Рішення № 15871384, 26.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2011 р. Справа № 7/041-11

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ,

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція», Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1, Київська область, Бородянський район, с.Клавдієве,

простягнення 3185353,42грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача : ОСОБА_2 представник за довіреністю №08/11/09Н від 27.01.2011року

від відповідача: ОСОБА_3 представник за довіреністю б/н від 12.01.2011року

від третьої особи: не зявились.

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №С11-120-1/09/1398 від 03.03.2011року (вх. №844 від 03.03.2011року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція»(надалі - відповідач) про стягнення 3185353,42грн., з яких 2301669,07грн. заборгованість по кредиту за кредитними договорами укладеними в рамках генеральної кредитної угоди №010/83/02/3729 від 02.11.2007року, 612243,97грн. заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами за кредитними договорами укладеними в рамках генеральної кредитної угоди №010/83/02/3729 від 02.11.2007року, 209253,83грн. пеня за несвоєчасне повернення кредитів та 62186,55грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач порушив графік повернення кредитних коштів та не погасив наданий йому кредит на підставі кредитних договорів №012/83/3730 від 02.11.2007року, №010/26-01/05/143 від 15.11.2007року та №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007року, які укладені в рамках генеральної кредитної угоди між сторонами №010/83/02/3729 від 02.11.2007року, у звязку з чим у відповідача утворилась заборгованість за кредитом та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами. У звязку наявністю зазначеної заборгованості позивачем нараховано до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом станом на 22.02.2011року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.03.2011року було порушено провадження у справі №7/041-11 та призначено її розгляд на 31.03.2011року.

30.03.2011року через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 30.03.2011року (вх. №4405) про залишення позову без розгляду з підстав, що у провадженні іншого суду перебуває справа між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2011року у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено у звязку з передчасністю його подання та невідповідністю фактів наведених у клопотанні з дійсними обставинами справи.

Враховуючи неявку у судове засідання представників відповідача, який про дату, час та місце розгляду спору повідомлений належним чином, та у звязку із залученням до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи було відкладено на 21.04.2011року.

У судовому засіданні 21.04.2011року представником позивача у справі була подана заява про збільшення розміру позовних вимог вих. №С11-120-1-1/286 від 21.04.2011року, в якій позивач, у звязку з частковим зарахуванням грошових коштів у сумі 32559,21грн. в рахунок погашення боргу по кредиту просить суд стягнути з відповідача 2269109,70грн. заборгованості по кредиту за кредитними договорами укладеними в рамках генеральної кредитної угоди №010/83/02/3729 від 02.11.2007року. Та у звязку із збільшенням періоду прострочення відповідачем виконання своїх зобовязань за кредитними договорами просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція»670613,32грн. заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами за кредитними договорами укладеними в рамках генеральної кредитної угоди №010/83/02/3729 від 02.11.2007року, 216266,67грн. пені за несвоєчасне повернення кредитів та 70060,09грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, а всього 3226049,94грн. Подана заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.04.2011року надав відзив б/н від 21.04.2011року на позовну заяву, в якому відповідач не заперечує існування суми боргу по кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, однак зазначає про необхідність залишення позову без розгляду з підстав, викладених у раніше поданому клопотанні б/н від 30.03.2011року (вх. №4405) про залишення позову без розгляду. Також, відповідач звертає увагу суд на дійсність протоколів прийнятих загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція», якими приймались рішення щодо отримання та використання кредитних коштів, при цьому, дані обставини були досліджені у іншій господарській справі №К17/008-10/14. Окрім того, у поданому відзиві відповідач заперечує порядок нарахування позивачем пені за несвоєчасне повернення кредиту та за порушення строків сплати процентів за користування кредитом. Поданий відзив залучений судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.04.2011року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 подав суду письмові пояснення по суті спору, які залучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.04.2011року господарським судом на підставі ч.3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 12.05.2011року.

Ухвалою господарського суду від 21.04.2011року на підставі поданого представником відповідача клопотання б/н від 21.04.2011року та у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору у справі на пятнадцять днів з 05.05.2011року по 19.05.2011року.

У звязку з неявкою у судове засідання 12.05.2011 року третьої особи, яка про дату час та місце розгляду спору повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про перерву б/н від 21.04.2011року, розгляд справи відкладався на 19.05.2011року.

19.05.2011року представником відповідача у справі було подано клопотання про здійснення фіксації судового процесу, яке судом було задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2011року на підставі клопотання відповідача було продовжено строк вирішення спору на пятнадцять днів з 20.05.2011року по 03.06.2011року та, враховуючи неявку у судове засідання третьої особи, відкладено розгляд справи на 26.05.2011року.

Представник позивача у судовому засіданні 26.05.2011року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у справі у судовому засіданні 26.05.2011року заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в цих частинах та залишити позов без розгляду з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Одночасно, господарський суд вважає за необхідне зазначити про необґрунтованість посилання відповідача щодо залишення позову без розгляду з тих підстав, що у провадженні Бородянського районного суду Київської області перебуває цивільна справа між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, враховуючи різний субєктний склад сторін, у господарській справі, яка розглядається, та у цивільній справі. Окрім того, господарський суд бере до уваги подану представником позивача копію ухвали Бородянського районного суду від 27.04.2011року у справ №2-36/11, якою позов АТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція»та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з солідарних боржників в частині позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція»залишені без розгляду.

Відтак, у господарського суду відсутні підстави для залишення позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція»без розгляду.

У судове засідання 26.05.2011року представники третьої особи не зявились, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, про причини неявки третя особа не повідомила.

Господарським судом у судовому засіданні 26.05.2011року на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

02.11.2007року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»в особі Бородянського відділення Київської регіональної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(який в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», банк за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція»(позичальник за договором, відповідач у справі) була укладена генеральна кредитна угода №010/83/02/3729 (далі генеральна угода).

Відповідно до п. 1.1. генеральної угоди кредитор, на підставі цієї угоди, зобовязується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в угоді та кредитних договорах, укладених в її рамках. Договори, укладені в рамках цієї угоди, є її невідємними частинами.

Загальний розмір основної (позичкової) заборгованості позичальника по кредитним договорам, укладеним з позичальником в рамках даної угоди, в будь-який момент дії даної угоди не може перевищувати суми 1000000,00грн. (п. 1.2. генеральної угоди).

Згідно п. 1.3. генеральної угоди строк користування кредитними коштами за даною угодою встановлюється до 01.11.2010року.

Як передбачено п. 2.1. генеральної угоди, кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Пунктом 2.2.1. генеральної угоди визначено, що в рамках даної угоди можуть використовуватись кредити та невідновлювальні кредитні лінії на придбання транспортних засобів в національній валюті на наступних умовах: сума в межах ліміту, передбаченого п. 1.2 угоди; строк в межах терміну, визначеного п. 1.3. угоди; відсоткова ставка 12,5% річних; сплата разової комісії за ведення позичкового рахунку у розмірі 0,99% від суми кредитного ліміту, передбаченого п.1.2. угоди.

До обовязків позичальника п. 5.1. генеральної угоди віднесено обовязок використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих відсотків відповідно до умов угоди та договорів, укладених в її рамках.

Відповідно до п. 9.1. генеральної угоди вона набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до повного погашення позичальником заборгованості (кредити, відсотки за користування ними, штрафні санкції тощо) за всіма договорами, укладеними в рамках цієї угоди.

15.11.2007року між сторонами була підписана Додаткова угода №010/26-01/07/050 до генеральної кредитної угоди, якою сторони погодили внести зміни до п.п. 1.2., 1.3. генеральної кредитної угоди та виклали їх в наступній редакції:

«1.2. Загальний розмір основної (позичкової) заборгованості позичальника по кредитним договорам, укладеним з позичальником в рамках даної угоди, в будь-який момент дії даної угоди не може перевищувати суми 2058 100,00грн.

1.3. Строк користування кредитними коштами за даною угодою встановлюється до 01.11.2012року».

30.11.2007року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»в особі Бородянського відділення Київської регіональної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція»була підписана Додаткова угода №010/26-01/07/054 до генеральної кредитної угоди, якою сторони змінили п. 1.2. угоди та виклали її в наступній редакції: «Загальний розмір основної (позичкової) заборгованості позичальника по кредитним договорам, укладеним з позичальником в рамках даної угоди, в будь-який момент дії даної угоди не може перевищувати суми 3101538,07грн.».

Господарським судом встановлено, що сторонами 20.12.2007 року була підписана Додаткова угода №010/26-01/07/055 до генеральної кредитної угоди, в якій сторони погодили внести зміни до п. 2.2.1. та п 2.4. генеральної угоди. Всі інші умови генеральної кредитної угоди залишаються без змін.

Матеріалами справи підтверджується, що між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»в особі Бородянського відділення Київської регіональної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(банк за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція»(позичальник за договором) були укладені:

1) Кредитний договір №012/83/3730 від 02.11.2007року до генеральної кредитної угоди №010/83/02/3729 (кредит на придбання транспортного засобу, за умови, що в якості забезпечення виступають інші активи позичальника).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1000000,00грн., з яких кредит в сумі 1000000,00грн. призначений для купівлі транспортних засобів шляхом здійснення оплати по договору купівлі-продажу №163-2007-12 від 05.11.2007року та №165-2007-12 від 07.11.2007 року, укладеному позичальником з ТОВ «МАН Трак енд Бас Юкрейн»ЗКПО 34240521.

Пунктом 1.2. даного кредитного договору визначено, що кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником у строк до 01.11.2010року включно.

Частиною 1 п. 3.7. кредитного договору визначено, що позичальник зобовязаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (невідємний додаток №1 до цього договору) рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання).

Пунктом 6.1. кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязується використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

На виконання умов кредитного договору №012/83/3730 від 02.11.2007року та на підставі заяв позичальника №265 від 07.11.2007року та №71 від 19.03.2008року про перерахування суми кредиту, кредитором (позивачем) було надано відповідачу у справі кредит на загальну суму 1000000,00грн., а саме: згідно платіжного доручення №1 від 07.11.2007 року надано грошові кошти у сумі 955010,55грн. та згідно платіжного доручення №1 від 20.03.2008року 44989,45грн. Копії заяв позичальника та платіжних доручень наявні в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за кредитним договором №012/83/3730 від 02.11.2007року свідчить також і відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується позивачем у розрахунку суми позову, відповідачем в строк до 01.11.2010року сума кредиту повернута не була.

За період з 30.11.2007року по 05.05.2009року відповідач з порушенням графіку погашення кредитної заборгованості (додаток №1 до договору) сплатив лише 310004,00грн.

Відтак, на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті суми кредиту за договором №012/83/3730 від 02.11.2007року становила 689996,00грн. (1000000,00грн., сума кредиту - 310004,00грн., сплачені відповідачем кошти).

З поданої 21.04.2011року позивачем заяви вих. №С11-120-1-1/286 від 21.04.2011року вбачається, що 23.03.2011року (після звернення позивача з позовом до суду) в рахунок погашення суми кредиту були зараховані також грошові кошти у сумі 32559,21грн.

Враховуючи вищенаведене, господарським судом встановлено, що станом на 26.05.2011року заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті суми кредиту за кредитним договором №012/83/3730 від 02.11.2007року становить 657436,79грн. (1000000,00грн., сума кредиту - 310004,00грн., сплачені відповідачем кошти, - 32559,21грн., зараховані позивачем 23.03.2011року кошти).

Зазначена сума заборгованості за кредитом відповідачем не заперечується.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом по кредитному договору №012/83/3730 від 02.11.2007року у сумі 200799,58грн. ( з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Згідно п. 1.3. кредитного договору №012/83/3730 від 02.11.2007року за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти 12,5 процентів річних.

Як визначено п. 3.6. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору ( в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). Сторони встановлюють, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем).

Частиною 2 п. 3.7. кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів №2078419672 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 322904, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту не пізніше дня такого погашення.

Сторонами п. 3.9.1. кредитного договору погоджено, що про збільшення процентної ставки кредитор повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки. Зміни до договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 21-го дня після відправлення кредитором повідомлення відповідно до цього пункту. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище двадцятиденного строку вважається дата зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням звязку при відправці листа з повідомленням про вручення. Протягом зазначеного вище двадцятиденного строку позичальник має право подати кредитору письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. При наявності таких заперечень, строк виконання позичальником своїх зобовязань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на день звернення позичальника до кредитора з зазначеним вище запереченням. Факт звернення позичальника до кредитора підтверджується поставленням вхідного штампу кредитора із зазначенням номеру та дати реєстрації звернення позичальника. У випадку не виконання позичальником своїх зобовязань по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування ним, в строки, змінені за згодою сторін, кредитор має право вимагати виконання своїх зобовязань у порядку, передбаченому п. 7.3. договору.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії листа позивача вих. №26/09/6443 від 08.07.2008року, банк повідомляв відповідача (позичальника за кредитним договором) про зміну розміру процентної ставки і встановлення її у розмірі 19,0% річних. Даний лист було відправлено на адресу відповідача 08.07.2008року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (наявне в матеріалах справи). Жодних доказів направлення заперечень зі сторони відповідача про зміну процентної ставки суду надано не було. Таким чином, згідно п. 3.9.1. процентна ставка у розмірі 19,0% річних почала діяти з 29.07.2008року.

Господарським судом встановлено, що у відповідності до п. 3.6. кредитного договору за користування наданим кредитом позивачем нараховувались проценти, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно на фактичну суму кредиту, а саме за період з 07.11.2007року по 28.07.2008року з розрахунку 12,5% річних у сумі 78789,61грн. та за період з 29.07.2008року по 11.04.2011року з розрахунку 19,0% річних у сумі 358368,34грн., а всього нараховано процентів на суму 437157,95грн., а не 437157,97грн., як помилково зазначає позивач у розрахунку суми позову у звязку з невірним підсумком всіх зазначених нарахувань.

Відповідачем було частково оплачено нараховані проценти за користування кредитними коштами, а саме за період з 30.11.2007року по 20.10.2009року сплачено 236358,39грн.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що починаючи з 21.10.2009року відповідач у справі нараховані проценти не оплачував.

Отже, господарським судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті процентів за фактичний час користування кредитними коштами за кредитним договором №012/83/3730 від 02.11.2007року становить 200799,56грн. (437157,95грн., сума нарахованих процентів - 236358,39грн., сплачені відповідачем кошти).

Зазначена сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом відповідачем не оспорюється.

2) Кредитний договір №010/26-01/05/143 від 15.11.2007 року до генеральної кредитної угоди №010/83/02/3729.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору кредитор, на положеннях та умовах цього договору та генеральної кредитної угоди №010/83/02/3729 від 02.11.2007року, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1058100,00грн., з яких кредит в сумі 1058100,00грн. призначений для купівлі транспортного засобу шляхом здійснення оплати по договору купівлі-продажу №2007/1036/25/10 від 25.10.2007 року, який укладений позичальником з фірмою ШМИТЦ КАРГОБУЛЛ АГ.

Пунктом 1.2. даного кредитного договору визначено, що кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником у строк до 01.11.2012року включно.

Частиною 1 п. 3.7. кредитного договору визначено, що позичальник зобовязаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (невідємний додаток №1 до цього договору) рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання).

Пунктом 6.1. кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязується використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

Відповідно до п. 7.3. кредитного договору кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках, зокрема, невиконання позичальником умов розділу 6 та/або п. 3.9. договору.

На виконання умов кредитного договору №010/26-01/05/143 від 15.11.2007року кредитором (позивачем) було надано відповідачу у справі кредит на загальну суму 1058100,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №1 від 16.11.2007року.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за кредитним договором №010/26-01/05/143 від 15.11.2007року свідчить також і відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується позивачем у розрахунку суми позову, відповідачем за період з 30.11.2007року по 29.05.2009року з порушенням графіку погашення кредитної заборгованості (додаток №1 до договору) було сплачено лише 225065,00грн.

Починаючи з 30.05.2009року відповідач в рахунок погашення заборгованості по кредиту не здійснив жодного платежу, що і стало підставою для заявлення позивачем згідно п.7.3. договору вимоги про дострокове погашення заборгованості позичальника за кредитом.

Враховуючи вищенаведене, господарським судом встановлено, що станом на 26.05.2011року заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті суми кредиту за кредитним договором №010/26-01/05/143 від 15.11.2007року становить 833035,00грн. (1058100,00грн., сума кредиту - 225065,00грн., сплачені відповідачем кошти).

Зазначена сума заборгованості за кредитом відповідачем не заперечується.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом по кредитному договору №010/26-01/05/143 від 15.11.2007року у сумі 242835,41грн. ( з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Згідно п. 1.3. кредитного договору №010/26-01/05/143 від 15.11.2007року за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти 12,75 процентів річних.

Як визначено п. 3.6. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору ( в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). Сторони встановлюють, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем).

Частиною 2 п. 3.7. кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів №20788175 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 322904, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту не пізніше дня такого погашення.

Сторонами п. 3.9.1. кредитного договору погоджено, що про збільшення процентної ставки кредитор повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки. Зміни до договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 21-го дня після відправлення кредитором повідомлення відповідно до цього пункту. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище двадцятиденного строку вважається дата зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням звязку при відправці листа з повідомленням про вручення. Протягом зазначеного вище двадцятиденного строку позичальник має право подати кредитору письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. При наявності таких заперечень, строк виконання позичальником своїх зобовязань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на день звернення позичальника до кредитора з зазначеним вище запереченням. Факт звернення позичальника до кредитора підтверджується поставленням вхідного штампу кредитора із зазначенням номеру та дати реєстрації звернення позичальника. У випадку не виконання позичальником своїх зобовязань по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування ним, в строки, змінені за згодою сторін, кредитор має право вимагати виконання своїх зобовязань у порядку, передбаченому п. 7.3. договору.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії листа позивача вих. №26/09/6444 від 08.07.2008року, банк повідомляв відповідача (позичальника за кредитним договором) про зміну розміру процентної ставки і встановлення її у розмірі 19,0% річних. Даний лист було відправлено на адресу відповідача 08.07.2008року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (наявне в матеріалах справи). Жодних доказів направлення заперечень зі сторони відповідача про зміну процентної ставки суду надано не було. Таким чином, згідно п. 3.9.1. процентна ставка у розмірі 19,0% річних почала діяти з 29.07.2008року.

Господарським судом встановлено, що у відповідності до п. 3.6. кредитного договору за користування наданим кредитом позивачем нараховувались проценти, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно на фактичну суму кредиту, а саме за період з 16.11.2007року по 28.07.2008року з розрахунку 12,75% річних у сумі 88085,71грн. та за період з 29.07.2008року по 11.04.2011року з розрахунку 19,0% річних у сумі 434618,91грн., а всього нараховано процентів на суму 522704,62грн., а не 522704,65грн., як помилково зазначає позивач у розрахунку суми позову у звязку з невірним підсумком всіх зазначених нарахувань.

Відповідачем було частково оплачено нараховані проценти за користування кредитними коштами, а саме за період з 16.11.2007року по 20.10.2009року сплачено 279869,24грн.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що починаючи з 21.10.2009року відповідач у справі нараховані проценти не оплачував.

Отже, господарським судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті процентів за фактичний час користування кредитними коштами за кредитним договором №010/26-01/05/143 від 15.11.2007року становить 242835,38грн. (522704,62грн., сума нарахованих процентів - 279869,24грн., сплачені відповідачем кошти).

Зазначена сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом відповідачем не оспорюється.

3) Кредитний договір №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 року до генеральної кредитної угоди №010/83/02/3729.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору кредитор, на положеннях та умовах цього договору та генеральної кредитної угоди №010/83/02/3729 від 02.11.2007року, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1118738,07грн., з яких кредит в сумі 1043438,07грн. призначений для купівлі транспортного засобу шляхом здійснення оплати по договору купівлі-продажу №167-2007-12 від 20.11.2007 року, який укладений позичальником з ТОВ «МАН Трак енд Бас Юкрейн», кредит в сумі 75300,00грн., призначений для сплати страхових платежів (премій) за договорами страхування, що укладаються позичальником відповідно до вимог п. 2.2. цього договору.

Пунктом 1.2. даного кредитного договору визначено, що кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником у строк до 01.11.2012року включно.

Частиною 1 п. 3.7. кредитного договору визначено, що позичальник зобовязаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (невідємний додаток №1 до цього договору) рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання).

Пунктом 6.1. кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязується використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

Відповідно до п. 7.3. кредитного договору кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках, зокрема, невиконання позичальником умов розділу 6 та/або п. 3.9. договору.

На виконання умов кредитного договору №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007року та на підставі заяв позичальника №340 від 21.12.2007року, №12 від 23.01.2008року, №30 від 06.02.2008року, №34 від 12.02.2008року, №70 від 19.03.2008року кредитором (позивачем) було надано відповідачу у справі кредит на загальну суму 1043438,07грн., а саме: згідно платіжного доручення №1 від 24.12.2007 року надано грошові кошти у сумі 300000,00грн., згідно платіжного доручення №2 від 24.01.2008року 215000,00грн., згідно платіжного доручення №2 від 06.02.2008року 260000,00грн., згідно платіжного доручення №4 від 12.02.2008року 172523,70грн. та згідно платіжного доручення №5 від 20.03.2008року 95914,37грн. Копії заяв позичальника та платіжних доручень наявні в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за кредитним договором №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007року свідчить також і відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується позивачем у розрахунку суми позову, відповідачем за період з 31.01.2008року по 31.07.2009року з порушенням графіку погашення кредитної заборгованості (додаток №1 до договору) було сплачено лише 264800,00грн.

Починаючи з 01.08.2009року відповідач в рахунок погашення заборгованості по кредиту не здійснив жодного платежу, що і стало підставою для заявлення позивачем згідно п.7.3. договору вимоги про дострокове погашення заборгованості позичальника за кредитом.

Враховуючи вищенаведене, господарським судом встановлено, що станом на 26.05.2011року заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті суми кредиту за кредитним договором №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007року становить 778638,07грн. (1043438,07грн., сума кредиту - 264800,00грн., сплачені відповідачем кошти).

Зазначена сума заборгованості за кредитом відповідачем не заперечується.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом по кредитному договору №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007року у сумі 226978,33грн. ( з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Згідно п. 1.3. кредитного договору №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007року ( в редакції Додаткової угоди №010/26-01/07/056 до даного кредитного договору від 20.12.2007року) за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти 14,5 процентів річних.

Як визначено п. 3.6. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору ( в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). Сторони встановлюють, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем).

Частиною 2 п. 3.7. кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів №20789019672 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 322904, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту не пізніше дня такого погашення.

Сторонами п. 3.9.1. кредитного договору погоджено, що про збільшення процентної ставки кредитор повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки. Зміни до договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 21-го дня після відправлення кредитором повідомлення відповідно до цього пункту. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище двадцятиденного строку вважається дата зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням звязку при відправці листа з повідомленням про вручення. Протягом зазначеного вище двадцятиденного строку позичальник має право подати кредитору письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. При наявності таких заперечень, строк виконання позичальником своїх зобовязань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на день звернення позичальника до кредитора з зазначеним вище запереченням. Факт звернення позичальника до кредитора підтверджується поставленням вхідного штампу кредитора із зазначенням номеру та дати реєстрації звернення позичальника. У випадку не виконання позичальником своїх зобовязань по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування ним, в строки, змінені за згодою сторін, кредитор має право вимагати виконання своїх зобовязань у порядку, передбаченому п. 7.3. договору.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії листа позивача вих. №26/09/6442 від 08.07.2008року, банк повідомляв відповідача (позичальника за кредитним договором) про зміну розміру процентної ставки і встановлення її у розмірі 19,0% річних. Даний лист було відправлено на адресу відповідача 08.07.2008року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (наявне в матеріалах справи). Жодних доказів направлення заперечень зі сторони відповідача про зміну процентної ставки суду надано не було. Таким чином, згідно п. 3.9.1. процентна ставка у розмірі 19,0% річних почала діяти з 29.07.2008року.

Господарським судом встановлено, що у відповідності до п. 3.6. кредитного договору за користування наданим кредитом позивачем нараховувались проценти, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно на фактичну суму кредиту, а саме за період з 24.12.2007року по 28.07.2008року з розрахунку 14,5% річних у сумі 73426,06грн. та за період з 29.07.2008року по 11.04.2011року з розрахунку 19,0% річних у сумі 425107,13грн., а всього нараховано процентів на суму 498533,19грн.

Відповідачем було частково оплачено нараховані проценти за користування кредитними коштами, а саме за період з 29.12.2007року по 20.10.2009року сплачено 271554,86грн.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що починаючи з 21.10.2009року відповідач у справі нараховані проценти не оплачував.

Отже, господарським судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті процентів за фактичний час користування кредитними коштами за кредитним договором №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007року становить 226978,33грн. (498533,19грн., сума нарахованих процентів - 271554,86грн., сплачені відповідачем кошти).

Зазначена сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом відповідачем не оспорюється.

Господарським судом досліджено, що у звязку з порушенням відповідачем графіків погашення кредитів та несвоєчасну оплату процентів за користування кредитними коштами, позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція»з претензією вих. №09-07/09/10269 від 04.11.2009року про дострокове погашення кредитної заборгованості за укладеними сторонами кредитними договорами (копія наявна в матеріалах справи). Вказана претензія була направлена на адресу відповідача 09.11.2009року та отримана уповноваженим представником 17.11.2009року, що підтверджується наданою позивачем копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Господарський суд зазначає, що кредитний договір є двостороннім, так як права та обовязки в договорі мають обидві сторони договору, при цьому, кредитний договір є оплатним. На практиці оплата за договором кредиту встановлюється двома паралельними способами: комісійна винагорода за отримання кредиту, яка розраховується у відсотках від суми кредиту та сплачується під час отримання кредиту; проценти за користування кредитом, які нараховуються за кожен день користування кредитними коштами.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем ні у судових засіданнях, ні у відзиві на позовну заяву не заперечено отримання кредитних коштів від позивача та існування вказаного розміру заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом.

Враховуючи вищенаведені обставини, а саме неповернення у визначений строк кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом по кредитному договору №012/83/3730 від 02.11.2007року, порушення графіку погашення кредиту та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом по кредитним договорам №010/26-01/05/143 від 15.11.2007 року та №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 року господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, є правомірними та обґрунтованими.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2269109,70грн. заборгованості по кредиту, з яких:

-по кредитному договорі №012/83/3730 від 02.11.2007року 657436,79грн.,

-по кредитному договорі №010/26-01/05/143 від 15.11.2007 року 833035,00грн.,

-по кредитному договорі №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 року 778638,07грн.

Окрім того, з поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог вбачається, що 23.03.2011року (після звернення позивача з позовом до суду) в рахунок погашення суми кредиту по кредитному договору №012/83/3730 від 02.11.2007року були зараховані грошові кошти у сумі 32559,21грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи вищевикладене на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми боргу за кредитом в сумі 32559,21грн. в звязку з відсутністю предмета спору.

Також, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 670613,27грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, з яких:

-по кредитному договорі №012/83/3730 від 02.11.2007року 200799,56грн.

-по кредитному договорі №010/26-01/05/143 від 15.11.2007 року 242835,38грн.

-по кредитному договорі №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 року 226978,33грн.

В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні з відповідача 0,05грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, господарський суд відмовляє у звязку з невірним арифметичним підсумком позивачем нарахованих по кредитним договорам №012/83/3730 від 02.11.2007року та №010/26-01/05/143 від 15.11.2007 року процентів.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані 216266,67грн. пені за несвоєчасне повернення кредитів та 70060,09грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, а саме:

-по кредитному договору №012/83/3730 від 02.11.2007року позивачем нараховано до стягнення 103947,99грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 12.04.2010року по 11.04.2011року та 21017,76грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами з 12.04.2010року по 11.04.2011року,

-по кредитному договору №010/26-01/05/143 від 15.11.2007 року позивачем нараховано до стягнення 64113,67грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 12.04.2010року по 11.04.2011року та 25348,80грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами з 12.04.2010року по 11.04.2011року,

-по кредитному договору №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 року позивачем нараховано до стягнення 48205,01грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 12.04.2010року по 11.04.2011року та 23693,53грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами з 12.04.2010року по 11.04.2011року,

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 10.2. вищезазначених кредитних договорів, укладених в рамках генеральної кредитної угоди №010/83/02/3729 від 02.11.2007року, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Господарський суд зазначає, що порушення відповідачем графіків погашення кредитів та несвоєчасна сплата процентів за користування кредитними коштами є простроченням боржника (відповідача у справі) в розумінні ст. 612 ЦК України, а тому нарахування позивачем пені на суму боргу по кредиту та пені на суму боргу по сплаті відсотків за користування кредитом господарський суд вважає правомірним.

При цьому, господарський суд зазначає, що пеня, як різновид неустойки, характеризується наступними ознаками: можливість встановлення за такий вид порушення зобовязання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); обчислення у відсотках від суми несвоєчасного виконання зобовязання. Нарахування пені носить триваючий характер за кожен день прострочення.

Пеня є триваючою неустойкою, яка стягується за кожний послідуючий період прострочення невиконаного у строк зобовязання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08.02.2007року у справі №1/208.

Відтак, господарський суд погоджується з нарахуванням позивачем пені по всім кредитним договорам на ту суму боргу по кредиту та ту на суму боргу по сплаті процентів, яка існувала станом на 12.04.2010року (дата, з якої позивач нараховує пеню) і в наступному щомісячно збільшуючи суму боргу по кредиту на платежі, які позичальник (відповідач) повинен був здійснити згідно графіків погашення кредиту (Додатки №1 до кредитних договорів) та збільшуючи суму боргу по сплаті процентів на суму, нарахованих процентів.

Однак, господарський суд зазначає, що у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Як вбачається з умов кредитних договорів, сторонами при їх укладенні не погоджено, що при нарахуванні штрафних санкцій не застосовується вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України.

Господарський суд звертає увагу, що умова договору про сплату пені за кожен день прострочення не є встановленням іншого строку (згідно положень п. 6 ст. 232 ГК України) нарахування даного виду неустойки. Даний пункт договору дублює загальне визначення пені, надане ч. 3 ст. 549 ЦК України і не встановлює строку для нарахування пені понад 6 місяців.

Враховуючи те, що позивачем здійснено нарахування пені з 12.04.2010року як на суму боргу по кредиту, так і на суму боргу по сплаті процентів за користування кредитом по всім кредитним договорам, то господарський суд зазначає, що з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені за несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобовязань припиняється через шість місяців, тобто 12.10.2010року.

Здійснивши розрахунок суми пені за несвоєчасну сплату кредитів та за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами на суму заборгованості, яка вказана позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог, за період з 12.04.2010року по 12.10.2010року, господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 102966,42грн. за несвоєчасне повернення кредитів та пеня у розмірі 28445,19грн. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, а саме:

-по кредитному договору №012/83/3730 від 02.11.2007року з відповідача підлягає стягненню 51413,40грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 8527,29грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами,

-по кредитному договору №010/26-01/05/143 від 15.11.2007 року з відповідача підлягає стягненню 30091,85грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 10295,04грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами

-по кредитному договору №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 року з відповідача підлягає стягненню 21461,17грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 9622,86 пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами.

В іншій частині позовних вимог, а саме в стягненні 113300,25грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту (216266,67грн., сума заявлена до стягнення, - 102966,42грн., сума яка підлягає стягненню) та в стягненні 41614,90грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами (70060,09грн., сума заявлена до стягнення, - 28445,19, сума яка підлягає стягненню), господарський суд відмовляє.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 3071134,58грн., з яких:

1) за кредитним договором №012/83/3730 від 02.11.2007року:

657436,79грн. заборгованість по кредиту,

200799,56грн. заборгованість по процентам за користування кредитом,

51413,40грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту,

8527,29грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом;

2) за кредитним договором №010/26-01/05/143 від 15.11.2007 року:

833035,00грн. заборгованість по кредиту,

242835,38грн. заборгованість по процентам за користування кредитом,

30091,85грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту,

10295,04грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом;

2) за кредитним договором №010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 року:

778638,07грн. заборгованість по кредиту,

226978,33грн. заборгованість по процентам за користування кредитом,

21461,17грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту,

9622,86грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми боргу за кредитом в сумі 32559,21грн. господарський суд припиняє в звязку з відсутністю предмета спору.

В задоволенні інших частин позову, а саме в стягненні 0,05грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 113300,25грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 41614,90грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, господарський суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція»(07800, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Заводська, 23,код ЄДРПОУ 20025232) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) 2269 109 (два мільйона двісті шістдесят девять тисяч сто девять)грн. 70коп. заборгованості по кредиту, 670 613 (шістсот сімдесят тисяч шістсот тринадцять)грн. 27коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 102 966 (сто дві тисячі девятсот шістдесят шість) грн. 42коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 28 445 (двадцять вісім тисяч чотириста сорок пять) грн. 19коп. пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом та судові витрати: 24 275 (двадцять чотири тисячі двісті сімдесят пять) грн. 48 коп. державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі в частині стягнення 32559,21грн. заборгованості по кредиту припинити.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Антонова В.М.

Повне рішення складено 31.05.2011року