Рішення № 15871415, 27.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2011 р. Справа № 17/042-11

За позовом Відділу культури і туризму Вишгородської районної державної адміністрації

до Приватного підприємства „Науково-виробничої фірми „Омега”

про стягнення 48581,43грн. та звільнення безпідставно зайнятого приміщення

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 81 від 10.05.2011р.);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Відділ культури і туризму Вишгородської районної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся з позовом до Приватного підприємства „Науково-виробничої фірми „Омега” (далі - відповідач) про стягнення 48581,43грн. заборгованості, з яких: 26407,64грн. основного боргу, 18968,48грн. пені, 519,91грн. інфляційних втрат, 2506,64грн. податку на землю та 178,76грн. витрат на виконавчий напис нотаріуса та витребування у Приватного підприємства „Науково-виробничої фірми „Омега” з чужого незаконного володіння нежитлового приміщення РБК „Енергетик”, а саме: - приміщення 18 площею 25,6 м2, - приміщення 19 площею 31,6 м2, - приміщення 20 площею 26,4 м2, - коридор 21 площею 48,4 м2, - приміщення 22 площею 56,3 м2, - приміщення 23 площею 14,4 м2, - склад 24 площею 16,7 м2, - склад 25 площею 14,6 м2, - приміщення 26 площею 11,6 м2, - вбиральня 27 площею 1,3 м2, - вбиральня 28 площею 1,3 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, пр-т. Мазепи, 9.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором найму оренди нежилого приміщення від 11.04.2005р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2011р. порушено провадження у справі 17/042-11, розгляд справи призначено на 13.05.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.05.2011р. розгляд справи відкладено на 27.05.2011р.

В судовому засіданні 27.05.2011р. представник позивача підтримав позов повністю.

Відповідач в судові засідання 13.05.2011р. та 27.05.2011р. не зявився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2005р. між Відділом культури і туризму Вишгородської районної державної адміністрації (Орендодавець) та Приватним підприємством „Науково-виробничою фірмою „Омега” (Орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення, за умовами якого орендодавець зобовязався передати орендареві у тимчасове платне користування (в найм) нежиле приміщення РБК „Енергетик”, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, пр-т. Мазепи, 9, загальною площею 248,2 м2, що складає 3/50 ч. майна, а саме: - приміщення 18 площею 25,6 м2, - приміщення 19 площею 31,6 м2, - приміщення 20 площею 26,4 м2, - коридор 21 площею 48,4 м2, - приміщення 22 площею 56,3 м2, - приміщення 23 площею 14,4 м2, - склад 24 площею 16,7 м2, - склад 25 площею 14,6 м2, - приміщення 26 площею 11,6 м2, - вбиральня 27 площею 1,3 м2, - вбиральня 28 площею 1,3 м2, а орендар прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати сплату орендних платежів. Даний договір посвідчено державним нотаріусом Вишгородської державної нотаріальної контори - Єременко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2280.

Згідно п.п. 1.2., 1.3. договору балансова вартість приміщень, що передаються в найм (оренду) становить 32869,27грн. Це нежиле приміщення, що передається в оренду належить наймодавцеві на праві власності на підставі реєстраційного посвідчення виданого згідно розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 09.12.1996р. за № 726 та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 5252589 та зареєстрованого в Вишгородському бюро технічної інвентаризації в книзі Д-1, номер запису 4, номер витягу 6921276 від 05.04.2005р. Приміщення використовується наймачем під надання культурно-спортивних послуг (тренажерний зал, зал для гімнастики, студія звукозапису, безалкогольний бар).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.4. договору договір найму (оренди) укладається сторонами на строк з 01 квітня 2005р. по 31 березня 2010р. Після закінчення строку дії договору найму (оренди) наймане приміщення має бути звільнено і передано наймодавцю за актом. За час фактичного користування обєктом найму (оренди) після припинення дії договору, до передачі приміщення за актом наймач зобовязаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати (з урахуванням комунальних послуг). Укладання повторного договору оренди на вказане приміщення можливо у разі надання нових розпорядчих документів. Договір припиняє дію, або розривається у разі: - закінчення строку, на якій його було укладено, - банкрутство наймача, - загибелі обєкта оренди, - несплати наймачем боргу протягом трьох місяців, ліквідації або реорганізації юридичної особи наймача, - в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, - використання обєкта не за призначенням визначеним договором.

Пунктами 3.1., 3.2. договору встановлено, що за користування найманим приміщенням наймач сплачує наймодавцю орендну плату, місячний розмір якої на момент початку дії договору становить 1000грн. з ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін у разі зміни цін і тарифів та інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата сплачується наймачем незалежно від наслідків господарської діяльності наймача щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця. Амортизаційні відрахування на наймане майно нараховує та залишає у своєму розпорядженню наймодавець. Зазначене в договорі нежитлове приміщення передається наймачу згідно з актом приймання передачі, що додається до договору і є його невідємною частиною.

Згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору наймодавець зобовязаний не пізніше трьох днів з моменту підписання договору найму (оренди) передати, а наймач прийняти по акту приймання передачі обєкт найму (оренди). У разі невиконання цього пункту договір оренди вважається недійсним. Наймач зобовязаний вносити платежі своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності наймача щомісячно не пізніше 15-го числа поточного місяця. Наймач зобовязаний земельний податок сплачувати самостійно.

На виконання п. 1.1. договору найму оренди нежилого приміщення від 11.04.2005р. позивач передав відповідачу у строкове платне користування орендоване майно: підвальне приміщення РБК „Енергетик”, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, пр-т. Мазепи, 9 площею 248,2 м2, що підтверджується актом прийому передачі майна від 01.04.2005р. (а.с. 19), підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Суд встановив, що за період з січня 2007р. по грудень 2010р. позивачем надано відповідачу послуги з оренди за договором найму оренди нежилого приміщення від 11.04.2005р. на загальну суму 48 000грн. Належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором підтверджується також відсутністю претензій з боку відповідача щодо якості наданих орендних послуг.

Відповідач за отримані за період з січня 2007р. по грудень 2010р. послуги з оренди за договором найму оренди нежилого приміщення від 11.04.2005р. розрахувався частково, сплативши позивачу 24000грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача у Державному казначействі України (а.с. 46-61), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 24 000грн. (48000грн. 24 000грн.), що підтверджується виписками з рахунку позивача у Державному казначействі України (а.с. 46-61).

Суд встановив, що договір найму оренди нежилого приміщення від 11.04.2005р. є припиненим з 31.03.2010р.; відповідач на момент судового розгляду справи нежитлове приміщення РБК „Енергетик”, а саме: - приміщення 18 площею 25,6 м2, - приміщення 19 площею 31,6 м2, - приміщення 20 площею 26,4 м2, - коридор 21 площею 48,4 м2, - приміщення 22 площею 56,3 м2, - приміщення 23 площею 14,4 м2, - склад 24 площею 16,7 м2, - склад 25 площею 14,6 м2, - приміщення 26 площею 11,6 м2, - вбиральня 27 площею 1,3 м2, - вбиральня 28 площею 1,3 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, пр-т. Мазепи, 9 позивачу не повернув.

31.08.2010р. державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Єременко Т.М. на підставі ст. 87-91 Закону України „Про нотаріат”, п. 9 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Мінстрів України № 1172 від 29.06.1999р. вчинено виконавчий напис (а.с. 35) про стягнення з відповідача на користь позивача 17876,73грн. заборгованості за період з листопада 2008р. по серпень 2009р. Позивачем за вчинення зазначеного виконавчого напису сплачено 178,76грн., що підтверджується написом на виконавчому написі.

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 48581,43грн. заборгованості, з яких: 26407,64грн. основного боргу за період з січня 2007р. по грудень 2010р., 18968,48грн. пені, 519,91грн. інфляційних втрат, 2506,64грн. податку на землю та 178,76грн. витрат на виконавчий напис нотаріуса та витребування у Приватного підприємства „Науково-виробничої фірми „Омега” з чужого незаконного володіння нежитлового приміщення РБК „Енергетик”, а саме: - приміщення 18 площею 25,6 м2, - приміщення 19 площею 31,6 м2, - приміщення 20 площею 26,4 м2, - коридор 21 площею 48,4 м2, - приміщення 22 площею 56,3 м2, - приміщення 23 площею 14,4 м2, - склад 24 площею 16,7 м2, - склад 25 площею 14,6 м2, - приміщення 26 площею 11,6 м2, - вбиральня 27 площею 1,3 м2, - вбиральня 28 площею 1,3 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, пр-т. Мазепи, 9.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або у повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобовязаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).

Суд встановив: позивач належним чином виконав умови договору, а саме: за період з січня 2007р. по грудень 2010р. надав відповідачу послуги з оренди за договором найму (оренди) нежилого приміщення від 11.04.2005р. на загальну суму 48000грн.; відповідач, в порушення п. 3.1. договору найму (оренди) нежилого приміщення від 11.04.2005р., за отримані послуги у визначений договором строк розрахувався частково на суму 24000грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача у Державному казначействі України (а.с. 46-61), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 24 000грн. (48 000грн. 24 000грн.), що підтверджується виписками з рахунку позивача у Державному казначействі України (а.с. 46-61); відповідач на момент судового розгляду справи нежитлове приміщення РБК „Енергетик”, а саме: - приміщення 18 площею 25,6 м2, - приміщення 19 площею 31,6 м2, - приміщення 20 площею 26,4 м2, - коридор 21 площею 48,4 м2, - приміщення 22 площею 56,3 м2, - приміщення 23 площею 14,4 м2, - склад 24 площею 16,7 м2, - склад 25 площею 14,6 м2, - приміщення 26 площею 11,6 м2, - вбиральня 27 площею 1,3 м2, - вбиральня 28 площею 1,3 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, пр-т. Мазепи, 9 позивачу не повернув, суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача 24000грн. основного боргу за договором найму (оренди) нежилого приміщення від 11.04.2005р. та вимоги про витребування у Приватного підприємства „Науково-виробничої фірми „Омега” з чужого незаконного володіння нежитлового приміщення РБК „Енергетик”, а саме: - приміщення 18 площею 25,6 м2, - приміщення 19 площею 31,6 м2, - приміщення 20 площею 26,4 м2, - коридор 21 площею 48,4 м2, - приміщення 22 площею 56,3 м2, - приміщення 23 площею 14,4 м2, - склад 24 площею 16,7 м2, - склад 25 площею 14,6 м2, - приміщення 26 площею 11,6 м2, - вбиральня 27 площею 1,3 м2, - вбиральня 28 площею 1,3 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, пр-т. Мазепи, 9 позивачу не повернув.

З огляду на те, що орендні правовідносини між позивачем та відповідачем є припиненими з 31.03.2010р., що підтверджується змістом п. 2.1. договору найму (оренди) нежилого приміщення від 11.04.2005р. та відсутністю доказів укладення між сторонами нового договору оренди, борг відповідача перед позивачем на момент прийняття судового рішення складає 24000грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, а спірне орендоване приміщення відповідачем позивачу не повернуто, вимоги позивача про витребування у Приватного підприємства „Науково-виробничої фірми „Омега” нежитлового приміщення РБК „Енергетик”, а саме: - приміщення 18 площею 25,6 м2, - приміщення 19 площею 31,6 м2, - приміщення 20 площею 26,4 м2, - коридор 21 площею 48,4 м2, - приміщення 22 площею 56,3 м2, - приміщення 23 площею 14,4 м2, - склад 24 площею 16,7 м2, - склад 25 площею 14,6 м2, - приміщення 26 площею 11,6 м2, - вбиральня 27 площею 1,3 м2, - вбиральня 28 площею 1,3 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, пр-т. Мазепи, 9 на підставі ч. 1 ст. 785 ЦК України та стягнення з останнього 24 000грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором, позивачем за період з 01.02.2008р. по 31.12.2010р. нарахована пеня в сумі 18968,48грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2. договору найму (оренди) нежилого приміщення від 11.04.2005р., сторонами погоджено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів наймач на користь наймодавця сплачує пеню в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством України.

Враховуючи положення вищезазначених норм, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 38), та часткове погашення відповідачем суми боргу, суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, а період її нарахування шістьмома місяцями від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 16.02.2008р. по 15.09.2010р. становить загалом 1881,92грн., зокрема: 36,07грн. за період 16.02.2008р. по 21.04.2008р.; 20,22грн. за період з 16.03.2008р. по 21.04.2008р.; 3,28грн. за період з 16.04.2008р. по 21.04.2008р.; 9,18грн. за період з 16.05.2008р. по 29.05.2008р.; 39,34грн. за період з 16.06.2008р. по 14.08.2008р.; 19,67грн. за період з 16.07.2008р. по 14.08.2008р.; 72,79грн. за період з 16.09.2008р. по 04.01.2009р.; 53,11грн. за період з 16.10.2008р. по 04.01.2009р.; 32,79грн. за період з 16.11.2008р. по 04.01.2009р.; 13,11грн. за період з 16.12.2008р. по 04.01.2009р.; 11,84грн. за період з 15.01.2009р. по 01.02.2010р.; 116,11грн. за період з 15.02.2009р. по 15.08.2009р.; 115,11грн. за період з 15.03.2009р. по 15.09.2009р.; 111,58грн. за період з 15.04.2009р. по 15.10.2009р.; 109,26грн. за період з 15.05.2009р. по 15.15.2009р.; 105,73грн. за період з 15.06.2009р. по 15.12.2009р.; 105,05грн. за період з 15.07.2009р. по 15.01.2010р.; 103,90грн. за період з 15.08.2009р. по 15.02.2010р.; 102,22грн. за період з 15.09.2009р. по 15.03.2010р.; 102,78грн. за період з 15.10.2009р. по 15.04.2010р.; 102,22грн. за період з 15.11.2009р. по 15.05.2010р.; 102,45грн. за період з 15.12.2009р. по 15.06.2010р.; 100,22грн. за період з 15.01.2010р. по 15.07.2010р.; 97грн. за період з 15.02.2010р. по 15.08.2010р.; 94,44грн. за період з 15.03.2010р. по 15.09.2010р.; Відтак, вимога про стягнення 18968,48грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 1881,92грн.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором, позивачем за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. також нараховано 519,91грн. інфляційних втрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1.14. постанови Правління Національного банку України „Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України” № 480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін” № 265 від 27.07.2007р. розрахунки індексу інфляції за місяць, квартал, період з початку року тощо проводяться шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.12.2010р. у справі № 3/111-10.

Враховуючи положення вищезазначених норм та часткове погашення відповідачем суми боргу, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за визначений судом період, в частині застосування індексації за період повних календарних місяців прострочки платежів, а не за кожний день окремо, нарахованих за період з 01.10.2008р. по 31.12.2010р. складає загалом 2005грн., зокрема: 54грн. за період з 01.10.2008р. по 31.07.2008р., 36грн. за період з 01.11.2008р. по 31.12.2008р., 21грн. за період з 01.12.2008р. по 31.12.2008р., 173грн. за період з 01.03.2009р. по 31.12.2010р., 157грн. за період з 01.04.2009р. по 31.12.2010р., 147грн. за період з 01.05.2009р. по 31.12.2010р., 141грн. за період з 01.06.2009р. по 31.12.2010р., 128грн. за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р., 130грн. за період з 01.08.2009р. по 31.12.2010р., 132грн. за період з 01.09.2009р. по 31.12.2010р., 123грн. за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р., 113грн. за період з 01.11.2009р. по 31.12.2010р., 101грн. за період з 01.12.2009р. по 31.12.2010р., 91грн. за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., 72грн. за період з 01.02.2010р. по 31.12.2010р., 52грн. за період з 01.03.2010р. по 31.12.2010р., 42грн. за період з 01.04.2010р. по 31.12.2010р., 45грн. за період з 01.05.2010р. по 31.12.2010р., 52грн. за період з 01.06.2010р. по 31.12.2010р., 56грн. за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р., 58грн. за період з 01.08.2010р. по 31.12.2010р., 46грн. за період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р., 16грн. за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., 11грн. за період з 01.11.2010р. по 31.12.2010р., 8грн. за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.

Приймаючи до уваги те, що суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, вимога про стягнення 519,91грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 2506,64грн. податку на землю.

Відповідно до п. 4.3. договору наймач зобовязаний земельний податок сплачувати самостійно.

Частиною першою та другою ст. 2 Закону України „Про плату землю” (що діяв на момент існування спірних правовідносин, далі - Закон) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Субєктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (ч. 1, 2 ст. 5 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ч. 1 ст. 17 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 20 Закону встановлено, що платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Враховуючи положення вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що платником земельного податку є власник земельної ділянки, а не землекористувач, земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності сплачуються до місцевого бюджету, а не на рахунок орендодавця. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 2506,64грн. податку на землю є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, суду не доведено факту існування між позивачем та відповідачем правовідносин щодо оренди земельної ділянки (за користування якою позивачем предявлено вимогу до відповідача про стягнення 2506,64грн. податку на землю), зокрема не надано суду договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 178,76грн. витрат на виконавчий напис нотаріуса.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 5 ст. 49 ГПК України).

Суд встановив, що витрати, повязані з вчиненням виконавчого напису нотаріуса не є судовими витратами у розумінні ст. 44 ГПК України.

У звязку з вищевикладеним, вимога позивача про відшкодування 178,76грн. судових витрат, повязаних з розглядом справи, які були витрачені на вчинення виконавчого напису нотаріуса є безпідставною та не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 24000грн. основного боргу, 1881,92грн. пені, 519,91грн. інфляційних втрат та про витребування у Приватного підприємства „Науково-виробничої фірми „Омега” нежитлового приміщення РБК „Енергетик”, а саме: - приміщення 18 площею 25,6 м2, - приміщення 19 площею 31,6 м2, - приміщення 20 площею 26,4 м2, - коридор 21 площею 48,4 м2, - приміщення 22 площею 56,3 м2, - приміщення 23 площею 14,4 м2, - склад 24 площею 16,7 м2, - склад 25 площею 14,6 м2, - приміщення 26 площею 11,6 м2, - вбиральня 27 площею 1,3 м2, - вбиральня 28 площею 1,3 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, пр-т. Мазепи, 9 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Аналогічне положення міститься в п. 6.6. Розяснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998р., яким передбачено, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.

Оскільки відповідач не звільнений від сплати державного мита згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння у Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Омега” (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4; код ЄДРПОУ 33083838) на користь Відділу культури і туризму Вишгородської районної державної адміністрації (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Полуденка, буд. 8; код ЄДРПОУ 02228500) нежитлове приміщення РБК „Енергетик”, а саме: - приміщення 18 площею 25,6 м2, - приміщення 19 площею 31,6 м2, - приміщення 20 площею 26,4 м2, - коридор 21 площею 48,4 м2, - приміщення 22 площею 56,3 м2, - приміщення 23 площею 14,4 м2, - склад 24 площею 16,7 м2, - склад 25 площею 14,6 м2, - приміщення 26 площею 11,6 м2, - вбиральня 27 площею 1,3 м2, - вбиральня 28 площею 1,3 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, пр-т. Мазепи, 9.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Омега” (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4; код ЄДРПОУ 33083838) на користь Відділу культури і туризму Вишгородської районної державної адміністрації (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Полуденка, буд. 8; код ЄДРПОУ 02228500) 24 000 (двадцять чотири тисячі гривень) 00 коп. основного боргу, 1881 (одну тисячу вісімсот вісімдесят одну гривню) 92 коп. пені та 519 (пятсот девятнадцять гривень) 91 коп. інфляційних втрат.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

5. Стягнути з Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Омега” (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4; код ЄДРПОУ 33083838) на користь Державного бюджету України 349 (триста сорок девять гривень) 02 коп. державного мита та 182 (сто вісімдесят дві гривні) 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 31.05.2011р.