Постанова № 15872460, 16.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р. Справа № 6/182-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Рішка Д.С.

першого відповідача - не з'явився,

другого відповідача - не з'явився,

третього відповідача - не з'явився,

третьої особи - Шабринова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1617 С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 07 грудня 2010 року у справі № 6/182-09

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Україна», с. Рижівка, Білопільського району Сумської області

до

1. Білопільської районної державної адміністрації Сумської області

2. Білопільської районної ради Сумської області

3. Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Сумигаз», м. Суми

про скасування розпоряджень РДА та визнання права власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля,

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 07 грудня 2010 року у справі № 6/182-09 (суддя Спиридонова Н.О.) провадження у справі в частині позовних вимог про скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 01.09.2009р. № 502 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 31.03.2008р. №200, «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 16.10.2006р. № 556 «Про протест прокурора на розпорядження голови райдержадміністрації від 27.12.2002р. №587 «Про право власності ПСП АФ «Україна»на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля - ГРП с. Рижівка»та скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 07.09.2009р. №517 «Про скасування свідоцтва на право власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля - ГРП с. Рижівка від 27.12.2002 р.»- припинено. У задоволенні позову в частині визнання за позивачем права власності на підвідний газопровід АГРС м.Білопілля - ГРП с. Рижівка, який проходить на території Білопільської міської ради, Іскрисківщинської, Гуринівської та Рижівської сільських рад, що в цілому складається з 24,3 км. трубопроводу діаметром 273, 219, 159, двох підводних річкових переходів, трьох проколів під залізничними коліями, одинадцяти проходів під дорогами з твердим покриттям, трьох катодних станцій ГРП, шести засувок - відмовлено. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Україна" в доход державного бюджету м. Суми 25500 грн. 00 коп. державного мита.

Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 07 грудня 2010 року у справі № 6/182-09 та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник третьої особи у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

У жовтні 2009 року до господарського суду звернувся позивач з позовом до відповідача - Білопільської районної державної адміністрації Сумської області про скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 01.09.2009р. № 502 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 31.03.2008р. №200, «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 16.10.2006р. № 556 «Про протест прокурора на розпорядження голови райдержадміністрації від 27.12.2002р. №587 «Про право власності ПСП АФ «Україна»на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рижівка»та скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 07.09.2009р. № 517 «Про скасування свідоцтва на право власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рижівка від 27.12.2002р.». Разом з цим, позивач просив визнати за ним право власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с.Рижівка, який проходить на території Білопільської міської ради, Іскрисківщинської, Гуринівської та Рижівської сільських рад, що в цілому складається з 24,3 км. трубопроводу діаметром 273, 219, 159, двох підводних річкових переходів, трьох проколів під залізничними коліями, одинадцяти проходів під дорогами з твердим покриттям, трьох катодних станцій ГРП, шести засувок.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на те, що Білопільська РДА не мала права скасовувати спірні розпорядження, а також, що ПСП АФ «Україна»завершила будівництво підвідного газопроводу АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рижівка Білопільського району, вкладала в даний проект власні грошові кошти. Право власності ПСП АФ «Україна»на спірний газопровід, на думку позивача, підтверджується Свідоцтвом про право власності на вказаний підвідний газопровід, виданим 27.12.2002 р. яке зареєстроване 10.01.2003 р. ДКП «Сумське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації»у встановленому порядку в книзі № 49 за №5507. Також позивач посилався на інші обставини викладені у позовній заяві.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.04.2010р. у даній справі визнано за Приватним сільськогосподарським підприємством агрофірмою «Україна»(41800, Сумська область, Білопільський район, с. Рижівка, вул. Ювілейна, 4, ід. код 03777605) право власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с.Рижівка, який проходить по території Білопільської міської ради Іскрисківщинської, Гуринівської та Рижівської сільських рад, що в цілому складається з 23,4 км. трубопроводу діаметром 273,219,159, 2 підводних річкових переходів, 3 проколів під залізничними коліями, 11 проходів під дорогами з твердим покриттям, 3 катодних станцій ГРП, 6 засувок. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою від 23.09.2010р. Вищий господарський суд України касаційне подання прокурора задовольнив. Рішення господарського суду Сумської області від 15.04.2010р. у справі № 6/182-09 скасував, а справу передав на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

В своїй постанові суд касаційної інстанції зазначив, що Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»не було залучено до участі у справі, не були предметом судового дослідження і доводи прокурора про знаходження спірного майна у державній власності, не витребувані та не оцінені відповідні докази, що свідчить про неповне з’ясування судом усіх обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення даного господарського спору та унеможливлює висновок про законність рішення суду в цілому. Також Вищий господарський суд зазначав, що посилання суду першої інстанції, як на підставу задоволення позову в частині визнання права власності, на обставини викладені у рішенні господарського суду Сумської області у справі №15/8А-05, визнаються помилковими, оскільки предметом спору у вказаній справі є визнання недійсним розпорядження Білопільської райдержадміністрації від 18.10.04 №528 «Про протест прокурора на розпорядження голови райдержадміністрації від 27.12.02 №587», який потребує дослідження обставин пов'язаних із законністю й обґрунтованістю прийняття цього акта, в той час, як у даній справі позивач звернувся з вимогою, зокрема, про визнання за ним права власності, предметом доказування у якій є встановлення цивільно-правових підстав набуття права власності на спірне майно, що потребує самостійного дослідження і надання юридичної оцінки усім обставинам та доказам, наявним в матеріалах цієї справи.

03.11.2010р. від позивача надійшло додаткове обґрунтування позиції по справі в якому позивач вказує на відсутність повноважень Білопільської РДА скасовувати розпорядження, які прийняті ним відповідно до чинного законодавства. Також позивач посилається на інші обставини викладені в поясненнях.

23.11.2010р. від позивача в обґрунтування своїх вимог надійшла копія рішення Гуринівської сільської ради від 06.07.2010р. «Про клопотання ПСП Агрофірма Україна», яким було скасовано рішення відповідної селищної ради від 15.10.2010р. «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади частини газопроводу АГРС м.Білопілля –ГРП с.Рижівка»та «Про безоплатну передачу частини газопроводу АГРС м.Білопілля –ГРП с.Рижівка».

07.12.2010р. від третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Сумигаз»надійшов відзив на позовну заяву в якому третя особа просить суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що власником спірного майна є держава, вимоги щодо скасування спірних розпоряджень повинні розглядатися згідно Кодексу адміністративного судочинства України. Також посилається на інші обставини викладені у відзиві.

07.12.2010р. від прокурора надійшло пояснення по справі в якому прокурор просить суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що власником спірного майна є держава і спірний газопровід обліковується на балансі ПАТ «Сумигаз», вимоги щодо скасування спірних розпоряджень повинні розглядатися згідно Кодексу адміністративного судочинства України, крім того прокурор вказує на наявність судового рішення у справі №13/385-06, яке набрало законної сили про відмову ПСП А «Україна»у задоволенні позову до ВАТ «Сумигаз»про визнання права власності на підвідний газопровід АГРС м.Білопілля –ГРП с.Рижівка, зобов’язання вчинити дії та стягнення 33192635 грн., яким позивачу було відмовлено повністю. Також посилається на інші обставини викладені у поясненнях.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне щодо позовних вимог в частині скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 01.09.2009р. № 502 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 31.03.2008р. №200, «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 16.10.2006р. № 556 «Про протест прокурора на розпорядження голови райдержадміністрації від 27.12.2002р. №587 «Про право власності ПСП АФ «Україна»на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рисівка»та скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 07.09.2009р. № 517 «Про скасування свідоцтва на право власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рижівка від 27.12.2002р.».

Відповідно до п.1 ч.1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно п.7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Білопільська районна державна адміністрація при прийнятті оскаржуваних позивачем розпоряджень виступала як суб'єкт владних повноважень, а тому спір в частині оскарження вказаних розпоряджень підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи вищевказане колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про скасування розпоряджень Білопільської РДА на підставі п.1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с.Рижівка, який проходить на території Білопільської міської ради, Іскрисківщинської, Гуринівської та Рижівської сільських рад, що в цілому складається з 24,3 км. трубопроводу діаметром 273, 219, 159, двох підводних річкових переходів, трьох проколів під залізничними коліями, одинадцяти проходів під дорогами з твердим покриттям, трьох катодних станцій ГРП, шести засувок, колегія суддів зазначає наступне.

У провадженні господарського суду Сумської області знаходилась справа №13/385-06 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Україна», Білопільський район до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Суми, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, за участю прокурора Сумської області про визнання права власності, зобов‘язання вчинити дії та стягнення 33 192 635 грн. У вказаній справі позивач просив стягнути з відповідача збитки (упущену вигоду) у розмірі 17 945 415 грн.; зобов‘язати відповідача припинити протиправну експлуатацію підвідного газопроводу АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рижівка Білопільського району; визнати видані відповідачем без згоди позивача технічні умови на підключення 651 споживача до газопроводу позивача недійсними та зобов‘язати відповідача відкликати їх та відключити підключених до газопроводу споживачів у зв‘язку з незаконними технічними умовами на підключення; визнати право власності ПСП агрофірми «Україна»на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рижівка довжиною 23,4 км, який належить йому на підставі Свідоцтва про право власності від 27.12.2002 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 31.08.2007 р. у справі № 13/385-06, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2007р. з даної справи, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 06.02.2008р. Вищий господарський суд України постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2007р. у справі № 13/385-06 залишив без змін.

Ухвалою від 24.04.2008р. Верховний Суд України відмовив у порушення касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 06.02.2008р.

Тобто, на момент розгляду даної справи є рішення господарського суду Сумської області від 31.08.2007 р. у справі № 13/385-06, яке набрало законної сили та яким було встановлено, що ПСПА «Україна»не є власником підвідного газопроводу АГРС м.Білопілля –ГРП с.Рижівка і у задоволенні позовних вимог позивача про визнання права власності на спірний газопровід було відмовлено.

Вказаним рішенням суду також було встановлено, що відповідно до довідки Контрольно-ревізійного відділу в Білопільському районі від 18.02.2005 р. № 01-13/59 та інформації відділення Державного казначейства у Білопільському районі № 2-10/114 від 02.02.2005 р. в 1997 р. Агрофірмі «Україна»було відшкодовано бюджетні кошти в сумі 307,45 тис.грн. в погашення заборгованості по будівництву об‘єктів соцкультпобуту; на підставі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 1998 р.»проведено відшкодування затрат по будівництву об‘єктів соцкультпобуту в сумі 505,6 тис.грн.; в 1999 р. було компенсовано шляхом проведення взаємозаліку 663,6 тис. грн., що не заперечується і позивачем. Більш детальна перевірка діяльності ПСП АФ «Україна»за період з 1991 по 1999 р.р. не була проведена у зв‘язку із списанням бухгалтерських документів по 2003 рік включно директором підприємства Костюченком М.П. в порушення термінів їх зберігання, передбачених переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної представницької і виконавчої влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій та підприємств із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 р. № 41. Крім того, у 1997 р. за сприяння народного депутата України Черепа В.І. Кабінетом Міністрів України колгоспу «Родіна»були виділені кошти на усунення наслідків стихійного лиха в сумі 400 тис. грн., за рахунок яких господарством був погашений банківський кредит. У 1999 р. було виділено 100,4 тис. грн. з обласного бюджету, за які збудовано 0,7 км газопроводу.

Згідно ч.2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно матеріалів інвентаризації об’єктів державної власності, які знаходяться на балансі ВАТ «Сумигаз»станом на 31.12.2009р. спірний газопровід знаходиться на балансі ВАТ «Сумигаз»(правонаступником якого є ПАТ «Сумигаз»).

Результати інвентаризації було затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України №229 від 15.06.2010р.

За змістом розпорядження голови Білопільської РДА №556 від 16.10.2006р. вказується, що починаючи з 1996 року по 1999 рік включно ПСП АФ «Україна»було компенсовано з державного бюджету України вартість будівництва об’єктів соціально –культурного призначення а тому числі і газопроводу АГРС м.Білопілля –ГРП с.Рижівка шляхом проведення взаємозаліків коштів на загальну суму 1 млн. 631 тис. грн., а у 2001 році списана заборгованість по фінансовим допомога в сумі 38 тис. грн. шляхом зменшення невідшкодованих сум компенсацій за період 1995-2000 років по будівництву об'єктів соціально –культурного призначення в тому числі і вказаного газопроводу.

Враховуючи, що витрати позивача по будівництву спірного газопроводу повністю компенсовані державою, у позивача відсутні будь – які права на вищевказаний газопровід.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову позивачу в задоволенні позову в частині визнання права власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с.Рижівка.

Щодо стягнення з відповідача суми державного мита місцевий господарський суд виходив з того, що при зверненні до суду позивачем не сплачено державне мито у встановленому порядку та розмірі. Разом з тим, позивачем було подано клопотання про надання відстрочки по сплаті державного мита сумі 25500 грн. (як зазначає позивач у своєму клопотанні вартість підвідного газопроводу становить 24042676 грн.) до дати прийняття рішення у справі.

Згідно ч.6 статті 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно підпункту «а»пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв, що подаються до господарських судів: із заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак з такими висновками місцевого господарського суду погодитися не можна.

При поданні позову до позовної заяви позивачем долучено квитанцію № 339 (а.с. 9) Філіалу Сумського відділення № 48 ВАТ Державний ощадний банк України. Вказаною квитанцією підтверджується сплата позивачем державного мита в розмірі 25500,00 грн. за подання позовної заяви.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо відсутності факту сплати позивачем державного мита за подання позову не підтверджуються матеріалами справи, а рішення суду та в цій частині підлягає скасуванню через неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 07.12.2010 року скасувати в частині стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Україна" в доход державного бюджету м. Суми 25500 грн. 00 коп. державного мита, в іншій частині рішення залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Білоконь Н. Д.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови підписано 13.05.2011 року