Постанова № 15872466, 16.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2011 р. Справа № 5023/1483/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 10 травня 2011 року,

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № 378 від 24 лютого 2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1647Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 24 березня 2011року у справі № 5023/1483/11

за позовом ПАТ "Лізингова компанія "Укртранслізинг", м. Київ

до Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця", м. Харків

про виконання договірних зобов'язань,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 березня 2011 року по справі № 5023/1483/11 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено частково. Стягнуто зі Статутного територіально-галузевого обєднання “Південна залізниця” на користь Публічного акціонерного товариства “Лізингова компанія “Укртранслізинг”37003313,78 грн. заборгованості, 5183148,70 грн. пені, 1925089,56 грн. річних, 6476187,74 грн. інфляційних, 22695,00 грн. державного мита та 210,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення заборгованості в сумі 6168579,00 грн. відмовлено у звязку зі сплатою її відповідачем.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити та припинити провадження у справі на суму 6188208,44 грн. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається, зокрема, на те, що укладені між позивачем та відповідачем договори не відносяться до договорів фінансового лізингу; вважає, що задовольнивши позовні вимоги про стягнення відкоригованої суми боргу з урахуванням індексу інфляції, суд поклав на відповідача обовязок з подвійної компенсації позивачу втрат, повязаних із знеціненням гривні; судом безпідставно нарахована пеня за договорами, суми втрат від інфляції та 3% річних. Крім того, відповідач просить припинити провадження у справі в частині стягнення 6188208,44 грн., оскільки ним після ухвалення оскарженого рішення на рахунок позивача були перераховані грошові кошти у зазначеному розмірі, внаслідок чого сума основної заборгованості зменшилась.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство “Лізингова компанія “Укртранслізинг” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Статутного територіально-галузевого об'єднання “Південна залізниця” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати лізингових платежів станом на 17 лютого 2011 року, а також пені, штрафу у розмірі 3% річних та втрат від інфляції на загальну суму 56756354,76 грн. за наступними договорами фінансового сублізингу: № 84/П/Л-071821/НЮвід 18.06.2007 р, № 57/П/П-071560/НЮвід 18.06.2007 р., № 47/П/Т-071653/НЮвід 18.06.2007 р., № 44/П/Ш-071589/НЮ від 18.06.2007 р., № 43/П/П-071561/НЮ від 18.06.2007 р.,№ 42/П/П-071562/НЮ від 18.06.2007 р., № 35/П/П-071563/НЮвід 18.06.2007 р., № 23/П/Т-071652/НЮ від 18.06.2007 р., № 56/П/ІОЦ-071620/НЮ від 26.06.2007 р., № П/П-072183/НЮ від 20.08.2007 р., № П/П-072184/НЮ від 18.06.2007 р., № П/П-072185/НЮ від 18.06.2007 р., № П/П-072186/НЮвід 18.06.2007 р., № П/П-072187/НЮ від 18.06.2007 р., № П/П-072318/НЮвід 18.06.2007 р., № П/П-072254/НЮ від 18.06.2007 р.,№ П/ІОЦ-072300/НЮвід 19.09.2007 р., № П/П-072414/НЮ від 18.10.2007 р., № П/П-072415/НЮ від 18.10.2007 р.,.

Як вбачається із матеріалів справи, між ВАТ “Лізингова компанія “Укртранслізинг” та Статутним територіально-галузевим об'єднанням “Південна залізниця” були укладені наступні договори фінансового сублізингу:

18 червня 2007 року - № 84/П/Л-071821/НЮ, № 57/П/П-071560/НЮ, № 47/П/Т- 071653/НЮ, № 44/П/Ш-071589/НЮ, № 43/П/П-071561/НЮ, № 42/П/П-071562/НЮ, № 35/П/П-071563/НЮ, №23/П/Т-071652/НЮ;

26 червня 2007 року - № 56/П/ІОЦ-071620/НЮ;

20 серпня 2007року - № П/П-072183/НЮ, № П/П-072184/НЮ, № П/П-072185/НЮ, № П/П-072254/НЮ,№ П/П-072186/НЮ, № П/П-072187/НЮ, № П/П - 072318/НЮ;

19 вересня 2007 року - № П/ІОЦ-072300/НЮ;

18 жовтня 2007 року -№ П/П-072414/НЮ, № П/П-072415/НЮ.

Дані договори є ідентичними за змістом і відрізняються лише предметами лізингу, їх вартістю, розміром лізингових платежів.

Згідно умов договорів фінансового сублізингу, ВАТ "Лізингова компанія “Укртранслізинг” (сублізингодавець) передає Статутному територіально-галузевому обєднанню “Південна залізниця”(сублізингоодержувач) в тимчасове платне володіння і користування на умовах, передбачених договорами предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором фінансового лізингу, що відповідає встановленим сублізингоодержувачем технічним вимогам, визначеним у додатку до кожного із договорів.

Трьохсторонніми угодами, укладеними між Приватним підприємством “ВТБ Лізинг Україна” (лізингодавець), Відкритим акціонерним товариством - лізинговою компанією “Укртранслізин”(сублізингодавець) та СТГО “Південна залізниця”(сублізингоодержувач) визначений порядок взаємодії по виконанню договорів сублізингу.

В додатках до договорів сублізингу сторони встановили графік передачі майна в сублізинг ВАТ “Укртранслізинг”на адресу СТГО “Південна залізниця”.

Згідно з пунктом 4.1 договорів фінансового сублізингу, строк фінансового сублізингу становить від 36 до 84 місяців (в залежності від договору та видів предмету лізингу). Перебіг терміну сублізингу починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі предмету договору.

В розділі 12 кожного із договорів сторони обумовили, що договори набувають чинності з моменту їх підписання сторонами і діють до виконання сторонами всіх зобовязань за договором.

Відповідно до Специфікацій та Графіку передачі майна в сублізинг, відповідачеві було передано в тимчасове платне користування предмети лізингу. Відповідна передача належним чином оформлена актами приймання передачі майна до кожного договору окремо.

Умовами договорів, а саме п.1.7. (1.8), за користування предметом сублізингу передбачений лізинговий платіж - сума грошових коштів, що підлягають перерахуванню сублізингодавцю в день розрахунку, відповідно до графіку нарахування платежів.

Оплату лізингових платежів за користування майном відповідач зобов'язався здійснювати згідно графіків сплати платежів, які є невідємними частинами договорів.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що станом на 17.02.2011 року заборгованість з оплати лізингових платежів СТГО “Південна залізниця” складала 43171892,78 грн., а з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних по спірних договорах фінансового сублізингу загальна сума заборгованості становить 56756354,76 грн., а саме за договорами:

№ 84/П/Л-071821/НЮвід 18.06.2007 р. - заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 9333071,02 грн.; пеня - 1042214,61 грн.; 3% річних - 379620,72 грн., інфляційні - 1354560,74 грн.;

№ 57/П/П-071560/НЮ від 18.06.2007 р.- заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 383509,82 грн. ; пеня - 38457,50 грн., 3% річних - 12292,11 грн., інфляційні 16094,84 грн.;

№ 47/П/Т-071653/НЮ від 18.06.2007 р. - заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 4314763,88 грн.; пеня - 490509,32; 3% річних - 181479,97грн., інфляційні 623836,99 грн.;

№ 44/П/Ш-071589/НЮ від 18.06.2007 р. - заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі2742936,50 грн.; пеня 310512,66 грн.; 3% річних - 108619,45 грн., інфляційні 389502,58 грн.;

№ 43/П/П-071561/НЮ від 18.06.2007 р. заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 3647238,90 грн.; пеня - 413179,87 грн.; 3% річних - 135914,03 грн., інфляційні 459846,29 грн.;

№ 42/П/П-071562/НЮ від 18.06.2007 р. заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 3183907,88 грн.; пеня - 321313,80 грн.; 3% річних - 119106,04 грн., інфляційні 400298,99 грн.;

№ 35/П/П-071563/НЮ від 18.06.2007 р. - заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 134068,14 грн.; пеня - 15132,53 грн.; 3% річних - 4797,33 грн., інфляційні 15919,52 грн.;

№ 23/П/Т-071652/НЮ від 18.06.2007 р. заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 6890803,62 грн.; пеня - 782945,89 грн.; 3% річних - 288707,45 грн., інфляційні 1005702,03 грн.;

№ 56/П/ІОЦ-071620/НЮ від 26.06.2007 р. - заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 0,00 грн.; пеня 340644,32 грн.; 3% річних - 149999,46 грн., інфляційні 397345,64 грн.;

№ П/П-072183/НЮ від 20.08.2007 р. - заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 1564379,63 грн. ; пеня 157483,38 грн.; 3% річних 59423,40 грн., інфляційні 195233,60 грн.;

№ П/П-072184/НЮ від 18.06.2007 р. - заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 2386820,31 грн.; пеня - 239012,45 грн.; 3% річних 89160,59 грн., інфляційні 296341,60 грн.;

№ П/П-072185/НЮ від 18.06.2007 р. заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 1330841,90 грн.; пеня - 134360,91 грн.; 3% річних - 49382,46 грн., інфляційні 163039,17 грн.;

№ П/П-072186/НЮвід 18.06.2007 р. заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 0,00 грн.; пеня 54796,89 грн.; 3% річних - 20318,36 грн., інфляційні 100033,24 грн.;

№ П/П-072187/НЮ від 18.06.2007 р. - заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі479071,19 грн.; пеня - 48079, 55 грн.; 3% річних - 15157,74 грн., інфляційні 52611,43 грн.;

№ П/П-072318/НЮвід 18.06.2007 р. - заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 1920587,49 грн.; пеня 193163,43 грн.; 3% річних - 83327,95 грн., інфляційні 272057,47 грн.;

№ П/П-072254/НЮ від 18.06.2007 р. - заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі -757354,94 грн.; пеня - 71121,03 грн.; 3% річних - 28433,24 грн., інфляційні 93159,85 грн.;

№ П/ІОЦ-072300/НЮвід 19.09.2007 р. - заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 0,00 грн. ; пеня - 117875, 76 грн.; 3% річних 48384,63 грн., інфляційні 126796,52 грн.;

№ П/П-072414/НЮ від 18.10.2007 р. - заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 2190752,60 грн.; пеня - 221061,26 грн.; 3% річних - 82259,50 грн., інфляційні 274848,40 грн.;

№ П/П-072415/НЮ від 18.10.2007 р. заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі1911784,96 грн.; пеня 191283,54 грн.; 3% річних - 71741,13 грн., інфляційні 238958,86 грн.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами укладених договорів встановлена вартість кожного з предметів лізингу, а також встановлено, що загальна ціна договорів визначається виходячи з підписаних сторонами графіків лізингових платежів, які є додатками до договорів; величина лізингових платежів, що підлягають оплаті, зафіксована в графіках до договорів і розраховується згідно з пунктами 1.7., 1.8. договорів (розділ 3 договорів).

Пунктом 3.3. договорів визначено, що лізингові платежі за користування предметом лізингу по кожному графіку здійснюються сублізингоодержувачем до закінчення лізингового періоду не пізніше 10 числа поточного місяця відповідно до графіка і мають бути скоригованими на коефіцієнт коригування (К) сумами лізингових платежів.

Згідно з пунктом 3.4.,3.5 договорів, зобовязання сублізингоодержувача по оплаті лізингових платежів, викупної вартості та інших сум, що підлягають сплаті, вважаються виконаними тільки після перерахування суми відповідного платежу на рахунок сублізингодавця. Сублізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження предмета лізингу. Лізингові платежі, що надійшли від сублізингоодержувача зараховуються сублізингодавцем у наступному порядку: 1) в рахунок оплати прострочених лізингових платежів; 2) в рахунок оплати поточних лізингових платежів.

Як вже було зазначено в цій постанові, загальна сума договору визначається, виходячи з підписаних сторонами окремих графіків лізингових платежів, які узгоджуються та підписуються сторонами та є невідємною частиною договору. Величина лізингових платежів, що підлягають оплаті, зафіксована в графіках до договорів фінансового сублізингу і розраховується згідно пунктами 1.7., 1.8 договору (розділ 3 договору).

Умовами договору визначено, що коефіцієнт коригування це розрахункова величина, одержана з відношення: К= “Курс2”/ “Курс1”, де “Курс1”- курс, встановлений НБУ для одного долара США на дату підписання договору. “Курс2”- курс, встановлений НБУ для одного долара США на день, коли фактично здійснюється Лізинговий платіж.

Пункт 1.7. кожного з договорів встановлює, що в лізинговий платіж входять суми, скориговані на Коефіцієнт коригування (К) і еквівалентні відшкодуванню вартості предмета лізингу, а також винагороди сублізингодавця, включаючи відсотки за користування позиковими коштами з метою придбання предмета лізингу, податків, сплачуваних відносно предмета лізингу сублізингодавцем, інші витрати тощо.

Таким чином, умовами договорів фінансового сублізингу сторонами було погоджено спеціальний порядок розрахунків, який передбачає проведення коригування усіх лізингових платежів, які будуть перераховані відповідачем на час здійснення відповідних розрахунків.

З урахуванням викладеного, на підставі наявних у справі матеріалів, судова колегія приходить до висновку про наявність між позивачем та відповідачем зобовязань, в силу яких відповідач зобовязаний сплатити позивачеві кошти у розмірах визначених відповідними графіками платежів, а саме заборгованість з оплати наступних лізингових платежів станом на 17.02.2011 року:

№ 84/П/Л-071821/НЮ від 18.06.2007 р. - 9333071,02 грн. ;

№ 57/П/П-071560/НЮ від 18.06.2007 р. - 383509,82 грн. ;

№ 47/П/Т-071653/НЮ від 18.06.2007 р. - 4314763,88 грн.;

№ 44/П/Ш-071589/НЮ від 18.06.2007 р. 2742936,50 грн. ;

№ 43/П/П-071561/НЮ від 18.06.2007 р. 3647238,90 грн. ;

№ 42/П/П-071562/НЮ від 18.06.2007 р. - 3183907,88 грн.;

№ 35/П/П-071563/НЮ від 18.06.2007 р. - 134068,14 грн.;

№ 23/П/Т-071652/НЮ від 18.06.2007 р. 890803,62 грн.;

№ 56/П/ІОЦ-071620/НЮ від 26.06.2007р. 0,00 грн.;

№ П/П-072183/НЮ від 20.08.2007 р. - 1564379,63 грн.;

№ П/П-072184/НЮ від 18.06.2007 р. - 2386820,31 грн. ;

№ П/П-072185/НЮ від 18.06.2007 р. 1330841,90 грн.;

№ П/П-072186/НЮ від 18.06.2007 р. - 0,00 грн.;

№ П/П-072187/НЮ від 18.06.2007 р. - 479071,19 грн.;

№ П/П-072318/НЮ від 18.06.2007 р. 1920587,49 грн.;

№ П/П-072254/НЮ від 18.06.2007 р. - 757354,94 грн.;

№ П/ІОЦ-072300/НЮ від 19.09.2007 р. - 0,00 грн. ;

№ П/П-072414/НЮ від 18.10.2007 р. - 2190752,60 грн.;

№ П/П-072415/НЮ від 18.10.2007 р. - 1911784,96 грн.

Відповідач до порушення провадження у справі частково сплатив суму заборгованості в розмірі 6168579,00 грн., а тому судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 37003313,78 грн. та відмови в задоволенні позову в частині стягнення 6168579,00 грн.

Доводи апелянта на те, що спірні договори, які були укладені між сторонами, не відносяться до договорів фінансового сублізингу, оскільки не містять такої обовязкової умови, як згода лізингодавця на передачу предмета лізингу в сублізинг, судова колегія вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, матеріали справи містять копії трьохсторонніх угод про порядок взаємодії по виконанню договорів сублізингу. Трьохсторонні угоди укладені між Приватним підприємством “ВТБ Лізинг Україна”(лізингодавець), Відкритим акціонерним товариством - лізинговою компанією “Укртранслізинг”(сублізингодавець) та СТГО “Південна залізниця”(сублізингоодержувач). Угоди передбачають обовязки сторін по виконанню договорів сублізингу. Слід зазначити, що ці трьохсторонні угоди містять посилання на те, що порушення будь-якої з умов даної угоди є підставою для відзиву лізингодавцем свого дозволу на укладення договору сублізингу, що в свою чергу призводить до визнання недійсним договори сублізингу. Підписання такої трьохсторонньої угоди про порядок взаємодії по виконанню договорів сублізингу свідчить про те, що всі спірні договори фінансового сублізингу укладені з дозволу лізингодавця.

Вирішуючи господарський спір в частині позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку про їх задоволення.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідальність сторін визначена в розділі 9 договорів. Так, пунктом 9.2 договорів передбачено, що у разі, якщо сублізингоодержувач порушує передбачені цим договором терміни перерахування лізингових платежів та інших сум, що підлягають сплаті згідно умов договору, то на суми простроченої заборгованості сублізингодавець має право нараховувати пеню з наступного дня з дати настання терміну виконання зобовязання, встановленого цим договором, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, у відсотках від суми невиконаних зобовязань за кожний день прострочення виконання зобовязань.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення пені у загальній сумі 5183148,70 грн., яка нарахована в межах встановленого пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку нарахування пені (не більш як за 183 дні за кожний прострочений платіж) та в межах встановленого статтею 258 Цивільного кодексу України строку позовної давності.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення виконання зобовязань, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині та стягнув з відповідача штраф у розмірі 3% річних на загальну суму 1925089,56 грн. та втрати від інфляції на загальну суму 6476187,74 грн.

Судова колегія вважає твердження апелянта про те, що суд, задовольнивши позов про стягнення відкоригованої суми боргу з урахуванням індексу інфляції, поклав на відповідача обовязок з подвійної компенсації позивачу втрат, повязаних із знеціненням гривні, помилковим, оскільки індекс інфляції, передбачений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, та коефіцієнт коригування за договорами фінансового сублізингу, не є тотожними поняттями.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Відповідно до п.1.7 (1.8) Договорів фінансового сублізингу, за користування предметом сублізингу передбачений лізинговий платіж - сума грошових коштів, що підлягають перерахуванню сублізингодавцю в день розрахунку, відповідно до графіку нарахування платежів. В лізинговий платіж входять суми, скориговані на коефіцієнт коригування. Коефіцієнт коригування визначає рівень знецінення гривні України у відповідності до долара США.

Доводи апелянта щодо неправильності здійснення позивачем коригування лізингових платежів в залежності від відношення національної валюти до іноземної валюти спростовуються наступним.

Відповідно до статті 16 Закону України „Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором і може включати суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно, компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є .істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Згідно статті 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

За змістом статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сум, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, сторони наділені правом визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, що не спростовує вимогу виконання такого зобов'язання виключно в гривнях.

Умовами договорів фінансового сублізингу сторони передбачили порядок проведення коригування (п. 1.8. договору); п. 3.2. встановлена вартість предмету лізингу, яка залишається незмінною протягом дії договору, а сума, що перевищує цю вартість є складовою лізингового платежу.

Щодо часткового припинення апеляційного провадження у справі у звязку з частковим погашенням заборгованості відповідачем на суму 6188208,44 грн. після прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія зазначає, така вимога є необґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та третьої статті 101 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Зазначена апелянтом сума грошових коштів була сплачена 28.03.2011 року, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції.

Оскільки вказана вимога не була предметом розгляду у суді першої інстанції, то така вимога не може бути розглянута в апеляційній інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у звязку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 24 березня 2011 року у справі № 5023/1483/11 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24 березня 2011 року у справі № 5023/1483/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 23 травня 2011 року