ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" травня 2011 р.Справа № 16/17-1462-2011 Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 01.04.2011р.
Від відповідача: не зявився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЛ ТОЙС” до товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка Трейд” про стягнення 45317,54 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНТЛ ТОЙС” (далі по тексту ТОВ „ІНТЛ ТОЙС”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка Трейд” (далі по тексту ТОВ „Наталка Трейд”) 42210,83 грн. основного боргу, пені у розмірі 3106,71 грн., а всього 45317,54 грн. за договором поставки № Ю-840 від 25.05.2007р. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням ТОВ „Наталка Трейд” договірних зобовязань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного від ТОВ „ІНТЛ ТОЙС” товару.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Між ТОВ „ІНТЛ ТОЙС” (Постачальник) та ТОВ „Наталка Трейд” (Виконавець) було укладено договір поставки на умовах реалізації № Ю-840 від 25.05.2007р., відповідно до умов статті 1 якого Постачальник зобовязався поставляти та передавати Виконавцю для подальшої реалізації продовольчі товари та/або непродовольчі товари згідно з його замовленнями, а Виконавець зобовязався реалізувати поставлені товари на умовах, викладених у даному договорі. Ціна, кількість та асортимент поставляємого товару обумовлюється у специфікаціях, які є невідємною частиною даного договору. Виконавець при продажу товарів діє від власного імені, за дорученням та за рахунок Постачальника. При цьому, відповідно до п. 2.4 договору право власності на поставлений товар залишається за Постачальником. При цьому, за змістом статті 5 договору Виконавець має право на одержання винагороди шляхом утримання сум, які складають різницю між ціною товару вказаною у специфікації та ціною, по якій товар був проданий третім особам.
Проаналізувавши приведені вище умови договору поставки на умовах реалізації № Ю-840 від 25.05.2007 року, а також зважаючи на положення чинного Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що за своєю правовою природою дана угода є договором комісії.
Так, відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Слід зауважити, що згідно з п.п. 7.1, 7.2 договору поставки на умовах реалізації № Ю-840 від 25.05.2007 року сторонами було обумовлено, що дана угода набирає сили з моменту її підписання і діє протягом одного року, але до повного виконання сторонами своїх зобовязань. При цьому, зауважено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про зупинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення його дії, дана угода вважається продовженою на той же строк та на тих самих умовах, які передбачені даним договором.
Під час розгляду даної справи жодних доказів звернення хоча б однієї із сторін із заявою про припинення договору поставки № Ю-840 від 25.05.2007р. у звязку із закінченням строку, на який він був укладений, суду надано не було. Наведене дозволяє суду дійти висновку, що договір поставки № Ю-840 від 25.05.2007р., укладений між сторонами по справі, був продовжений на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором відповідно до вищенаведених умов договору.
Згідно з п. 4.8. договору приймання передача товару Виконавцю здійснюється на підставі накладних, які підписуються в двох примірниках належним чином уповноваженими представниками обох сторін. У пункті 4.10. договору сторонами визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання накладної.
Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, між сторонами договірні відносини існували досить тривалий час, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне звернутися лише до тих первинних документів, позовні вимоги про стягнення заборгованості за якими висуваються в межах даної справи. Так, позивачем було поставлено для реалізації, а відповідачем одержано згідно з видатковими накладними №С48-7002663-Н7Ф від 05.01.2010р., №С48-7002662-НШЕ від 05.01.2010р., №С48-7002693-НБР від 22.01.2010р., №С48-7002694-НТР від 22.01.2010р., №С48-7002695-Н7Ф від 22.01.2010р., №С48-7002696-НШЕ від 22.01.2010р., №С48-7002724-НТР від 05.02.2010р, №С48-7002723-НБР від 05.02.2010р. іграшки загальною вартістю у розмірі 42210,83 грн. з вирахуванням вартості повернутого позивачу товару. Слід зауважити, що у вказаних видаткових накладних в якості підстави для здійснення даних господарських операцій вказано рахунки фактури, проте, зважаючи на доводи позивача про відсутність жодних інших договорів між сторонами по справі, суд доходить висновку, що поставка за вказаними накладними здійснювалася саме в межах договору поставки на умовах реалізації № Ю-840 від 25.05.2007р.
Відповідно до п. 5.4 договору сторонами було передбачено, що Виконавець перераховує Постачальнику грошові кошти, отримані від реалізації третім особам до 10 числа місяця, наступного за місяцем в якому був здійснений продаж товару. Проте, відповідачем не було сплачено жодних грошових коштів за реалізований товар, одержаний за переліченими вище накладними.
Відповідно до ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
За змістом п. 5.6 договору за результатами діяльності за визначені періоди сторони проводять звірку взаєморозрахунків, результати якої оформлюються відповідним актом і дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для остаточних розрахунків. В свою чергу, за змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Аналіз зазначених положень договору поставки на умовах реалізації № Ю-840 від 25.05.2007р. з урахуванням наведених законодавчих приписів дозволяє суду дійти висновку про досягнення між сторонами домовленості про проведення остаточного розрахунку за відповідний період одразу після підписання акту звірки взаємних розрахунків.
31.12.2010р. між ТОВ „ІНТЛ ТОЙС” та ТОВ „Наталка Трейд” було проведено звірку стану взаємних розрахунків, про що було складено відповідний акт, за змістом якого відповідачем визнано наявність та розмір заборгованості перед позивачем з перерахування одержаних ним від реалізації іграшок грошових коштів в сумі 42210,83 грн. станом на 31.12.2010р.
При цьому, враховуючи наведені по тексту рішення вище положення ст.ст. 530, 1022 ЦК України, суд доходить висновку, що строк виконання зобовязань ТОВ "Наталка Трейд” з проведення розрахунків за товари сплив саме 31.12.2010р., а не як помилково вважає позивач 11.10.2010р.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.
Проте, в порушення умов договору поставки на умовах реалізації № Ю-840 від 25.05.2007р., вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1022 ЦК України після спливу вказаного строку грошові кошти від реалізації товарів Постачальнику не надходили, внаслідок чого за ТОВ „Наталка Трейд” утворилася заборгованість у розмірі 42210,83 грн., яка до теперішнього часу останнім у добровільному порядку не погашена. У звязку з чим позивач був змушений звернутися до суду з вимогами про стягнення зазначеної грошової суми.
На думку суду, розмір основного боргу ТОВ „Наталка Трейд” перед ТОВ „ІНТЛ ТОЙС” у сумі 42210,83 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується накладними про передачу ТОВ „Наталка Трейд” обумовлених товарів, актом звірки взаємних розрахунків. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем до господарського суду не представлено.
Приймаючи до уваги невиконання Виконавцем договірних зобовязань зі здійснення своєчасного розрахунку за договором поставки на умовах реалізації № Ю-840 від 25.05.2007р., ТОВ „ІНТЛ ТОЙС” в межах даної справи також висуваються позовні вимоги про стягнення з відповідача 3106,71 грн. пені.
Розглянувши вказані позовні вимоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В свою чергу, згідно з п. 6.1 договору у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, Виконавець зобовязується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожний день прострочення.
З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, здійсненого позивачем, за несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобовязань за вказаним договором ТОВ „ІНТЛ ТОЙС” додатково було нараховано до сплати ТОВ „Наталка Трейд” 3106,71 грн. пені за 183 дні, починаючи з 11.10.2010р. та до 11.04.2011р. Між тим, як було встановлено судом під час розгляду даної справи, остаточний строк виконання зобовязання з перерахування грошових коштів за реалізовані іграшки сплив лише 31.12.2010р., тобто позивачем при нарахуванні пені було невірно визначено дату початку здійснення розрахунку пені, яка мала бути розрахована з дня наступного за днем, коли зобов'язання мало бути виконано, а саме: з 01.01.2011р.
З урахуванням викладеного, сума пені повинна становити: 1810,19 грн. (42210,83 грн. х 7,75% х2/(365х100%)х 101 днів (за період з 01.01.2011р. по 11.04.2011р.).
З огляду на викладене, керуючись вимогами ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549 ЦК України, ст. 232 ГК України, суд вважає за правомірне позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 3106,71 грн. задовольнити частково в сумі 1810,19 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позову ТОВ „ІНТЛ ТОЙС” частково в сумі 44021,02 грн. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „ІНТЛ ТОЙС” основний борг у розмірі 42210,83 грн. та пеню у розмірі 1810,19 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 629, 1011, 1022 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також слід віднести на рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог згідно із ст. 44, ч. 3 ст. 49 ГПК України.
Керуючись 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 629, 1011, 1022 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка Трейд” / 65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 67 корп. А, р/р 26007247771 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівська, МФО 328168, код ЄДРПОУ 33387136/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЛ ТОЙС” / юридична адреса: 67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард, вул.. Ангарська, 1, поштова адреса: 65045, м. Одеса, вул.. Жуковського, 33, каб. 702, п/р 26006001205001 в ВАТ КБ „Надра” ОРУ, МФО 328975, код ЄДРПОУ 32259698/ 42210 грн. 83 коп. / сорок дві тисячі двісті десять грн. 83 коп./ - основного боргу, пеню в сумі 1810 грн. 19 коп. /одна тисяча вісімсот десять грн.. 19 коп./, 440 грн. 21 коп. / чотириста сорок грн. 21 коп./ держмита; 229 грн. 25 коп. /двісті двадцять девять грн. 25 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення складений 31.05.2011р.
Суддя Желєзна С.П.
Судове рішення № 15871874, Господарський суд Одеської області було прийнято 30.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/17-1462-2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: