Постанова № 15872476, 18.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2011 р. Справа № 5023/1389/11

Колегія суддів у складі:

головуючого судді - Могилєвкіна Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1

відповідача не зявився

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. № 1726Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 05.04.11 року по справі № 5023/1389/11

за позовом - ФОП ОСОБА_2, м. Харків

до - ТОВ "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1", м. Харків

про виконання договірних зобов`язань та стягнення 50 000,00 грн.

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 50 000 грн. боргу за надані послуги згідно договору від 14.01.2008 року і покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.04.11 року по справі № 5023/1389/11 (суддя Лаврова Л.С.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що укладеним сторонами договором не визначено, які саме інформаційні бюлетені повинні бути складені та розповсюджені інформаційні бюлетені та яким чином вони мають бути спожиті в процесі здійснення певної діяльності відповідача. Крім того, з матеріалів справи (копії договору та акту) невідомо які відповідачем були надані запити, яку інформацію було розміщено та чи у відповідності із запитами, у якому комп'ютерному банку, банку яких саме даних; акт також не містить оброблення якої інформації і пошук яких варіантів інформації фактично здійснено виконавцем (позивачем). Договором від 14.01.2008 року конкретно не обумовлено яке саме консультаційно-довідкове обслуговування та відповідно до якого завдання замовника взяв на себе в якості зобов'язання виконавець. Акт від 29.02.2008 року також не містить такої інформації.

Позивач з рішенням не погоджується, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, позивач вказує на те, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги ним було надано суду договір на інформаційно-консультаційне обслуговування № б/н від 14.01.2008 року та акт приймання-передачі наданих послуг від 29.02.2008 року згідно яких позивачем надані відповідачу послуги які прийняті останнім в повному обсязі та на підставі яких позивач обґрунтував наявність боргу відповідача перед позивачем.

Згідно договору на інформаційно-консультаційне обслуговування № б/н від 14.01.2008 р. та акт приймання-передачі наданих послуг від 29.02.2008 р. відповідач прострочив виконання свого зобов'язання, щодо сплати вартості наданих позивачем послуг.

Проте, на думку позивача, суд в своєму рішенні посилаючись на ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 6, 11, 509, 525, 610, 526, 530, 901 ЦК України та на договір на інформаційно-консультаційне обслуговування № б/н від 14.01.2008 р. та акт приймання-передачі наданих послуг від 29.02.2008 року неправомірно дійшов висновку про відсутність правовідносин між позивачем та відповідачем, посилаючись про невизначеність наданих послуг.

Також, суд не вказав яку норму закону було порушено укладеним між позивачем та відповідачем правочином.

Крім того, як зазнає позивач, відповідач не подав до суду жодних доказів на спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення господарського суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 14.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір (а.с.8).

У відповідності до загальних положень договору відповідач по справі в порядку та на умовах, визначених цим договором зобовязався надати позивачеві завдання, а позивач взяв на себе зобовязання відповідно до завдання відповідача забезпечити інформаційне та одноразове консультаційно - довідкове обслуговування відповідача, а саме забезпечення інформаційно-консультаційним обслуговуванням з питань складання та розповсюдження інформаційних бюлетенів, розміщення запитів відповідача у компютерному банку даних, оброблення інформації і пошуку варіантів, що цікавлять його по всьому обсягу банку даних.

Згідно укладеного договору сторони домовились, що в 5-ти денний строк з моменту отримання акту про надані послуги, відповідач у разі виявлення відступів від умов цього договору або інших недоліків заявляє про них позивачеві негайно.

Пунктом 4 договору передбачено, що вартість інформаційно-консультаційного обслуговування згідно договору складає 50000,00 грн. (в т.ч. ПДВ), які перераховуються на поточний рахунок позивача. Відповідач сплачує вартість наданих послуг протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

На виконання умов договору сторони підписали акт приймання-передачі робіт (надання послуг) у відповідності до якого підтвердили що в період з 06.02.2008 року по 29.02.2008 року позивач надав відповідачеві інформаційно-консультаційні послуги з питань складання та розповсюдження інформаційних бюлетенів та інших послуг у відповідності до умов договору на суму 50 000 грн. (в т. ПДВ).( а.с.9).

Заперечень щодо відступів від умов цього договору або інших недоліків та вартості наданих послуг відповідач не надав.

Навпаки, як вбачається з матеріалів справи (а. с. 10) своїм гарантійним листом відповідач підтвердив надання позивачем послуг на суму 50000,00 грн. і посилаючись на скрутне фінансове положення зобовязався сплатити вартість отриманих послуг в травні 2010 року.

На підставі викладеного, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, а доводи апелянта, з яких воно оскаржуються є підставою для його скасування.

У звязку з вищевикладеним та керуючись ст.ст. 49; 99; ст.101; п.2 ст.103, п.3 ст.104, 105 ГПК України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 05.04.11 року по справі № 5023/1389/11 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. Стягнути з ТОВ "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" (Салтівське шосе, 240-Б, кв. 57 м. Харків-61171, р/р 2600830014399 в ХФ ВАТ «ВіЕйБіБанк»м. Харкова, МФО 350620, код ЄДРПОУ 32440062) на користь ФОП ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в ХФ КБ «Приватбанк»м. Харкова, МФО 351533, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 50000,00 грн. боргу, 500,00 грн. держмита за позовом, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 250,00 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 18.05.2011 р.