Єдиний державний реєстр судових рішень ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" травня 2011 року Справа № 18/204/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Харламова Л.О.
відповідача - Коломієць С.В.
першої третьої особи - не з*явився
другої третьої особи - Морозов Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1517П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 10.03.11 р. у справі № 18/204/11
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ Україна", м. Київ
до ТОВ "Нова пошта", м. Полтава
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) ТОВ " Спецшина " м. Київ
2) ТОВ " І.Ем.Сі. Джі.Україна " м. Харків
про стягнення 110675,00 грн.
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з відповідача вартості втраченого вантажу в розмірі 110675,00 грн.Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.03.2011 р. по справі № 18/204/11 ( суддя Тимошенко О.М.) позов задоволено, стягнуто з відповідача вартість втраченого вантажу в розмірі 110675,00 грн., 1107 грн. державного мита та 236 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його не законним та не обґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що позивач не довів той факт, що згідно товарно-транспортної накладної № 56021000862992 здійснив відправлення саме шин нова TRN 445/95 ( 16.00) R 25 VHS DCZ BS вартістю 110675 грн., оскільки жодної інформації про це не зазначено в товарно-транспортні накладній № 5621000862992, яка є основним документом при перевезенні вантажу.
Відповідач вважає, що посилання суду на докази, які підтверджують, що оголошена вартість вантажу є нижчою від дійсної вартості вантажу і підтверджується це видатковою накладною, договором поставки, банківськими виписками є необґрунтованим, оскільки не доводить того, що вказані в видатковій накладній шини були відправлені саме згідно товарно-транспортної накладної № 56021000862992. Ні видаткові накладні, ні договір поставки, ні банківські виписки не містять посилання щодо здійснення відправлення та не мають жодного відношення до товарно - транспортної накладної № 56021000862992. Аналогічно, товарно - транспортна накладна №56021000862992 не містить жодної вказівки про здійснення відправлення саме шин зазначених позивачем в своїй позовній заяві.
Позивач, з обставинами викладеними у апеляційній скарзі, не погоджується, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що товарно-супровідні документи на вантаж свідчать про те, що дійсна вартість вантажу значно перевищує його оголошену цінність, зазначену в товарно - транспортній накладній №56021000862992 від 17 серпня 2010 року, а тому збитки за недоставлений ТОВ „Нова Пошта" вантаж (шини автомобільні), складають суму дійсної його вартості, а саме, 110675 грн. Втрата вантажу сталася саме з вини ТОВ „Нова Пошта", оскільки ним не повідомлено ТОВ „ТіДіСі Україна" про дану подію та був складений акт приймання-передачі №18082010/1 від 18 серпня 2010 року (міститься в матеріалах справи), в якому зазначено у графі „вантаж отримано" - напис „відмова", що вказує на відмову ТОВ „Нова Пошта" у видачі вантажу, а в графі „особливі відмітки" вказано про пошкодження вантажу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 18 серпня 2010 року, без зазначення характеру пошкоджень. Даний акт складений за відсутності представника ТОВ „ТіДіСі Україна" і документи, що підтверджували дану пригоду на адресу ТОВ „ТіДіСі Україна" чи ТОВ „ШИК-2007" надіслані не були. Таким чином, відповідач не повернув ані частину вцілілого вантажу, а ні його рештки, тим самим порушив вимоги розд.15 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. №363 та п.158 Статуту автомобільного транспорту.
Представник першої третьої особи у призначене судове засідання не зявився, про причини не прибуття суд не повідомив, не з*явлення представника першої третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарзі.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що між ТОВ "Ті Ді Сі України" (позивач) та ТОВ "Нова пошта" (відповідач) укладено договір № 27008 від 22.07.2009 року про надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до умов якого виконавець (відповідач) зобовязався надати замовнику (позивачу) транспортно-експедиторські послуги згідно його замовлення та експрес-накладної, а замовник - здійснити оплату наданих виконавцем послуг на умовах, передбачених договором.
Пунктами 5.5, 5.10 договору передбачено, що у разі повної втрати або пошкодження вантажу, з вини виконавця (відповідача), він зобов'язаний відшкодувати завдані замовнику (позивачу) збитки, що дорівнюють його оголошеній вартості та провізну плату, що була сплачена замовником по відповідній експрес накладній ; якщо замовник не зазначив в експрес накладній зданого до перевозки вантажу, його вартість дорівнює 200 грн.
У додатку № 1 до договору у п.п.9.1,9.2,3 зазначено, що оголошена вартість це вартість вантажу,заявлена відправником в експрес накладній, ця вартість повертається тільки в разі пошкодження або втрати вантажу, мінімальна оголошена вартість вантажу складає 200 грн.,оголошена вартість не повинна перевищувати реальну/ринкову/ вартість вантажу. Якщо оголошена вартість вантажу перевищує 10000 грн., представник ТОВ «Нова Пошта»може зажадати документи, що підтверджують відповідність оголошеної та реальної вартості вантажу.
Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організовувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
На виконання договору для перевезення вантажу оформлено товарно-транспортну накладну (експрес - накладна) № 56021000862992 ,в якій зазначено в графі «Повний опис відправлення»- автотовар(и), в графі «Оголошена вартість»- 200 грн., в графі «Документи, що супроводжують відправлення»- записи відсутні.
У п. 26 розділу 1 Правил зазначено, що «товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення,оприбуткування,складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи».
20.08.2010 року третя особа -1 повідомила позивача, що вантаж не отримано нею в пункті призначення через його втрату, а відповідач не повідомив позивача про дану подію.
30.08.2010 року ТОВ „ ШИК-2007 " звернулося до ТОВ „ТІДІСІ УКРАЇНА" з претензією про відшкодування вартості втраченого вантажу, мотивуючи свою вимогу п.4.3. договору доручення №01-03/2010 від 01 березня 2010 року, відповідно до якого, у залучення повіреним для виконання своїх обов'язків за договором інших осіб, він є відповідальним за дії цих осіб. При цьому на підтвердження факту втрати вантажу ТОВ „ШИК-2007 надало Акт приймання-передачі № 18082010/1 від 18 серпня 2010 року,ТОВ „ТІДІСІ УКРАЇНА" відшкодувала вартість втраченого вантажу ТОВ „ШИК-2007", що підтверджується платіжним дорученням №11624 від 20 грудня 2010 року.
Матеріали справи свідчать, що акт приймання-передачі №18082010/1 від 18 серпня 2010 року був складений без виклику та участі представника позивача, документи, що підтверджували дану пригоду на адресу позивача та ТОВ „ШИК-2007" відповідачем не надіслані.
Таким чином,порушення відповідачем зобовязання по перевезенню підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Отже, для відшкодування шкоди, заподіяної при перевезенні, позивач повинен був довести, що оголошена цінність вантажу є нижчою від дійсної вартості вантажу, що їм не доведено. дійсної вартості вантажу.
Суд першої інстанції необґрунтовано вважав, що позивачем надано докази, які підтверджують, що оголошена вартість вантажу є значно нижчою від дійсної вартості вантажу, що для перевезення позивач передав відповідачу автомобільні шини нові ТМчї 445/95 (16.00) К25 УН8 БС2 В8 в кількості 5 штук, загальною вартістю 110675 грн., що підтверджується документами, які супроводжували вантаж, а саме: видаткова накладна № УКИ0000412 від 17.08.2010 року, рахунок-фактура № УКИ-000553 від 16 серпня 2010 року, товарно-транспортна накладна (експрес-накладна) № 56021000862992 від 17 серпня 2010 року, подорожній лист № 673606 від 17 серпня 2010 року та видатковою накладною №РН-0000097 від 02 серпня 2010 року, копією договору поставки №08/06-4 від 08 червня 2010 року, копіями банківських виписок, що підтверджують оплату поставлених шин Третій особі-1.
Суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що видаткова накладна, рахунок фактура, подорожній лист договори та копії банківських виписок є належним доказами підтверджуючими вартість та асортимент вантажу переданого позивачем для перевезення відповідачу.
При цьому не враховано, що в зазначених документах відсутні підписи та печатки відповідача, а також відсутні докази надання зазначених документів відповідачу. Як пояснив водій ОСОБА_1 вантаж був відвезений на склад відповідача, на одній з шин, скотчем були приклеєні накладні на шини, але зазначене не підтверджується відмітками в документах.
Як свідчать матеріали справи, прийняття вантажу для перевезення оформлено товарно-транспортною накладною (експрес - накладною) № 56021000862992 в якій зазначено в графі «Повний опис відправлення»- автотовар(и), в графі «Оголошена вартість»- 200 грн., в графі «Документи, що супроводжують відправлення»- записи відсутні.
Отже, згідно з товарно-транспортною накладною (експрес - накладною) № 56021000862992 представниками відповідача прийнято для перевезення вантаж, вартість якого визначена вантажовідправником у розмірі 200 грн. та засвідчена підписом представника позивача в товарно-транспортній накладній, документи, що підтверджують відповідність оголошеної та реальної вартості вантажу позивач відповідачу не надав.
Твердження позивача,що згідно товарно-транспортної накладної № 56021000862992 здійснено відправлення шин нова ТИЧ 445/95 (16.00) К25 УН8 БС2 В8 вартістю 110675 грн., не підтверджується товарно-транспортною накладною № 56021000862992, яка є основним документом при перевезенні вантажу.
В звязку з чим, суд першої інстанції безпідставно вважав, що прийнявши вантаж до перевезення без претензій та зауважень, відповідач тим самим взяв на себе відповідальність за схоронність вантажу, тому враховуючи обставини справи та вимоги діючого законодавства саме відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем збитки в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що позивачем не виконано.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам, а мотиви відповідача можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. 314 ГК України, ст. ст. 920, 929 ЦК України, ст.ст. 101 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Полтавської області від 10.03.2011 р. по справі № 18/204/11 скасувати та прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " ТІДІСІ Україна " ( 02089, м. Київ вул. Радистів, 73- А, код ЄДРПОУ 33780248) на користь ТОВ "Нова пошта" ( 36039 Полтавська обл., м. Полтава, вул Фрунзе, 57, код ЄДРПОУ 31316718 ) - 553,52 грн. держмита по скарзі.
Наказ доручити надати господарському суду Полтавської області.Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.
Повний текст постанови підписаний 30.05.2011 р.
Судове рішення № 15872472, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 18.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 18/204/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: