висновку про наявність заборгованості відповідача.

Як зазначає відповідач у своїй скарзі жодним чином, позивач не довів наявність заборгованості. У матеріалах справи відсутні докази часткової оплати за товар, лише частково залучені накладні та складені реєстри.

Відповідач заперечує проти позову, оскільки повністю провів розрахунки за отриманий товар.

Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що ним були надані суду всі необхідні документи для розгляду справи, а саме реєстр та копії несплачених накладних на отримання товару.

До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з його викликом по кримінальний справі до Нововодолазького районного суду Харківської області призначеної на 23.05.2011 року на 11-00 годин.

Представники відповідача проти заявленого клопотання заперечують, посилаючись на те, що на вимогу ухвали апеляційного суду відповідачем був складений перелік спірних накладних, котрі не були ним підписані і за котрими він товар не отримував. Як зазначає відповідач, зазначений перелік був надісланий позивачу, однак позивач, не зважаючи на вимогу суду про складання акту звіряння розрахунків, ухилився від узгодження надісланого йому переліку.

Судова колегія розглянула клопотання представника позивача і враховуючи те, що розгляд справи вже відкладався згідно ухвали судової колегії від 04.05.2011 року та те, що позивач та його представник були своєчасно повідомлені про час і місце розгляду справи, вирішила, що неявка представника відповідача у засідання не є обставиною, що позбавляє судову колегію розглянути подану скаргу, оскільки позивач як юридична особа мав змогу та повинен був направити у засідання іншого представника (керівника, заступника, головного бухгалтера) для надання пояснень щодо заявленої скарги і підстав ухилення від складання акту звіряння розрахунків з відповідачем на вимогу ухвали судової колегії від 04.05.2011 року, а також відповідних документів.

За таких обставин та враховуючи встановлений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, між сторонами 21.07.2009 року був укладений договір №91 поставки хлібобулочних виробів, а 01.01.2010 року договір №20 на поставку тих же хлібобулочних виробів.

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в період з серпня 2009 року по березень 2010 року на загальну суму 37691,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав до справи реєстр товаро-транспортних накладних за період з 03.08.2009 року по 09.07.2010 року, а також товаро-транспортні накладні за період поставки товару в 2010 році.

Як вбачається з наданого позивачем реєстру товаро-транспортних накладних в період з 03.08.2109 року по 09.07.2010 року, відповідач розрахувався з позивачем по товаротранспортним накладним за 2010 рік в повному обсязі, сплативши позивачу 31706,44 грн.

Однак позивач, відповідно до вимог ст.33 ГПК України, не довів постачання та заборгованість відповідача за поставлену продукцію за накладними виписаними у 2009 році, оскільки накладні за 2009 рік, що зазначені в наданому до справи реєстрі, до матеріалів справи не надані, а відповідач підписання цих накладних та отримання товару за ними заперечує.

Тобто, позивач не надав суду відвідних доказів щодо заборгованості відповідача на суму 5984,65 грн.

Крім того, позивач ухилився від складання акту звіряння розрахунків призначеною судовою колегією від 04.05.2011 року і не надав до справи оскаржуваних відповідачем накладних та відповідних пояснень.

На підставі викладеного, висновки, викладені в рішенні господарського суду Полтавської області від 25.11.2010 р. не відповідають фактичним обставинам справи, а доводи апелянта, з яких вони оскаржуються є підставою для його скасування.

У звязку з вищевикладеним та керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, п.2 ст. 103, п.п.3,4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Полтавської області від 25.11.2010 р. по справі № 21/235 скасувати та прийняти нове рішення. В позові відмовити. Стягнути з ЗАТ "Хлібозавод "Салтівський" (вул. Гв. Широнінців, 1, м. Харків-61153; ЄДРПОУ 31340536; р/р № 2600801315173 в АКБ «Базис», МФО 351760) на користь ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; м. Полтава-36000; ІПН НОМЕР_1) - 51,00 грн. держмита по скарзі.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 25.05.2011 р.