Рішення № 15871040, 19.05.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 р. Справа № 5010/851/2011-13/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П.А.

при секретарі судового засідання Кучмі І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техуніверсал",

вул.Золочівська,1, м.Харків, 61177

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Калуський завод комунального устаткування" вул. С. Стрільців, 1/В, с.Вістова, Калуський район, Івано-Франківська область, 77351

про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи в розмірі 28140грн.00коп. : 2449грн.34коп.-пені за прострочення оплати; 1969грн.80коп.- штрафу; 777грн.13коп.-3% річних та 2251грн.20коп. втрат від інфляції

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №342/4 від 2011р.

від відповідача: представники не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Івано-Франківської області ТзОВ "Техуніверсал" (вул.Золочівська,1, м.Харків) подано позов про стягнення з ВАТ "Калуський завод комунального устаткування" (вул. С. Стрільців, 1/В, с.Вістова, Калуський район, Івано-Франківська область) заборгованості за виконані підрядні роботи в розмірі 28140грн.00коп. : 2 449грн.34коп.-пені за прострочення оплати; 1 969грн.80коп.- штрафу; 777грн.13коп.-3% річних та 2 251грн.20коп. втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.04.11 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 05.05.11. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.11 у зв"язку з неявкою в судове засідання представників сторін та невиконання вимог ухвали суду від 22.04.11, зважаючи на приписи п.п.1, 2 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.05.11.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просить суд позов задоволити та стягнути з ВАТ "Калуський завод комунального устаткування" (вул. С. Стрільців, 1/В, с.Вістова, Калуський район, Івано-Франківська область,77351) заборгованості за виконані підрядні роботи в розмірі 28140грн.00коп..

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, однак надіслав суду клопотання вх.№4107/11-свх. від 17.05.11вказуючи, що позовні вимоги визнає в повному обсязі. На підставі ст.121 Господарського процесуального кодексу України просить виконання рішення суду розстрочити терміном на 1 (один) календарний рік.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані представниками сторін докази, суд встановив наступне.

31 березня 2010 року між ВАТ "Калуський ЗКУ" та ТзОВ "Техуніверсал" було укладено договір купівлі-продажу №31/03-10 (далі Договір). Згідно з пунктом 1.1 Договору ТОВ "Техуніверсал" (постачальник) зобов"язувався передати у власність покупця (ВАТ "Калуський ЗКУ" Рейку Р-50, у кількості та по ціні згідно Специфікацій №1 до Договору, а покупець зобов"язується прийняти зазначену продукцію і оплатити за неї грошову суму згідно з цим Договором. Так, на виконання договірних умов позивачем в квітні 2010 року було поставлено відповідачу зазначену продукцію на загальну суму 28140грн.00коп.

Факт поставки продукції підтверджується видатковою накладною №06/01 07.04.2010 року на суму 28140грн.00коп, та податковою накладною №26 від 07.04.2010 року, на цю ж суму.

У відповідності до пункту 3.1 Договору: покупець зобов"язується сплачувати ціну Договору, протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі продукції постачальником. Проте, замовник в порушення пункту 3.1 Договору, оплати за поставлену продукцію не провів.

Відсутність проведення відповідачем розрахунку, за твердженням позивача, за поставлену продукцію - є неналежним виконанням останнім свого зобов"язання, що призвело до утворення боргу перед позивачем в сумі 28140грн.00коп. Такі дії відповідача в розумінні ст.610 ЦК України вважаються порушенням зобов"язання.

Згідно пункту 9.3 Договору за порушення строків оплати покупець зобов"язується оплатити постачальнику пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатти штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Однак, згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової стаки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері госплдарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченими цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.320 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошовї суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема: неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Таким ингом, виходячи із вищенаведених ноормативних положень та договірних умов, відповідач повинен сплатити позивачу, пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

В силу вимог ч.6 ст.231 ГК України, - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня коли зобов"язання мало бути виконано. Тобто, пеня нараховується Відповідачу за період, що не перевищує 6-ти календарних місяців, а саме: з 08.05.2010 року по 08.11.2010 року, а саме: 08.05.10 - 07.06.10 борг 28140грн.00коп. розмір подвіної облікової ставки НБУ -20,5%, дні прострочення 31, пеня - 489грн.94коп.; 08.06.10 - 07.07.10 борг 28140грн.00коп. розмір подвіної облікової ставки НБУ -19%, дні прострочення 30, пеня - 439грн.45коп.; 08.07.10 - 07.08.10 борг 28140грн.00коп. розмір подвіної облікової ставки НБУ -17%, дні прострочення 33, пеня - 432грн.51коп.; 10.08.10 - 08.11.10 борг 28140грн.00коп. розмір подвіної облікової ставки НБУ -15,5%, дні прострочення 91, пеня - 1 087грн.44коп..Разом за всі періоди - 2 449грн.34коп.

Окільки покупцем було прострочено виконання свого грошового зобов"язання понад 30 днів (п.9.3 Договору), останній додатково повинен сплатити штраф у розмірі 7% від суми заборгованості, а саме: 28 140грн.00коп. х 7% = 1 969 грн.80коп.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України - "боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений оговром або законом".

Таким чином, на підставі названої норми Цивільного кодексу України відповідач повинен сплатити 3% річних від простроченої суми, що становить 777грн.13коп. , а саме: за період 08.05.10 - 08.04.10 борг 28 140грн.00коп., дні прострочення 336, річні 3%- 777грн.13коп.

Також, відповідач повинен сплатити позивачу втрати від інфляції в розмірі 2251грн.20коп., а саме: за період 08.05.10- 31.03.10 борг 28140грн.00коп., індекс інфляції 108,00%, втрати - 2 251грн.20коп.

Індекс інфляції за період в якому нараховуються інфляційні втрати визначені наступним чином:за період 08.05.10 - 31.03.10: 99,4 % (індекс дефляції за травень 2010р.) х 99,6% (індекс дефляції за червень 2010р.)х 99,8% ( індекс дефляції за липень 2010р.) х 101,2% (індекс інфляції за серпень 2010р.) х 102,9% ( індекс інфляції за вересень 2010р.) х 100,5% (індекс інфляції за жовтень 2010р.) х 100,3% ( індекс інфляції за листопад 2010р.) х 100,8% (індекс інфляції за грудень 2010р.) х 101,0% ( індекс інфляції за січень 2011р.) х 100,9% (індекс інфляції за лютий 2011р.) х 101,4% ( індекс інфляції за березень 2011р.) = 108,00%. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції за даний період : 28140грн.00коп. х 108,00 % = 30 391грн.20коп. Втрати від інфляції: 30 391грн.20коп. - 28 140грн.00коп. = 2 251грн.20коп.

Розрахунок інфляційних втрат вчинено позивачем з урахуванням рекомендаційних наданих в Роз"ясненні ВАСУ від 12.05.99р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов"язані з застосуванням індексу інфляції" та листі Верховного суду України від 03.04.97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". Величини індексів інфляції сформовано на підставі офіційних даних Держкомстату України.

Також, з метою примусового стягнення заборгованості з відповідача, забезпечення представництва позивача у суді, останній на підставі Договору про надання правової допомоги, укладеного з адвокатом ОСОБА_2., поніс судові витрати за підготовку позову у розмірі 3 500грн.00коп. ( копія договору-доручення №123 від 07.04.2011 року). Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати за оплату послуг адвоката в розмірі 3500грн.00коп.

Розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір та інші правочини .

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає , що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що відповідач допустив порушення зобовязань в частині оплати переданого йому товару в строк, встановлений договором, допустивши заборгованість, яка на час дподачі позовної заяви становить 28140грн. Вказана сума заборгованості підтверджується також підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків №б/н від 31.03.2011 року (копія Акту в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір втрат від інфляційного процесу становить 2251,20грн, розмір 3% річних становить 777,13грн.

Крім того, в силу ст.216, ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені штраф і пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Розмір пені, встановлений сторонами у договорі, не перевищує максимальний розмір пені, визначений ст.343 ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за порушення грошових зобовязань" та становить 2449,34грн. Розмір штрафу становить 1969,80грн.

Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобовязання відповідачем, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог про стягнення процентів та збитків від інфляції, штрафу та пені.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті юридичних витрат.

З огляду на те, що згідно ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входять витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на оплату юридичних послуг.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техуніверсал" та адвокатом ОСОБА_2. було укладено договір №123 від 07.04.2011року про надання юридичних послуг, на виконання якого перше сплатило другому 3500грн. Факт оплати юридичних витрат підтверджує платіжне доручення № 38 від 15 квітня 2011року.

Згідно зі ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини п'ятої ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову на відповідача;

при відмові в позові на позивача;при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З наведених норм випливає, що до складу судових витрат належать, зокрема, витрати з оплати послуг адвоката, і такі витрати у разі задоволення позовних вимог повністю або частково покладаються, відповідно, на відповідача або на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що ст.49 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум, які сплачені стороною судового процесу за надання юридичних послуг лише адвокату, а не суб'єкту підприємницької діяльності.

У ст.2 Закону України "Про адвокатуру" зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Оскільки кошти за надання юридичних послуг Товариство сплатило на підставі укладеного з ним договору, особі, яка є адвокатом у розумінні ст.2 Закону України "Про адвокатуру", то такі витрати можуть бути відшкодовані на підставі ст.44 та 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, слід зазаначити, що відповідач подав суду клопотання про розстрочення виконання рішення на 1 рік.

Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання з наступних підстав.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд враховув матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідач в порушення ст.ст.33, 34 ГПК України не надав в обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення суду належних та допустимих доказів існування обставин, що б зумовлювали ускладнення чи відсутність можливості виконати рішення суду у даній справі, а подане клопотання від 04.04.2011року не містить встановлених виняткових випадків, за якими суд міг би дійти висновку щодо можливості надання, у даному випадку,розстрочки виконання судового рішення у відповідності до приписів ст.121 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача, у зв"язку із доведенням даного спору до судового розгляду.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.22, ст.ст 121, 33, 34, 44, 49, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193 ,216, 320, 231, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 625, 626, 546, 610,611 Цивільного кодексу України, ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", Роз"ясненням ВАСУ від 12.05.99р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов"язані з застосуванням індексу інфляції" та листом Верховного суду України від 03.04.97р, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з з Відкритого акціонерного товариства "Калуський завод комунального устаткування", вул. С. Стрільців, 1/В, с.Вістова, Калуський район, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 03327730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техуніверсал" вул.Золочівська,1, м.Харків (код ЄДРПОУ 31940170) - 28140грн.00коп. (двадцять вісім тисяч сто сорок грн.00коп.) основного боргу, 2 449грн.34коп. (дві тисячі чотиреста сорок девять грн. 34коп.)-пені за прострочення оплати; 1 969грн.80коп.( одна тисяча девятсот шістьдесять девятьгрн.80коп.) - штрафу; 777грн.13коп (сімсот сімдесять сім грн.13коп).-3% річних, 2 251грн.20коп.(дві тисячі двісті п"ятьдесять одна грн.20коп) втрат від інфляції, 3500грн (три тисячі п"ятьсот грн. 00коп) витрат за надання юридичних послуг, 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 390,87грн.(триста дев"яносто грн. 87коп.) державного мита .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.

повне рішення складено "30" травня 2011року

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______Бандурка В.Ю. 26.05.2011