Постанова № 15872522, 19.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2011 р. Справа №5023/1044/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М.,

суддя Бородіна Л.І.,

суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Сємєровій М.С.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю №01-62юр/8925 від 11.11.2010 року;

відповідача не зявився;

третьої особи ОСОБА_2, за довіреністю №2213 від 02.09.2010 року;

розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова, м.Харків (вх.№1703Х/2), на рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2011 року по справі №5023/1044/11,

за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго», м. Харків,

до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова, м.Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина А2467, смт.Малинівка Чугуївський район Харківської області,

про стягнення коштів в сумі 20851,37 грн., згідно договору №14113 від 30.06.2004 року про постачання електричної енергії,-

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованість згідно договору про постачання електричної енергії №14113 від 30.06.2004 року у розмірі 20851,37 грн., з яких 9746,58 грн. пені, 1886,12 грн. - 3% річних, 9218,67 грн. інфляційних нарахувань, з покладенням на відповідача судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.03.2011 року по справі №5023/1044/11 (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго»9746,58 грн. пені, 9218,67 грн. інфляційних нарахувань, 1886,12 - 3% річних, 209,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 24.03.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні неправильно зясовані обставини, що мають значення для справи та висновки які викладені в оскаржуваному рішенні також не відповідають обставинам справи.

Апелянт зазначає, що 12.02.2008 року та 01.01.2010 року між позивачем, відповідачем та третьою особою укладені додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії №14113, якими сторони змінили в п.4.5 додатку №2 до договору «Порядок розрахунків»слова «споживач»на «платник».

Відповідно рішення господарського суду Харківської області по справі №08/147-10 від 21.12.2010 року, з відповідача стягнуто суму 188137,66 грн. по акту порушень.

Відповідно п. 37 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.99 р. енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією. Тобто, сума сплати по акту звірки - це є збитки, які відповідач повинен сплатити.

Згідно додаткової угоди, яка укладена між сторонами по справі плату за без облікове споживання електричної енергії з ПДВ, по актах порушень ПКЕЕ (у т.ч. розкрадань) з ПДВ, підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину, підвищена плата за перевищення договірної величини потужності здійснюється Споживачем (військовою частиною А-2467). Оскільки, відповідач не брав на себе зобов'язання по сплаті по акту ПКЕЕ, то й пеня, 3% річних та індекс інфляції не повинен сплачувати.

04.05.2011 року третя особа надала через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№4534) в якому просить суд залишити рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2011 року по даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що порушення сталося з причини ігнорування відповідальними посадовими особами КЕВ м.Харкова звернень на адресу начальника КЕВ м.Харкова про вчинення певних дій відповідно до додаткової угоди від 31.12.2008 року до договору від 30.06.2004 року №14113.

16.05.2011 року позивач надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№4924) в якому також просить суд залишити рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2011 року по даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що нарахування пені, індексу інфляції та 3% річних здійснено у відповідності до діючого законодавства та умов договору, оскільки сума нарахувань за актом порушень ПКЕЕ від 28.01.2010 року є спожитою, але недорахованою електричною енергією (товарною продукцією), тому згідно умов договору та положень діючого законодавства позивач має право стягувати пеню, індекс інфляції та 3% річних.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 17.05.2011 року була направлена відповідачу рекомендованим листом 21.04.2011 року за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана ним 26.04.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, відповідач у судове засідання не зявився, про причини не з'явлення суд не повідомив.

В ухвалі апеляційного господарського суду від 21.04.2011 року суд попереджав сторони, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, ненаданням витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, а також те, що явка представника відповідача у судове засідання не була визнана обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за його відсутності, за наявними у справі матеріалами у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні 17.05.2011 року підтримали свої відзиви у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом, та не заперечується сторонами, 30.06.2004 р. між АК «Харківобленерго», електропостачальною організацією, та Військовою частиною А2467, споживачем, укладено договір на постачання електричної енергії №14113, пролонгований відповідно до пункту 9.11 на 2010 рік.

Відповідно до Закону України «Про електроенергетику» від 08.06.2000 року №1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-ІV) та «Правил користування електричною енергією», затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року №28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року №10305, від 17.10.2005 року №910 та 22.11.2006 року №1497), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

Відповідно до п. 2.1.2 договору, електропостачальна організація зобовязується відпускати електроенергію як різновид товару споживачу, згідно з додатком №2.

Відповідно до п. 2.2.5 договору споживач зобовязався сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього договору.

Відповідно до п. 4.5 додатку споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

12.02.2008 року та 01.01.2010 року між АК «Харківобленерго» (постачальник), ВЧ А2467 (споживач) та Квартино - експлуатаційним відділом м.Харкова укладено додаткову угоду до договору, якою сторони внесли зміни до договору, а саме домовилися, п. 4.1 додатку №2 до договору викласти в наступній редакції: «Оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (в тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ, здійснюється платником протягом 10 операційних днів з моменту отримання споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків. Безоблікове споживання електричної енергії з ПДВ, по актах перевірки порушень ПКЕЕ (у т.ч. розкрадань) з ПДВ, підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину, підвищена плата за перевищення договірної величини потужності здійснюється споживачем на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання постачальника у відповідному банку».

Пункт 4.2 додатку №2 до договору викладено в наступній редакції: «Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3 % річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі перераховуються платником на поточний рахунок постачальника в термін 15 банківських днів після отримання платником акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт».

В п. 4.5 додатку № 2 до договору слова «Споживач» сторони замінили на «Платник».

Згідно п. 6.42 «Правил користування електричною енергією», (ПКЕЕ) затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року №28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року №10305, від 17.10.2005 року №910 та від 22.11.2006 року №1497), на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Згідно п. 6.43 Правил кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Як свідчать матеріали справи, та встановлено судом першої інстанції 06.07.2010 року складено протокол засідання комісії з розгляду акту порушень ПКЕЕ від 28.01.2010 року, на якому була присутня уповноважена особа споживача. 07.07.2010 року відповідачу було поштою направлено рахунок на оплату. Отже, право вимоги позивача по сплаті нарахувань за актом порушень ПКЕЕ, яка склала 188137,66 грн. наступила з 06.08.2010 року, тобто через 30 календарних днів.

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 188137,66 грн. була визнана обґрунтованою та у повному обсязі стягнута з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова рішенням господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року у справі № 08/147-10, яке постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків, передбачених договором про постачання електричної енергії №14113 від 30.06.2004 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, та на час звернення позивача з позовом сума заборгованості у розмірі 188137,66 грн. відповідачем погашена не була.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1886,12 грн. та інфляційні втрати у сумі 9218,67 грн. за період з вересня 2010 року по грудень 2010 року, підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам діючого законодавства, а отже рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим.

Щодо стягнення пені суми пені за прострочення виконання договірних зобовязань за період з вересня 2010 року по грудень 2010 року у розмірі 9746,58 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалося, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 договору №14113 від 30.03.2004 року встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5 цього договору (своєчасно сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 «Порядок розрахунків»), з порушенням термінів, визначених додатком №2 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується споживачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку №2 «Порядок розрахунків», до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

Враховуючи викладене, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обовязок по оплаті в термін, за період з вересня по грудень 2010 року колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вірно задоволено позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 9746,58 грн., оскільки позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам договору та діючому законодавству України.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду, що сума пені, індексу інфляції та 3% річних, які на користь позивача стягнуто рішенням господарського суду Харківської області по справі № 08/147-10 були нараховані у зв'язку з несвоєчасними розрахунками від простроченої суми боргу за договором за період з січня по серпень 2010 року, натомість предметом позову по справі №5023/1044/11 є заборгованість, яка складається з пені, індексу інфляції та 3% річних, які нараховані за період з вересня по грудень 2010 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не наведено та не доведено підстав та належних доказів на підтвердження своїх вимог.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2011 року у справі №5023/1044/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2011 року у справі №5023/1044/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Хачатрян В.С.

Повний текст постанови складено 19 травня 2011 року.