Рішення № 15871061, 26.05.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2011 р. Справа № 5010/974/2011-14/47

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку",

вул. Дегтярівська, 8-А, м. Київ, 01001

представник: ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного підприємства фірма "Кала"

с. Клубівці, Урочище "Таборищі" Тисменицький район,

Івано-Франківська область, 77443

про стягнення 1 376 906,69 грн. заборгованості по кредитному договору №10-ІВ.Ю від 27.08.07р., з яких: 883 750,03 грн. - по сплаті кредиту, 368 142,67 грн. - по сплаті процентів за користування кредитом, 93 231,68 грн. - пені, 18 044,84 грн. - 3% річних, 13 737,46 грн. - інфляційних втрат

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність № Л-53 від 25.01.2011 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № 1028 від 20.05.2011 р.)

встановив: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Акціонерним банком "Банк регіонального розвитку" до відповідача Приватного підприємства фірма "Кала" про стягнення 1 376 906,69 грн. заборгованості по кредитному договору №10-ІВ.Ю від 27.08.07р., з яких: 883 750,03 грн. - по сплаті кредиту, 368 142,67 грн. - по сплаті процентів за користування кредитом, 93 231,68 грн. - пені, 18 044,84 грн. - 3% річних, 13 737,46 грн. - інфляційних втрат.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (№4435/11-с вх. від 25.05.11).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд встановив наступне.

Між сторонами 27.08.07 укладено кредитний договір №10-ІВ.Ю.

Відповідно до п.1. зазначеного вище договору, банк надав позичальнику (відповідачу) кредит, а позичальник (відповідач) зобов"язався використати кредит для поповнення обігових коштів, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредит банку.

В силу п.п.1.2,1.3 договору, розмір кредиту складає 1 262 500,00грн., а розмір процентів за користування кредитом становить 17% річних.

Додатковим договором №1 від 20.05.08 до кредитного договору №10-ІВ.Ю від 27.08.07 встановлена відсоткова ставка за користування кредитом в розмірі 20,0 відсотків річних починаючи з 30.05.08.

Позичальник зобов"язався повернути банку кредит не пізніше 26.08.10 включно. При цьому з березня 2008 року до серпня 2010 року, позичальник зобов"язався щомісячно, в період з 01 по 10 число, проводити погашення кредиту в сумі 42 083,33грн. (п.1.4 кредитного договору).

З метою забезпечення своєчасного виконання зобов"язань по вказаному вище кредитному договору, 27.08.07 між сторонами укладено договір застави, відповідно до якого заставодавцем (відповідачем) передано в заставу деревообробне обладнання на суму

1 851 340,00грн. Договір застави посвідчений приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №2437.

Позивач в засіданні суду зазначив, що відповідач не виконав взяті на себе зобов"язання по договору, не сплатив суму кредиту та нараховані проценти за користування кредитом. Як наслідок, станом на 31.03.11 заборгованість відповідача становить:

-883 750,03грн. по сплаті за кредит;

-368 142,67грн. по сплаті процентів за користування кредитом;

-93 231,68грн. по сплаті штрафних санкцій (пені).

На підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3%річних, що становить 18 044,84грн. та 13 737,46грн. інфляційних втрат.

Загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить

1 376 906,69 грн., з яких: 883 750,03 грн. - по сплаті кредиту, 368 142,67 грн. - по сплаті процентів за користування кредитом, 93 231,68 грн. - пені, 18 044,84 грн. - 3% річних,

13 737,46 грн. - інфляційних втрат.

Відповідач вказує на виконавчий напис приватного нотаріуса львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 №1315 від 20.08.08 про звернення стягнення на обладнання з Приватної фірми "Кала", що було предметом договору застави обладнання від 27.08.07 на суму 10 844 176,56грн. Стверджує, що банк вже скористався своїм правом звернення стягнення на предмет застави для задоволення своїх вимог відповідно до вказаного вище кредитного договору, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Імперативними приписами цивільного законодавства обумовлено, що зобовязання, які виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 Цивільного кодексу України, повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання, або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.ст.1048,1049,1050 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом встановлено, що відповідач допустив порушення зобовязань взятих на себе по договору, що спричинило виникнення заборгованості, а саме: 883 750,03 грн. - по сплаті кредиту та 368 142,67 грн. - по сплаті процентів за користування кредитом.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відсотки за користування кредитними коштами нараховувались позивачем щомісяця за фактичну кількість днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці і 365/366 днів у році і повинні були сплачуватись позичальником не пізніше 31-го числа місяця, за який вони нараховані.

Договором передбачена відповідальність у вигляді пені (у разі повного або часткового прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом, прострочення сплати процентів за користування кредитом) та сплату штрафів у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що розмір пені, встановлений сторонами, не перевищує максимальний розмір пені, визначений ст.343 Господарського кодексу України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за порушення грошових зобовязань".

За прострочку оплати, позивачем правомірно нараховано відповідачу 93 231,68 грн. пені, 18 044,84 грн. - 3% річних та 13 737,46 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 1 376 906,69 грн. заборгованості по кредитному договору №10-ІВ.Ю від 27.08.07р., з яких: 883 750,03 грн. - по сплаті кредиту, 368 142,67 грн. - по сплаті процентів за користування кредитом,

93 231,68 грн. - пені, 18 044,84 грн. - 3% річних, 13 737,46 грн. - інфляційних втрат

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.11,526,530,625,1048,1049,1050,1054 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, ст. 82, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" до відповідача Приватного підприємства фірма "Кала" про стягнення 1 376 906,69 грн. заборгованості по кредитному договору №10-ІВ.Ю від 27.08.07р., з яких: 883 750,03 грн. - по сплаті кредиту, 368 142,67 грн. - по сплаті процентів за користування кредитом, 93 231,68 грн. - пені,

18 044,84 грн. - 3% річних, 13 737,46 грн. - інфляційних втрат - задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства фірма "Кала", с. Клубівці, Урочище "Таборищі" Тисменицький район, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 13661714, п/р 260003133901, МФО 325224 в Івано-Франківському відділенні №9 ЛФ АБ "Банк регіонального розвитку") на користь Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", вул. Дегтярівська, 8-А, м. Київ (МФО 321024, ідент код 19338316, н/р 32078415801 в ГУ НБУ по м.Києву і Київській області) заборгованість в розмірі:

883 750,03грн.(вісімсот вісімдесят три тисячі сімсот п"ятдесят грн. 03 коп.) - по сплаті кредиту, 368 142,67 грн. (триста шістдесят вісім тисяч сто сорок дві грн. 67 коп.) - по сплаті процентів за користування кредитом, 93 231,68 грн. (дев"яносто три тисячі двісті тридцять одну грн. 68коп.) - пені, 18 044,84 грн. (вісімнадцять тисяч сорок чотири грн. 84 коп.) - 3% річних, 13 737,46 грн. (тринадцять тисяч сімсот тридцять сім грн. 46коп.) - інфляційних втрат, 13 769,07грн. (тринадцять тисяч сімсот шістдесят дев"ять грн. 07 коп.) держмита та 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне заюезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І. Булка

Повне рішення складено 31.05.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

Помічник судді Гандера М.В. 31.05.11