Рішення № 15871039, 30.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 р. Справа № 25/47

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Валєєвої Т.Е., судді Рочняк О.В., судді Малєєвої О.В.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Афени" (вул. Валова, 4/3, м.Івано-Франківськ, 76000; вул. ак. Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ, 76018)

за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління архітектури і містобудування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ, 76018)

про стягнення 54 129,20 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №2012/01-07/64-в від 14.12.2010 р.);

від відповідача: ОСОБА_2. - представник, (довіреність б/н від 20.07.10);

від третьої особи: ОСОБА_1 - головний спеціаліст-юрисконсульт управління архітектури і містобудування міськвиконкому, (довіреність №466/01-10/05-в від 20.10.2008 р.),

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Афени", за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління архітектури і містобудування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про стягнення 54 129,20 грн. заборгованості, з яких 47355,94грн. основної заборгованості та 6773,26 грн. пені, а також судових витрат по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано зобов'язання зі сплати плати за розміщення спеціальних рекламних конструкцій відповідно до договорів про розміщення спеціальної рекламної конструкції.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.11.2010 р.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2010 р. розгляд справи відкладено на 02.12.2010 р.

02.12.2010 р. судове засідання не відбулося внаслідок перебування судді ВалєєвоїТ.Е. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.12.2010 р. призначено розгляд справи на 23.12.2010 р.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2010 р. та від 12.01.2011 р. відкладено розгляд справи на 12.01.2011 р. та на 26.01.2011 р. відповідно.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 13.01.2011 р. справу передано на розгляд колегії у складі 3-х суддів: головуючого судді Валєєвої Т. Е., судді Рочняк О. В., судді Шкіндера П. А.

17.01.2011 р. від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог від 17.01.2011 р. б\н (вх. № 358/11-с вх від 17.01.2011 р.), в якому зазначено додаткові підстави обґрунтування позову.

26.01.2011 р. відповідачем подано суду заяву про застосування позовної давності (вх.№ 613/11-с вх від 26.01.2011 р.), в якій відповідач просив застосувати позовну давність до нарахованих йому позивачем штрафних санкцій.

26.01.2011 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 08.02.2011 р.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2011 р. відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 01.03.2011 р.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.2011 р. змінено склад суду та введено в склад колегії суддю Малєєву О.В. замість судді Шкіндера П.А. у звязку із перебуванням останнього на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.2011 р. відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 11.03.2011 р.

11.03.2011 р. судове засідання не відбулося внаслідок перебування судді МалєєвоїО.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2011 р. призначено розгляд справи на 30.03.2011 р.

У судовому засіданні 30.03.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву від 09.03.2011 р. б/н (вх. № 2067/2011-с вх від 10.03.2011р.) відповідач заперечував проти позову, проте, у судовому засіданні 30.03.2011 р. представник відповідача визнав заборгованість на суму 32939,47 грн., однак заперечував проти позовних вимог з тих підстав, на яких вони ґрунтуються.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана Стадником В.І.

Згідно із доданими до позовної заяви довіреностями (а.с. №№ 51-52) вказана особа одночасно є й представником позивача - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, й представником третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління архітектури і містобудування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Отже, позовну заяву від імені позивача підписано уповноваженою ним особою на підставі довіреності Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 09.06.2010 р. №1061/01-06/64-в (а.с. № 51).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд у складі колегії суддів дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є стягнення заборгованості за розміщення відповідачем спеціальних рекламних конструкцій за чисельними дозволами на розміщення спеціальних рекламних конструкцій (а.с. №№13-50), про що між сторонами укладені договори, в яких зазначено розміри спеціальних рекламних конструкцій та адреси їх місця розташування, а саме:

- договір № 381 про розміщення спеціальної рекламної конструкції від 01.10.2008р. на суму 588,60 грн.;

- договір № 382 про розміщення спеціальної рекламної конструкції від 01.10.2008р. на суму 1765,80 грн.;

- договір про розміщення спеціальної рекламної конструкції від 01.10.2008р. на суму 1765,80 грн.;

- договір про розміщення спеціальної рекламної конструкції від 01.11.2008р. на суму 4708,80 грн.;

- договір про розміщення спеціальної рекламної конструкції від 01.11.2008р. на суму 2542,75 грн., з додатком № 1 до нього (а.с.№№95-100);

- договір про розміщення спеціальної рекламної конструкції від 01.04.2009р. на суму 13041,00 грн., з додатком № 1 до нього (а.с. №№ 11, 102).

За умовами наведених вище договорів позивач надає відповідачу об'єкт комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська для розміщення спеціальної рекламної конструкції, а відповідач вносить до міського бюджету плату за розміщення спеціальної рекламної конструкції (п. п. 1.2, 2.1 Договорів).

Відповідно до п. 9 рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 28.09.2006 р. №362 оплата за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу проводиться згідно із Положенням про зовнішню рекламу в м. Івано-Франківську.

Згідно із п. 6.2 Положення про зовнішню рекламу в м. Івано-Франківську, затвердженого рішенням XVI сесії Івано-Франківської міської ради від 03.07.2001 р., (а.с.№№61-65) розповсюджувачі реклами сплачують плату за розміщення спеціальних рекламних конструкцій на обєктах комунальної власності відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 2.3 вказаних договорів плата за розміщення спеціальної рекламної конструкції справляється за весь строк дії дозволу (незалежно від наявності конструкції на місці, зазначеному в п. 1.1 Договору), а також за фактичний час перебування конструкції на вказаному місці поза терміном дії дозволу на її розміщення.

У п. 6.6 зазначеного положення передбачено, що плата за розміщення конструкції вноситься за кожен річний період окремо. Плата за перший річний період дії дозволу вноситься при видачі дозволу. За наступні річні періоди дії дозволу плата вноситься протягом двох перших місяців відповідного річного періоду.

Однак, за умовами п. 2.2 вказаних договорів плата за розміщення спеціальної рекламної конструкції вноситься за кожний місяць окремо або поквартально.

Отже, заборгованість зі сплати плати за розміщення спеціальної рекламної конструкції виникає з першого дня місяця, наступного за кварталом.

Крім того, у порядку досудового врегулювання спору відповідачу направлено претензію з пропозицією погасити заборгованість станом на 24.12.2009 р. у розмірі 53141,30 грн. (а.с. № 9 на звороті), що підтверджується листом від 29.12.2009 р. №782/01-08/23 та повідомленням про вручення поштового відправлення, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні та копії долучено до матеріалів справи (а.с. № 9).

Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків станом на 24.12.2009 р., який підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. № 22), відповідач визнав та підтвердив заборгованість перед позивачем на суму 38361,05грн.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пункт 13 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. №2067, передбачає розміщення зовнішньої реклами за умови укладання договору на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до п. 32 зазначених правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

Як було зазначено вище, згідно із п. 6.2 Положення про зовнішню рекламу в м. Івано-Франківську, затвердженого рішенням XVI сесії Івано-Франківської міської ради від 03.07.2001 р., розповсюджувачі реклами сплачують плату за розміщення спеціальних рекламних конструкцій на обєктах комунальної власності відповідно до укладених договорів.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На виконання вимог ухвали суду сторони провели звірку взаєморозрахунків станом на 29.11.2011 р., про що підписали та скріпили своїми печатками відповідний акт звірки (а.с.№ 103).

Згідно з зазначеним актом звірки позивачем нараховано відповідачу борг у розмірі 47355,94 грн., однак відповідач з таким нарахуванням не погодився і визнав борг на суму 32939,47 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, різниця у сумі заборгованості виникла у звязку з неврахуванням позивачем соціальної реклами, розміщеної відповідачем згідно з адресною програмою для розміщення соціальної реклами у м. Івано-Франківську на період з 01.11.2009р. по 30.11.2009 р. на загальну суму 4860,00 грн. (а.с. № 104), а також здійснення позивачем зміни розміру щомісячної плати за розміщення спеціальних рекламних конструкцій в односторонньому порядку внаслідок зміни розміру мінімальної заробітної плати (а.с. № 93).

Відповідно до п. 2.4 укладених договорів розмір плати підлягає зміні у випадках зміни законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, а також внесення змін до Положення про зовнішню рекламу в м. Івано-Франківську в частині визначення розміру плати.

Однак, у силу п. 5.1 цих договорів зміна умов Договору можлива за взаємною згодою сторін. У випадку недосягнення згоди щодо умов Договору спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 654 цього ж кодексу передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню на суму 32939,47 грн., що враховує розміщення відповідачем соціальної реклами, відповідає договірному розміру щомісячної плати за розміщення спеціальних рекламних конструкцій, а також визнана відповідачем.

Водночас позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції, а саме пеню у розмірі 6773,26 грн.

У силу ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2011 р., від 08.02.2011 р., від 01.03.2011 р. та від 21.02.2011 р. зобовязано позивача подати суду обґрунтований розрахунок пені, з якого вбачається період та сума заборгованості на яку нарахована пеня, в т.ч. з урахуванням часу і суми проведених оплат та розміщення відповідачем соціальної реклами.

При цьому, судом попереджено позивача, що у разі неподання ним витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій будуть залишені без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Витребувані судом докази мають суттєве значення для вирішення спору, оскільки повинні забезпечити встановлення фактичного розміру штрафних санкцій за кожний місяць.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Водночас, приписи статей 47, 43 ГПК України зобовязують суд приймати рішення у справі за результатами обговорення усіх обставин справи, на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

За вимогами п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Враховуючи те, що позивач чотири рази не виконував вимоги ухвали суду щодо подання витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, не повідомив суд про причини, в т.ч. поважні, такого невиконання, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення штрафних санкцій підлягає залишенню без розгляду.

Разом з тим, відповідач подав суду клопотання від 29.03.2011 р. б/н (вх.№2748/2011-с вх від 30.03.2011 р.) про розстрочку виконання рішення, в якому просив суд розстрочити виконання рішення суду строком на 15 місяців. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилався на скрутне економічне становище, а також на наявність значних сум кредиторської заборгованості, що підтверджується фінансовим звітом відповідача, бухгалтерською довідкою (а.с. №№ 164-166) та банківськими виписками з рахунку відповідача (а.с. №№ 170-183).

Представник позивача та третьої особи проти заявленого клопотання не заперечував (а.с. № 167).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення частково, розстрочивши виконання рішення строком на 10 місяців.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 549, 625, 629, 651, 654 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст. 16 Закону України "Про рекламу", ст. ст. ст. 82, 43, 47, 22, 43, 49, 81, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Афени", за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління архітектури і містобудування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про стягнення 54 129,20 грн. заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Афени" (вул. Валова, 4/3, м.Івано-Франківськ, 76000; вул. ак. Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 35021967) на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004; ідентифікаційний код 20568100) 32939,47 грн. (тридцять дві тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять гривень сорок сім копійок) основної заборгованості, розстрочивши її на 10 місяців рівними частинами, зі стягненням 3293,95 грн. щомісячно.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Афени" (вул. Валова, 4/3, м.Івано-Франківськ, 76000; вул. ак. Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 35021967) на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004; ідентифікаційний код 20568100) 329,39 грн. (триста двадцять девять гривень тридцять девять копійок) державного мита, 143,61 грн. (сто сорок три гривні шістдесят одну копійку) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Позов в частині стягнення 6773,26 грн. пені залишити без розгляду.

В решті позову (в частині стягнення 21189,73 грн. основної заборгованості) у задоволенні відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддяТ.Е. Валєєва

СуддіО.В. Малєєва

СуддіО.В. Рочняк

Повне рішення складено 30.05.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ О.В. Вітюк 30.05.11