Постанова № 15872503, 19.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2011 року Справа № 5023/1567/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача не зявився

1-го відповідача не зявився

2-го відповідача не зявився

представників апелянта ОСОБА_1, довіреність №607/11.5.2 від 09.08.2010 року, ОСОБА_2, довіреність № 54/11.5.2 від 02.02.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ “ВТБ Банк” м. Київ (вх. №1796Х/3-10) на ухвалу господарського суду Харківської області від 10 березня 2011 року по справі №5023/1567/11

за позовом Приватного підприємства “Авто-Альянс”, Харківський район, с. Тернова

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Край”, м. Сімферополь

Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервіс-Т”, Харківський район, с.Радгоспне

про виконання договірних зобовязань, -

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 березня 2011 року (суддя Тихий П.В.) порушено провадження по справі та заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Заборонено першому відповідачу - ТОВ “Край” та будь - яким іншим особам відчуження майна, що належить ТОВ “Край”. Зупинено реалізацію арештованого майна, яке належить ТОВ “Край”, а саме: будівлі прохідної рекреаційного комплексу ТОВ “Край”, прохідної «літ. А», загальною площею 6,3 кв.м., розташованою за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Бондаренкове, вул. Кеппена, буд. 3-а; та земельної ділянки, загальною площею 1,2004 га, кадастровий номер 0110391800:09:0001:0021, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Маломаяцька сільська рада, с. Бондаренкові, вул. Кеппена, З-а. Заборонено органам державної виконавчої служби України та будь-яким іншим особам призначення, проведення та/або оформлення результатів прилюдних торгів з реалізації майна, що належить ТОВ “Край”, а саме: будівлі прохідної рекреаційного комплексу ТОВ “Край”, прохідна «літ. А», загальною площею 6,3 кв.м., що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Бондаренкове, вул. Кеппена, буд. З-а та земельної ділянки, загальною площею 1,2004 га, кадастровий номер 0110391800:0 0001:0021, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Маломаяцька сільська рада, с. Бондаренкове, вул. Кеппена, З-а. Накладено арешт на грошові кошти другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Т" в розмірі 2924352, 06 грн.

ПАТ “ВТБ Банк” м. Київ звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого було порушено права та законні інтереси ПАТ “ВТБ Банк” м. Київ. Просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 10 березня 2011 року по справі №5023/1567/11 в частині вжиття заходів забезпечення позову. Постановити нове рішення (ухвалу), яким скасувати заходи забезпечення позову, зокрема скасувати: зупинення реалізації арештованого майна, яке належить ТОВ “Край”, а саме будівлі прохідної рекреаційного комплексу ТОВ “Край”, прохідна «літ. А», загальною площею 6,3 кв.м., що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Бондаренкове, вул. Кеппена, буд. З-а.; та земельної ділянки, загальною площею 1,2004 га, кадастровий номер 0110391800:09:0001:0021, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Маломаяцька сільська рада, с. Бондаренкове, вул. Кеппена, З-а.; заборону органам державної виконавчої служби України та будь-яким іншим особам призначення, проведення та/або оформлення результатів прилюдних торгів з реалізації вищевказаного майна, що належить ТОВ “Край”. 11 травня 2011 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від ПП «Авто-Альянс»надійшло клопотання, в якому позивач просить розгляд даної справи відкласти, посилаючись на неможливість забезпечити явку свого уповноваженого представника в звязку з його хворобою.

Колегія суддів залишає надане позивачем клопотання без задоволення, оскільки заявником не аргументовано та не представлено належних документальних доказів поважності причин щодо неможливості товариства забезпечити явку представника у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких інших документів або додаткових пояснень щодо суті оскаржуваної ухвали позивачем не надано. До того ж, позивач був не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів неможливості такої заміни позивачем також не представлено. До того ж, колегія суддів враховує передбачений статтею 102 Господарського процесуального кодексу України 15-денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду.

Також, позивачем надано клопотання про витребування від ПАТ «ВТБ Банк»оригіналу іпотечного договору від 10 червня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та оригінал рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 15 липня 2010 року винесеного у справі №2-18/1369-2009.

Колегія суддів відмовляє у задоволення вказаного клопотання за необґрунтованістю, та зазначає, що відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України суд може витребувати докази по справі, але при наявності обґрунтованого клопотання з посиланням на обставини, які може підтвердити цей доказ.

В судове засідання представники відповідачів не зявились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши думку представника апелянта, дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представників сторін за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ “ВТБ Банк” підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до пункту 3 Розяснення Вищого господарського суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення ускладнень у виконанні судового рішення.

Разом з тим, як вбачається з заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, позивачем не доведено наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування вищевказаних заходів.

Позивачем подано позов до господарського суду Харківської області до відповідачів про визнання строку зобовязання за договором таким, що настав та виконання умов договору в звязку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Край” (1-й відповідач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Автосервіс-Т” (2-й відповідач у справі) не здійснили оплати за договором поставки від 15 грудня 2010 року.

Звертаючись до господарського суду з заявою про забезпечення позову позивач зазначив про те, що аргументи, на які посилаються відповідачі, як на підставу невиконання своїх зобовязань свідчать про умисне ухилення від виконання зобовязань. Таким чином, позивач припускає, що відповідачами можуть бути вжиті заходи, що в подальшому утруднять виконання рішення суду, зокрема може бути відчужено майно, на яке може бути звернуто стягнення в рахунок виконання зобовязання відповідачів щодо сплати за договором поставки. Зокрема позивач вказує на те, що 1-й відповідач має у власності лише будівлю прохідної рекреаційного комплексу ТОВ “Край”, прохідна «літ. А», загальною площею 6,3 кв.м., що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Бондаренкове, вул. Кеппена, буд. З-а та земельної ділянки, загальною площею 1,2004 га, кадастровий номер 0110391800:0 0001:0021, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, Маломаяцька сільська рада, с. Бондаренкове, вул. Кеппена, З-а, та на сьогоднішній день здійснюється реалізація вказаного майна.

Проте, на думку колегії суддів, вищевказане припущення не можна визнати достатньо обґрунтованим, оскільки позивачем не надано доказів на його підтвердження та не мотивовано твердження про те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить в подальшому виконання судового рішення.

В оскаржуваній ухвалі судом не з'ясовано підстави щодо вжиття саме такого виду та способу забезпечення позову, суд не пересвідчився в тому, чи знаходиться зазначене позивачем майно в заставі та в наявності або відсутності заборони на його відчуження, в звязку з чим необґрунтовано застосував саме даних заходів шляхом заборони відчуження майна, що належить ТОВ «Край», реалізації заставленого майна. Крім того, вжиття заходів забезпечення позову в спосіб та шляхом зупинення реалізації майна, яке належить ТОВ «Край», не ґрунтується на вимогах закону, оскільки спір між юридичними особами - ПП «Авто-Альянс» до ТОВ «Край»та ТОВ «Автосервіс-Т»щодо визнання строку зобов'язань таким, що настав, зобов'язання солідарно виконати умови договору по справі №5023/1567/11, не пов'язаний з вжитими заходами забезпечення позову. Факт невиконання певного господарського зобовязання однією із сторін сам по собі не може бути підставою для застосування заходів до забезпечення позову.

Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду від 10 березня 2011 року в частині вжиття заходів до забезпечення позову ПАТ “ВТБ Банк” зазначив про те, що 10 червня 2008 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Край»було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, та зареєстровано в реєстрі за №1179.

Таким чином, заявник скарги вважає, що судом першої інстанції порушено право іпотекодержателя (апелянт у справі) першочергово задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна в повному обсязі, що передбачено іпотечним договором та нормами матеріального права, зокрема статтями 19, 20 Закону України «Про заставу»та Закону України «Про іпотеку».

З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що ПАТ “ВТБ Банк” має пріоритет - переважне право відносно вимог інших осіб, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 28167346 від 16.08.2010 р. та Витягом з Державному реєстрі іпотек №30920013 від 04.04.2011 р., на вищевказане нерухоме майно.

Дане право було реалізовано ПАТ “ВТБ Банк” шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №2-18/1369-2009.

06 грудня 2010 року (договір поставки між позивачем та першим відповідачем було укладено 15 грудня 2010 року) відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №23135393 з примусового виконання наказу господарського суду АРК №2-18/1369-2009 від 20 жовтня 2010 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 10 червня 2008 року, що належить на праві приватної власності ТОВ «Край»(код ЄДРПОУ 32169826), 16 лютого 2011 року державним виконавцем було описано та арештовано згідно з виконавчим документом предмет іпотеки, про що складено відповідний акт серії АА №136203 від 16.02.2011р.

28 лютого 2011 року державним виконавцем по ВП №23135393 постановою було призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, згідно якої його було зобов'язано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань оцінки ринкової вартості предмета іпотеки.

За змістом статті 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про заставу»реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законодавством або договором застави.

В силу статті 3 Закону України «Про іпотеку»оскільки реалізація заставленого майна здійснюється з метою задоволення вимог іпотекодержателя, таким чином будь-які інші вимоги щодо заставленого майна являються другорядними та підлягають задоволенню після задоволення вимог в повному обсязі ПАТ «ВТБ Банк». Отже, заставлене майно не може забезпечувати позовні вимоги у даній справі.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області вжив заходи забезпечення позову та заборонив реалізацію предмета іпотеки незаконно та необґрунтовано з порушенням першочергового права іпотекодержателя на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки, таким чином оскаржувана ухвала є такою, що не ґрунтується на вимогах закону.

Також, вжиття даних заходів забезпечення позову жодним чином не забезпечить виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки позивач по справі не має пріоритету щодо задоволення своїх вимог за позовом за рахунок предмета іпотеки, а спір та правовідносини між сторонами не пов'язаний з предметом іпотеки та у будь-якому випадку сторони не мають законних підстав щодо реалізації чи звернення стягнення на нерухоме майно.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції також неправомірно забезпечив позов шляхом накладення арешту на грошові кошти 2-го відповідача ТОВ «Автосервіс-Т»в розмірі 2924352,06 грн., оскільки в даному випадку накладання арешту господарським судом на грошові кошти 2-го відповідача, що йому належить, не має співвідношення з правом (інтересом), про захист яких просить позивач.

Таким чином, судом першої інстанції не дана належна оцінка розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарський суд прийняв оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 10 березня 2011 року по справі № 5023/1567/11 в частині забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 66, 67, 99, 101, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтей 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

постановила:

В задоволенні клопотань Приватного підприємства «Авто-Альянс»про відкладення розгляду справи та витребування доказів відмовити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 10 березня 2011 року по справі № 5023/1567/11 скасувати в частині вжиття заходів щодо забезпечення позову.

Заяву Приватного підприємства “Авто-Альянс” про забезпечення позову залишити без задоволення.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Білецька А.М.