Рішення № 15871123, 10.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2011 р. Справа № 5/245-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Земельний банк», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Т», с. Потоки, Таращанський район

про стягнення 93281,08 грн.

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 дов. від 25.01.2011р., Білик В.С. дов. від 09.03.2011р.

відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Земельний банк»(далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Т»(далі відповідач) про стягнення 93281,08 грн., з яких 82312,35 грн. заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами та 10968,73 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Під час розгляду справи позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 24.02.2011р № 02-15/4106, згідно якої в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення з відповідача 302670,39 грн., з яких 200000,00 грн. заборгованість по кредиту, 74171,14 грн. заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами та 28499,25 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 302670,39 грн. з яких 200000,00 грн. заборгованість по кредиту, 74171,14 грн. заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами та 28499,25 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами.

Присутні в судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог від 24.02.2011р №02-15/4106 та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено кредитний договір від 27.03.2008р. № 2578/1-980 (далі договір), відповідно до умов якого позивач - банк надає відповідачу - позичальнику кредит, а позичальник зобовязується використати кредит на цілі, зазначені в п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредит банку (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору розмір кредиту складає 200000,00 грн.

Розмір процентів за користування кредитом складає 21% відсоток річних (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.5 договору кредит надається на поповнення оборотних коштів.

Згідно п. 1.4 договору погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 01 по 05 число кожного місяця, починаючи з липня 2008 року, відповідач повинен сплачувати позивачу кошти для погашення заборгованості за кредитом у сумі 22222,22 грн. та суми відсотків, що розраховуються щомісяця на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно п. 4.1 договору в день підписання цього договору банк відкриває позичальнику позичковий рахунок для обліку кредиту № 20627012578 та рахунок для обліку відсотків № 20683012578.

Пунктом 8.3 договору встановлено, що надання кредиту здійснюється шляхом переказу коштів з позичкового рахунку, зазначеного в п. 12.3 цього договору, на поточний рахунок позичальника № 2600546968001 в АБ «Київська русь», МФО 319092.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобовязується сплачувати банку проценти у розмірі, що зазначений у п. 1.3 цього договору.

Проценти нараховуються на суму загальної заборгованості по кредиту. Проценти нараховуються щомісяця за період з 01 числа (або першого дня користування кредитом) по останнє число поточного місяця, виходячи з фактичної кількості днів у місяця і 365/366 днів у році. Сума кредиту враховується при нарахуванні процентів з дня його надання (включно). Нарахування процентів за кредитом повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту, при чому цей день не враховується при нарахуванні процентів (п. 6.2 6.5 договору).

Проценти нараховані за місяць відповідно до п. 6.1 6.5 цього договору, позичальник зобовязаний сплачувати щомісяця на пізніше 5 числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. Проценти, нараховані за місяць, в якому відповідно до цього договору закінчується строк кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня його закінчення (п. 6.6 6.7 договору).

Відповідно до п. 8.4 договору всі платежі по цьому договору (повернення кредиту, сплата процентів і т. ін.) здійснюється шляхом переказу коштів з будь-якого поточного рахунку позичальника на відповідні рахунки у валюті кредиту, зазначені в п. 12.3 цього договору.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 200000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 17.02.2011р., яка залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобовязання щодо погашення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконав в звязку з чим за ним рахується заборгованість зі сплати кредиту в сумі 200000,00 грн. та зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 74171,14

Зазначені порушення позичальником власних зобовязань за кредитним договором стало підставою для надіслання банком 15.03.2010р. на адресу позичальника письмової вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором, в якій позивач вимагав сплатити заборгованість за кредитним договором, зокрема, заборгованість зі сплати кредиту та зі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Зазначену вимогу позивача відповідач отримав 18.03.2010р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №2389393 від 19.03.2010р., копія якого залучена до матеріалів справи, проте залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 8.1 договору позичальник зобовязується повернути банку загальну заборгованість за кредитом шляхом щомісячного погашення в сумі зазначеній в п. 1.4.цього договору з кінцевим терміном повернення заборгованості до 26.03.2009р. включно.

У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В абзаці 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України зазначено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, у звязку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість за кредитом в розмірі 200000,00 грн., зі сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 74171,14 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 200000,00 грн. заборгованості по кредиту та 74171,14 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами.

Також, позивач посилаючись на п. 9.1 договору просить суд стягнути з відповідача за повне або часткове прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом та сплати процентів за користування кредитом пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених платежів, яка за розрахунками позивача складає 28499,25 грн., з яких 22791,78 грн. за несвоєчасне повернення суми кредиту та 5707,47 грн. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені за несвоєчасне повернення суми кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення 22791,78 грн. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту та 5707,47 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами є доведеною та обґрунтованою.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача зі сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 200000,00 грн. заборгованості по кредиту, 74171,14 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 22791,78 грн. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту та 5707,47 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Т» (09515, Київська область, Таращанський р-н, с. Потоки, вул. Леніна, 15, код ЄДРПОУ 34233195) на користь Публічного акціонерного товариства «Земельний банк»(61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, 4, код ЄДРПОУ 19358721) 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 74171 (сімдесят чотири тисячі сто сімдесят одну) грн. 14 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 22791 (двадцять дві тисячі сімсот девяності одну) грн. 78 коп. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 5707 (пять тисяч сімсот сім) грн. 47 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 3026 (три тисячі двадцять шість) грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.