Рішення № 15871121, 03.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2011 р. Справа № 2/268-5/248-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейдінг», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо будівельна компанія «Максімус», м. Бровари

про стягнення 32759,02 грн.

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 дов. від 11.11.2010р.

відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейдінг»(далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо будівельна компанія «Максімус»(далі - відповідач) про стягнення 32759,02 грн., з яких 16572,32 грн. основного боргу та 16186,70 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобовязань щодо здійснення розрахунків зі сплати орендних платежів та інших платежів, передбачених умовами договору оренди від 01.06.2010р. №02/2010.

Під час розгляду справи позивач через загальний відділ суду подав заяву (вх. № 2323 від 16.02.2011р.), згідно якої просить суд у звязку з погашенням відповідачем заявленої до стягнення суми боргу припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 16572,32 грн. заборгованості та стягнути з відповідача 16186,70 грн. штрафу. В підтвердження погашення відповідачем заявленої до стягнення суми боргу позивач до вказаної заяви додав копії банківських виписок з яких вбачається надходження від відповідача на рахунок позивача грошових коштів з сплати орендної плати за вищезазначеним договором в сумі яка перевищує заявлену до стягнення суму боргу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції зазначеної заяви та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди від 01.06.2010р. № 02/2010 (далі договір), відповідно до умов якого, позивач орендодавець передає, а відповідач - орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 1570,00 м?, що розташоване за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Новосілки, вул. Леніна, 41 (далі за текстом - приміщення), для ведення господарської діяльності орендаря (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець зобовязується передати орендарю, а орендар прийняти приміщення за актом прийому-передачі, який є невідємною частиною цього договору, протягом 3 робочих днів з моменту підписання цього договору.

Згідно п. 3.1 договору плата за користування приміщенням площею 1570,00 м.кв. складає 16186,70 грн. з урахуванням ПДВ за один календарний місяць та складається з орендної плати 13973,00 грн. та вартості експлуатаційних витрат 2213,70 грн.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що крім плати за користування приміщенням орендар сплачує орендодавцю такі компенсаційні платежі компенсацію вартості електроенергії.

Відповідно до п. 3.7 договору щомісячна сума плати за користування приміщенням та інших компенсаційних платежів, визначених п. 3.3 цього договору, що підлягають сплаті, зазначається орендодавцем в рахунках-фактурах, які орендодавець відправляє орендарю за допомогою факсу, а оригінали рахунків орендар повинен самостійно отримати в офісі орендодавця не пізніше пятого числа поточного місяця.

Згідно п. 3.8 договору орендар зобовязаний сплатити плату за користування приміщенням за поточний місяць та інші платежі, визначені пунктами 3.1 та 3.2. цього договору, не пізніше десятого числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування оренду нежиле приміщення площею 1570,00 м.кв., що знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н., с. Новосілки, вул. Леніна, 41, про що сторони 01.06.2010р. склали акт прийому-передачі приміщення в оренду. Зазначений акт підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач всупереч умов договору оренди не виконав належним чином взяті на себе договірні зобовязання щодо сплати орендних та компенсаційних платежів за період з червня 2010р. по вересень 2010р., в звязку з чим за ним на час звернення позивача до суду з даним позовом рахувався борг зі сплати орендних та інших платежів передбачених договором за вказаний період в розмірі 16572,32 грн.

На час прийняття рішення у справі, відповідач свої договірні зобовязання щодо сплати орендних платежів та інших платежів, передбачених умовами договору, виконав повністю, сплативши заявлену до стягнення суму основного боргу, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи сплачена сума основного боргу в розмірі 16572,32 грн., то предмет спору в даній справі у вказаній частині відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в зазначеній частині припинити.

В звязку з порушенням відповідачем своїх договірних зобовязань щодо сплати орендних платежів та інших платежів, передбачених умовами договору, у строки визначені умовами договору, позивач на підставі п. 9.2 договору просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 16186,70 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 9.2 договору встановлено, що у разі прострочки здійснення плати за користування приміщенням та компенсаційних платежів більше ніж на 10 календарних днів, орендар додатково сплачує орендодавцю штраф у розмірі 16186,70 грн. (100 % місячної суми плати за користування приміщеннями) за кожен прострочений місяць.

З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідач розрахунки зі сплати орендних та інших платежів передбачених умовами договору оренди здійснив з порушенням строку, передбаченого п. 3.8. договору, більше ніж на 10 календарних днів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16186,70 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, у звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій останнього. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 16572,32 грн. боргу.

2. Решту позовних вимог задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо будівельна компанія «Максімус»(07400, Київської область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 24, код ЄДРПОУ 34925684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейдінг»(03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 12, код ЄДРПОУ 35256663) 16186 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 70 коп. штрафу, 327 (триста двадцять сім) грн. 59 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.