Рішення № 15871008, 30.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" травня 2011 р. Справа № 2/5007/34/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 16.05.11)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

За позовом Приватного підприємства "Агротехнології" (с.Червона Поляна Горностаївський район Херсонська область)

До Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (смт. Миропіль Романівського району)

про стягнення 46138,00 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення на його користь з СТОВ "Хлібороб" 46138,00 грн. заборгованості, з яких: 40120,00грн. борг за виконані роботи, 6018,00грн. штраф.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2009 між Приватним підприємством "Агротехнології" (виконавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (замовник) був укладений договір на надання послуг з комбайнування врожаю зернових.

Згідно з п.п. 1.1., 5.1., 5.3. договору, Позивач (Виконавець) зобов'язався на власний ризик, своїми силами та за власний рахунок зібрати врожай зернових на території площею 118,0 га., а Відповідач (Замовник) зобов'язався оплатити Позивачу (Виконавцю) винагороду за виконані послуги в розмірі 340,00 грн., з урахуванням ПДВ, за комбайнування з 1,0 гектара, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач виконав для відповідача обумовлені у договорі роботи на підтвердження чого 21 серпня 2009 року сторони підписали акт приймання-передачі виконаних робіт (а.с.11).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно акту звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами та скріплений печатками, станом на 31.10.10 відповідач заборгував позивачу 40120,00 грн. (а.с.12).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 40120,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.7.2 договору просить стягнути з відповідача штраф, що становить 6018,00 грн.

Пунктом 7.2 договору, передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків, замовник виплачує виконавцю штраф в розмірі 15% від несплаченої суми.

Таким чином, сума штрафу за несвоєчасне проведення розрахунків становить 6018,00 грн. (40120,00 х 15%= 6018,00)

Згідно з ч. 2 ст. 549 та ст. 552 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання. Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов 'язку в натурі.

Крім того, у відповідності з ст. 230, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов 'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов 'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов 'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов 'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (13033,смт. Миропіль Романівського району, вул.Поштова,24; код 13551865) на користь Приватного підприємства "Агротехнології" (74641, с.Червона Поляна Горностаївського району Херсонської області, вул.Леніна , 27; код 32051868) - 40120,00грн. боргу, 6018,00грн. штрафу, 461,38грн. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідомленням)